Ухвала

від 18.03.2014 по справі 905/5114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18.03.2014 Справа № 905/5114/13

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ - Захід», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», с. Розівка, Донецька область

Ціна позову 64 600 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Волков Р.Ю., довіреність №1411 від 24.07.2013;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство «ІСТ - Захід» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (далі - відповідач) про стягнення 64 600 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.02.2014 позов був задоволений повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 64 600 грн. боргу та 1 720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Відповідно до супровідного листа від 20.02.2014 справа №905/5114/13 була направлена до Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку із надходженням касаційної скарги відповідача на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013.

Згідно супровідного листа від 24.02.2014 Донецький апеляційний господарський суд направив справу №905/5114/13 до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги відповідача на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013.

До теперішнього часу справа №905/5114/13 до господарського суду Донецької області не поверталась.

Разом з тим, 05.03.2014 позивач звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу.

У судовому засіданні 18.03.2014 представником позивача була підтримана заява про забезпечення позову.

Оцінюючі обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, метою вжиття судом заходів до забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При цьому, підставою для застосування заходів до забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність забезпечення позову, яку підтверджено відповідними доказами. Враховуючі вимоги, передбачені ст. 33 ГПК України, обов'язок подання доказів наявності фактичних обставин покладено саме на особу, якою ініціюється забезпечення позову

З огляду на позицію, викладену в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Враховуючи вищенаведене, дослідивши доводи, наведені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову, а саме неодноразове окарження відповідачем процесуальних актів суду, що розцінено заявником як навмисне затягування строку розгляду справи, а також приймаючи до уваги прийняття 20.02.2014 господарським судом Донецької області рішення у справі №905/5114/13, відповідно до якого позовні вимоги задоволені, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, а заявник не довів наявність будь-яких обставин які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в майбутньому рішення господарського суду, а отже заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ - Захід» про забезпечення позову у справі №905/5114/13 відмовити.

Суддя О.В. Говорун