ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13 лютого 2014 року Справа № 905/2410/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. (головуючий суддя Діброва Г.І., судді Бойченко К.І., Стойка О.В.) на рішенняГосподарського суду Донецької області від 06.11.2013 р. (суддя Мельниченко Ю.С.) у справі№ 905/2410/13 Господарського суду Донецької області за позовомФізична особа - підприємець ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест" пророзірвання договору генерального підряду №52/8-10 від 01.07.2010 р. з 01.03.2013 р. та стягнення 696.616,72 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.11.2013 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі № 905/2410/13, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у сумі 577.286,01 грн. Провадження у справі в частині розірвання договору генерального підряду №52/8-10 від 01.07.2010 р. з 01.03.2013 р. припинено.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду в частині стягнення збитків скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.
Згідно з положеннями частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.
Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на ст.ст. 22, 33, 34, 43 ГПК України, ст. ст. 22, 611, 623, 883 Цивільного кодексу України, однак скаржник не зазначає суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судами попередній інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.
В касаційній скарзі скаржник стверджує про недоведеність позивачем та судами обставин справи, на яких грунтуються позовні вимоги.
При цьому скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що при вирішенні даного спору судами було надано невірну оцінку доказам, наданим на підтвердження позовних вимог, зокрема розпискам від 16.11.2010 р., від 29.11.2013 р., від 10.06.2011 р., від 30.11.2012 р. та фактично просить суд касаційної інстанції додатково встановити обставини справи та перевірити докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 111 ГПК України не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.
Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що графа "призначення платежу" поданої квитанції про сплату судового збору не містить відомостей про те, в якій саме справі сплачено судовий збір.
Відповідно до положення постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.
Згідно з п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Згідно з п. 2 листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбасбудінвест" касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі № 905/2410/13 та додані до неї документи без розгляду.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2014 |
Оприлюднено | 19.02.2014 |
Номер документу | 37212168 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Євсіков О.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні