Ухвала

від 24.11.2015 по справі 2а-6852/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/48531/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року

у справі №2а-6852/12/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (надалі - ПАТ «Укргазвидобування»)

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - Нововодолазька ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.01.2012 року №0000341501 та № 0000351501.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000351501 в частині нарахованого штрафу на суму 1308877,33 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень в частині відмови в задоволення позову та прийняття нового, яким задовольнити позов повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі висновків перевірки від 11.01.2012 року №6/15-0-21/30019775, якою, зокрема, встановлено, що ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в періоді, що перевірявся, несвоєчасно сплачувала узгоджені грошові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат. Так, податкові зобов'язання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року погашались платником у період з грудня 2010 року по грудень 2011 року. Крім цього, рішеннями ДПС України від 12.10.2011 року №№ 22, 28, 29, 39 були скасовані рішення від 26.09.2011 року №№ 10, 14, 17 про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, у зв'язку з порушенням умов погашення розстрочених податкових зобов'язань (податкового боргу). Також, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (правонаступник ПАТ «Укргазвидобування») має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладання договору про розстрочення. Так, строк сплати розстрочених раніше сум грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат - 12.10.2011 року. Однак платником податковий борг з рентної плати за газовий конденсат у загальній сумі 10449355,80 грн. було сплачено 30.11.2011 року, тобто, з порушенням строків сплати, передбачених п. 4.7 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків від 24.12.2010 року № 1036.

Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 260.1, 260.3 статті 260 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно пункту 260.5 статті 260 Податкового кодексу України, платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; - за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до пункту 260.7 статті 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим розрахунком за жовтень 2010 року позивачем визначено податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3186766,80 грн., з граничним терміном сплати 30.11.2010 року, яке сплачено платіжним дорученням від 24.11.2010 року № 3727 у сумі 3186766,80 грн.

Податковим розрахунком за листопад 2010 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3339089,45 грн., з граничним терміном сплати 30.12.2010 року, яке сплачено платіжними дорученнями від 24.12.2010 року № 4223 у сумі 339089,45 грн. та від 29.12.2010 року № 4688 у сумі 3000000 грн.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Пунктом 7.7. статті 7 вказаного Закону визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

Таким чином, зарахування податковим органом коштів не за призначенням, вказаним платником, з метою погашення податкового боргу останнього, є неправомірним та впливає на наступні податкові періоди, утворюючи відповідну недоїмку, в тому числі у період набрання чинності Податковим кодексом України.

Крім того, податковим розрахунком за грудень 2010 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3791176,88 грн., з граничним терміном сплати 30.01.2010 року, яке частково сплачено платіжним дорученням від 10.01.2011 року № 61 у сумі 1113029,82 грн.

Податковим розрахунком за січень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5133201,29 грн., з граничним терміном сплати 30.02.2011 року, яке сплачено платіжними дорученнями від 25.02.2011 року № 830 у сумі 8570,30 грн. та від 28.02.2011 № 33 у сумі 5124630,99 грн.

Податковим розрахунком за лютий 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5132571,74 грн., з граничним терміном сплати 30.03.2011 року, яке сплачено платіжними дорученнями від 23.03.2011 року № 120 у сумі 5123168,05 грн. та від 28.03.2011 року № 378 у сумі 9403,69 грн.

Податковим розрахунком за березень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5758877,94 грн., з граничним терміном сплати 30.04.2012 року, яке частково сплачено у розмірі 7684,14 грн. платіжним дорученням від 29.04.2011 року № 611.

При цьому, решта суми у розмірі 5751193,80 грн. була розстрочена згідно з договором розстрочення податкових зобов'язань від 12.05.2011 року № 10, копія якого наявна в матеріалах справи, та частково сплачена позивачем згідно з умовами такого договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою про сплату платіжним дорученням від 25.07.2011 року № 274 суми у розмірі 718899,00 грн.

В той же час, згідно з рішенням ДПС України від 12.10.2011 року № 22, з 03.10.2011 року скасовано розстрочення податкових зобов'язань позивача у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового зобов'язання (податкового боргу), а також має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Крім того, податковим розрахунком за квітень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5639743,17 грн., з граничним терміном сплати 30.05.2011 року, яке сплачено платіжними дорученнями від 26.05.2011 року № 161 у сумі 8156,67 грн. та від 30.05.2011 року № 193 у сумі 5631586,50 грн., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки банку по рахунку позивача з відповідними відмітками.

Податковим розрахунком за травень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5110849,94 грн., з граничним терміном сплати 30.06.2011 року, яке частково сплачено платіжним дорученням від 29.06.2011 року №1252 у сумі 8431,74 грн., підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи виписка банку по рахунку позивача з відповідною відміткою.

Решта суми у розмірі 5102418,20 грн. була розстрочена згідно з договором розстрочення податкових зобов'язань від 30.06.2011 року № 14, копія якого наявна в матеріалах справи, та частково сплачена позивачем згідно з умовами такого договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою про сплату платіжним дорученням від 25.07.2011 року № 220 суми у розмірі 850403,20 грн.

Згідно з рішенням ДПС України від 12.10.2011 року № 29, з 03.10.2011 року скасовано розстрочення податкових зобов'язань позивача у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового зобов'язання (податкового боргу), а також має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Крім того, податковим розрахунком за червень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 3425134,37 грн., з граничним терміном сплати 30.07.2011 року, яке частково сплачено платіжним дорученням від 25.07.2011 року №230 у сумі 7195,55 грн.

При цьому, решта суми у розмірі 3417938,82 грн. була розстрочена згідно з договором розстрочення податкових зобов'язань від 30.07.2011 № 17.

Податковим розрахунком за серпень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 4457582,23 грн., з граничним терміном сплати 30.09.2011 року, яке частково сплачено платіжним дорученням від 29.09.2011 року №2343 у сумі 7182,56 грн.

Разом з тим, решта суми у розмірі 4450399,67 грн. за серпень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 342 лише 30.11.2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 61 день.

Податковим розрахунком за вересень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 4555796,70 грн., з граничним терміном сплати 30.10.2011 року, яке частково сплачено платіжним дорученням від 24.10.2011 року №947 у сумі 7746,67 грн.

Решта суми у розмірі 4548050,13 грн. за вересень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 361 лише 30.11.2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 30 днів.

Податковим розрахунком за жовтень 2011 року платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 5681753,38 грн., з граничним терміном сплати 30.11.2011 року, яке частково сплачено платіжним дорученням від 25.11.2011 року №1 у сумі 6977,58 грн.

Разом з тим, решта суми у розмірі 5674775,80 грн. за жовтень 2011 року була сплачена платіжним дорученням № 20 лише 15.12.2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку позивача з відповідною відміткою, тобто із затримкою строку сплати на 15 днів.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які обґрунтовано підтримали висновки податкового органу, що за затримку сплати податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувають в Україні позивач має сплати штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Підпунктом 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: - з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; - платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; - платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1036, з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби.

У такому випадку підрозділ погашення податкового боргу письмово повідомляє підрозділ обліку та звітності та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів по нарахуванню пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Пунктом 4.5 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків передбачено, що рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби.

При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Згідно пунктів 4.6, 4.7 зазначеного Порядку, з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Відповідно до пункту 4.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Отже, підставою для дострокового розірвання договору розстрочення грошових зобов'язань є рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення грошових зобов'язань; при цьому невнесені суми розстрочених грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення платник податків має сплатити з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених грошових зобов'язань та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення а з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

Оскільки договори розстрочення були розірвані, то в такому разі, як вірно зазначено судами, за несвоєчасну сплату невнесених сум розстрочених грошових зобов'язань застосовується штраф у розмірі, передбаченому пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що податковим органом правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку, визначеному чинним законодавством у відповідній частині.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року (в частині відмови в задоволенні позовних вимог) - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун