Постанова

від 20.05.2014 по справі 923/42/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р.Справа № 923/42/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Склад суду сформовано згідно розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 365 від 19.03.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача : Комадовський Д.П. (довіреність № б/н від 17.01.2014 року)

від відповідача: Лінник С.В. (довіреність № 7/2014 від 10.04.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб "

на рішення господарського суду Херсонської області від „19" лютого 2014 року, повний текст якого складено та підписано „21" лютого 2014 року

по справі № 923/42/14

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонбекон "

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб "

про розірвання договору

( у судовому засіданні 13.05.2014 року за правилами ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 20.05.2014 року.)

В С Т А Н О В И В :

30.11.2011 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонбекон " (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб " (далі по тексту - відповідач) про розірвання договору про надання комунальних послуг № 02 від 12.01.2000 року.

Позовні вимоги мотивовані неможливістю надання послуг з очистки стічних вод у зв'язку із пошкодженням насосної станції для перекачки води, що позбавляє можливості надавати зазначені вище послуги у зв'язку з відсутністю фінансової можливості відновлення насосної станції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.02.2014 року по справі № 923/42/14 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонбекон " задоволені в повному обсязі. Розірвано Договір № 02 від 12.01.2000 року про надання комунальних послуг, укладений між Колективним сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон " та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон Клаб ". Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що як встановлено та підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем, СТОВ „Херсонбекон " доведена наявність одночасно усіх умов передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, у зв'язку з чим Договір № 02 від 12.01.2000 року про надання комунальних послуг вважається розірваним.

На виконання даного рішення господарським судом Херсонської області 04.03.2014 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб " звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог СТОВ „Херсонбекон " відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог, доводів та заперечень, скаржник посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, СТОВ „Херсонбекон " має можливість виконувати зобов'язання відповідно до умов Договору № 02 від 12.01.2000 року про надання комунальних послуг і приймати стоки від виробництва відповідача до закінчення строку дії договору - до 2050 року з огляду на наступне:

-по-перше, в результаті пожежі, яка пошкодила насосну станцію, позивач має можливість виконувати свої зобов'язання відповідно до умов Договору, оскільки останній має у власності 4 проміжних залізобетонних накопичувача, в які може приймати стоки відповідача;

- по-друге, відповідно до умов договору, припинення його виконання може бути лише у зв'язку з форс-мажорною обставиною, проте за твердженням апелянта, пожежа яка сталося на насосній станції не відноситься до форс-мажору.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ТОВ Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб " без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Відповідачем надано заперечення на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 19.02.2014 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог СТОВ „Херсонбекон " - відмовити.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив та заперечення на відзив, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 12.01.2000 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон " (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Кампус Коттон Клаб " (Замовник) укладено Договір № 02 про надання комунальних послуг, відповідно до п.1.1 якого, виконавець зобов'язується надавати замовнику комунальні послуги по постачанню водних ресурсів, електричної енергії, пару, а також приймання та очистку господарсько-побутових та промислових ( господарсько-побутова та промислова каналізація) стоків в очисних спорудах в обсягах до 480 куб. м. на добу в строки і порядку, встановленому договором, а відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги відповідно до вимог договору (а.с.9).

Відповідно до п.5.1 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2050 року.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що він маже бути розірваний за згодою сторін або в судовому порядку у зв'язку з порушенням умов договору винною стороною.

За змістом п. 2.4 договору, якість послуг повинна повністю відповідати діючим державним стандартам, затвердженим технічним умовам, санітарними нормам і правилам.

Виконавець звільняється від відповідальності перед замовником за наслідки, які спричинені зупиненням або обмеженням подачі ресурсів (надання послуг), якщо таке зупинення (обмеження) виникло з причини зупинення подачі відповідного ресурсу виконавцю СНОБЖАЮЩЕЙ підприємством у зв'язку зі стихійним лихом ті іншими надзвичайними обставинами. У разі, якщо зупинення подачі ресурсів (надання послуг), замовнику визнана відключенням виконавця СНОБЖАЮЩЕЙ підприємством у зв'язку з заборгованістю виконавця з уплати комунальних платежів, або іншими порушеннями виконавцем вимог Договору з СНОБЖАЮЩЕЙ підприємствами, виконавець несе відповідальність перед замовником у повному обсязі, відповідно до п.4.1 Договору (п.4.2).

Згідно з п.4.4 Договору, при подачі з вини виконавця ресурсів (надання послуг), якість яких не буде відповідати вимогам Договору, виконавець зобов'язується виправити всі порушення в зазначеній замовником строки своїми зусиллями за свій рахунок, з компенсацією понесених замовником у зв'язку з таким порушенням Договором втрат. У разі невиконання вказаного обов'язку, замовник вправі стягнути з виконавця усі заподіяні збитки у повному обсязі.

18.10.2013 року комісією у складі провідного інспектора Комсомольського РВ м.Херсона УДСНС України у Херсонській області, начальника караулу ДПРЧ-14 та директора СТОВ „Херсонбекон " було складено Акт про пожежу на об'єкті позивача (а.с.10).

Так, з зазначеного Акту вбачається, що 17.10.2012 року на насосній станції очисних споруд за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків,131 на об'єкті СТОВ „Херсонбекон " - сталося пожежа, в результаті чого пошкоджено будівлю насосної станції та майно.

Як вбачається з матеріалів справи 05.12.2013 року СТОВ „Херсонбекон " звернулося з заявою до ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб " відповідно до якої зазначило, що у зв'язку з повним знищенням насосної станції, в результаті пожежі, з 05.01.2014 року буде зупинено приймання стоків, а тому позивач запропонував розірвати Договір № 02 від 12.01.2000 року (а.с.11).

У відповідь на лист від 05.12.2013 року, ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб " зазначило, що СТОВ „Херсонбекон " не має право в односторонньому порядку розірвати Договір № 02 від 12.01.2000 року, оскільки відповідно до п.5.1 Договору він укладений до 30.12.2050 року та розірвати який можливо за рішенням суду (а.с.12).

Таким чином, зазначена відповідь директора ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб " про відмову розірвати договір і стало підставою для звернення СТОВ „Херсонбекон " до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог СТОВ „Херсонбекон " про розірвання Договору про надання послуг, з наступних підстав.

Зобов'язанням, згідно ст.509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У свою чергу договір, згідно ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вище зазначено, Договором про надання комунальних послуг № 02 від 01.01.2000 року, а саме п.1.1 передбачено, що виконавець зобов'язується надавати замовнику комунальні послуги по постачанню водних ресурсів, електричної енергії, пару, а також приймання та очистку господарсько-побутових та промислових ( господарсько-побутова та промислова каналізація) стоків в очисних спорудах в обсягах до 480 куб. м. на добу в строки і порядку, встановленому договором, а відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги відповідно до вимог договору.

Додатком до Договору про виконання виробничої програми та калькуляцією фактичної собівартості перекачки 1 куб. м. стічних вод по СТОВ «Херсонбекон» за 2013 рік визначено, що позивач приймає від відповідача стоки до 42 480 куб.м. на рік (а.с.88).

Відповідно до довідки обсягу перекачування стоків СТОВ „Херсонбекон" для ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб" згідно договору № 02 від 12.01.2000 року, вбачається динаміка за 2001-2013 р. щодо кількості стоків. Так, з вказаної динаміки вбачається, що з кожним роком стоки які поступали від відповідача зменшувались та у 2013 році виконавцем було прийнято для очистки стоків 1 857 куб.м., тобто у 40 разів менше ніж передбачено договором (а.с.73).

Актом про пожежу від 18.10.2013 року, який складений та підписаний уповноваженою комісією підтверджується факт пошкодження будівлі насосної станції та обладнання (а.с.10).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, СТОВ „Херсонбекон" протягом січня 2014 року здійснювалось перекачка стоків у кількості 44 куб.м на суму 203,28 грн., що підтверджується Актом № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт від 31.01.2014 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками та рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 31.01.2014 року (а.с.94-95).

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог, СТОВ „Херсонбекон" посилається на приписи ч.2 ст.652 ЦК України, а саме на істотну зміну обставин виконання Договору № 02 від 12.01.200 року у зв'язку із пожежею. У зв'язку з чим місцевий господарський суд зробив висновки про наявність одночасно усіх умов передбачених зазначеною вище нормою та про розірвання договору. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки зроблені судом першої інстанції передчасними з огляду на наступне.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Так, в силу ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

При прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції встановлено, що позивачем було доведено наявність одночасно усіх умов передбачених зазначеною вище нормою, а саме те, що додатком до договору № 2 від 12.01.2000 року за 2013 рік кількість стоків які поступали від відповідача були значно менші ніж це було передбачено п.1.1 Договору та складали 1 857 куб. м., та у зв'язку із пошкодженням насосної станції в результаті пожежі 17.10.2013 року, надання послуг з перекачки стоків є неможливим.

Проте колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд помилково зробив висновки відносного наявності одночасно усіх умов передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, оскільки:

- Договором № 02 на надання комунальних послуг № 02 від 12.01.2000 року сторонами не встановлено мінімальна кількість стоків для приймання та очищення стоків, а умовами п.1.1 Договору передбачено, максимальний мінімум приймання та очистка господарсько-побутових та промислових стоків в очисних спорудах в обсягах до 480 куб. м. на добу;

- додаток до Договору, на який посилається позивач, а саме на виконання виробничої програми та калькуляції фактичної перекачки 1 куб. м. стоків по СТОВ „Херсонбекон" за 2013 рік у кількості 1 857 куб. м., підписаний та узгоджений директором підприємства та головним бухгалтером, тобто не містить підпису ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб". Крім того, додатком до договору, який підписаний обома сторонам, передбачена виробнича програма та калькуляція перекачки 1 куб. м. стоків по СТОВ „Херсонбекон" у кількості 42 480 куб. м на початок 2001 року, тому судовою колегією до уваги не приймається.

Твердження позивача про те, що перекачка стоків не можливо без застосування насосної станції, суперечить матеріалами справи, а саме Актом № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт від 31.01.2014 року, та рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 31.01.2014 року, з яких вбачається, що у січні 2014 року позивачем від відповідача були прийняти стоки у кількості 44 куб. м. (а.с.94-95).

Таким чином, оскільки позивач посилається на відповідні обставини, то обов'язок з доказування істотної зміни обставин покладається саме на позивача. Проте, обґрунтовуючи позовну заяву, позивач не надав належних, допустимих доказів на обґрунтування обставин справи, які б свідчили про наявність всіх чотирьох умов встановлених цивільним законодавством, що б дало змогу застосувати до спірних правовідносин приписи ст.652 ЦК України.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження істотного порушення відповідачем умов договору про надання комунальних послуг від 12.01.2000 року № 5 та неналежного виконання ним умов наведеної угоди.

Таким чином, зазначене не може вважатися істотним порушенням умов договору та настанням істотної зміни обставин в розумінні ст.652 Цивільного кодексу України, а відтак і підставою для розірвання договору.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника про безпідставність застосування судом до спірних відносин між позивачем та відповідачем ст.652 ЦК України.

Також, згідно ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п.5.1 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2050 року.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено розірвання в судовому порядку виключно чинного договору, строк дії якого не закінчився та умови якого породжують виникнення прав та обов'язків для сторін, які внаслідок розірвання договору мають бути припинені.

Таким чином, позовні вимоги, щодо розірвання господарських відносин задоволенню не підлягають, оскільки Договір є чинним та обов'язковим для виконання обома сторонами

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області від 19.02.2014 року по справі № 923/42/14 підлягає скасуванню

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на Сільськогосподарськое товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонбекон".

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „19" лютого 2014 року по справі № 923/42/14 скасувати.

В задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонбекон" про розірвання договору про надання комунальних послух від 12.01.2000 року № 02 - відмовити

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонбекон" (73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків 131, код ЄДРПОУ 30768694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Кампус Коттон Клаб" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 6, код ЄДРПОУ 23721570) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги

4. Видачу наказу за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „22" травня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров