Постанова

від 22.07.2014 по справі 923/42/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 923/42/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача -Комадовський Д.П., відповідача -Лінник С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Херсонбекон" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі№923/42/14 за позовомСільськогосподарського ТОВ "Херсонбекон" доТОВ "Торговий Дім "Кампус Коттон Клаб" про розірвання договору В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.02.2014 (суддя Ємленінова З.І.) позов задоволено - на підставі ст.652 ЦК України розірвано укладений між сторонами договір про надання комунальних послуг №02 від 12.01.2000р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 (судді: Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.) рішення скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Сільськогосподарське ТОВ "Херсонбекон" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст.652 ЦК України. Зокрема, скаржник вказує на неможливість виконувати умови договору №02 від 12.01.2000р. в частині очищення стоків у зв'язку з істотною зміною обставин, обумовленою знищенням насосної станції внаслідок пожежі, а тому договір підлягає розірванню через істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Скасовуючи первісне рішення та приймаючи нове рішення про відмову у позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

12.01.2000 року між Сільськогосподарським ТОВ "Херсонбекон" (виконавець) та ТОВ "Торговий дім "Кампус Коттон Клаб" (замовник) укладено договір №02 про надання комунальних послуг, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується надавати замовнику комунальні послуги по постачанню водних ресурсів, електричної енергії, пару, а також приймання та очистку господарсько-побутових та промислових (господарсько-побутова та промислова каналізація) стоків в очисних спорудах в обсягах до 480куб.м. на добу в строки і порядку, встановленому договором, а відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги відповідно до вимог договору (а.с.9).

Відповідно до п.5.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2050 року.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що він може бути розірваний за згодою сторін або в судовому порядку у зв'язку з порушенням умов договору винною стороною.

Згідно з п.п.4.2,4.4 договору виконавець звільняється від відповідальності перед замовником за наслідки, які спричинені зупиненням або обмеженням подачі ресурсів (надання послуг), якщо таке зупинення (обмеження) виникло з причини зупинення подачі відповідного ресурсу виконавцю постачальним підприємством у зв'язку зі стихійним лихом ті іншими надзвичайними обставинами. У разі, якщо зупинення подачі ресурсів (надання послуг), замовнику визнана відключенням виконавця постачальним підприємством у зв'язку з заборгованістю виконавця з уплати комунальних платежів, або іншими порушеннями виконавцем вимог договору з постачальним підприємством, виконавець несе відповідальність перед замовником у повному обсязі відповідно до п.4.1 договору. При подачі з вини виконавця ресурсів (надання послуг), якість яких не буде відповідати вимогам договору, виконавець зобов'язується виправити всі порушення в зазначеній замовником строки своїми зусиллями за свій рахунок, з компенсацією понесених замовником у зв'язку з таким порушенням договором втрат. У разі невиконання вказаного обов'язку, замовник вправі стягнути з виконавця усі заподіяні збитки у повному обсязі.

18.10.2013 року комісією у складі провідного інспектора Комсомольського РВ м.Херсона УДСНС України у Херсонській області, начальника караулу ДПРЧ-14 та директора СТОВ „Херсонбекон" було складено акт про пожежу на об'єкті позивача (а.с.10), з якого вбачається, що 17.10.2013 року на насосній станції очисних споруд (на об'єкті СТОВ „Херсонбекон") по вул.Нафтовиків,131 в м.Херсоні сталася пожежа, в результаті чого пошкоджено будівлю насосної станції та майно.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013 року СТОВ „Херсонбекон" звернулося з заявою до ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб", у якій зазначило, що у зв'язку з повним знищенням насосної станції в результаті пожежі, з 05.01.2014 року буде зупинено приймання стоків, та запропоновано розірвати договір №02 від 12.01.2000р. (а.с.11).

У відповідь на лист від 05.12.2013 ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб" зазначило, що СТОВ „Херсонбекон" не має право в односторонньому порядку розірвати договір №02 від 12.01.2000р., оскільки відповідно до п.5.1 договору він укладений на строк до 30.12.2050 року та розірвати його можливо за рішенням суду (а.с.12). Таким чином, зазначена відповідь директора ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб" з відмовою розірвати договір і стала підставою для звернення СТОВ „Херсонбекон" до суду з відповідним позовом.

Апеляційна інстанція не погодилася з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору про надання комунальних послуг з наступних мотивів.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Додатком до договору про виконання виробничої програми та калькуляцією фактичної собівартості перекачки 1куб.м. стічних вод по СТОВ "Херсонбекон" за 2013 рік визначено, що позивач приймає від відповідача стоки до 42480куб.м. на рік (а.с.88-89).

З довідки обсягу перекачування стоків СТОВ „Херсонбекон" для ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб" згідно договору №02 від 12.01.2000р. вбачається динаміка за 2001-2013рр. щодо кількості стоків, а саме, що з кожним роком стоки, які надходили від відповідача, зменшувались та у 2013 році виконавцем було прийнято для очистки 1857куб.м. стоків, тобто у 40 разів менше, ніж передбачено договором (а.с.73).

Актом про пожежу від 18.10.2013, який складений та підписаний уповноваженою комісією, підтверджується факт пошкодження будівлі насосної станції та обладнання (а.с.10).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, СТОВ „Херсонбекон" протягом січня 2014 року здійснювалось перекачка стоків у кількості 44куб.м. на суму 203,28 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000011 від 31.01.2014, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, та рахунком-фактурою №СФ-0000011 від 31.01.2014 (а.с.94-95).

Так, в обґрунтування позовних вимог СТОВ „Херсонбекон" посилається на приписи ч.2 ст.652 ЦК України, а саме на істотну зміну обставин виконання договору №02 від 12.01.2000р. у зв'язку з пожежею.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 ст.652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

При прийнятті рішення судом першої інстанції встановлено, що позивачем було доведено наявність одночасно усіх умов, передбачених зазначеною вище нормою, а саме те, що додатком до договору №2 від 12.01.2000р. за 2013 рік обсяги стоків, які надходили від відповідача, були значно менші, ніж це було передбачено п.1.1 договору, та складали 1857куб.м., а у зв'язку із пошкодженням насосної станції в результаті пожежі 17.10.2013 року надання послуг з перекачки стоків є неможливим.

Проте, апеляційний суд визнав помилковим висновок місцевого господарського суду щодо наявності одночасно усіх умов, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, оскільки, по-перше, договором про надання комунальних послуг №02 від 12.01.2000р. сторонами не встановлено мінімальний обсяг стоків для їх приймання та очищення, а умовами п.1.1 договору передбачено максимальний мінімум приймання та очистка господарсько-побутових та промислових стоків в очисних спорудах в обсягах до 480куб.м. на добу. По-друге, додаток до договору, на який посилається позивач, а саме на виконання виробничої програми та калькуляції фактичної перекачки 1куб.м. стоків по СТОВ „Херсонбекон" за 2013 рік у кількості 1857куб.м., підписаний та узгоджений директором підприємства-позивача та його головним бухгалтером (а.с.88-89), тобто не містить підпису повноважного представника ТОВ ТД "Кампус Коттон Клаб". Крім того, додатком до договору, який підписаний обома сторонами (а.с.90), передбачена виробнича програма та калькуляція перекачки 1куб.м. стоків по СТОВ „Херсонбекон" у кількості 42480куб.м. на початок 2001 року.

Твердження позивача про те, що перекачка стоків неможлива без застосування насосної станції, суперечить матеріалами справи, а саме акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000011 від 31.01.2014, та рахунку-фактурі № СФ-0000011 від 31.01.2014, з яких вбачається, що у січні 2014 року позивачем від відповідача були прийняті стоки у обсязі 44куб.м. (а.с.94-95).

Таким чином, оскільки позивач посилається на відповідні обставини, то обов'язок з доказування істотної зміни обставин покладається саме на позивача. Проте, обґрунтовуючи позовну заяву, позивач не надав належних доказів на підтвердження наявності всіх чотирьох умов, встановлених цивільним законодавством, що б дало змогу застосувати до спірних правовідносин приписи ст.652 ЦК України.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При чому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В нормі ч.2 ст.652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов :

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю усіх чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

З огляду на це, касаційна інстанція відхиляє твердження заявника про неможливість виконувати умови договору №02 від 12.01.2000р. в частині очищення стоків у зв'язку з істотною зміною обставин, обумовленою знищенням насосної станції внаслідок пожежі, та про необхідність розірвання договору через істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Водночас, колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.ст.42,44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику .

Наведеним спростовуються посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на збитковість його господарської діяльності в договірних правовідносинах з відповідачем після пожежі на насосній станції.

Колегія також враховує відсутність спростування позивачем викладених в апеляційній скарзі доводів відповідача про те, що в результаті пожежі, якою було пошкоджено насосну станцію, позивач має можливість виконувати свої договірні зобов'язання шляхом приймання від відповідача стоків у 4 проміжних залізобетонних накопичувача. Адже, у поданій касаційній скарзі заявник визнає факт приймання стоків від відповідача в очисні споруди, які ще не є повністю заповненими.

Крім того, скаржник по суті помилково ототожнює настання форс-мажорних обставин у вигляді пожежі, які згідно з ч.4 ст.219 ГК України є підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності у випадку порушення зобов'язання через такі обставини, та істотну зміну обставин у розумінні ст.652 ЦК України як підставу для розірвання договору за одночасної наявності передбачених цією статтею чотирьох умов.

Таким чином, місцевий господарський суд не встановив обставин, які б підтверджували сукупність і наявність усіх вказаних чотирьох умов, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, та не навів доказів, у розумінні ст.33 ГПК України, стосовно того, що у зв'язку з пожежею, виконання договору сторонами призвело до порушення їхніх майнових інтересів та позбавило позивача, який був заінтересований в укладенні цього договору, того, на що він розраховував.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав достатніх підстав для застосування ч.2 ст.652 ЦК України в обґрунтування підстав для розірвання договору про надання комунальних послуг №02 від 12.01.2000р.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Колегія враховує, що висновки апеляційного суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України при здійсненні перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про розірвання договору на підставі ст.652 ЦК України (постанова ВСУ від 27.02.2012 у справі №2/52-09).

Зважаючи на вищенаведене, підстави для скасування постанови відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111 5 ,111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі №923/42/14 залишити без змін, а касаційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Херсонбекон" - без задоволення.

Головуючий, суддяВ.Овечкін Судді:Є.Чернов В.Цвігун