Постанова

від 15.04.2014 по справі 910/21522/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 910/21522/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк" на рішеннявід 09.12.2013 господарського суду міста Києва та на постанову від 12.02.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/21522/13 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутекс" доПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська гарантійна агенція" простягнення 1 000 000,00 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачане з'явились; відповідачаГоловачов В.В. (дов. від 13.01.2014 № 22); третьої особине з'явились; ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутекс" (надалі - ТОВ "Фрутекс") звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (надалі - ПАТ "Укрпрофбанк", відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гарантійна агенція" (надалі - ТОВ "Українська гарантійна агенція", третя особа) про стягнення 1 000 000,00 грн.

05.12.2013 позивач - ТОВ "Фрутекс" звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов'язати відповідача повернути належні йому кошти у розмірі 1 000 000,00 грн., які знаходяться на депозитному рахунку згідно Договору № 511 про розміщення, коштів на депозит "Універсальний" від 07.02.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови Договору № 511 від 07.02.2012, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі Договору відступлення прав вимоги № U753146879512 від 07.11.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 910/21522/13 (суддя Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 (колегія суддів: Кондес Л.О. - головуючий, судді - Ропій Л.М., Рябуха В.І.), позов задоволено; зобов'язано ПАТ "Український професійний банк" перерахувати грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. з депозитного рахунку, відкритого у ПАТ "Український професійний банк" на підставі Договору № 511 про розміщення коштів на депозиті "Універсальний" від 07.02.2012 на користь ТОВ "Фрутекс"; стягнуто з ПАТ "Український професійний банк" на користь ТОВ "Фрутекс" 20 000,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ПАТ "Укрпрофбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частину ст. 129 Конституції України, оскільки виконання оскаржуваних рішень призведе до порушення Банком зазначених приписів діючого законодавства, а отже є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги, проте позивач та третя особа своїм правом взяти участь в судовому засіданні не скористалися.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 07.02.2012 між ПАТ "Укрпрофбанк" (Банк) та ТОВ "Українська гарантійна агенція" (Клієнт) укладений Договір № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний", за умовами якого Клієнт перераховує, а Банк приймає грошові кошти (Депозит); за користування Депозитом Банк сплачує Клієнту проценти з розрахунку процентної ставки у розмірі, встановленому додатковою домовленістю Сторін в порядку, визначеному пунктом 4.4. Договору. Крім цього, 08.02.2012 між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Українська гарантійна агенція" укладений Додатковий договір до Договору № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний", яким пункт 2.2. Розділу 2 Основного договору доповнено підпунктом 2.2.4, за змістом якого, Клієнт має право вимагати від Банку повернення суми Депозиту або його частини в будь-який момент протягом строку дії даного Договору.

Вподальшому, 07.11.2012 між ТОВ "Українська гарантійна агенція" (Гарант) та ТОВ "Фрутекс" (Крелитор) укладений Договір відступлення права вимоги та їхнього обліку № U753146879512, відповідно до умов якого Гарант (третя особа) відступила своє право вимоги по Договору депозитного вкладу № 511 від 07.02.2012 на суму 1 000 000,00 грн.

02.10.2013 листом за вих. № 142-3/А0210/-1/13 ТОВ "Українська гарантійна агенція" повідомило ПАТ "Укрпрофбанк" про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором № 511 від 07.02.2012 на суму 1 000 000,00 грн. та про набуття ТОВ "Фрутекс" прав кредитора на вказану суму.

18.10.2013 ТОВ "Фрутекс" як новий кредитор звернулося до Банку з вимогою про повернення належних йому на підставі Договору відступлення права вимоги, коштів у строк до 23.10.2013. Зазначена вимога Банком залишена без виконання, у зв'язку з чим ТОВ "Фрутекс" звернувся до суду з вимогою про зобов'язання Банк перерахувати кошти з депозитного рахунку на його власний рахунок.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Договір № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний" від 07.02.2012 за своєю юридичною природою є договором банківського вкладу.

Відповідно до частини 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника), грошову суму (вклад), зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти, в порядку встановленому договором. Договір банківського вкладу може бути укладено на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) (частина 1 ст. 1060 Цивільного кодексу України).

На підтаві Договору про відступлення прав вимоги та їхнього обліку № U753146879512 від 07.02.2012 позивач набув прав нового кредитора на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку ТОВ "Українська гарантійна агенція", а також право вимоги повернути кошти розміщені на депозиті в будь-який момент протягом строку дії цього Договору.

Невиконання Банком вимоги нового кредитора щодо повернення депозитних коштів є порушенням умов вищезазначених договорів та діючого законодавства, а тому з урахуванням приписів ст. ст. 1058, 1060, 512, 514 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому судами відхилено посилання Банку на неможливість повернути зазначені кошти, у зв'язку з накладенням арешту на депозитний рахунок ТОВ "Українська гарантійна агенція" на підстві ухвали слідчого винесеної за результатами проведення слідчих дій у кримінальній справі, з посиланням на те, що кошти на депозитному рахунку належать на праві власності позивачеві з 07.11.2012, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.06.2013 накладено арешт на рахунок № 26152324520511 ТОВ "Українська Гарантійна Агенція". Зазначене свідчить про те, що позивач став власником грошових коштів раніше ніж накладений арешт на рахунок, а тому не повернення грошових коштів, які є власністю позивача, є порушенням ст. ст. 317, 321 Цивільного кодексу України, ст. 41 Конституції України, та не може бути підставою для відмови у виконанні зобов'язань Банку.

Проте при вирішенні спору суд не врахував положення договору відступлення прав вимоги, не встановив характер спірних правовідносин і дійсні права та обов'язки сторін, які окрім іншого повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Господарські суди попередніх інстанцій не врахував вищенаведені норми чинного законодавства, а тому залишилася не визначеними обсяг прав та обов'язків сторін; правова природа договору, на підставі якого суд дійшов висновку щодо права ТОВ "Фрутекс" на грошові кошти, які розміщені на депозитному рахунку № 26152324520511 відкритому ТОВ "Українська Гарантійна Агенція".

Окрім цього, з Договору № 511 про розміщення коштів на депозит "Універсальний" від 08.02.2012 не вбачається, яка сума було перерахована Клієнтом на депозитний рахунок Банку; також в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази перерахування коштів на депозит. Не вбачається можливим встановити зазначені обставини і за умовами Договору відступлення права вимоги та їхнього обліку № U753146879512 від 07.11.2012; також відсутні інші документи, які засвідчують права нового кредитора, а отже судами достовірно не встановлено чому позивачем заявлено до перерахування на його користь саме 1 000 000,00 грн.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарськими судами не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; а отже прийняті судами рішення та постанова не відповідають приписам ст. ст. 43, 86 та 105 ГПК України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, що визначені ст. ст. 111 7 , ст. 111 9 ГПК України, постанова апеляційної інстанції та рішення місцевого суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст. 111 12 ГПК України доручити господарському суду першої інстанції врахувати викладене у постанові, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити доводи сторін та подані ними докази, що мають значення для її розгляду, вичерпно встановити права і обов'язки сторін, і виходячи з цього, - визначитись із застосуванням усіх норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, здійснити належну правову кваліфікацію відносин сторін та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 910/21522/13 скасувати.

Справу № 910/21522/13 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець