Постанова

від 12.02.2014 по справі 910/21522/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа№ 910/21522/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Приходько О.В. - пред. за дов. б/н від 12.02.2014;

відповідача: Головачов В.В. - пред. за дов. № 22 від 13.01.2014;

третя особа: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р.

у справі № 910/21522/13 (суддя - Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутекс"

до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гарантійна агенція"

про стягнення 1 000 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року у справі №910/19258/13 позов задоволено повністю: зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" перерахувати грошові кошти у розмірі 1000 000,00грн. з депозитного рахунку, відкритого у Публічному акціонерному товариству "Український професійний банк" на підставі Договору № 511 про розміщення коштів на депозиті "Універсальний" від 07.02.2012р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутекс" та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вини Банку у не виконанні умов договору немає, оскільки арешт накладений на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих для Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гарантійна агенція", а не на грошові кошти, які належать третій особі. Відповідач вказує, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме, зобов'язано банк здійснити видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться під арештом. Також, скаржник просить суд апеляційної інстанції залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Ухвалою від 16.01.2014 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 12.02.2014.

В судове засідання 12.02.2014 представники сторін з'явилися, представник третьої особи не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого Ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження від 16.01.2014 представник третьої особи («Симонова») отримав 21.01.2014.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 000 000,00 грн.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просив суд першої інстанції зобов'язати відповідача повернути належні йому кошти у розмірі 1 000 000,00 грн., які знаходяться на депозитному рахунку згідно Договору № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний" від 07.02.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови Договору № 511 від 07.02.2012р., право вимоги за яким перейшло до відповідача у відповідності до Договору №U753146879512 від 07.11.2012р.

У відзиві на позов відповідач вказує на те, що не може повернути позивачу належні йому кошти, оскільки на рахунки третьої особи накладений арешт, ухвалами слідчих суддів Солом'янського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження, порушеного за ст. 200 КК України, за неправомірний випуск та використання третьою особою електронних грошей, якими, нібито, є титульні знаки WMU.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (Банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гарантійна агенція" (Клієнтом) було укладено Договір № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний".

08.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гарантійна агенція" було укладено Додатковий договір до Договору № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний" від 07.02.2012р. У вказаній Додатковій угоді зазначено реквізити для перерахування коштів: депозитний рахунок №26152324520511.

Відповідно до п. 1 Додаткового договору від 08.02.2012, п. 2.2. Розділу 2 Основного договору доповнено підпунктом 2.2.4, згідно якого третя особа має право вимагати від відповідача повернення суми Депозиту або його частини в будь-який момент протягом строку дії даного Договору.

07.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрутекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гарантійна агенція" було укладено Договір відступлення права вимоги та їхнього обліку № U753146879512, за яким третя особа відступила своє право вимоги по Договору депозитного вкладу № 511 від 07.02.2012р. на суму 1 000 000,00 грн.

Листом за вих. № 142-3/А0210/-1/13 від 02.10.2013 третя особа повідомила відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором №511 від 07.02.2012 на суму 1 000 000,00 грн. та про набуття позивачем прав кредитора на вказану суму.

18.10.2013р. позивач на підставі п. 1 Додаткового договору від 08.02.2012 звернувся до відповідача із листом, в якому просив повернути належні йому згідно Договору відступлення права вимоги, кошти у строк до 23.10.2013р. Відповідач вимогу позивача не виконав.

Позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою від 23.10.2013р. про повернення належних йому грошових коштів до 28.10.2013р., але відповіді на свій лист позивач не отримав, а кошти відповідач йому не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне:

Укладений між відповідачем та третьою особою Договір № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний" від 07.02.2012за своєю юридичною природою є договором банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника), грошову суму (вклад), зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти, в порядку встановленому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу може бути укладено на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Договором про відступлення прав вимоги та їхнього обліку № U753146879512 від 07.02.2012 підтверджено, що позивач набув прав нового кредитора згідно Договору № 511 від 07.11.2012 та права власності на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку.

Щодо доводів відповідача, то варто зазначити наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користуванням та розпорядженням своїм майном.

З 07.11.2012р. власником грошових коштів у сумі 1 000 000,00 грн., які знаходились на депозитному рахунку третьої особи, відкритому згідно Договору № 511 від 07.02.2012, є позивач, що підтверджено Договором про відступлення права вимоги від 07.11.2012. Даний Договір є чинним та не був визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до Ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.06.2013 (а.с. 53-54) зупинено розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку №26152324520511, в томі числі видаткові операції, що надходять на адресу ТОВ "Українська гарантійна агенція", а Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.06.2013 (а.с. 63) накладено арешт на рахунок №26152324520511 ТОВ "Українська Гарантійна Агенція".

Проте, як зазначалось, 07.11.2012р. згідно зі ст. 512 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов'язанні на підставі Договору про відступлення права вимоги та їхнього обліку № U753146879512 від 07.11.2012, тобто, позивач набув права кредитора в основному зобов'язанні та права власності на кошти в сумі 1 000 000,00 грн., тобто, раніше ніж Солом'янським районним судом м. Києва винесено ухвалу про арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунку №26152324520511, отже, така ухвала не стосується коштів ТОВ "Фрутекс", набутих ним у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача, викладеного в апеляційній скарзі, про залучення в якості третьої особи Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової адміністрації, то варто зауважити наступне:

Відповідно до норм ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано: «Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому».

Як на такий юридичний інтерес відповідач вказує, на грошові кошти, які були арештовані на рахунках ТОВ "Українська Гарантійна Агенція", які можуть бути звернені, у рамках кримінального провадження на користь Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової адміністрації.

Проте, оскільки, як свідчать матеріали справи, відповідно до: Висновку за результатами експертного дослідження від 02.10.2013 №19/15-43, проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, Висновку спеціаліста Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 11.10.2013 №16/7, Висновок від 17.12.2012 б/н Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок сумнівних операцій Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України про результати аналізу фінансових операцій ТОВ "Українська гарантійна агенція", документально та нормативно не підтверджується, а відповідно до Наукового висновку фахівців у галузі кримінального права (Доктор юридичних наук, доцент - Берзін П.С. та Кандидат юридичних наук, доцент - Куцевич М.П.) від 14.10.2013 (копії яких містяться в матеріалах справи), у діях третьої особи не можуть бути визначені, як прояв об'єктивної сторони складу злочину. Крім того, в матеріалах справи відсутні доказів звернення грошових коштів на користь Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової адміністрації, тобто відсутні докази юридичного інтересу вказаного органу.

Також, ватро зазначити, що відповідач до прийняття рішення у даній справі не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі третьої особи, відповідно до норм ст. 27 ГПК України

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. у справі №910/21522/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/21522/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха