Постанова

від 13.02.2014 по справі 5016/1163/2012(5/38)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 5016/1163/2012(5/38)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддівМіщенка П.К., Куровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Миколаєві

на ухвалу та на постанову у справі господарського судугосподарського суду Миколаївської області від 10.09.2013 року Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року №5016/1163/2012(5/38) Миколаївської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Сотол" провизнання банкрутом. За участю представників: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"- Чеботарева О.О.; ГПУ - Козакової І.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалю господарського суду Миколаївської області від 10.09.2013 року (суддя Міщенко В.І.) затверджено звіт і ліквідаційний баланс банкрута; юридичну особу ТОВ "Сотол" ліквідовано та провадження у справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року (Головуючий суддя - Лашин В.В., судді: Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Миколаєві залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2013 року у справі № 5016/1163/2012 (5/38) - без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами, Філія Приватного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернулась із касаційною скаргою, з проханням їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 23, ч. 5 ст. 31, ч. 3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідне оголошення було опубліковане 15.12.2012 року в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" № 239 (5489).

З моменту публікації вказаного оголошення строк виконання зобов'язань боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, є таким, що фактично настав (ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство).

Тобто, норми ст. 1, ч. 15 ст. 11 та ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство пов'язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов'язання боржника, а не зі строком його виконання. Отже, вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання відповідних зобов'язань боржника.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2012 року за заявою боржника - ТОВ "Сотол" порушено провадження у справі про банкрутство останнього за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 року (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2012 року ТОВ "Сотол" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Козлова В.О., якого зобов'язано провести ліквідаційні заходи відповідно до вимог Закону про банкрутство.

У банкрута відсутні будь-які активи, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів, про що свідчать: лист УДАІ УМВС України у Миколаївській області від 30.07.2012 року за № 9/5973, відмітка Інспекції Держтехнагляду в Миколаївській області від 28.08.2012 року, лист Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області № 01-08.05/1453 від 27.07.2012 року, довідка Комунального підприємства "Миколаївське МБТІ" № 6100 від 06.08.2012 року, лист Державної авіаційної служби України № 3.19-2508 від 07.03.2013 року, лист Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті № 1495-4/9.2.2/45-13 від 26.03.2013 року, лист Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" № 5-5/5601 від 08.04.2013 року, лист філії "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" № 925 від 05.09.2013 року.

Рахунки банкрута у банківських установах закрито, що підтверджується довідками Миколаївського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" №24.06-16916/12 від 27.08.2012 року, Регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" в м. Миколаїв № 10-2/472 від 16.04.2013 року, Філії ПАТ "Укрексімбанк" в м. Миколаєві № 62-04/4464 від 30.10.2012 року, № 62-011/5324 від 24.12.2012 року.

Банкрут не є засновником юридичних осіб, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.03.2013 року.

Відповідно до листів Головного управління Держкомзему у Миколаївській області № 2736/1800-12 від 02.08.2012 року, Відділу Держкомзему у Жовтневому районі Миколаївської області №990 від 20.08.2012 року земельні ділянки за банкрутом не обліковуються.

Листом за № 14108 від 11.09.2012 року Відділ державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області повідомив про відсутність на виконанні виконавчих документів відносно банкрута.

Згідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №09/03/21148/нк від 29.11.2012 року станом на 30.09.2012 року банкрут не є власником, що володіє пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу).

Крім цього, листом Трудового архіву Жовтневого району Миколаївської області від 26.07.2012 року № 01-10/32 підтверджується те, що архівні документи з особового складу банкрута станом на 27.07.2012 року на зберігання до архіву не передавались. Згідно до акту від 16.04.2013 року ліквідатором знищено круглу печатку банкрута.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Сотол", суд першої інстанції, із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що ліквідаційна процедура у цій справі триває більше дев'яти років, ліквідатор провів ліквідаційну процедуру у повному обсязі, будь-яке майно у банкрута відсутнє, підстави для здійснення додаткових дій у ліквідаційній процедурі, відсутні.

Під час апеляційного перегляду суд другої інстанції відхилив доводи ПАТ "Укрексімбанк" про те, що неправомірне включення до реєстру вимог кредиторів кредиторської заборгованості ТОВ "Сотол" перед Жовтневою МДПІ Миколаївської області в сумі 3940,46 грн., призвело до безпідставного затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, а також припинення провадження у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із попередніми судовими інстанціями щодо підставності затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ТОВ "Сотол" та припинення провадження у даній справі, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додається, зокрема, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів.

Частиною другою зазначеної норми закону передбачено, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Згідно із ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги, не задоволені за відсутністю майна, вважаються погашеними.

Пунктом 6 частини 1 статті 40 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Таким чином, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Сотол" і припиняючи провадження у справі, судом першої інстанцій було належним чином досліджено звіт ліквідатора боржника та з'ясовано, що ліквідатором боржника вчинено всі передбачені законом заходи по пошуку майна боржника, що могло увійти до ліквідаційної маси.

Враховуючи те, що під час ліквідаційної процедури не було виявлено будь-якого майна на праві власності у банкрута, за рахунок якого можливе задоволення вимог кредиторів, погашення вимог не здійснювалось, тому судом першої інстанції, з огляду на строки проведення ліквідаційної процедури, ухвалено обґрунтоване судове рішення про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу ТОВ "Сотол" та припинення провадження у справі про банкрутство останнього.

Доводи касаційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості ухвалених судових рішень.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, як це передбачено у ст. 111 9 ГПК України.

Отже, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи повноту з'ясування обставин та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2013 року у справі №5016/1163/2012(5/38) залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук