Постанова

від 04.06.2014 по справі 910/11439/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 910/11439/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г., суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Тепловент" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. у справі№910/11439/13 Господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства Готельний комплекс "Братислава" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Тепловент" пророзірвання договору та стягнення суми за участю

- позивача:Клочкова М.В. (довіреність від 08.04.2014р.) - відповідача:Півторак Н.О. (довіреність від 09.01.2014р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство Готельний комплекс "Братислава" (далі - позивач) просило з урахуванням змін та уточнення позовних вимог розірвати договір підряду №19/04-12 від 19.04.2012р. та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Тепловент" (далі - відповідач) повернути безпідставно отримані кошти у сумі 259187,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач невчасно та неналежним чином виконав взяті не себе зобов'язань за договором щодо розроблення технічної документації, погодження проектних рішень в уповноважених органах, введення в експлуатацію котельні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бондарчук В.В., судді Стасюк С.В., Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ропій Л.М., судді Кондес Л.О., Рябуха В.І.), позов задоволено, договір підряду розірвано, стягнуто з відповідача на користь позивача 259187,00 грн., сплачених в якості попередньої оплати.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду і рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення вказуючи на необґрунтованість доводів, викладених в скарзі, та що судами повно встановлено обставини справи та правильно застосував норми права.

Постанову прийнято 04.06.2014р. у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні 28.05.2014р. перервою.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.04.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №19/04-12, відповідно до п.п.1.1 якого, в редакції додаткової угоди №01 від 06.07.2012р., в порядку і на умовах, передбачених цим договором, відповідач (підрядник) зобов'язується за завданням позивача (замовника) розробити технічний звіт пусконалагоджувальних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань, погодити проектні рішення в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування, проектну документацію хімічного водоочищення котлів (далі - документація), виконати роботи з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів та ввести в експлуатацію котельню потужністю 2 МгВт (далі - роботи) на об'єкті: Готельний комплекс "Братислава" по вул. Андрія Малишко, 1 м. Київ" (далі - об'єкт), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи.

Відповідно до п.1.2 договору №19/04-12 склад робіт та строки виконання основних етапів робіт визначається календарним планом виконання робіт (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Сторонами неодноразово змінювалась редакція додатку №1 до договору №19/04-12 "Календарний план виконання робіт", а саме: 19.04.2012р., 06.07.2012р., 27.08.2012р.

Згідно із додатком №1 від 27.08.2012р. до договору №19/04-12 "Календарний план виконання робіт", який набрав чинності з 27.08.2012р., згідно із п.п.1.3, 5 додаткової угоди №02 від 27.08.2012р. до договору №19/04-12, сторонами погоджено наступні строки виконання робіт: розробка технічного звіту пусконалагоджувальних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань - 30 робочих днів з моменту підписання цього договору; погодження проектних рішень в уповноважених органах державної влади і органах місцевого самоврядування та введення в експлуатацію котельної потужністю 2 МтВт на об'єкті" - 15.12.2012р.; розробка проектної документації хімічного водоочищення котлів; виконання робіт з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів - 15.11.2012р.

Відповідно до додатку №2 від 06.07.2012р. до договору №19/04-12 "Протокол погодження ціни на виконання робіт" сторонами досягнута згода про вартість робіт всього з ПДВ - 298974,00 грн.

Умовами підпунктів пункту 2 договору № 19/04-12, в тому числі й підпунктів, в редакції додаткової угоди від 06.07.2012р. до договору №19/04-12, сторонами погоджено умови про здійснення сплати договірної ціни поетапно, з авансовим платежем, шляхом проведення попередньої оплати та остаточної оплати.

Згідно з пп.2.2.1, 2.2.2 п.2 договору №19/04-12 позивач здійснює попередню оплату вартості робіт в сумі 132787,00 грн., в тому числі ПДВ, протягом 5-ти банківських днів від дати укладання договору на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури; протягом 30-ти банківських днів від дати укладання договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури, позивач здійснює оплату вартості робіт у розмірі 79672,20 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до пп.2.2.4 п.2 договору №19/04-12, в редакції додаткової угоди №01 від 06.07.2012р., замовник здійснює попередню оплату вартості документації та монтажних робіт обладнання хімічного водоочищення котлів у розмірі 26400,00 грн., в тому числі ПДВ, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку-фактури; остаточний розрахунок вартості документації та монтажних робіт обладнання хімічного водоочищення котлів у розмірі 7000,00, в тому числі ПДВ, здійснюється позивачем протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів прийому-передачі документації, здачі-приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість робіт (за формою КБ-3) на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000017 від 05.06.2012р. на сплату 132787,00 грн. з ПДВ, попередньої оплати на виконання робіт згідно з договором №19/04-12 та рахунок-фактуру №СФ-0000017 від 09.07.2012р. на сплату 33 400,00 грн., з ПДВ, за розробку проектної документації хімічного водоочищення котлів, виконання робіт з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів.

Позивачем, на виконання договору №19/04-12 перераховано відповідачу наступні суми грошових коштів: за платіжним доручення №4407 від 05.06.2012 - 132787,00 грн., із зазначенням призначення платежу - рахунок-фактура № СФ-000017 від 05.06.2012р.; за платіжним дорученням №4905 від 19.07.2012р. із призначенням платежу - рахунок-фактура №СФ-0000017 від 09.07.2012р., за платіжним дорученням №5403 від 11.09.2012 - 100000,00 грн., із призначенням платежу - оплата за роботи з монтажу обладнання хімічного водоочищення котлів.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що відповідачем не надані докази виконання робіт, визначених у додатку №1 від 27.08.2012р. до договору №19/04-12, у строки, погоджені сторонами за договором у цьому додатку.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 26.04.2013р., у якій повідомив про відсутність підстав для підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, одержаних від відповідача 19.04.2013р., із зазначенням недоліків, фактів невиконання зобов'язань за договором №19/04-12 та вимагав протягом 7-ми календарних днів з дати отримання даної претензії, повернути попередньо сплачені замовником кошти в сумі 259187,00 грн.

Відповідач, у відповіді від 13.06.2013р. на претензію позивача від 26.04.2013р., повідомив, що вважає претензію позивача неправомірною та зазначив, що здійснив всі необхідні дії щодо проходження екологічної експертизи в Міністерстві екології та природних ресурсів України; що затримка в отриманні оцінки впливу на навколишнє середовище не залежить від волі та дій відповідача, оскільки позивач порушив умови оплати послуг та даний момент зазначений документ знаходиться у вищезгаданому міністерстві; також відповідач звернув увагу на те, що, не зважаючи на неодноразові прохання, позивачем не надані необхідні документи: заяву про екологічні наслідки спорудження об'єкту, лист в ЦГО, що призводить до затягування процесу завершення екологічної експертизи котельної.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав належним чином, істотно порушив його умови, що призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. А повернення судами попередньої оплати мотивовано тим, що підстави для її отримання у відповідача відпали.

Між тим судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Так, із матеріалів справи вбачається, що у первісному позові позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором у розмірі 259187,00 грн. та сум штрафу, неустойки, трьох відсотків річних, інфляційних втрат.

Розгляд справи неодноразово переносився, з оголошенням у судовому засіданні перерв.

Позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги, і остаточні його вимоги були оформлені клопотанням про уточнення позовних вимог, поданим суду 01.10.2013р.

При цьому у цей же день судом першої інстанцій було прийнято і рішення по суті вказаного спору.

Разом з тим, із судового рішення та протоколу судового засідання вбачається, що відповідач чи уповноважена ним особа у цей день у судове засідання не з'явились.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч.4). Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов (ч.5).

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зміна предмета або підстави позову може бути реалізована шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Між тим не вбачається, що при подачі суду 01.10.2013р. клопотання про уточнення позовних вимог, які і були розглянуті судами, до нього додано документи, зазначені у статті 57 Господарського процесуального кодексу України, а саме, про відправлення відповідачеві копії документу, яким змінено позовні вимоги, і доданих до нього документів, та про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до приписів статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Між суд першої інстанції у порушення наведеної норми права та вищевказаних приписів Господарського процесуального кодексу України розглянув письмове клопотання позивача про зміну позову, яке підлягало поверненню з підстав, передбачених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, та розглянувши такий позов по суті не забезпечив відповідачу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, позбавивши його права на захист від позову.

Вказані порушення процесуального права позбавили відповідача надати заперечення на нові позовні вимоги, надати суду відповідні докази та належним чином захищати свою правову позицію в суді першої інстанції.

На вказані обставини апеляційний суд уваги не звернув.

Таким чином вже з цих підстав судові рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, задовольняючи позов суди обох інстанцій виходили з того, що відповідач належним чином свої зобов'язання за договором підряду не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник обов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 651 цього кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.2 статті 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Суди дійшли висновку, що порушення договору відповідачем було істотним.

При цьому, розірвавши договір у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, суди на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України визнали обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за роботу.

За загальним правилом відповідно до частини четвертої статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 853 частиною четвертою цього кодексу передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Тобто нормами права передбачено можливість призначення експертизи за вказаних обставин.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що частина робіт була виконана відповідачем невчасно, з недоліками, а частина робіт не була виконана.

При цьому суди вирішили повернути позивачу всю суму попередньої оплати, не з'ясувавши в якій частині договір підряду був виконаний з урахуванням наданих відповідачем актів приймання-передачі виконаних робіт і яка сума оплати не може бути повернута позивачу як замовнику, оскільки не є такою, що отримана відповідачем безпідставно.

Із постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою встановити повний перелік та вартість виконаних ним робіт та оцінити вартість виконаних робіт а також їх відповідність державним будівельним нормам та стандартам.

Відмовляючи у задоволенні цього клопотання суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки експерта із зазначених питань не можуть бути беззаперечними доказами відсутності або наявності підстав для задоволення позову з огляду на підстави та предмет позову.

Разом з тим, з урахуванням викладеного, щодо посилань судів на недоліки виконаних відповідачем робіт, такі висновку суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на вказаних вище приписах статті 853 частини четвертої Цивільного кодексу України стосовно призначення експертизи.

За вказаних обставин звертаючись із клопотанням про зміну позовних вимог та зазначивши у ньому про повернення перерахованих за умовами договору коштів як безпідставно отриманих, такі кошти як на момент звернення з клопотанням про зміну позову, так і з урахуванням наведених підстав не можуть вважатись безпідставно отриманими відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 вказаного кодексу, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути кошти потерпілому.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2013р. у справі Дніпровського районного суду міста Києва, яка відповідно до приписів статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Оскільки з'ясування обставин справи пов'язане з дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення, з урахуванням вимог статей 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.3, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Тепловент" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. та рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р.у справі №910/11439/13 скасувати, а справу передати до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський