Постанова

від 10.01.2014 по справі 490/8293/13-а

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/8293/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Прохорова П.А.

при секретарі - Крикливенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, за участю третьої особи ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» про скасування рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року № 40/25 в частині пунктів 26, 26.4 розділу 1, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року позивачі звернулись до суду з вказаним позовом в якому посилаючись на те, що рішенням Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року №40/25 в частині пунктів 26, 26.4 розділу 1 порушуються їх права та охоронювані законом інтереси, просили суд скасувати вказані пункти.

В обґрунтування своїх вимог позивачі вказували на те, що оскаржуваними пунктами вказаного рішення Миколаївської міської ради ТОВ «Миколаївський реабілітаційний центр Центр-Буд» було передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу, та вказували, що таке рішення створює за своїми наслідками загрозу здоров'ю мешканців району, оскільки порушує містобудівні та санітарні норми.

Представник третьої особи звернувся до суду з письмовими запереченнями проти позову вказуючи не те, що розміщення автозаправного комплексу має усі необхідні дозволи та погодження, що виключає можливість завдання шкоди здоров'ю громадян, звернув увагу суду на рішення інших судів, що на думку представника позивача мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, та підтверджують правомірність договору оренди, що укладено між Миколаївською міською радою та третьою особою, а тому спірни пункти вказаного рішення є законними.

В судовому засіданні позивачі та їх представник заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та додаткових письмових поясненнях, та просили суд задовольнити їх вимоги шляхом скасування пунктів 26, 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року №40/25.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував, з підстав зазначених у ньому.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та просив відмовити у задоволенні такого позову в повному обсязі.

Прокурор прокуратури Центрального району м. Миколаєва позов підтримав, просив його задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини та кореспондуючі ним правовідносини: Миколаївська міська рада звернулася до суду з заявою про визнання вимог адміністративного позову, право на що передбачено ч.2 ст. 51 КАС України. Представник третьої особи стверджує, що у випадку прийняття судом визнання позову зі сторони Миколаївської міської ради будуть порушені права та інтереси третьої особи, що в силу ч.4 ст. 51 КАС України перешкоджає прийняттю судом такого визнання, а тому законність та обґрунтованість рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року №40/25 в частині пунктів 26, 26.4 розділу 1 потребує додаткового дослідження.

Відповідно до п. 26, 26.4 Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року №40/25 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центрального району» ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1975 кв.м. в оренду та передано її в оренду строком на 10 років (з них: 2 року - для будівництва, після введення в експлуатацію, та 8 років - для обслуговування) для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу на АДРЕСА_1, за умови проведення громадських слухань.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року що на теперішній час є чинною підтверджено дійсність договору оренди що укладено між Миколаївською міською радою та ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд», при цьому вказане рішення суду висновків щодо законності або незаконності пунктів 26, 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року №40/25 не містить.

Щодо посилань представника третьої особи на те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2013 року по справі №915/1039/13 було підтверджено законність спірних пунктів рішення Миколаївської міської ради №40/25, то суд зазначає про хибність такого твердження, оскільки з тексту вказаної постанови вбачається лише незаконність рішення Миколаївської міської ради від 06.03.2013 року №26/2 «Про скасування п. 25.2 та п.26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №40/25», що ніяким чином не вказує на виключну законність п. 26, 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №40/25.

Щодо законності та обґрунтованості п. 26 та 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №40/25 то суд, дослідивши надані йому письмові докази, зокрема копії витягу з рішення Миколаївської міської ради в частині спірних пунктів, копії дозволу на виконання будівельних робіт від 05.10.2012 року №МК 11512183513, що видано ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» та генеральному підряднику - ТОВ «Вінницька будівельна компанія на будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за поштовою/будівельною адресою: АДРЕСА_1; вид будівництва - нове будівництво, копії листа інспекції ДАБК у Миколаївській області від 25.10.2013 року №7/14-5693-13, згідно змісту якого категорія складності об'єкта будівництва (АЗК) - V; клас наслідків - ССЗ, та пропускна здатність АЗК - 200 авто на добу, разом з тим інспекція повідомила про те, що для отримання дозволу на будівництво заінтересована особа подає до інспекції лише окремі розділи проектної документації та звіт експертної організації щодо розгляду проектної документації, та вказаний об'єкт будівництва має позитивний висновок експертної організації (ДП «Укрдержбудекспертиза»), що на думку інспекції підтверджує відповідність проекту вимогам санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної та техногенної безпеки; копії листа інспекції ДАБК у Миколаївській області від 20.03.2013 року №7/14-1243-13, згідно якого інспекція на запит депутату Миколаївської міської ради повідомила про те, що згідно наданої забудовником проектної документації відстань від існуючого капітального житлового будинку до проектуємої АЗС, яку планує побудувати ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» у м. Миколаєві по пр. Героїв Сталінграду; та наданих суду пояснень учасників справи щодо обставин місцевості, на якій планується будівництво АЗК, зокрема відомостей про те, що ділянка для будівництва знаходиться в межах житлового району і планувально не відокремлена від кварталу житлової та громадської забудови (що випливає з рішення «Про затвердження Генерального плану м. Миколаєва» №35/18 від 18.06.2009 року, що є офіційно опублікованим ), в результаті ведення будівельних робіт буде знищена захисна смуга зелених насаджень уздовж проспекту АДРЕСА_1 на ділянці не менше 104,4 метрів, що підтверджується наявною в матеріалах справи схемою перенесення меж земельної ділянки на місцевість, щодо розміщення зелених насаджень довкола виділеної під будівництво земельної ділянки, суд ходить висновків про те, що при ухваленні Миколаївською міською радою рішення №40/25 від 12.11.2009 року в частині пунктів 26, 26.4, відповідачем не було прийнято до уваги наступні нормативні положення:

Згідно із п. 3.1 Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (ДСП-201-97) майданчики для будівництва нових та розширення існуючих підприємств і інших об'єктів, експлуатація яких супроводжуватиметься викидами шкідливих речовин в атмосферу повинні вибиратися у промислових зонах міст і інших населених пунктів у суворій відповідності до затверджених у встановленому порядку генеральних планів їх розвитку чи проектів планування і забудови з додержанням Державних санітарних правил планування та забудови населених місць. В свою чергу Державні снатірні правила планування та забудови населених пунктів затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року №173, та п. 5.28 встановлює, що автозаправні станції слід розміщувати в промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району, та разом з тим п. 7.55 Державних будівельних норм України Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень (ДБН 360-92**) вказує на те, що у населених пунктах АЗС АЗК слід розміщати на земельних ділянках, планувально-відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови. Згідно п. 3.3 ДСП-201-97 майданчики для розміщення промислових підприємств, окремих виробництв і інших об'єктів повинні обиратись з врахуванням можливості створення санітарно-захисних зон, розміри яких визначаються класами виробництв у відповідності з Державними санітарними правилами планування та забудови населених місць, та ДСП планування та забудови населених пунктів (ДСП 176-96) у п. 5.32 вказують на те, що відстань від АЗС з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до стін житлових та інших громадських будівель та споруд, дитячих ігрових майданчиків та місць відпочинку населення слід приймати з розрахунком забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами АЗС, але не менше 50 м. та згідно п. 7.25 ДСП 176-96 для захисту від шуму та загазованості вздовж доріг мають бути передбачені смуги зелених насаджень шириною неменше 10м. Згідно п. 7.61 ДБН 360-92** розміщення нових та реконструкцію старих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчої з споруд АЗС до найближчих споруд, будинків та інженерних мереж у відповідності з таблицею 7.9 та додатком 8.3 з урахуванням правил безпеки дорожнього руху, та відповідно до вказаної таблиці протипожежні відстані від об'єктів оточуючого середовища до споруд АЗС мають складати щонайменше 25 метрів від масивів лісів, парків, міських скверів.

Разом з тим, суд звертає увагу на посилання сторони позивачів на те, що згідно Правил використання та забудови території м. Миколаєва затверджених Державним комітетом будівництва архітектури та житлової політики України Державним інститутом проектування міст «Діпромісто» у 2001 року, автозаправні станції, згідно схеми АЗС по місту відносяться до допустимих видів використання, які потребують спеціальних зональних погоджень, що відповідно до вказаних правил потребують проведення обговорення із залученням громадськості.

Зважаючи на те, що Постановою КМУ України від 27.07.1995 року № 554 затверджено перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну безпеку, до якого віднесено й АЗС, положень п.п. 6, 9, п.2 ст. 9.5 Статуту територіальної громади м. Миколаєва, відповідно до яких предметом громадських слухань можуть бути проекти забудови окремих частин міста, намір створення в місті, чи поблизу нього нових екологічно-небезпечних об'єктів, положень п. 12 Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.2011 року №771, які вказують на обов'язковість проведення громадських слухань у разі прийняття рішень, щодо об'єктів та видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, суд доходить висновку про те, що ухваленню Миколаївською міською радою рішення про надання земельної ділянки під будівництво та обслуговування АЗС (АЗК) мали передувати громадські слухання з цього питання, однак суду жодних доказів проведення таких слухань та їх результатів не надано.

Виходячи з усього вищевикладеного та співставляючи надані суду відомості про територіальне розміщення земельної ділянки, що відведена спірним рішенням Миколаївської міської ради під розміщення та обслуговування АЗК, фактичні умови прилеглої до вказаної ділянки місцевості та співставляючи їх з зазначеними положеннями державних норм, стандартів та правил, приймаючи до уваги ненадання суду будь-яких доказів проведення громадських слухань з питань розміщення АЗС (АЗК) біля АДРЕСА_1, не надання до суду результатів досліджень та погоджень компетентних органів, спеціалістів або експертних установ щодо відповідності згадуваним стандартам, нормам та правилам виділеної під будівництво АЗС (АЗК) земельної ділянки, визнання відповідачем адміністративного позову, суд доходить висновку про незаконність рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року №40/25 в частині пунктів 26, 26.4 розділу 1, а тому вказане рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 71, 86, 122, 158-161, 163, 183 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, за участю третьої особи ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» про скасування рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року № 40/25 в частині пунктів 26, 26.4 розділу 1 - задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати пункти 26, 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року № 40/25 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичними особами, громадянами, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва».

Стягнути з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 34,41 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва П.А. Прохоров