Постанова

від 13.02.2014 по справі 922/4174/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р. Справа № 922/4174/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю прокурорів - Здор Т.О. - посв. № 013776 від 06.12.2012р., Маматов М.О. - посв. № 019205 від 31.07.2013р.,

та представників сторін:

1-ї третьої особи - Калугін О.Ю. - дов. № 10 від 08.01.2014р.,

2-ї третьої особи - Овчаренко Л.О. - дов. б/н від б/д,

3-ї третьої особи - Корсун Є.С. - дов. № 1365 від 17.06.2013р.,

4-ї третьої особи - не з'явився,

1-го відповідача - Руденко С.О. - дов. б/н від 21.06.2013р.,

2-го відповідача - Калугін О.Ю. - дов. № 08-11/5990/2-13 від 30.12.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. №92Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2013 р. у справі № 922/4174/13,

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;

2) "Центральна бібліотека ім. Д.І. Писарєва" центральної бібліотечної системи Фрунзенського району, м. Харків;

3) Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", м. Харків;

4) Комунальне підприємство "Жилкомсервіс", м. Харків,

до 1) Житловий кооператив "Сфера-19", м. Харків;

2) Харківська міська рада, м. Харків,

про визнання недійсним розпорядження про видачу свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2013 р. у справі № 922/4174/13 (суддя Бринцев О.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним розпорядження Харківського міського голови від 02.03.2009 року №256 про видачу Житловому кооперативу "Сфера-19" свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху №38-:-52, загальною площею 247,5 кв.м в житловому будинку літ. "А-9" по вул. Корчагінців, 13, у м. Харкові. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності від 16.03.2009 року, видане Житловому кооперативу "Сфера-19" на нежитлові приміщення цокольного поверху №38-:-52, загальною площею 247,5 кв.м в житловому будинку літ. "А-9" по вул. Корчагінців, 13, у м. Харкові, на підставі розпорядження Харківського міського голови від 02.03.2009 року №256. Стягнуто з Житлового кооперативу "Сфера-19" на користь державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору. Стягнуто з Харківської міської ради Харківської області на користь державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

1-й відповідач, ЖК "Сфера-19", з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Прокуратура Харківської області у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в повному обсязі досліджені усі фактичні обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, такі висновки зроблені при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2013 р. у справі № 922/4174/13 є законним та обґрунтованим, прийнятим згідно з нормами чинного законодавства та таким, що не підлягає скасуванню, натомість, апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, прокуратура просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

1-а третя особа, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Вважає, рішення цілком обґрунтованим та законним, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності оскаржуваного рішення.

2-а третя особа, "Центральна бібліотека ім. Д.І. Писарєва" центральної бібліотечної системи Фрунзенського району, у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2013р. залишити без змін та вважає його законним, обґрунтованим і винесеним у повній відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Також, зазначає, що господарським судом Харківської області були всебічно з'ясовані всі обставини, які мають значення для справи, на підставі доказів, наданих в ході судового засідання учасниками судового процесу.

3-я третя особа, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні зазначив, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його цілком обґрунтованим та законним, вважає, що судом першої інстанції були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

4-а третя особа, КП "Жилкомсервіс", в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, 27.01.2014р. на адресу суду від нього надійшла заява з проханням розглянути апеляційну скаргу 1-го відповідача без участі представника КП "Жилкомсервіс".

2-й відповідач, Харківська міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2013р. - без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 29.12.1973р. № 584-3 Управлінню капітального будівництва міськвиконкому було дозволено проектування мікрорайону № 625 по Салтівському шосе, на земельній ділянці колективних садів заводу "Серп і молот".

27.04.1977р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №237 Управлінню капітального будівництва Харківського міськвиконкому було дозволено почати забудову 625 мікрорайону на площі 33,2 га за рахунок зносу садівницького товариства "Перемога" заводу "Серп і молот" на території Салтівського житлового масиву Фрунзенського району м. Харкова.

Багатосекційний житловий будинок № 93 625-го мікрорайону Салтівського житлового масиву по вул. Петрозаводській, у м. Харкові, з вбудованими нежитловими приміщеннями цокольного поверху, було побудовано у 1977-1978 роках.

Частини цього будинку (4 секції під будівельним №19) введено до експлуатації на підставі акту державної приймальної комісії від 31.05.1978р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 31.05.1978р. №356.

Зазначена частина будинку складала 8553 кв.м загальної площі, у тому числі 256 кв.м вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху під розміщення "червоного кутка" ЖЕКА, 143 житлові квартири загальною площею 8071 кв.м, житловою 5512 кв.м.

Матеріалами справи підтверджено, що загальна кошторисна вартість будинку (4 секції під будівельним №19) становила 1004940,00 тис. руб. Остаточна вартість будинку з урахуванням вбудованих нежитлових приміщень, згідно акту введення його до експлуатації від 31.05.1978р., становила 995100,00 тис. руб.

Вказана частина цього будинку (4 секції під будівельним №19) після прийняття до експлуатації, згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 31.05.1978р. №356, була передана на баланс ЖБК "Сфера".

На підставі п. 3 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 11.07.1984 №282 вулицю Петрозаводську було перейменовано в вулицю Корчагінців.

З матеріалів справи також вбачається, що розпорядженням Виконкому Харківської міської ради народних депутатів № 255 від 05.09.1978р. "Про організацію культурно-побутового обслуговування мешканців 624 і 625 мікрорайонів Салтівського житлового масиву" спірні приміщення виділено Фрунзенському райвиконкому, а саме надані "Центральна бібліотека ім. Д.І. Писарєва" центральної бібліотечної системи Фрунзенського району м. Харкова та відділенню "Державна трудова ощадна каса" для розміщення вказаних установ.

На підставі вищевказаного розпорядження між Управлінням житлового господарства виконкому Харківської міської ради народних депутатів та "Центральна бібліотека ім. Д.І. Писарєва" Фрунзенського району м. Харкова, Фрунзенським відділенням Ощадбанку було укладено договори оренди № 562 від 28.01.1987р. та № 613 від 29.02.1988р. відповідно. (У 2002 році договори оренди були переукладені та станом на момент розгляду справи є чинними.)

Рішенням Харківської міської ради народних депутатів від 28.09.1992р. Фрунзенський Житлово-експлуатаційний відділ, до складу якого входила житлово-експлуатаційна дільниця № 202, яка розміщувалась в приміщеннях по вул. Корчагінців, 13 в м. Харкові, був прийнятий до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Згідно акту поточних змін, зробленого КП "Харківським міським БТІ", станом на 15.10.1992р. в приміщенні площею 456,1 кв.м. житлового будинку ліг. "А-9" по вул. Корчагінців, 13 у м. Харкові знаходиться ДНД, аптека, ЖЕД № 202, у приміщенні площею 266,4 кв.м. житлового будинку літ. "А-9" по вул. Кочагінців, 13 у м. Харкові знаходиться бібліотека та зберкаса.

10.11.2007р. рішенням загальних зборів членів кооперативу ЖК "Сфера" (протокол № 3) доручено голові кооперативу зареєструвати право власності на цокольні приміщення.

10.01.2008г. КП "Харківським міським БТІ" виготовлено технічний паспорт на спірні приміщення.

20.03.2009р. Розпорядженням Харківського міського голови № 256 на підставі висновку КП "Харківське міське БТІ" від 01.09.2009р. № 2390568 вирішено видати житловому кооперативу "Сфера-19" - свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху № 38-:-52, загальною площею 247,5 кв.м. в літ. "А-9", які розташовані по вул. Корчагінців, 13.

02.03.2009р. на підставі зазначеного розпорядження голови Харківської міської ради Житловому кооперативу "Сфера-19" видано свідоцтво про право власності на відповідне нерухоме майно.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання недійсним зазначеного розпорядження Харківського міського голови від 02.03.2009 року №256 про видачу Житловому кооперативу "Сфера-19" свідоцтва про право власності на спірні приміщення.

Так, у відповідності до положень ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі майнових відносин, Харківська міська рада, її виконавчі органи та посадові особи, зобов'язані діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 20 ч. 3 ст. 42 та ч. 7 ст. 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова, голова районної, обласної ради, у межах своїх повноважень видає розпорядження.

У відповідності до пп. 1.2-1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, яка, в свою чергу, до 01.01.2013 року здійснювалася БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів за рахунок особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до п. 2.2. Тимчасового положення відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права власності та інших речових прав на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, та подаються для проведення такої реєстрації, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами (п. 2.9. Тимчасового положення).

Порядок та підстави видачі свідоцтва про право власності передбачені у п. 8 цього Тимчасового положення.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 89 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на зазначений час, державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Відповідно до ст. 91 ЦК України в редакції 1963, порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР. Будівлі і споруди передаються від однієї державної організації іншій безоплатно. Зазначене в цій статті державне майно не підлягає відчуженню громадянам, крім окремих видів майна, продаж якого громадянам допускається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У відповідності до положень статті 94 ЦК України, кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Власністю кооперативних організацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне для їх здійснення статутних завдань.

На час створення кооперативу 1-го відповідача та введення в експлуатацію спірних будинків мали чинність норми постанови Ради Міністрів УРСР від 27.06.1972р. № 297 "Про затвердження Типового статуту житлово-будівельного кооперативу", які регулювали порядок організації житлово-будівельного кооперативу та його діяльність.

Відповідно до положень цього статуту та статуту 1-го відповідача житлово-будівельні кооперативи організовувались з метою задоволення потреб членів кооперативу та їх сімей у житлі шляхом будівництва жилого багатоквартирного будинку (будинків) з господарськими будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою державного кредиту, а також для дальшої експлуатації і управління цим будинком (будинками).

Відповідно до п. 31 Типового статуту після закінчення будівництва кооперативного будинку (будинків) кожному члену житлово-будівельного кооперативу з членами сім'ї надається окрема квартира у відповідності з розміром його паю і рішенням загальних зборів членів кооперативу про розподіл квартир. Розмір паю кожного члена кооперативу повинен відповідати будівельній вартості окремої квартири, крім випадків розділу паю (пункти 43 та 44 цього статуту) та застосування поправочних коефіцієнтів до вартості квартир (п. 34).

Крім того, пунктом 8 Типового статуту зазначено, що підприємства, установи організації не можуть бути членами кооперативу, а також брати участь своїми коштами в будівництві кооперативних квартир.

Будинок № 13 по вул. Корчагінців був прийнятий в експлуатацію у 1978 році згідно акту прийомки до експлуатації державною приймальною комісією закінченого будівництвом (реконструкцією) будинку (будівлі) житлово-цивільного призначення від 31.05.1978 року за будівельною адресою: житловий будинок № 19 у 625 мікрорайоні Салтівського масиву. В акті зазначено, що 9-поверховий будинок з інженерними мережами був побудований у строк з вересня 1977 року по травень 1978 року на підставі рішення міськвиконкому від 27.04.1977 № 237 та від 29.12.1973 № 584-3, а також вказано призначення цокольного поверху будинку: червоний куточок площею 256 кв. м.

Таким чином, на підставі законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, будівництва та прийняття закінченого будівництвом житлового будинку по вул. Корчагінців, 13, до експлуатації, вбудовані нежитлові приміщення не могли бути власністю житлово-будівельного кооперативу, оскільки члени кооперативу могли отримувати у власність тільки житло (квартири).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази фінансування будівництва саме ЖК "Сфера", як юридичною установою, а також докази участі кооперативу у загальних витратах по експлуатації спірного будинку відповідно до п. 37 Типового статуту.

Нежитлові вбудовані приміщення цокольного поверху цього будинку фінансувались за рахунок бюджетних коштів, які формувалися за нормативами для об'єктів відповідних галузей з обслуговування населення мікрорайонів (побуд, культура тощо) у відсотках від обсягів житлового будівництва у місті. Титульні списки таких комбінованих будівель, де зазначались види та обсяги асигнувань за цільовим призначенням, складалися підрозділами виконкому обласної ради народних депутатів та затверджувалися рішеннями цієї установи.

Фактичні витрати на будівництво приміщень підтверджувалися бухгалтерськими документами замовника у такому порядку: по житлових - правлінню житлово-будівельного кооперативу для уточнення пайових внесків та оформлення фінансових документів з установою Будівельного банку СРСР; по нежитловим - відповідним установам (за цільовим призначенням) для подальшого визначення балансової належності.

Отже визначення джерел фінансування будівництва нежитлових приміщень, у тому числі в кооперативних житлових будинках, їх подальший розподіл та використання знаходилось у віданні планової комісії виконавчого комітету Харківської міської ради.

Суд першої інстанції також правомірно звернув увагу на те, що після закінчення будівництва, прийняття будинку до експлуатації та проведення між ЖБК "Сфера" та УКБ Харківського міськвиконкому звірки здійснених певних грошових операцій та змін у взаєморозрахунках щодо будівництва цього будинку, було видано 18.03.1983р. авізо №871, відповідно до якого, вартість закінченого будівництвом та прийнятого до експлуатації будинку в частині майна, побудованого за рахунок коштів членів ЖБК та переданого на його баланс, складала лише 969903,05 тис. руб., що підтверджується і довідкою УКБ Харківського міськвиконкому від 13.06.1983р.

Таким чином, різниця у загальній (кошторисній) вартості будинку, коштах сплачених ЖБК "Сфера" та його остаточній вартості, зазначеної у акті введення в експлуатацію від 31.05.1978р., свідчить про те, що будівництво вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху в житловому будинку по вул. Корчагінців, 13 проводилось не за кошти громадян - членів ЖБК "Сфера", а за державні кошти.

Посилання заявника апеляційної скарги на розбіжності у вартості інших будинків цього мікрорайону, побудованих начебто у той же період, не є належними доказами, оскільки не стосуються спірного будинку та не були предметом розгляду по цій справі.

Посилання скаржника на те, що частина спірного будинку (4 секції під будівельним №19) після прийняття до експлуатації, згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів №31.05.1978 року №356, була передана на баланс ЖБК "Сфера", і саме ця обставина підтверджує право 1-го відповідача на спірні приміщення, є безпідставними.

Так, баланс підприємства, установи, організації, у тому числі ЖБК, не визначає, та не підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна та підстав перебування майна у власності певної юридичної особи.

Згідно з п.2.2 оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 04.02.2000р. № 01-8/47 перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності на це майно.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Вказані факти підтверджується і тим, що на підставі вивчення матеріалів інвентаризаційних справ КП "Харківське міське БТІ" на домоволодіння за вказаною адресою встановлено, що станом на 15.10.1992 рік в нежитлових приміщеннях цокольного поверху житлового будинку (будівельні №№ 18, 19) були розміщені черговий пункт ДНД, аптека, ЖЕУ №202 Фрунзенського району, бібліотека та відділення "Ощадбанку".

Отже, враховуючи положення вищевикладених норм, при прийнятті розпорядження Харківського міського голови від 02.03.2009 №256 були порушені вимоги ст. 328 ЦК України, пунктів 2.2, 3.5.4, 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, рішення Харківської міської ради народних депутатів від 28.09.1992 "Про комунальну власність міста" та розпорядження міського голови від 23.04.2007 №954 про затвердження Порядку оформлення та підготовки свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та правильного висновку, що позовні вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження Харківського міського голови від 02.03.2009 №256 про видачу Житловому кооперативу "Сфера-19" свідоцтва про право власності на спірні приміщення, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується висновку суду першої інстанції про те, що строк позовної давності в даному разі не пропущений, то судова колегія погоджується з даним висновком.

Так, згідно зі ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до положень ч. 1 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, позов до суду першої інстанції подано прокурором з приводу правопорушення, яке стало йому відомо лише за проведеною у вересні 2013 року перевіркою за зверненням Харківської міської ради щодо законності видачі Харківським міським головою розпорядження від 02.03.2009 № 256, тобто, у межах строку позовної давності.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2013 р. у справі № 922/4174/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2013 р. у справі № 922/4174/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.02.2014р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.