Ухвала

від 12.12.2017 по справі 7/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

12.12.2017р. Справа № 7/423

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В., розглянувши скаргу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на дії органу державної виконавчої служби за вх. № 25147/17 від 27.09.2017р.

по справі № 7/423

за позовом: Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

до відповідача: Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради Донецькміськтепломережа

про стягнення заборгованості в сумі 74 077 925,64 грн., пені в сумі 5 031 703,55 грн., інфляційних в сумі 672 101,23 грн., 3% річних в сумі 1 176 944,08 грн.,

за участю учасників процесу:

від позивача (скаржника): Онищенко І.П., за довіреністю № 273/16 від 27.12.2016р.

від відповідача: не з'явився

від органу ДВС: Волобуєва О.В., за довіреністю № 2083/203-05 від 29.09.2017р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. по справі № 7/423 позовні вимоги ДК Газ України НАК Нафтогаз України задоволено частково. Стягнуто з ККП Донецької міської ради Донецькміськтепломережа на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України заборгованість в сумі 74 077 925,64 грн., пеню в сумі 4 025 362,84 грн., інфляційні в сумі 672 101,23 грн., 3% річних в сумі 1 176 944,08 грн., судовий збір у сумі 56 460 грн.

07.02.2012р. на виконання вказаного рішення господарським судом виданий відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.02.2014р. у справі № 7/423 відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. у справі № 7/423 на 6 місяців.

27.09.2017р. за вх. № 25147/17 господарський суд одержав скаргу ДК Газ України НАК Нафтогаз України , згідно з якою остання просить визнати незаконними дії державного виконавця органу ДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 26.05.2017р. ВП № 32234307; визнати недійсною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 26.05.2017р. ВП № 32234307; зобов'язати державного виконавця органу ДВС відновити виконавче провадження № 32234307 відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

В обґрунтування вимог скарги ДК Газ України НАК Нафтогаз України посилається на неправомірність дій державного виконавця в частині винесення постанови від 26.05.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 32234307 з огляду на те, що в порушення вимог ст.ст.10, 18, 48, 54 ЗУ Про виконавче провадження державним виконавцем не вжиті всі необхідні (можливі) заходи для повного виконання рішення суду. Також скаржник посилається на відсутність акту, складання якого передбачено ч.2 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження . Крім того, скаржник зазначає, що дія ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України не розповсюджується на територію м. Донецьк, де розташоване підприємство боржника.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області від 27.09.2017р. № 01-02/1165 Щодо повторного автоматичного розподілу справи , у зв'язку із закінченням повноважень судді Фурсової С.М., призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2017р. справа розподілена судді Ніколаєвій Л.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.10.2017р. відновлено втрачену справу № 7/423 частково, прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 27.11.2017р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2017р. продовжено строк розгляду скарги на 15 днів та відкладено розгляд скарги на 12.12.2017р.

28.11.2017р. за вх. №30604/11 господарський суд одержав письмові пояснення позивача (скаржника) в яких останній повідомив, що станом на 01.11.2017р. заборгованість відповідача за наказом ГСДО № 7/423 від 07.02.2012р. складає 5 926 833,96 грн.

12.12.2017р. за вх. № 32389/17 господарський суд одержав письмові заперечення ДДВС МЮУ, згідно з якими останній просить суд відмовити у задоволенні скарги з посиланням на те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Також орган ДВС вважає безпідставними вимоги скарги в частині зобов'язальних вимог з огляду на п. 9.13 Постанови пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України .

Представник скаржника у судовому засіданні 12.12.2017р. вимоги викладені у скарзі підтримав, просив їх задовольнити.

Представник ДДВС МЮУ у судовому засіданні 12.12.2017р. проти задоволення вимог скарги заперечував з підстав, викладених у запереченнях, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання 12.12.2017р. не з'явився, при цьому про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення з офіційного веб-порталу Судова влада України розділу Новини та події суду про дату, час та місце судового засідання, а тому, із врахуванням приписів ч.2 ст.121-2 ГПК України господарський суд визнав за можливе розглянути скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши скаргу ДК Газ України НАК Нафтогаз України , дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги з наступних мотивів.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, ч.1 ст. 4-5, ч. 1 ст. 84 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов. Судові рішення ухвалюються іменем України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ Про виконавче провадження (ст.115 ГПК України).

Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.

У відповідності до ч.ч.6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається з поданої скарги, скаржником оскаржуються дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби за період дії як старого Закону України Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р., так і Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.

Відповідно до положень ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. та №1404-VІІІ від 02.06.2016р. основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Відповідно до ст.4 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Згідно зі ст.5 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Аналогічні норми міститься в п.3 ч. 3, ч.ч. 4, 5 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.

У ч.1, абз. 1 ч. 2 ст.11 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. та ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документів на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р., ст.10 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.).

Відповідно до п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за № 512/5 в редакції, що діяла до 05.10.2016р.) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Згідно ч.2 ст.36 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч.8 ст.48 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.).

Крім того, відповідно до приписів ст. 54 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Таким чином, наведеними приписами законодавства передбачені певні права та обов'язки державного виконавця, які останній зобов'язаний ефективно та у належному порядку реалізовувати з метою виконання рішення суду. Здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Як вище встановлено судом, на виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. по справі № 7/423, 07.02.2012р. господарським судом виданий наказ про стягнення з ККП Донецької міської ради Донецькміськтепломережа на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України заборгованості в сумі 74 077 925,64 грн., пені в сумі 4 025 362,84 грн., інфляційних в сумі 672 101,23 грн., 3% річних в сумі 1 176 944,08 грн., судового збору в сумі 56 460 грн.

18.04.2012р. державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32234307 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.02.2012р. № 7/423.

25.05.2012р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. у зв'язку із включенням КПП Донецької міської ради Донецькміськтепломережа до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до ЗУ Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу .

29.01.2014р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження відповідно до п.3.4 ст.3 Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу яким передбачено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2014р.

05.03.2014р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 13 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. у зв'язку з наданням судом відстрочки виконання рішення.

24.09.2014р. державним виконавцем прийнята постанова про поновлення виконавчого провадження.

24.09.2014р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 13 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р., у зв'язку із внесення боржника до Реєстру підприємств паливно -енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу , виникненням заборгованості за спожиті енергоносії, продовженням строку дії процедури погашення заборгованості підприємствам паливно-енергетичного комплексу продовжено до 01.01.2016р.

18.09.2015р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження п. 15 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999р. з огляду на те, що відповідно до ЗУ Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії Нафтогаз України від 14.05.2015р. № 423-VІІІ, визначено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.09.2015р.

11.02.2016р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ЗВП № 44138887 (до якого включено ВП № 32234307), якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми 609 473 002,28 грн.

Також, 11.02.2016р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 44138887 (до якого включено ВП № 32234307), якою накладено арешт на кошти у межах суми 609 473 002,28 грн., що містяться на рахунках боржника в ПАТ Укрсоцбанк , ПАТ Альфа-Банк , філія - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк , ПАТ Мегабанк .

31.03.2016р. державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 44138887 (до якого включено ВП №9267512), якою оголошено в розшук автотранспортні засоби, що належать боржнику у кількості 87 одиниць.

04.10.2016р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з оголошенням транспортних засобів боржника в розшук постановою державного виконавця від 31.03.2016р.

17.03.2017р. державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 44138887 прийнята постанова про стягнення виконавчого збору.

26.05.2017р. головним державним виконавцем винесена постанова про поновлення виконавчого провадження.

26.05.2017р. головним державним виконавцем винесена постанова про повернення наказу господарського суду Донецької області від 07.02.2012р. № 7/423 на підставі п. п. 2, 5, 7 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.

Постанова мотивована тим, що в процесі виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, спрямовані платіжні вимоги до установ банків та частково списані грошові кошти з рахунків боржника, які в подальшому були розподілені у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження , спрямовані вимоги щодо наявності арештів на рахунках боржника та черговість їх накладання, але згідно отриманих відповідей з установ банків встановлено відсутність на рахунках боржника грошових коштів для задоволення вимог стягувачів, відсутність руху коштів по рахунках боржника; направлено запит до Регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області, на підставі відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області за боржником встановлено реєстрацію 87 транспортних засобів, що належать на праві власності боржнику, оголошено в розшук автотранспортні засоби; на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення; на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено реєстрацію боржника за адресою: 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 68 та не нездійснення боржником перереєстрації, що унеможливило здійснення перевірки його майнового стану, а також здійснення інших заходів примусового виконання рішення. При цьому, у постанові також зазначено про розповсюдження на територію Донецької області приписів ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України .

Відповідно до п.п. 2, 5, 7 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

-у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

-боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до ч.2 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Між тим, з матеріалів виконавчого провадження не вбачається здійснення державним виконавцем належних дій щодо розшуку майна боржника, зокрема, відсутні жодні запити до Державної реєстраційної служби України, Бюро технічної інвентаризації, Головного управління Держземагентства України у Донецькій області, Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області, Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної казначейської служби України, нотаріату, органів статистики, інших органів щодо встановлення наявності або відсутності майна (майнових прав), належних на праві власності боржнику.

Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні запити до Державної фіскальної служби України та відповіді на них, що унеможливлює встановлення вичерпного переліку банківських установ, в яких боржником відкриті рахунки, наявність чи відсутність грошових коштів на них та, відповідно, накладення державним виконавцем арешту на кошти, які містяться на всіх рахунках боржника.

До суду не надано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а тому факт відсутності у боржника нерухомого майна не можна вважати доведеним.

Докази надсилання постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.02.2016р. та постанови про розшук майна боржника від 31.03.2016р. до відповідних органів, які здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження, а також відомості щодо їх прийняття до виконання відповідними органами (або їх повернення без виконання), реєстрації відповідного обтяження матеріали виконавчого провадження не містять. При цьому, відомості щодо результатів розшуку транспортних засобів боржника та наслідків виконання відповідної постанови державного виконавця також відсутні.

Водночас, до суду не надано доказів звернення державного виконавця до органів доходів і зборів щодо надання інформації про дебіторську заборгованість боржника.

Також у матеріалах виконавчого провадження відсутній акт про наявність обставин, які стали підставою для повернення виконавчого документа, необхідність складання якого встановлено приписами ч.2 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ККП Донецької міської ради Донецькміськтепломережа є підприємством централізованого постачання пари та гарячої води та надає відповідні послуги фізичних і юридичним особам та зареєстровано за адресою: 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 68, що спростовує посилання державного виконавця про неможливість встановлення особи боржника.

Крім того, посилання державного виконавця в оскаржуваній постанові на приписи ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території є неправомірними, оскільки зазначений Закон не розповсюджується на територію Донецької області. Відповідно до ст.3 цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: - сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; - внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; - повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Такі обставини свідчать про передчасність висновків державного виконавця про відсутність майна у боржника та безрезультатність дій щодо його розшуку, оскільки такі висновки можуть бути обґрунтованими лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За рішеннями Європейського суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997р., Савіцький проти України від 26.07.2012р. право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі Півень проти України суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008р. (заява № 3236/03) існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про правомірність доводів скаржника та про визнання дій державного виконавця органу ДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 26.05.2017р. ВП № 32234307 незаконними, а постанову про повернення виконавчого документа від 26.05.2017р. ВП № 32234307 - недійсною, та, відповідно, про задоволення вимог скарги в цій частині. При цьому, судом враховано, що вимога скаржника щодо скасування постанови за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання її недійсною.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на викладені приписи законодавства, та висновки суду щодо неправомірності дій державного виконавця з прийняття постанови від 26.05.2017р., з метою відновлення законних прав стягувача, вимога про зобов'язання державного виконавця органу державної виконавчої служби відновити виконавче провадження № 32234307 відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження також підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В АЛ И В:

1.Скаргу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України за вх. №25147/17 від 27.09.2017р. задовольнити.

2.Визнати незаконними дії державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 26.05.2017р. ВП № 32234307.

3.Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документу документа від 26.05.2017р. ВП № 32234307.

4.Зобов'язати державного виконавця органу державної виконавчої служби відновити виконавче провадження № 32234307 відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Л.В. Ніколаєва