Постанова

від 18.02.2014 по справі 2а-6852/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2014 року № 2а-6852/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» доНововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.01.2012 №0000341501 та № 0000351501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2012 у справі №2а-6852/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.01.2014 вказану справу прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.01.2014 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі висновків акта перевірки від 11.01.2012 № 6/15-0-21/30019775 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, перевіркою було встановлено, що відповідач у перевіряємому періоді несвоєчасно сплачував узгоджені грошові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат. Так, податкові зобов'язання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року погашались платником у період з грудня 2010 року по грудень 2011 року. Крім цього, рішеннями ДПС України від 12.10.2011 № 22, № 28, № 29, № 39 були скасовані рішення від 26.09.2011 № 10, № 14, № 17 про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, у зв'язку з порушенням умов погашення розстрочених податкових зобов'язань (податкового боргу), а також, відповідач має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладання договору про розстрочення. Так, строк сплати розстрочених раніше сум грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат - 12.10.2011. Однак, платником податковий борг з рентної плати за газовий конденсат у загальній сумі 10449355,80 грн. було сплачено 30.11.2011, тобто з порушенням строків сплати, передбачених п. 4.7 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1036 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1431/18726.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в Акті перевірки, податковим розрахунком за жовтень 2010 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3186766,80 грн., з граничним терміном сплати 30.11.2010, яке сплачено платіжним дорученням від 24.11.2010 № 3727 у сумі 3186766,80 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

Також, податковим розрахунком за листопад 2010 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3339089,45 грн., з граничним терміном сплати 30.12.2010, яке сплачено платіжними дорученнями від 24.12.2010 № 4223 у сумі 339089,45 грн. та від 29.12.2010 № 4688 у сумі 3000000,00 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на час виникнення спірних відносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Утім, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.10.2009 у справі № 21-1326во09, від 17.10.2011 у справах № 21-82а11 та № 21-184а11.

Згідно з ч. 1 ст. 244 2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, зарахування податковим органом коштів не за призначенням вказаним платником, з метою погашення податкового боргу останнього, є неправомірним та впливає на наступні податкові періоди, утворюючи відповідну недоїмку, в тому числі у період набрання чинності ПК України.

Водночас, податковим розрахунком за грудень 2010 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3791176,88 грн., з граничним терміном сплати 30.01.2010, яке частково сплачено платіжним дорученням від 10.01.2011 № 61 у сумі 1113029,82 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

При цьому, решта суми у розмірі 2678147,06 грн. була розстрочена згідно з договором розстрочення податкових зобов'язань від 28.01.2011 № 2, копія якого наявна в матеріалах справи, та повністю сплачена позивачем згідно з умовами такого договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою про сплату платіжним дорученням від 01.02.2011 № 366 суми у розмірі 2678147,06 грн.

Податковим розрахунком за січень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5133201,29 грн., з граничним терміном сплати 30.02.2011, яке сплачено платіжними дорученнями від 25.02.2011 № 830 у сумі 8570,30 грн. та від 28.02.2011 № 33 у сумі 5124630,99 грн., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки банку по рахунку позивача з відповідними відмітками.

Податковим розрахунком за лютий 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5132571,74 грн., з граничним терміном сплати 30.03.2011, яке сплачено платіжними дорученнями від 23.03.2011 № 120 у сумі 5123168,05 грн. та від 28.03.2011 № 378 у сумі 9403,69 грн., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки банку по рахунку позивача з відповідними відмітками.

Податковим розрахунком за березень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5758877,94 грн., з граничним терміном сплати 30.04.2012, яке частково сплачено у розмірі 7684,14 грн. платіжним дорученням від 29.04.2011 № 611, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

При цьому, решта суми у розмірі 5751193,80 грн. була розстрочена згідно з договором розстрочення податкових зобов'язань від 12.05.2011 № 10, копія якого наявна в матеріалах справи, та частково сплачена позивачем згідно з умовами такого договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою про сплату платіжним дорученням від 25.07.2011 № 274 суми у розмірі 718899 грн.

В той же час, згідно з рішенням ДПС України від 12.10.2011 № 22, з 03.10.2011 скасовано розстрочення податкових зобов'язань позивача у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового зобов'язання (податкового боргу), а також має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Відповідно до пп. 20.1.32 п. 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право надавати, зокрема, розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законом.

Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки (п. 32.1, п. 32.2 статті 32 ПК України).

Пунктом 100.1 статті 100 ПК України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Крім того, питання розстрочення сум грошових зобов'язань визначені у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1036, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1431/18726 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), який прийнятий на виконання п. 100.13 статті 100 ПК України.

Так, пунктом 1.9 Порядку передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 4.5 зазначеного Порядку, рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.6 Порядку, з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Пунктом 4.7 Порядку визначено, що з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 4.9 Порядку рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Отже, у разі скасування рішення про розстрочення, договір про розстрочення є розірваним з дати прийняття такого рішення та з дня дострокового розірвання договору платник повинен сплатити невнесені суми розстрочених зобов'язань, а з дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штрафи у розмірах, передбачених ПК України, що також відповідає положенням договорів розстрочення, укладених податковим органом з позивачем.

Крім того, в даному випадку йдеться про виникнення та виконання податкових зобов'язань, які регулюються ПК України, а не про виконання договірних зобов'язань у сфері цивільно-правових відносин, що регулюються ЦК України, відповідно до ч. 2 ст. 1 якого, цивільне законодавство не застосовується до податкових та бюджетних відносин.

Також, слід зазначити, що податкове законодавство не передбачає окремого узгодження податковим органом з платником податків розірвання договору про розстрочення, направлення йому пропозицій про розірвання договору та укладання окремих угод про розірвання таких договорів. В даному випадку, розстрочення припиняється в силу закону, у зв'язку з прийняттям відповідного рішення про скасування розстрочення та може бути оскаржено платником.

Таким чином, податковим органом правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку, визначеному чинним законодавством в цій частині. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.08.2013 у справах № К/9991/65399/12 та № К/9991/65760/12, від 30.09.2013 у справі № К/800/1366/13. Більш того, позивачем не надано доказів оскарження вказаного рішення від 12.10.2011 № 22.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на те, що решта суми у розмірі 5032294,80 грн. за березень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 318 лише 30.11.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 49 днів, позивач має сплати штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у сумі 1006458,96 грн.

Податковим розрахунком за квітень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5639743,17 грн., з граничним терміном сплати 30.05.2011, яке сплачено платіжними дорученнями від 26.05.2011 № 161 у сумі 8156,67 грн. та від 30.05.2011 № 193 у сумі 5631586,50 грн., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки банку по рахунку позивача з відповідними відмітками.

Податковим розрахунком за травень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5110849,94 грн., з граничним терміном сплати 30.06.2011, яке частково сплачено платіжним дорученням від 29.06.2011 №1252 у сумі 8431,74 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

При цьому, решта суми у розмірі 5102418,20 грн. була розстрочена згідно з договором розстрочення податкових зобов'язань від 30.06.2011 № 14, копія якого наявна в матеріалах справи, та частково сплачена позивачем згідно з умовами такого договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою про сплату платіжним дорученням від 25.07.2011 № 220 суми у розмірі 850403,20 грн.

В той же час, згідно з рішенням ДПС України від 12.10.2011 № 29, з 03.10.2011 скасовано розстрочення податкових зобов'язань позивача у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового зобов'язання (податкового боргу), а також має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

З огляду на те, що решта суми у розмірі 4252015,00 грн. за травень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 330 лише 30.11.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 49 днів, позивач має сплати штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у сумі 850403 грн.

Податковим розрахунком за червень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3425134,37 грн., з граничним терміном сплати 30.07.2011, яке частково сплачено платіжним дорученням від 25.07.2011 №230 у сумі 7195,55 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

При цьому, решта суми у розмірі 3417938,82 грн. була розстрочена згідно з договором розстрочення податкових зобов'язань від 30.07.2011 № 17.

З огляду на те, що зазначена розстрочена сума у розмірі 3417938,82 грн. за червень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 354 лише 30.11.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 49 днів, позивач має сплати штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у сумі 683587,76 грн.

Податковим розрахунком за липень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 4323241,19 грн., яке частково сплачено платіжним дорученням від 23.08.2011 № 6 у сумі 7358,39 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то, згідно з п. 49.20 ст. 49 ПК України, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 260.1, 260.3 ст. 260 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 260.5 ст. 260 ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; - за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 260.7 ст. 260 ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Як видно з матеріалів справи, останнім днем подачі позивачем податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні за липень 2011 року, до податкового органу є 20.08.2011, але оскільки дана дата припадає на вихідний день (субота), то останнім днем подачі зазначеного податкового розрахунку слід вважати 22.08.2011 (понеділок).

Сума податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні за липень 2011 у розмірі 4315882,80 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи виписки банку по рахунку позивача з відповідною відміткою була сплачена платіжним дорученням № 470 - 31.08.2011, тобто в строки, передбачені п. 260.7 ст. 260 ПК України. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.08.2013 у справах № К/9991/65399/12 та №К/9991/65760/12.

Податковим розрахунком за серпень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 4457582,23 грн., з граничним терміном сплати 30.09.2011, яке частково сплачено платіжним дорученням від 29.09.2011 №2343 у сумі 7182,56 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

Разом з тим, решта суми у розмірі 4450399,67 грн. за серпень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 342 лише 30.11.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 61 день.

Податковим розрахунком за вересень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 4555796,70 грн., з граничним терміном сплати 30.10.2011, яке частково сплачено платіжним дорученням від 24.10.2011 №947 у сумі 7746,67 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

Разом з тим, решта суми у розмірі 4548050,13 грн. за вересень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 361 лише 30.11.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 30 днів.

Податковим розрахунком за жовтень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5681753,38 грн., з граничним терміном сплати 30.11.2011, яке частково сплачено платіжним дорученням від 25.11.2011 №1 у сумі 6977,58 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

Разом з тим, решта суми у розмірі 5674775,80 грн. за жовтень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 20 лише 15.12.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 15 днів.

Таким чином, за затримку сплати податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувають в Україні, за серпень 2011 року на 61 календарний день позивач має сплати штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у сумі 890079,93 грн., за затримку сплати податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувають в Україні, за вересень 2011 року на 30 календарних днів - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу у сумі 454805,01 грн., та за затримку сплати податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувають в Україні, за жовтень 2011 року на 15 календарних днів - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу у сумі 567477,58 грн.

Податковим розрахунком за листопад 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 4477401,23 грн., з граничним терміном сплати 30.12.2011, яке сплатив платіжним дорученням від 20.12.2011 № 32 у сумі 5000000 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

Враховуючи наведене, загальна сума штрафу відповідно до ст. 126 ПК України у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу за висновком суду складає 1022282,59 грн. (454805,01 грн. + 567477,58 грн.), в той же час спірним рішення від 27.01.2012 № 0000341501 сума штрафу у розмірі 10 % визначена у розмірі 906825,01 грн., проте суд позбавлений можливості донарахувати позивачу відповідні штрафні санкції.

За таких умов, суд прийшов до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Разом з тим, загальна сума штрафу відповідно до ст. 126 ПК України у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу за висновком суду складає 3430529,65 грн. (1006458,96 грн. + 850403 грн. + 683587,76 грн. + 890079,93 грн.), у зв'язку з чим оскаржуване рішення від 27.01.2012 № 0000351501 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахованого штрафу у розмірі 1308877,33 грн. (4739406,98 грн. - 3430529,65 грн.).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі №К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень в повній мірі.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 № 0000351501, прийняте Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області (правонаступником є Нововодолазька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області), в частині нарахованого штрафу на суму 1308877,33 грн.

3. У решті позовних вимог відмовити повністю.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 296,14 грн. (двісті дев'яносто шість гривень 15 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (Харківська обл., смт. Нова Водолаза, вул. 19-го Партз'їзду, 14, код ЄДРПОУ 38602754) за рахунок бюджетних асигнувань

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.С. Пащенко