Постанова

від 19.02.2014 по справі 910/11439/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р. Справа№ 910/11439/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Клочкова М.В. - представник, дов. №06-184/1 від 10.06.2013;

від відповідача: Півторак Н.О. - представник, дов. б/н від 09.01.2014.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Тепловент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2013

у справі № 910/11439/13 (головуючий суддя - Бондарчук В.В., судді: Марченко О.В., Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Готельний комплекс "Братислава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Тепловент"

про стягнення 369 253,21 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/11439/13 відкладено на 17.02.2014, а у судових засіданнях 13.01.2014 та 17.02.2014 оголошувались перерви до 03.02.2014 та 19.02.2014, відповідно.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги у справі № 910/11439/13 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 у справі № 910/11439/13 позовні вимоги позивача задоволено; розірвано договір підряду № 19/04-12 від 19.04.2012, укладений між позивачем та відповідачем; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 259 187,00 грн., сплачених у якості попередньої оплати, 6 330,74 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що по день прийняття рішення у справі відповідачем не надано належних доказів виконання зобов'язань по забезпеченню проведення експертизи в уповноважених органах державної влади та органах місцевого самоврядування технічного звіту, а саме виконання п.п.3.2.42, 3.2.43 договору підряду № 19/04-12 від 19.04.2012; не виконавши своїх зобов'язань, відповідач істотно порушив умови договору, оскільки таке порушення призвело до того, що позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору; розірвання договору підряду і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст.1212 ЦК України.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 у справі № 910/11439/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає про порушення норм ст.22 ГПК України, оскільки судом першої інстанції прийнято до розгляду клопотання позивача про уточнення позовних вимог, яке є фактично клопотанням про зміну предмету позову, а відповідача було позбавлено прав, зокрема, щодо знання підстав та предмету позову, заперечення проти нових позовних вимог, подачі клопотань, усних та письмових пояснень господарському суду, наведення своїх доводів і міркувань з усіх питань, що виникають у ході судового процесу тощо, оскільки відповідач не був присутній в засіданні суду.

На думку скаржника, всупереч ст.43 ГПК України, судом не розглянуто всебічно і повно всі обставини справи.

Скаржник посилається на відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем відповідачу пропозиції щодо розірвання договору, оскільки претензія № 04-103 від 26.04.2013 містить лише вимогу про повернення передоплати, чим, як вважає скаржник, порушено ст.11 ГПК України, ст.188 ГК України, отже, недодержання досудового порядку врегулювання спорів, що виникають у разі розірвання господарських договорів, свідчить про відсутність порушеного права позивача, а відтак відсутності права за звернення до суду з позовом відповідно до ст.1 ГПК України.

Як вважає скаржник, судом не досліджувалось та не взято до уваги те, що виконання договору підряду № 19/04-12 від 19.04.2012, в частині погодження проектних рішень в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування та введення в експлуатацію котельної потужністю 1 МгВт на об'єкті, неможливо здійснити без сприяння замовника, однак, умови договору підряду не містять жодних положень щодо передачі підряднику функцій замовника; у матеріалах справи відсутні докази уповноваження відповідача на здійснення певних дій, які згідно із чинним законодавством повинен здійснити позивач; замовником дії щодо сприяння виконавцю, визначені чинним законодавством, не вчинялись.

Скаржник наполягає на тому, що порушення строків виконання етапів робіт, зокрема, погодження проектних рішень в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування та введення в експлуатацію котельної потужністю 2 МгВт на об'єкті, є наслідком несприяння замовника і не може розглядатися як істотне порушення договору другою стороною.

У додаткових письмових поясненнях від 17.02.2014 до апеляційної скарги скаржник, зокрема, посилається на залишення без уваги позивачем прохання відповідача, висловлене у відповіді на претензію, надану позивачу, надати план БТІ з позначенням розташування будівлі котельні, для проведення екологічної експертизи, а відсутність плану БТІ стало підставою для продовження терміну проведення державної екологічної експертизи, про що підрядника було повідомлено листом № 01-27/05/13 від 27.05.13 за підписом начальника Еколого-експертного відділу ДП "Центр екологічних ініціатив" Міністерства екології та природних ресурсів України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, у тому числі й на те, що висновки апеляційної скарги про відсутність сприяння замовника у виконанні відповідачем робіт за договором повністю спростовуються доказами, наявними у справі, зокрема, документи, що необхідні для проходження екологічної експертизи (додаткова угода № 02 від 27.08.2012), відповідачем були надані лише 18.06.2013, тобто майже через рік з дати укладання додаткової угоди, натомість наміру виконувати роботи, передбачені додатковою угодою № 02 до договору, відповідач не мав, що свідчить про істотне порушення умов договору.

Позивачем надані документи відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 у справі № 910/11439/13.

У письмовому запереченні на додаткові пояснення до апеляційної скарги від 17.02.2014 позивач, зокрема, вказує на те, що, укладаючи договір № 19/04-12, мав на меті отримати розроблений технічний звіт пусконалагоджувальних робіт та екологотеплотехнічних випробувань, отримати погодження проектних рішень в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування, ввести в експлуатацію котельню потужністю 2 МгВ на об'єкті та отримати акти вводу в експлуатацію котельної 2 МгВт на об'єкті, проте, в результаті істотного порушення відповідачем умов договору, позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладанні договору.

13.01.2014 скаржником подано клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки, як вважає скаржник, для прийняття обґрунтованого рішення у справі, необхідно встановити повний перелік та вартість виконаних відповідачем робіт та оцінити якість виконаних робіт, а також їх відповідність державним будівельним нормам та стандартам.

Позивач у письмовому запереченні на клопотання від 13.01.2014 про проведення судової будівельно-технічної експертизи, стверджує про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника, посилаючись на те, що у встановлені договором строки роботи відповідачем не виконані, заявлені позивачем недоліки не усунуті, надана документація (технічний звіт) не відповідає умовам договору та чинному законодавству України, акт вводу в експлуатацію котельні не наданий, отже, факт істотного порушення відповідачем договору підряду № 19/04-12 повністю підтверджується наявними та допустимими в матеріалах справи доказами.

Згідно із ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши клопотання скаржника від 13.01.2014 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, з урахуванням змісту позовних вимог, усіх матеріалів справи та норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що висновки експерта щодо переліку, вартості, якості виконаних відповідачем робіт та їх відповідності державним будівельним нормам і стандартам, не можуть бути беззаперечними доказами відсутності або наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на підстави та предмет позову.

Таким чином, відсутні підстави для призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/11439/13, у зв'язку з чим клопотання скаржника про призначення зазначеної судової експертизи відхиляється.

03.02.2014 скаржником надано додаткові документи у справі № 910/11439/13. У додатковому письмовому поясненні до апеляційної скарги від 17.02.2014 неможливість подання додаткових доказів скаржник пояснив відсутністю його представника у судовому засіданні 01.10.2013, у якому була фактична зміна предмету позову та прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений прав, визначених ст.22 ГПК України.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 01.10.2013, у судовому засіданні 01.10.2013 суд прийняв заяву позивача від 01.10.2013 про уточнення позовних вимог, також у цьому судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення; від відповідача представник не з'явився.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що скаржником обґрунтовано неможливість подання додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, тому, відповідно до ст.101 ГПК України, зазначені докази приймаються судом.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 259 187,00 грн., 3 855,85 грн.3% річних, 54 114,29 грн. неустойки, 51 837,40 грн. штрафу, 295,89 грн. інфляційних втрат, судових витрат.

У порядку ст.22 ГПК України 16.08.2013 позивачем подано до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив розірвати договір підряду № 19/04-12, укладений 19.04.2012 між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 259 187,00 грн., 3 855,85 грн. 3% річних, 54 114,29 грн. неустойки, 51 837,40 грн. штрафу, 295,89 грн. інфляційних втрат, витрати по сплаті судового збору.

03.09.2013 позивачем подано до суду першої інстанції клопотання про вихід за межі позовних вимог, у якій позивач просив, керуючись ст.22, п.2 ст.83 ГПК України, для захисту прав і законних інтересів позивача, у разі необхідності, виходити за межі позовних вимог при розгляді справи № 910/11439/13.

01.10.2013 до суду першої інстанції позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, у якому позивач просив, враховуючи підстави, викладені у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 16.08.13, керуючись ст.1212 ЦК України, у справі № 910/11439/13, розірвати договір підряду № 19/04-12 від 19.04.12; зобов'язати відповідача повернути безпідставно отримані кошти в сумі 259 187,00 грн.; стягнути з відповідача судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.04.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 19/04-12, відповідно до п.п.1.1 якого, в редакції додаткової угоди № 01 від 06.07.2012, в порядку і на умовах, передбачених цим договором, відповідач, за договором підрядник, зобов'язується за завданням позивача, за договором замовника, розробити технічний звіт пусконалагоджувальних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань, погодити проектні рішення в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування, проектну документацію хімічного водоочищення котлів (далі по тексту - документація), виконати роботи з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів та ввести в експлуатацію котельню потужністю 2 МгВт (далі по тексту - роботи) на об'єкті: Готельний комплекс "Братислава" по вул. Андрія Малишко, 1 м. Київ" (далі по тексту - об'єкт), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи.

Відповідно до п.1.2 договору № 19/04-12 склад робіт та строки виконання основних етапів робіт визначається календарним планом виконання робіт (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Сторонами неодноразово змінювалась редакція додатку № 1 до договору № 19/04-12 "Календарний план виконання робіт", а саме: 19.04.2012, 06.07.2012, 27.08.2012.

Згідно із додатком № 1 від 27.08.2012 до договору № 19/04-12 "Календарний план виконання робіт", який набрав чинності з 27.08.2012, згідно із п.п.1.3, 5 додаткової угоди № 02 від 27.08.2012 до договору № 19/04-12, сторонами погоджено наступні строки виконання робіт: "Розробка технічного звіту пусконалагоджувальних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань" - 30 робочих днів з моменту підписання цього договору; "Погодження проектних рішень в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування та введення в експлуатацію котельної потужністю 2 МтВт на об'єкті" - 15.12.2012; "Розробка проектної документації хімічного водоочищення котлів; виконання робіт з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів" - 15.11.2012.

Відповідно до додатку № 2 від 06.07.2012 до договору № 19/04-12 "Протокол погодження ціни на виконання робіт" сторонами досягнута згода про вартість робіт всього з ПДВ - 298 974,00 грн.

Умовами підпунктів пункту 2 договору № 19/04-12, в тому числі й підпунктів, в редакції додаткової угоди від 06.07.2012 до договору № 19/04-12, сторонами погоджено умови про здійснення сплати договірної ціни поетапно, з авансовим платежем, шляхом проведення попередньої оплати та остаточної оплати.

Згідно з пп.2.2.1, 2.2.2 п.2 договору № 19/04-12 позивач здійснює попередню оплату вартості робіт в сумі 132 787,00 грн., в тому числі ПДВ, протягом 5-ти банківських днів від дати укладання договору на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури; протягом 30-ти банківських днів від дати укладання договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури, позивач здійснює оплату вартості робіт у розмірі 79 672,20 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до пп.2.2.4 п.2 договору № 19/04-12, в редакції додаткової угоди № 01 від 06.07.2012, замовник здійснює попередню оплату вартості документації та монтажних робіт обладнання хімічного водоочищення котлів у розмірі 26 400,00 грн., в тому числі ПДВ, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку-фактури; остаточний розрахунок вартості документації та монтажних робіт обладнання хімічного водоочищення котлів у розмірі 7 000,00, в тому числі ПДВ, здійснюється позивачем протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів прийому-передачі документації, здачі-приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість робіт (за формою КБ-3) на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000017 від 05.06.2012 на сплату 132 787,00 грн. з ПДВ, попередньої оплати на виконання робіт згідно з договором № 19/04-12 та рахунок-фактуру № СФ-0000017 від 09.07.2012 на сплату 33 400,00 грн., з ПДВ, за розробку проектної документації хімічного водоочищення котлів, виконання робіт з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів.

Позивачем, на виконання договору № 19/04-12, перераховано відповідачу наступні суми грошових коштів: за платіжним доручення № 4407 від 05.06.2012 - 132 787,00 грн., із зазначенням призначення платежу - рахунок-фактура № СФ-000017 від 05.06.2012; за платіжним дорученням № 4905 від 19.07.2012 із призначенням платежу - рахунок-фактура № СФ-0000017 від 09.07.2012, за платіжним дорученням № 5403 від 11.09.2012 - 100 000,00 грн., із призначенням платежу - оплата за роботи з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник обов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У матеріалах справи № 910/11439/13 відсутні докази виконання відповідачем робіт, визначених у додатку № 1 від 27.08.2012 до договору № 19/04-12, у строки, погоджені сторонами за договором у цьому додатку.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 26.04.2013, у якій повідомив про відсутність підстав для підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, одержаних від відповідача 19.04.2013, із зазначенням недоліків, фактів невиконання зобов'язань за договором № 19/04-12 та вимагав протягом 7-ми календарних днів з дати отримання даної претензії, повернути попередньо сплачені замовником кошти в сумі 259 187,00 грн.

Відповідач, у відповіді від 13.06.2013 на претензію позивача від 26.04.2013, повідомив, що вважає претензію позивача неправомірною та зазначив, що здійснив всі необхідні дії щодо проходження екологічної експертизи в Міністерстві екології та природних ресурсів України; що затримка в отриманні оцінки впливу на навколишнє середовище не залежить від волі та дій відповідача, оскільки позивач порушив умови оплати послуг та даний момент зазначений документ знаходиться у вищезгаданому міністерстві; також відповідач звернув увагу на те, що, не зважаючи на неодноразові прохання, позивачем не надані необхідні документи: заяву про екологічні наслідки спорудження об'єкту, лист в ЦГО, що призводить до затягування процесу завершення екологічної експертизи котельної.

Згідно із ч.ч.1, 4 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.3 ст.220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Як вбачається із вищевикладених обставин, позивачем здійснено перерахування грошових коштів відповідачу з дотриманням порядку, строків та у розмірі, визначених договором № 19/04-12 з додатковими угодами та додатками до нього.

У матеріалах справи № 910/11439/13 відсутні докази того, що відповідач, у період до спливу строку виконання ним зобов'язання за договором № 19/04-12 із додатковими угодами та додатками до нього, звертався до позивача із вимогою надати заяву про екологічні наслідки спорудження об'єкту, лист в ЦГО.

В ч.2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем була надана позивачу документація та акти здачі-приймання виконаних робіт щодо виконання робіт, передбачених умовами пунктів 1, 3 додатку № 1 від 27.08.2012 до договору № 19/04-12 з порушенням погоджених сторонами строків та з недоліками і неналежним оформленням, про що позивачем вказано у претензії від 26.04.2013, пред'явленій відповідачу, а роботи з погодження проектних рішень в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування та введення в експлуатацію котельної потужністю 2 МгВт на об'єкті, що були передбачені в п.2 згаданого додатку № 1 до договору № 19/04-12, строк виконання яких погоджено сторонами 15.12.2012, відповідачем не були виконані.

Таким чином, одержавши перераховану позивачем попередню оплату згідно із договором № 19/04-12 з додатковими угодами та додатками, проте, не передавши позивачу виконання усіх робіт, передбачених договором № 19/04-12 з додатками, а саме додатком № 1 від 27.08.2012 "Календарний план виконання робіт", через що не було введено в експлуатацію котельну потужністю 2 МгВт на об'єкті: Готельний комплекс "Братислава" по вул. Андрія Малишка, 1, м. Київ, що є предметом договору № 19/04-12, відповідачем завдано шкоду, через що значною мірою позбавлено позивача того, на що останній розраховував при укладенні договору.

Згідно з ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В ч.ч.1 та 2 ст.651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги позивача щодо розірвання договору підряду № 19/04-12, укладеного між позивачем та відповідачем, є таким, що ґрунтується на нормах права та відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п.4.9 договору № 19/04-12 сторони погодили, що в разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, позивач має право протягом п'яти робочих днів подати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт разом з проектом двостороннього акта з переліком доробок, які потрібно виконати та строків їх виконання, або вимоги про повернення попередньо сплачених позивачем відповідачу коштів.

Згідно із ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення з відповідача 259 187,00 грн. є таким, що відповідає нормам матеріального права та матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про наявність підстав для задоволення її вимог, враховуючи викладене та наступні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 розгляд справи № 910/11439/13 було відкладено та призначено судове засідання на 01.10.2013.

Зазначена ухвала одержана відповідачем 13.09.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 01276744.

Отже, відповідач мав можливість взяти участь у судовому засіданні та скористатися своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України.

Крім того, згідно із ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При цьому слід мати на увазі, що згідно із ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини сторін, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Так само й недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звертатися до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору (п.1 листа Вищого господарського суду від 06.08.2008 № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)".

Згідно із порядком зміни господарських договорів, передбаченому положеннями ст.188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки скаржник посилається на відсутність у договорі № 19/04-12 положень щодо передачі підряднику функцій замовника, що, як вважає скаржник, не сприяло виконанню ним своїх договірних зобов'язань, то саме скаржник є заінтересованою особою, яка повинна була ініціювати внесення відповідних змін до договору № 19/04-12.

Однак, матеріали справи № 910/11439/13 не містять доказів вжиття заходів щодо внесення відповідних змін до договору.

Також відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача щодо надання повноважень на здійснення певних дій, або здійснення дій по сприянню виконавцю, на відсутність яких посилається скаржник.

Прохання відповідача щодо надання позивачем документів у відповіді на претензію позивача від 26.04.2013, не може вважатися вжиттям відповідачем заходів щодо виконання договірних зобов'язань, оскільки у претензії від 26.04.2013 позивач уже повідомив про відмову від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, у зв'язку із перерахованими у цій претензії недоліками; про порушення відповідачем договірних зобов'язань та повернення попередньо сплачених коштів у сумі 259 187,00 грн.

Як вбачається із листа Державного підприємства "Центр екологічних ініціатив" від 27.05.13 № 01-27/05/13, підставою для продовження терміну проведення державної екологічної експертизи було подання 24.11.2012 документів не в повному обсязі, а саме відсутній план БТІ з призначенням розміщення будівлі котельні.

Однак, відповідач не надав доказів того, що станом на 24.11.2012 не було надано план БТІ з призначенням розміщення будівлі котельні, саме з вини позивача. Також відповідачем не погоджено термін продовження проведення державної екологічної експертизи та не погоджено з позивачем термін виконання договірного зобов'язання, на виконання якого вплинуло продовження проведення державної екологічної експертизи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 у справі № 910/11439/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Тепловент" без задоволення.

2. Справу № 910/11439/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха