Постанова

від 20.02.2014 по справі 916/2312/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2014 р.Справа № 916/2312/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді О.Т. Лавренюк

суддів Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_2 , довіреність № 1404 від 21.08.2012

від відповідача: Волочнюк О.С., довіреність б/н від 16.10.13 р

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, витяг з ЄДРПОУ № 610494, паспорт серія НОМЕР_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Логістік Агро"

на рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2013 р.

у справі № 916/2312/13

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора Бурдо Олександра Володимировича

до відповідача Приватного підприємства "Логістік Агро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "Юніпал"

про стягнення 65030,20 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 20.02.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

02.09.2013 р. ФО-П ОСОБА_1 в особі ліквідатора Бурдо О.В. звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ПП "Логістік Агро" про стягнення основного боргу за надані послугу по перевезенню вантажу та трьох відсотків річних в загальній сумі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у розмірі 65030, 20 грн. (61173, 74 + 3856, 46)

В обґрунтування позову позивач вказав, що 30.04.2010 р. між ФО-П ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір транспортного експедирування, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надавав відповідачу послуги по перевезенню вантажу, однак відповідач за надані послуги розрахувався частково, чим порушив взяті на себе зобов'язання, що і призвело до подання позову.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 31.10.2013 р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ПП "Юніпал".

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.11.2013 року по справі № 916/2312/13 (суддя Петров В.С.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з посиланням на те, що доведеність позовних вимог підтверджена наявними матеріалами справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП "Логістік Агро" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема вказуючи, що суд першої інстанції не взяв до уваги приписи ст. 9 Закону України "Про транспортно - експедиторську діяльність", п.п. 4.2, 4.3 Договору, ст. 168 Статуту автомобільного транспорту УРСР" , не врахував, що позивачем не доведено погодження всіх істотних умов договору та надання відповідачу позивачем всіх передбачених договором документів для оплати перевезення.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.12.2013 р. по справі № 5024/1642/2012 припинено повноваження арбітражного керуючого Бурдо О.В. по виконанню обов'язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором банкрута ФО-П ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кошового Сергія Олександровича, у зв'язку з чим в судовому засідання 06.02. 2014 р. до участі у справі залучено Кошового Сергія Олександровича, який надав заперечення на апеляційну скаргу та проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Представник відповідача в судовому засідання підтримав доводи , викладені в апеляційній скарзі та просить рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2014 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Представник ФО-П ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Представник третьої особи без самостійних вимог проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

В судове засідання 20.02.2014 р. представник позивача не з'явився, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів, судовою колегією відхилено, оскільки належними та допустимими доказами не доведена неможливість витребування вказаних документів в суді першої інстанції.

Вислухавши представників сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позову на підставі наступного:

Позивач, звертаючись з позовом, вказав, що виконав всі умови договору, укладеного між ФО-П ОСОБА_1 та ПП "Логістік Агро", однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за надані послуги по перевезенню вантажів не розрахувався.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на приписи ст.ст.11, 626,202,509, 625, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України, та вказав, що матеріалами справи: поштовими сповіщеннями, актами звіряння взаєморозрахунків, рахунками-фактурами доведено виконання позивачем умов договору (надання всіх необхідних документів для оплати) і дійшов висновку щодо задоволення позову.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду на підставі наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено: господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 30.04.2010 року між ФО-П ОСОБА_1 та ПП "Логістік Агро" було укладено договір № б/н про організацію перевезень автомобільним транспортом, відповідно до умов якого Замовник ( відповідач) доручає, а Виконавець (ФО-П Рудик) бере на себе зобов'язання організувати доставку вантажу/товару Замовника відповідно до погоджених сторонами в заявках маршрутах.

Замовник оплачує виконання доручення в сумі, погодженій сторонами в Заявках, які є невід'ємною частиною договору. В суму доручення включенні витрати Виконавця на виконання доручення Замовника та винагорода Виконавця, у разі, якщо останній надає -транспортно-експедиційні послуги (п.1.2 Договору).

Умови транспортування погоджуються сторонами в заявках, які є невід'ємною частиною договору (п.1.3 Договору).

Платежі та взаємні розрахунки по виконанню доручення проводяться відповідно до виставленого рахунка Виконавця. Рахунки Виконавця підлягають оплаті на протязі 30-ти банківських днів з часу підписання Сторонами акта виконаних робіт і надання Замовнику документів, вказаних в розділі 4 вказаного Договору . Товаро - транспортна накладна повинна мати відмітки відправника вантажу, перевізника та одержувача вантажу. Сторони можуть встановити в заявці інші строки оплати (п.п.3.1,3.2 Договору).

Пунктом 4.2 Договору визначені документи, які необхідно надати після виконання кожного перевезення: рахунок встановленого зразку з зазначення ставки ПДВ; ксерокопія заявки на перевезення, завірена "мокрою" печаткою Виконавця; CMR для міжнародних перевезень, 3-ій екземпляр ТНТ для перевезень по Україні; податкова накладна, якщо Виконавець є платником ПДВ; акт виконаних робіт з вказівкою наступної інформації: обов'язкове посилання на номер та дату договору; обов'язкове посилання на номер і дату заявки, маршрут, ТНТ або CMR, номер авто/ напівприцепу, ПІБ водія (п.п. 4.2.1 - 4.2.5).

При відсутності будь-якого з перерахованих вище документів оплата перевезення виконуватися не буде. Помилкові та не в повному обсязі оформлені документи будуть повертатися на доопрацювання з відстроченням строків оплати (п.4.3).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в якості доказу виконання робіт за договором надав акти виконаних робіт (т.1, а.с. 37-116), ксерокопії поштових відправлень (т.1, а.с 117-126), рахунок - фактури (т.2, а.с.1-69), які суд першої інстанції визнав належними доказами.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду, оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивачем вимоги розділу 4 Договору не виконані: не надана ксерокопія заявки на перевезення, завірена "мокрою" печаткою Виконавця; CMR для міжнародних перевезень, 3-ій екземпляр ТНТ для перевезень по Україні; податкова накладна, товаро - транспортна накладна, а відповідно для умов договору: "При відсутності будь-якого з перерахованих вище документів оплата перевезення виконуватися не буде".

Посилання позивача, як на доказ відправлення відповідачу вищевказаних документів, на ксерокопії поштових повідомлень, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки будь які докази відправлення вищевказаних документів (опис поштового відправлення та т.і.) до матеріалів справи не надано, не надано таких доказів і в суді апеляційної інстанції.

Акти виконаних робіт, на які посилається позивач та суд першої інстанції, не містять всіх умов, передбачених п.п 4.2.5 Договору: відсутнє посилання на номер та дату договору; відсутнє посилання на номер і дату заявки і за таких обставин вказані акти не можуть бути прийняті в якості належних доказів, оскільки суперечать умовам договору, зокрема п.п 4.2.5 Договору.

Наявність рахунків - фактури також не можуть свідчити про обов'язок відповідача проводити оплату, оскільки відсутність інших, передбачених умовами договору документів, оплата перевезення здійснена бути не може (п.4.3 Договору).

Акт звірки взаєморозрахунків, на даний позивачем судовою колегією не може бути прийнято до уваги, оскільки: по-перше , як вказано вище позивачем не були виконані умови договору, передбачені п.п. 4.2.1-4.2.5 Договору та по-друге: вказаний акт підписано лише представником позивача і докази того, що вказаний акт взагалі надсилався відповідачу, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не виконано умови договору, укладеного між сторонами щодо надання після виконання кожного перевезення документів, необхідних для оплати перевезення, судова колегія вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і підстави для задоволення позову про стягнення боргу відсутні, оскільки Договором чітко визначено, що при відсутності будь якого з перерахованих вище документів оплата перевезення здійснюватися не буде.

Відносно позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних судова колегія дійшла висновку, що в цій частині позову також слід відмовити, оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів обов'язок відповідача сплатити борг.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу та трьох відсотків річних задоволенню не підлягають, як не доведені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, з прийняттям рішення про відмову в задоволені позову та стягнення витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги з позивача на користь відповідача.

Посилання відповідача на необхідність застосування строків позовної давності судовою колегією до уваги не приймається, оскільки відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" п.2.2 "позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості".

Таким чином, оскільки судовою колегією не встановлено порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, клопотання про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Логістік Агро" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2013 року по справі № 916/2312/13 - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 в особі ліквідатора Кошового Сергія Олексійовича на користь Приватного підприємства "Логістік Агро" витрати по сплаті судового збору в розмірі 913,50 грн.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс постанови складено та підписано 21.02.2014 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева