Ухвала

від 17.02.2014 по справі 7/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

про відстрочку виконання рішення суду

17.02.2014 Справа № 7/423

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 68; код ЄДРПОУ - 33257089) про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 січня 2012 року у справі № 7/423

за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 31301827) до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»

про стягнення 82 009 179,13 гривень, -

за участю представників сторін:

від заявника (відповідача): Філіпова О.І. (довіреність б/н від 31.12.2013)

від стягувача (позивача): Мацегорін А.О. (довіреність б/н від 30.12.2013)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 25 січня 2012 року у справі № 7/423, позовні вимоги дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» про стягнення 82 009 179,13 гривень задоволено частково; стягнуто з комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість у розмірі 74 077 925,64 гривень, пеню у розмірі 4 025 362,84 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 672 101,23 гривень, три відсотки річних у розмірі 1 176 944,08 гривень, судовий збір у розмірі 56 460,00 гривень.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 07 лютого 2012 року був виданий наказ про примусове виконання рішення від 25 січня 2012 року.

06 лютого 2014 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськ-тепломережа» про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 січня 2012 року у справі № 7/423 строком до 31 грудня 2014 року.

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що станом на 01 лютого 2014 року комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськ-тепломережа» за вищевказаним рішенням сплатило суму основного боргу у розмірі 74 077 925,64 гривень, залишок складає 5 930 868,15 гривень. Наказ господарського суду Донецької області від 07 лютого 2012 року у справі № 7/423 знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України міста Києва. Постановою державної виконавчої служби від 25 травня 2012 року виконавче провадження № 32234307 зупинялося у зв'язку із включенням комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Платіжним дорученням № 2 від 07 грудня 2012 року комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» сплачено коштами, отриманими з бюджету як різниця в тарифах за 2011 рік суму основного боргу у розмірі 74 077 925,64 гривень .

04 лютого 2014 року комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» отримало від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України міста Києва повідомлення щодо сплати залишку боргу за рішенням суду; повідомлено, що у разі невиконання вимог, буде накладено арешт на кошти та вжиті заходи щодо звернення стягнення на майно.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськ-тепломережа» має скрутне фінансове становище та з об'єктивних причин не має можливості своєчасно виконати рішення суду. Кредиторська заборгованість підприємства складає 797 396,4 тисяч гривень.

Станом на 01 лютого 2014 року заборгованість споживачів за отримані послуги теплопостачання складає 229 204 142,34 гривень.

Накладення арешту на кошти комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та звернення стягнення на майно підприємства, призведе до несплати за поточними рахунками за енергоносії, до невиплати заробітної плати, податків та інших обов'язкових платежів.

На підтвердження наведеного заявником надано: баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2013 року; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 року; розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню; довідку від 05 лютого 2014 року про заборгованість підприємства; платіжне доручення № 2 від 07 грудня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07 лютого 2014 року заяву прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 17 лютого 2014 року.

Представник заявника в судовому засіданні наполягала на задоволенні заяви, просила суд задовольнити заяву та надати відстрочку виконання рішення строком до 31 грудня 2014 року.

Представник позивача Мацегорін А.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на заяву про відстрочку виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заяву та додані до неї документи, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19, пункту 1 частини третьої статті 129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України).

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України (стаття 4-5 Господарського процесуального кодексу України).

Так, в силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З правового аналізу статті 121 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання у зв'язку з чим господарський суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

В контексті зазначеного, господарський суд, оцінюючи вимоги заявника наголошує на наступному.

За приписами статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, саме на відповідача покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав для відстрочки виконання рішення, тоді як позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, змагальність сторін полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Доводи заявника щодо необхідності відстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища і оцінки негативних наслідків виконання такого рішення без її надання.

Виходячи з встановлених судом обставин, відповідач перебуває у скрутному фінансовому становище, ступінь якого істотним чином впливає на можливість продовження поточної діяльності з одночасним виконанням грошових зобов'язань перед позивачем, встановлених рішенням у розглядуваній справі.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 лютого 2014 року кредиторська заборгованість підприємства складає 797 396,4 тисяч гривень, дебіторська заборгованість - 229 204,1 тисяч гривень. Накладення арешту на кошти комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та звернення стягнення на майно підприємства, призведе до несплати за поточними рахунками за енергоносії, до невиплати заробітної плати, податків та інших обов'язкових платежів.

Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 року свідчить про те, що діяльність комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» є збитковою, підприємство не має у своєму розпорядженні матеріальних і фінансових ресурсів та джерел для одночасного погашення несплаченої за рішенням господарського суду Донецької області від 25 січня 2012 року у справі № 7/423 суми заборгованості.

Приймаючи до уваги, що відомості щодо стану відповідача підтверджені наданими до матеріалів заяви документами, тоді як позивач означені обставини не спростував та не надав доказів ухилення відповідача від виконання рішення суду, господарський суд оцінює обґрунтованість та адекватність вимог заявника виключно за наявними документами.

Враховуючи значний розмір наявної заборгованості перед стягувачем, неможливість комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» погасити зазначену заборгованість одразу, господарський суд дійшов висновку, що зазначені обставини можуть призвести до паралізації діяльності підприємства боржника, що, в свою чергу, не може вважатися адекватним заходом, оскільки негативні наслідки для відповідача та позитиві для позивача не є рівноцінними.

Частиною першою статті 115, частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю, статтею 22, частинами першою та шостою статті 24, частиною третьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено:

- заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні, в установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів.

- керівники підприємств усіх форм власності зобов'язані вживати заходів щодо своєчасної виплати заробітної плати та вжиття заходів з погашення заборгованості по її виплаті.

- своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

- суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

- оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Стягнення з боржника всієї суми заборгованості призведе до невиплати з боку комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськ-тепломережа» заробітної плати працівникам підприємства.

Отже, заявник під час вирішення питання про можливість відстрочки виконання рішення суду, надав належних доказів, які підтверджують викладені у заяві обставини.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наяву загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 ЦПК і статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Прийнявши до уваги те, що винятковість випадку є оціночним поняттям, враховуючи доводи сторін та їх майновий стан, з метою створення належних умов для виконання рішення, та задля уникнення паралізації діяльності боржника у світлі його фінансового становища, і необхідності збереження можливості останнього здійснювати свою діяльність, господарський суд вважає за можливе заяву задовольнити частково та відстрочити виконання рішення на строк 6 (шість місяців).

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Заяву комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 січня 2012 року у справі № 7/423 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 січня 2012 року у справі № 7/423 на строк 6 (шість) місяців.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили 17 лютого 2014 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 січня 2012 року у справі № 7/423 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.

Суддя С.М. Фурсова