Постанова

від 13.02.2014 по справі 25/193

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2014 р. Справа № 25/193

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Малех І.Б. Юрченка Я.О.

Розглядається апеляційна скарга Навчально-виробничого колективного підприємства "Вісник", м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.10

у справі № 25/193

за позовом Личаківської районної адміністрації м. Львова, м.Львів

до відповідача: Навчально-виробничого колективного підприємства "Вісник", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа Добичін Олексія Григоровича, м. Львів

про зобов'язання демонтувати малу архітектурну форму

за участю представників:

від позивача - Сачала І.Л. - представник;

від відповідача та третьої особи - не з'явилися;

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.01.10 у справі №25/193 (суддя Пазичев В.М.) позов задоволено, зобов'язано Навчально-виробниче колективне підприємство "Вісник" обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів демонтувати малу архітектурну форму на вул.Пасічна,2 у м.Львові, стягнуто з Навчально-виробничого колективного підприємства "Вісник" обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів на користь Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради - 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу та уточнення до апеляційної скарги, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.10 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом зазначено про те, що НВКП «Вісник» є власником МАФу на вул..Пасічній, 2. Однак, як зазначає скаржник, така обставина не відповідає дійсності, оскільки така споруда належить на праві власності іншій особі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.10 у справі 25/193 (головуючий суддя Кузь В.Л., судді Городечна М.І. та Юркевич М.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою від 20.04.10 залучено до участі у справі в якості третьої особми без самостійних вимог на стороні відповідача ізичну особу Добичіна О.Г., який набув права власності на спірний об'єкт.

20 травня 2010 року до Львівського апеляційного господарського суду позивачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.10 подане клопотання позивача задоволено та зупинено провадження у справі до закінчення провадження у справі за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до Добичіна О.Г., Свердлової В.Й. про визнання недійсним договорів купівлі - продажу малої архітектурної форми, прийняття ним відповідного кінцевого документа та набуття ним законної сили.

16 січня 2014 року до Львівського апеляційного господарського суду надійшов лист від позивача, яким доведено до відома суду результат розгляду справи Личаківским районним судом, до закінчення розгляду якої було зупинено провадження у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду до складу судової колегії внесено зміни - замість суддів Городечної М.І та Юркевича М.В. введено суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.14 у справі № 25/193 (головуючий суддя Кузь.В.Л, судді Желік М.Б. та Костів Т.С.) провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 13.02.14.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.14 до складу судової колегії внесено зміни - замість суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С. введене судів Малех І.Б. та Юрченка Я.О. з підстав, викладених у розпорядженні.

Про дану обставину присутнього представника позивача повідомлено перед початком судового розгляду. Відводу такому складу судової колегії заявлено не було.

Відповідач та третя особа участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Перед початком судового розгляд представником позивача було подано заяву про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що станом на сьогоднішній день спірна споруда, яка є предметом спору у даній справі демонтована в порядку примусового виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова. Колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні поданої заяви, оскільки апеляційний господарський суд перевіряє правильність прийняття рішення місцевим господарським судом на момент його винесення (12.01.10), а обставина на яку посилається скаржник, настала пізніше.

Присутній представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи, міркування та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 13.02.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду .

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.10 у справі № 25/193 відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справ та встановлено місцевим господарським судом, на вул.Пасічній , 2 у м.Львові розміщена мала архітектурна форма ( Т.1, а.с.57).

Відповідно до п. 4 ч. 2 Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.09 № 982, який регулює відносини щодо розміщення малих архітектурних форм та був дійсний на момент звернення Личаківської районної адміністрації з позовом до суду, стаціонарна мала архітектурна форма - тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту.

У відповідності до вимог Порядку розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Самовільне розміщення малих архітектурних форм забороняється.

Згідно з Правилами розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і порядку надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах і схем та переліків розміщення малих архітектурних форм на території м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 27.12.2007 року № 1470 (а.с.37 - 51, Т.1) визначено, що стаціонарною малою архітектурною формою (кіоск) є тимчасова споруда, яка має закрите приміщення для перебування людей, по зовнішньому контуру має площу до 30,0 м.кв, і для встановлення якої необхідно отримати дозвіл з дотриманням процедури виписаної у вказаних Правилах розміщення малих архітектурних форм.

З матеріалів справи вбачається, що НВКП «Вісник» було надано дозвіл від 02.07.03 №091-03 на розміщення МАФу по вул. Личаківська - Пасічна,2 у м. Львові, з терміном дії до 01.10.03, який було продовжено до 01.01.04 (а.с.85, Т.1).

В матеріалах справи не міститься доказів подальшого (після 01.01.04) продовження дозволу на розміщення МАФу або наявності у відповідача нових дозвільних документів на розміщення малої архітектурної форми за даною адресою.

Як встановлено місцевим господарським судом, 09.04.08 позивачем було надіслано відповідачу лист №33/419-01/16 (а.с.9) з вимогою демонтувати МАФ, яка знаходиться на вул. Пасічна,2 у м. Львові, у зв'язку з відсутністю дозвільних документів на її розміщення.

26 травня 2008 року Личаківською районною адміністрацією видано розпорядження № 534 "Про демонтаж малих архітектурних форм" (а.с.7), відповідно до якого НВКП "Вісник" було зобов'язано в тижневий термін демонтувати малу архітектурну форму, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 2.

4 червня 2008 року комісією Личаківської районної адміністрації обстежено МАФ, що належить НВКП «Вісник» і встановлено, що розпорядження Личаківської районної адміністрації від 26.05.08 не виконано. Доказів протилежного в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

У зв'язку з невиконанням відповідачем розпорядження Личаківської районної адміністрації, остання звернулася з позовом до НВКП «Вісник» про зобов'язання демонтувати малу архітектурну форму.

Оцінивши все вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Так, зокрема в ст. 16 Закону встановлено заборону самовільного встановлення на об'єктах благоустрою об'єктів зовнішньої реклами, торгівельних лотків, павільйонів, кіосків тощо. Забезпечення благоустрою населених пунктів, відповідно до Закону, є компетенцією, в тому числі, міських рад. Міські ради у межах своєї компетенції здійснюють самоврядний контроль у сфері благоустрою.

Порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою території населеного пункту встановлюється Правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими та затвердженими органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 9.14. Правил розміщення малих архітектурних форм, затверджених ухвалою Львівської міської ради №1470 від 27.12.07, малі архітектурні форми, дозволи на розміщення яких скасовані або дія яких закінчилася і в її продовженні мотивовано відмовлено, повинні бути демонтовані їх власниками у десятиденний строк з дня припинення дозволу. У випадку невиконання вимог цих Правил щодо добровільного демонтажу малих архітектурних форм, останні підлягають примусовому демонтажу, який здійснюється районними адміністраціями відповідно до Правил благоустрою.

Відповідно до Правил благоустрою і утримання території м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 26.10.2000р. № 816, у випадку невиконання вимог щодо добровільного демонтажу малих архітектурних форм, останні підлягають примусовому демонтажу.

Згідно з п 3.8.9. Правил благоустрою, примусовий демонтаж самовільно встановлених побутово-торгівельних споруд, здійснюється за розпорядженням голови районної адміністрації.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували правомірність використання відповідачем малої архітектурної форми за адресою : вул..Пасічна,2 у м.Львові на час подання позовної заяви і прийняття судового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позову.

Доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що мала архітектурна форма, яка розміщена за адресою: вул. Пасічна, 2 у м. Львові є нерухомим майном та належить на праві приватної власності іншій особі спростовуються рішенням Личаківського районного суду від 15.07.13 у справі № 2/463/35/13 (до прийняття якого було зупинено провадження у даній справі), яким визнано недійсним договори купівлі продажу приміщення, що знаходиться за вказаною адресою, та скасовано державну реєстрацію права власності на нього. Дане рішення суду набуло законної сили.

Львівський апеляційний господарський суд при цьому приймає до уваги , що під час розгляду справи та прийняття рішення Господарським судом Львівської області від 12.01.10 у даній справі жодна зі сторін не надала суду будь - яких даних про зміну власника МАФу, який був розташований за адресою: м. Львів, вул..Пасічна, 2 (яка за рішенням від 05.08.08 третейського суду при Львівській торгово - промисловій палаті була визначена як: м. Львів, вул..Пасічна,4 (дане рішення третейського суду скасовано рішенням від 31.01.11 Господарського суду Львівської області у справі №27/117).

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами неправомірність прийняття рішення місцевим господарським судом.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Державне мито за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Навчально-виробничого колективного підприємства "Вісник" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.10 у справі № 25/193 залишити без змін.

3. Державне мито за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18.02.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Юрченко Я.О.