Рішення

від 19.02.2014 по справі 923/42/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 р. Справа № 923/42/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" м.Київ

про розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Комадовський Д.П.

від відповідача - директор Херсонської філії Клочко П.Г.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" (позивач) звернулося з позовом про дострокове розірвання договору № 02 на надання комунальних послуг від 12.01.2000року, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" (відповідач), посилаючись на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладені договору та неможливістю надання послуг з очистки стічних вод у зв'язку із знищенням насосної станції для перекачки води, що позбавляє можливості надавати зазначені послуги та відсутністю фінансової можливості відновлення насосної станції.

Підставою позовних вимог позивач зазначає ч.2 ст. 652 ЦК України, посилаючись на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні суду 11.02.2014року до 19.02.2014року.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав, надавши додаткові докази по справі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач поданням позову ухиляється від виконання обов'язків за договором, оскільки він має можливість надання послуг з очистки стоків, шляхом здійснення ремонтних робіт та закупівлі обладнання для відновлення роботи насосної станції для перекачки стоків.

Він посилається на те, що пожежа не відноситься до форс-мажорних обставин і відповідальність за збитки покладається на позивача, який повинен добросовісно утримувати своє майно та вживати необхідних заходів запобіганню спричинення збитків навколишньому природному середовищу.

Відповідач зазначає, що і після пожежі, в січні 2014року, позивач здійснював приймання стічних вод в обсязі 44куб.м., про що сторонами складено акт від 31.01.2014року, а позивачем виставлено рахунок на оплату вартості наданих послуг. Оскільки в районі підприємства відповідача відсутня міська каналізаційна мережа, тому тільки позивач може надавати передбачені спірним договором послуги для здійснення виробничої діяльності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" (відповідач) 12 січня 2000року укладено договір №02 на надання комунальних послуг.

Згідно з зазначеним договором позивач зобов'язується надавати відповідачу комунальні послуги по постачанню водних ресурсів, електричної енергії, пару, а також приймання та очистку господарсько-побутових та промислових ( господарсько-побутова та промислова каналізація) стоків в очисних спорудах в обсягах до 480 куб.м. на добу в строки і порядку, встановленому договором, а відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги відповідно до вимог договору.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що якість послуг повинна повністю відповідати діючим державним стандартам, затвердженим технічним умовам, санітарними нормам і правилам.

Строк договору сторонами узгоджено пунктом 5.1 - з моменту підписання до 31.12.2050року.

Але з серпня 2001 року між сторонами збереглися господарські зобов'язання лише в частині приймання та очистки господарсько-побутових та промислових стоків в очисних спорудах, оскільки інші послуги відповідачу надавалися на підставі укладених ним окремих договорів з суб'єктами господарювання, які згідно з законом зобов'язані надавати послуги зазначені в пункті 2.1 договору ( постачання електричної енергії , питної води, пару).

Таким чином, із чотирьох комунальних послуг, які планувалося надавати при укладенні договору в певних обсягах і на які було розраховано виробничу програму, відповідно до наданої позивачем калькуляції, залишилася лише одна - прийом та очистка стоків.

Прийом та очистку господарсько-побутових та промислових стоків позивач здійснював через очисні споруди, в тому числі через насосну станцію, яка знаходилася у власності позивача та перебувала на його балансі.

Матеріалами справи доведено, що насосна станція була задіяна лише в наданні послуг з прийому і очистки стічних вод відповідача. 17.10.2013року сталася пожежа внаслідок якої було повністю знищено насосну станцію з обладнанням, яка здійснювала перекачку стічних вод відповідача, що позбавило можливості надавати відповідачу послуги з прийому та очистки стічних вод.

Факт пожежі та знищення насосної станції з обладнанням підтверджується актом про пожежу від 18.10.2013року, постановою про порушення кримінальної справи №12013230020005516 за фактом підпалу, наданими до матеріалів справи фотознімками (аркуші справи 74-86), наказом позивача №21/10-2013 від 21.10.2013року, інвентаризаційним описом, яким інвентаризаційною комісією позивача встановлено пошкодження та знищення майна насосної станції на загальну суму 76266грн.51 коп. (за балансовою вартістю).

Представник відповідача не заперечує факту знищення насосної станції під час пожежі та зазначає, що про ці події йому відомо.

Таким чином, майже через 15 років після укладення договору, позивач позбавлений можливості надавати послуги з прийому та очистки стічних вод відповідача через відсутність об'єкту, який задіяно в здійсненні очистки та значне зниження ( в сорок разів) обсягів стоків, які поступають від відповідача.

Матеріалами справи також доведено, що виконання позивачем умов договору та надання послуг передбачених договором від 12.01.2000року є збитковим для позивача.

05.12.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом, яким повідомив про неможливість надання послуг у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та запропонував відповідачу розірвати договір від 12.01.2000року.

Оскільки його пропозиція про розірвання договору від 12.01.2000року відхилена відповідачем листом від 25.12.2013року №5/085-юр/с, позивач просить суд достроково розірвати зазначений договір на підставі ч.2 ст. 652 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду при наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладені договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Вирішуючи спір про дострокове розірвання договору від 12.01.2000року, суд виходить із приписів частин 3, 6 статті 3, статті 627 ЦК України відповідно до яких сторони є вільними при укладенні договору, виборі контрагента. Як при укладенні договору, так і при його розірванні, необхідно виходити із умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Між сторонами склалися господарські зобов'язання щодо надання 4-х видів комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи із визначення договору про надання послуг предметом договору є надання послуги при досягненні позитивного ефекту, яких сторони бажали при укладенні договору за сприятливих обставин.

Матеріалами справи підтверджується, що фактично договір між сторонами укладався 12.01.2000року коли у відповідача виникла потреба не тільки в наданні позивачем послуг прийому та очистки стічних вод відповідача, а і надання йому позивачем послуг по забезпеченню водними ресурсами, електричною енергією, паром.

В наступному (з 2001року) потреба надання послуг по забезпеченню відповідача водними ресурсами, електричною енергією, паром відпала, оскільки, як пояснив представник відповідача, він використовує питну воду із власної свердловини та уклав самостійно договір постачання електричної енергії з енергозабезпечувальною організацією. Таким чином, предмет договору №02 від 12.01.2000року з ініціативи відповідача значно змінився і обов'язком позивача залишилося лише надання відповідачу комунальних послуг з прийому та очистки стоків в очисних спорудах.

При чому, в момент укладення договору сторони домовилися, що позивач приймає від відповідача стоки до 480 куб.м. на добу, що становить 42480 куб.м. на рік, що підтверджується пунктом 1.3 виробничої програми та калькуляції (додатки до договору). Однак, із наданого позивачем аналізу обсягів очищення стоків відповідача за 2001-2013роки ( аркуш справи 73) встановлено, що щороку кількість стоків які поступали від відповідача, значно зменшувалася. В 2013році від відповідача прийнято для очистки стоків в 40 разів менше, ніж передбачалося при укладенні договору.

Відповідно до наданих до матеріалів справи аналізів фінансово-господарської діяльності позивача за 2011-2013роки надання відповідачу послуг за договором від 12.01.2000року приносить товариству значні збитки.

Крім того, матеріалами справи доведено, що 17.10.2013року внаслідок пожежі було знищено насосну станцію очисних споруд, яка забезпечувала перекачку стічних вод та знищено обладнання яке було задіяно в процесі очистки стоків, що взагалі позбавило позивача можливості надавати послуги відповідачу, оскільки за допомогою насосної станції здійснювалася перекачка стічних вод на поля фільтрації.

При цьому суд відхиляє, як безпідставне посилання відповідача на те, що в січні 2014року позивач приймав від нього стічні води для очистки.

По-перше матеріалами справи доведено, що в січні 2014 року від відповідача позивач прийняв лише 44 куб. м. стоків і вартість цих послуг становить 203грн.28коп., в той час як в попередні роки в січні місяці їх очищувалося (в середньому) від 1000 до 5000 куб.м., що з урахуванням цін на енергоносії, заробітної плати працівників та інше є збитковим для позивача.

Крім того, не маючи можливості здійснювати перекачку стоків на поля фільтрації, позивач накопичував в січні 2014 року ці стоки в проміжні залізобетонні накопичувачі, які за даними позивача заповнені на 95% і прийом стоків є неможливим. До того ж, накопиченням цих стоків не буде досягнено позитивного ефекту очистки стоків і якісного надання послуг, як це узгоджено укладеним договором, оскільки позивач позбавлений можливості здійснювати очистку стоків.

Звичайно ж, в момент укладення договору та узгодження його умов сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Як зазначено вище, позивачем дотримано вимог статті 188 ГК України та пункту 5.2 договору від 12.01.2000року щодо порядку дострокового розірвання договорів, тому відповідно до частини 4 зазначеної статті він має право на звернення до суду за вирішенням спору щодо дострокового розірвання договору оренди у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи доведено, що істотна зміна обставин, на яку посилається позивач, зумовлена значним зниженням кількості послуг, в тому числі і обсягів стічних вод, які подає відповідач, ніж ті, з яких виходили сторони при укладенні договору; знищенням насосної станції в результаті пожежі, що не може усунути позивач при всій обачності та турботливості, які від нього вимагаються; впливом розвитку і наслідків фінансово-економічної кризи, в тому числі і в господарській діяльності позивача, що позбавляє його можливості відновити роботи по очистці стічних вод відповідача через збитковість підприємства та відсутність коштів на відновлення насосної станції з обладнанням.

Таким чином, із надання чотирьох комунальних послуг, які узгоджувалися договором при його укладенні, від трьох послуг відповідач відмовився. До того ж надання послуг з чистки стічних стоків стало неможливим у зв'язку із знищенням насосної станції з обладнанням та неможливості їх відновлення.

Зазначене свідчить про те, що при укладенні договору сторони виходили із того, що така зміна обставин не настане.

Зміна обставин зумовлена вищевикладеними причинами, які позивач, як заінтересована сторона, не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.

Статутом позивача не передбачено такої статутної мети як надання іншим господарюючим суб'єктам послуг з постачання води та прийом стічних стоків, які повинні надаватися спеціальними підприємствами комунального господарства і побутового обслуговування, тому для нього не є обов'язковим здійснення такої діяльності та укладення договору з відповідачем з огляду на свободу договору та вільне волевиявлення сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що для позивача є економічно невигідним і збитковим подальше збереження договірних відносин щодо надання послуг прийому та очистки стічних вод, оскільки він позбавлений можливості надавати ці послуги через знищення насосної станції та неможливість її відновлення у зв'язку з відсутністю коштів, як наслідку тяжкого фінансового стану та збитковістю підприємства.

Слід також враховувати, що позивач не є суб'єктом господарювання, якого б Закон в обов'язковому порядку зобов'язував укладати договір з відповідачем відповідно до частин 3, 6 ст. 179 ГК України та надавати відповідачу комунальні послуги, які є предметом договору, оскільки у нього відсутні централізовані мережі водопостачання та водовідведення для надання цих послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду та питне водопостачання».

В той же час відповідач не позбавлений права укласти договір про надання послуг прийому та очистки стічних вод з відповідними суб'єктами господарювання, які відповідно до вимог Закону зобов'язані надавати ці послуги, як це він і здійснив, уклавши окремий договір про постачання електричної енергії та вирішивши питання питного забезпечення виробництва, змінивши при цьому предмет договору щодо кількості комунальних послуг та їх обсягів.

У зв'язку з істотною зміною обставин, якими позивач керувався при укладенні договору для позивача є практично неможливим, економічно невигідним і збитковим подальше виконання умов договору про надання комунальних послуг, що з огляду на свободу договору, принципи розумності та справедливості договору є недопустимим.

Позивач посилається на те, що якби він міг передбачити істотну зміну обставин, то не уклав би спірного договору або уклав би його на інших умовах.

Подальше виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Із суті договору також не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Такий ризик викликаний в основному наслідками пожежі, яка сталася у позивача, фінансово-економічною кризою, як причиною, яка не залежить від позивача і він її не може усунути при всій турботливості та обачності, які від нього вимагаються. Наявність впливу наслідків тяжкого фінансового становища в господарській діяльності позивача, підтверджуються матеріалами справи, що унеможливлює відновлення роботи насосної станції, оскільки для цього за підрахунком позивача необхідно 116517грн. 00 коп.

Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним та не відповідають основним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору, вільного волевиявлення сторін, розумності та справедливості.

Посилання відповідача на те, що дострокове розірвання договору порушує його майнові права і інтереси, а позивач може відновити надання послуг шляхом накопичування стічних вод у залізобетонних накопичувачах, судом відхиляється оскільки ці факти не підтверджені належними доказами в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, а накопичення вод без їх очистки не відповідає меті договору, яким передбачено не тільки прийом, а й очистка стоків в очисних спорудах та призведе до порушення вимог водного законодавства щодо недопущення забруднення та засмічення земель.

Інші заперечення відповідача судом також відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням вищезазначеного, матеріалами справи та наданими до справи доказами доведена наявність одночасно усіх умов передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України, які є підставою розірвання договору за рішенням суду, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Договір № 02 від 12.01.2000року відповідно до ч.5 ст. 188 Господарського Кодексу України вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір № 02 від 12.01.2000 року про надання комунальних послуг, укладений між колективним сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон Клаб".

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" м.Київ, вул. Дімітрова №6, ідентифікаційний код 23721570 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" м. Херсон, вул. Нафтовиків, 131, ідентифікаційний код 30768694 - 1218грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 лютого 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова