Ухвала

від 17.02.2014 по справі 5016/2355/2012(17/87)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 лютого 2014 року Справа № 5016/2355/2012(17/87) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І.,

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу приватної виробничо - комерційної фірми «Кальтаір» на рішення господарського суду Миколаївської області від 1 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року у справі № 5016/2355/2012(17/87) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сатком» до приватної виробничо - комерційної фірми «Кальтаір» про стягнення суми, -

Встановив:

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та становить 1 147,00 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 1 жовтня 2013 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 166 886, 00 грн. основного боргу, 100 000, 00 грн. пені та 9345, 61 грн. судового збору.

Приватна виробничо - комерційна фірма «Кальтаір» звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 1 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року скасувати повністю та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, скаржник сплатив 1 400, 00 грн. судового збору за подання касаційної скарги, про що свідчить квитанція від 26 грудня 2013 року №ПН31132.

Таким чином, при поданні касаційної скарги, скаржник повинен був сплатити 2 668, 86 грн., судового збору, тому, додана до матеріалів касаційної скарги квитанція від 26 грудня 2013 року №ПН31132 про сплату 1 400, 00 грн. не може вважатися належним і допустимим доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає поверненню скаржнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Миколаївської області від 1 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року у справі № 5016/2355/2012(17/87) повернути приватній виробничо - комерційній фірмі «Кальтаір».

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко