Рішення

від 20.02.2014 по справі 905/5114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.2014 Справа № 905/5114/13

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ - Захід», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», с. Розівка, Донецька область

Ціна позову 64 600 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Волков Р.Ю., довіреність №1411 від 24.07.2013;

від відповідача - не з'явився.

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство «ІСТ - Захід» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (далі - відповідач) про стягнення 64 600 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 01.12.2010 був укладений договір №1273/10 I про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні. Позивачем відповідачу були надані послуги за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 64 600 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2013 провадження у справі було зупинено, у зв'язку з направленням справи до Донецького апеляційного господарського суду та ухвалою суду від 13.02.2014 провадження у справі було поновлено.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.12.2013 між Закритим акціонерним товариством «Комбікормовий завод «Феоніс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», та Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ - Захід» був укладений договір №1273/10 I про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується організувати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видачу його уповноваженій на отримання вантажу особі, а відповідач зобов'язується оплатити вартість послуг позивача (а.с.10-15).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 68 600 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт по наданню транспортно-експедиторських послуг, рахунками на загальну суму 68 600 грн. та заявками на перевезення (а.с.17-97, 164).

Як зазначив позивач, відповідач оплатив заборгованість частково в розмірі 4 000 грн. (а.с.98-104).

Позивачем 27.11.2012 на адресу відповідача була надіслана претензійна вимога з пропозицією сплатити суму боргу (а.с.9).

Згідно пункту 4.2 договору вартість наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг узгоджується сторонами в заявках або в додатку про тарифи.

Відповідно до п.4.3 договору, платежі та взаємні розрахунки між сторонами здійснюються на підставі рахунків.

Сторони погодили у п.4.4 договору, що розрахунки здійснюються впродовж 15-ти календарних днів з дати відправлення належним чином оформлених документів (товарно-транспортної накладної (CMR), акту виконаних робіт та податкової накладної), якщо в заявці не зазначені інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Згідно п. 4.7 договору, відповідач зобов'язаний підписати акт виконаних робіт і впродовж 5-ти днів з дня його отримання один примірник повернути позивачу. У випадку, якщо акт виконаних робіт не підписаний і не заперечений відповідачем у зазначений термін, він вважається прийнятим відповідачем без змін і рахунок підлягає оплаті в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі-прийняття наданих послуг відповідачем підписані. Згідно зазначених актів, транспортно-експедиторські послуги надані в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач, на час прийняття рішення у справі, доказів оплати заборгованості в сумі 64 600 грн. не надав.

Згідно ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вказаних вимог закону та договору, відповідач надані позивачем послуги за вказаним договором в розмірі 64 600 грн. не оплатив. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (код ЄДРПОУ 32357650) на користь Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-Захід» (код ЄДРПОУ 30822981) 64 600 грн. боргу та 1 720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 20 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Говорун