Постанова

від 19.02.2014 по справі 46/171-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р. Справа№ 46/171-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Шипка В.В.

за участю секретаря Волошиної З.В.

та представників:

від заявника - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий - не з'явився;

від Публічного акціонерного товариства „БМ Банк" - Савчук О.Г. (довіреність від 24.12.2013 № 05/218).

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „БМ Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2012

у справі № 46/171-б (суддя: Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Лео Комп"

до Приватного підприємства "Монмарт"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2012 по справі № 46/171-б було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Монмарт", ліквідовано банкрута - Приватне підприємство "Монмарт" (далі за текстом - ПП „Монмарт") як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі № 46/171-б припинено.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2012 у справі № 46/171-б, Публічне акціонерне товариство „БМ Банк" (далі за текстом - ПАТ „БМ Банк") звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 19.11.2012, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 15.10.2012 у даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ „БМ Банк" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виніс ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у даній справі, заслухав лише позицію арбітражного керуючого та ТОВ „Лео Комп", який був обраний головою комітету кредиторів на загальних зборах кредиторів 24.02.2012, які вважає нелегітимними, посилаючись на відсутність у представника ТОВ „Лео Комп" належної довіреності для прийняття участі у зборах кредиторів.

Крім того, зазначив про те, що ліквідатор при реалізації своїх прав та обов'язків діяв не сумлінно та не розумно без урахування інтересів кредиторів, посилаючись на відсутність направлення відповідних запитів, щодо розшуку майна по всій Україні, а не лише обмежуючись територіальністю міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 у справі № 46/171-б апеляційну скаргу ПАТ „БМ Банк" прийнято до розгляду у складі колегії: головуючий суддя: Доманська М.Л., суддів: Пантелієнко В.О., Шипко В.В., та порушене апеляційне провадження у даній справі.

03.12.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга від ПАТ „БМ Банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі № 46/171-б.

У зв'язку з надходженням до суду касаційної скарги ПАТ „БМ Банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі № 46/171-б, матеріали справи були скеровані до Вищого господарського суду України разом із вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 зупинено апеляційне провадження у справі № 46/171-б до вирішення Вищим господарським судом касаційної скарги ПАТ „БМ Банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 у справі № 46/171-б, зобов'язано сторін повідомити суд щодо усунення обставин, які зумовили зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2014 поновлено апеляційне провадження у справі № 46/171-б та розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду зазначеної вище апеляційної скарги у справі № 46/171-б у новому складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Шипко В.В. У зв'язку з чим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 зазначену вище апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання 19.02.2014 представник банкрута та арбітражний керуючий, кредитори не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2011 порушено провадження у справі № 46/171-б за заявою ТОВ „Лео Комп" до боржника ПП „Монмарт" про банкрутство.

Ухвалою підготовчого засідання від 18.11.2011 у даній справі було призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Овдусенка В.В., попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів призначено на 06.02.2012.

06.02.2012 відбулося попереднє судове засідання, в якому були розглянуті всі заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, які надійшли до суду та які були включені до реєстру вимог кредиторів, а також затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "Монмарт". Зокрема, кредиторами боржника були визнані Товариство з обмеженою відповідальністю "Лео Комп", Публічне акціонерне товариство "ТАСкомбанк", Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, Товариство з обмеженою "Арістон Термо Україна", Товариство з обмеженою "МТІ", Товариство з обмеженою "Соні Україна", Публічне акціонерне товариство "БМ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "УФО", Компанію "Горєніє д.д.". Також у попередньому засіданні судом було відмовлено у визнанні кредиторами боржника Товариству з обмеженою відповідальністю "Дако", Товариству з обмеженою відповідальністю "Диском", Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк".

Ухвалою від 06.02.2012 у даній справі було зобов'язано розпорядника майна ПП "Монмарт" арбітражного керуючого Овдусенка В.В. провести збори кредиторів, повідомивши їх про дату, час і місце проведення зборів не пізніше ніж за 3 робочих дні та зобов'язано розпорядника майна надати суду у строк до 18.05.2012 протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Ухвала попереднього засідання від 06.02.2012 у даній справі набрала законної сили.

Суд першої інстанції, дослідивши легітимність поданих до суду протоколів зборів кредиторів та збори комітету кредиторів (як розпорядником майна і банкрута, так і ПАТ «БМ Банк»), в тому числі протокол від 14.05.2012 про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, виніс постанову про визнання боржника банкрутом від 25.06.2012 у даній справі.

В даній постанові від 25.06.2012 щодо легітимності обрання комітету кредиторів, голови комітету кредиторів та подальшого прийняття ними рішень, суд першої інстанції зазначив наступне.

Заслухавши пояснення представників кредиторів та розпорядника майна банкрута у даній справі, суд не погодився з твердженнями кредиторів щодо відсутності у представника ТОВ "Лео Комп" повноважень для прийняття участі в зборах кредиторів, що були призначені на 24.02.2012, зважаючи на таке. Процедура формування комітету кредиторів боржника визначається положеннями Закону, які в свою чергу, не вимагають від кредитора наявності у його представника довіреності на представлення інтересів з безпосереднім переліком прав, які надаються представникові. Так само й приписи Господарського процесуального кодексу України не вимагають встановлення у довіреності чітко окресленого кола повноважень представника, але ведуть мову про необхідність встановлення представнику позивача виключних прав на підписання позовної заяви, відмову від позову, на укладення мирової угоди тощо, а представнику відповідача -права на визнання позову. Тобто, ГПК України виокремлює особливі права позивача і відповідача, що можуть надаватися їх представникам, але, поряд з цим, необхідно зазначити, що чинне законодавство в цілому не розділяє види довіреностей залежно від сфери їх застосування та, зокрема, від виду судового процесу.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що довіреність представника ТОВ "Лео Комп" від 10.10.2011, яка була надана для прийняття участі у зборах кредиторів ПП "Монмарт" дійсно не містила положень про надання повноважень брати участь у засіданні кредиторів або на зборах комітету кредиторів з правом прийняття рішень від імені юридичної особи. Але відсутність прямої на це вказівки не дає підстав вважати, що ці повноваження у представника були відсутні, адже в цілому така довіреність була видана на представлення інтересів даної юридичної особи в усіх державних органах, підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності і підпорядкованості.

До того ж, ТОВ "Лео Комп" не заперечило правомірності дій свого представника та схвалило їх, подавши у подальшому клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення арбітражного керуючого Овдусенка В.В. ліквідатором ПП "Монмарт".

Отже, виходячи з того, що чинне законодавство не розділяє довіреності залежно від сфери їх застосування, а Закон не передбачає наявність спеціальної довіреності представника на участь у зборах кредиторів та комітету кредиторів, суд першої інстанції відхилив посилання ПАТ "БМ Банк", ТОВ "МТІ", ТОВ "Арістон Термо Україна", ТОВ "Соні Україна", ТОВ "УФО", ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на нелегітимність протоколу зборів кредиторів № 2 від 24.02.2012 та юридичну нечинність прийнятих на цих зборах рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16 Закону) .

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скоро чення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до суду з клопо танням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про припинення повно важень арбітражного керуючого (розпорядника майна) та про призначення нового арбітражного керуючо го тощо.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається від повідно до частини четвертої цієї статті (ч. 9 ст. 16 Закону).

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції зазначив про те, що 24.02.2012 відбулися збори кредиторів Приватного підприємства "Монмарт", якими прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у складі трьох кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Комп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Соні Україна" та Компанії "Горєніє д.д.".

Таким чином, зважаючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, поданий до суду протокол зборів кредиторів № 1 від 24.02.2012, складений за відсутності розпорядника майна, не був прийнятий як доказ створення комітету кредиторів ПП "Монмарт". Також суд першої інстанції не визнав правомірними проведені збори комітету кредиторів 18.05.2012, у зв'язку з чим, рішення, оформлені протоколом зборів комітету кредиторів від 18.05.2012 не враховувались при розгляді справи № 46/171-б, а клопотання про припинення повноважень арбітражного керуючого Овдусенка В.В. було залишено без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, легітимність проведених зборів комітету кредиторів встановлено судом першої інстанції, у постанові від 25.06.2012, яка набрала законної сили, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано апелянтом в судовому порядку.

Апеляційна та касаційна скарги, за наслідками апеляційного та касаційного оскарження постанови про визнання боржника банкрутом від 25.06.2012, були повернені скаржнику.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відхиляє за необґрунтованістю доводи апелянта щодо нелегітимності вказаного комітету кредиторів та прийнятих ним рішень, які прийняті до уваги судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами своєї роботи ліквідатор банкрута у даній справі 28.09.2012 подав суду першої інстанції звіт, ліквідаційний баланс банкрута та клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, припинення підприємницької діяльності банкрута. До клопотання ліквідатора доданий протокол зборів комітету кредиторів від 19.09.2012 № 3, яким оформлене рішення комітету кредиторів банкрута у даній справі про затвердження ліквідаційного балансу, звіту лікідатора та про доручення ліквідатору звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Судом першої інстанції, зі звіту ліквідатора, поданих ним до суду документів та наданих пояснень, відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 Закону, встановлено, що ліквідатором, з метою розшуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, вжиття заходів щодо захисту майна боржника, здійснення нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів та формування ліквідаційної маси було направлено запити до Філії "Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг" Державного підприємства "Український інститут промислової власності", Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Інспекції державного технічного нагляду, Державної інспекції сільського господарства у м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Державної авіаційної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Головного управління статистики у м. Києві, Печерського районного центру зайнятості, Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, банківських установ.

На запити ліквідатором отримані наступні відповіді від: КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" № 26502 (И-2012) від 16.07.2012 щодо відсутності станом на 13.07.2012 зареєстрованого за боржником на праві власності нерухомого майна; Управління Державної автомобільної інспекції м. Києва про відсутність зареєстрованих за ПП "Монмарт" транспортних засобів (відмітка за підписом уповноваженої особи від 17.08.2012 на запиті ліквідатора); Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Києві № 2921 від 12.07.2012 про відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки за ПП "Монмарт" у Державному реєстрі земель; Інспекції державного технічного нагляду Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 078-2694 від 11.07.2012 про те, що підприємство не реєструвало за собою тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; Державної інспекції сільського господарства в м. Києві від 17.07.2012 № 01-02/343 про відсутність зареєстрованих та таких, що були зареєстровані за ПП "Монмарт" тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09103/12663/НК від 30.07.2012 про те, що ПП "Монмарт" відсутнє серед власників, які володіють 10 % і більше пакетів акцій емітентів; Філії "Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг" Державного підприємства "Український інститут промислової власності" від 14.08.2012 № 295 про невиявлення об'єктів промислової власності, що належать ПП "Монмарт"; Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 3788/0/18-612 від 17.07.2012 з відомостями про банківські рахунки, про відкриття яких підприємство повідомило податковий орган, а також акти звіряння розрахунків платника податків та обов'язкових платежів з бюджетом, відповідно до яких ПП "Монмарт" має податкову заборгованість, на суму якої Державна податкова інспекція у Печерськлму районі м. Києва була визнана кредитором ухвалою попереднього засідання від 06.02.2012 у даній справі; Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України від 02.10.2012 № 20.01.1-10010 про те, що у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ПП "Монмарт" повітряних суден не зареєстровано; Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 25.09.2012 № 3233-4/9.2.2/45-12 про відсутність в електронній версії Судової книги України та Державного судового реєстру України по місту Києву записів щодо суден, власником або судновласником яких є Приватне підприємство "Монмарт"; Головного управління статистики у м. Києві від 11.0.2012 № 12-754 про те, що ПП "Монмарт" не значиться засновником інших підприємств та не має філій (відокремлених підрозділів); Печерського районного центру зайнятості від 09.10.2012 № 06-7955 про відсутність у ПП "Монмарт" за даними останнього звіту (розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття) заборгованості перед Фондом; Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11.10.2012 № 2487/07 про відсутність у боржника заборгованості зі сплати страхових внесків; ПАТ "БМ Банк" від 11.09.2012 № 2777/2012 про наявність залишку грошових коштів на рахунку боржника, що становить 6,46 грн.; ПАТ "АктаБанк" від 11.09.2012 № 107 про наявність залишку грошових коштів на рахунку боржника, що становить 4,10 грн. та відсутність простроченої заборгованості перед банком; ПАТ "АльфаБанк" від 15.08.2012 № 56795/28.1-142315 про відсутність залишку грошових коштів на рахунку ПП "Монмарт"; ПАТ "ТАСкомбанк" від 17.09.2012 № 749 про наявність залишку грошових коштів на рахунку боржника, що становить 155,34 грн., а також від 09.10.2012 № 1788 про зняття арешту з рахунків ПП "Монмарт" відповідно до п. 4 постанови господарського суду міста Києва від 25.06.2012 про визнання боржника банкрутом; ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" від 10.10.2012 №1240 про закриття 30.01.2009 та 26.01.2009 рахунків підприємства з нульовими залишками.

Розглянувши матеріали справи, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та протокол зборів комітету кредиторів банкрута від 19.09.2012 № 3, суд першої інстанції правомірно зазначив, що ліквідатором виконані всі необхідні дії для виявлення активів боржника.

Враховуючи, що у боржника відсутні майно та кошти для задоволення вимог кредиторів, відновлення його платоспроможності неможливе, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника підлягають затвердженню, а боржник - ліквідації.

Згідно зі ст. 40 Закону затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, є підставою для припинення провадження у справі.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апелянта, щодо порушення ліквідатором банкрута вимог Закону, з посиланням на відсутність направлення відповідних запитів, щодо розшуку майна по всій Україні, не обмежуючись територіальністю міста Києва, також відхиляється судом, оскільки цей факт не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного банкруту майна деінде, як за територіальністю міста Києва, так і на території всієї України.

Твердження апелянта про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків, судова колегія відхиляє та зазначає про те, що розпорядника майна Овдусенка В.В. було призначено ухвалою від 18.11.2011 у даній справі, яка набрала законної сили та, як підтверджується матеріалами справи, за час роботи (в процедурі розпорядження майном та ліквідації) призначеного судом першої інстанції у даній справі арбітражного керуючого Овдусенка В.В. скарг на його дії не надходило.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ „БМ Банк" від 19.11.2012 № 776-05/2, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 15.10.2012 у справі № 46/171-б. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ „БМ Банк" від 19.11.2012 № 776-05/2 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 15.10.2012 у справі № 46/171-б - без змін.

2. Матеріали справи № 46/171-б повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 24.02.2014.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.В. Шипко