Рішення

від 20.08.2012 по справі 2-1533/11

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1533-2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Некрасова О.О.

при секретарі Макарчук А.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

за участю представника позивача: ОСОБА_2

за участю представника відповідача: Біленко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпракс», треті особи: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський», Акціонерний комерційний банк «Європейський»про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпракс»про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, в якій просив винести рішення за яким стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 454199 грн. 57 коп., відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. 00 коп. та стягнути судові витрати по справі. В обґрунтування позову вказав, що 05 березня 2009 року між АКБ «Європейський», ТОВ фірма «Інтерпраск»та ним було укладено договір поруки № 27 до договору про надання кредиту № К/07/0301-Ю08 від 08 лютого 2008 року. Відповідно до умов п.1.3 договору -Поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за належне виконання Клієнтом зобов'язань що випливають з кредитного договору № К/07/0301-Ю08 від 08 лютого 2008 року, укладеного між Банком та Клієнтом. Сторони договору поруки домовилися, що обсяг відповідальності Поручителя складає 300 000 грн. 00 коп. 22 квітня 2009 року АКБ «Європейський»звернувся до нього з вимогою погашення заборгованості відповідно до договору поруки № 27 від 05 березня 2009 року, у зв'язку з неможливістю основним боржником ТОВ фірмою «Інтерпакс» задовольнити вимоги банку. Відповідно до п.4 договору поруки він виконав свої обов'язки перед банком у повному обсязі. 24 квітня 2009 року він вніс до АКБ «Європейський»300 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 523440. Враховуючи те, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі і ті, що забезпечували його виконання він набув права пред'являти вимогу до боржника. Відповідно до п.1.4 кредитного договору позивач набув права на сплату йому процентів за користування коштами у розмірі 20% річних від суми зобов'язання. Відповідно до ст. 625 ЦК України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення відповідача перед позивачем на час надання позову до суду складає 454199 грн. 57 коп., з яких 98 794 грн. 52 коп. -проценти за користування грошовими коштами. Також вказав, що діями відповідача у невиконанні зобов'язання за договором йому завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні родинних зв'язків та погіршенні сімейного благополуччя. Неможливість користування власними коштами позбавили його родину вести звичайний спосіб життя. Так відсутність коштів унеможливила користування правом на відпочинок та можливість придбати необхідні речі для родини. Моральну шкоду він оцінює у розмірі 50 000 грн. 00 коп. Оскільки відповідач не виконує свої обов'язки протягом 19 місяців він змушений звернутися до суду з позовною заявою.

19 січня 2012 року позивач у порядку ст. 31 ЦПК України уточнив свої позовні вимоги, якими просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 701467 грн. 74 коп., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. 00 коп. та судові витрати по справі. В обґрунтування позову вказав, що до нього, як Поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні. Тому до нього, після 24 квітня 2009 року перейшли усі права кредитора за кредитним договором № К/07/0301-Ю08 від 08 лютого 2008 року. Таким чином, відповідно до вимог п.1.4 кредитного договору, він набув права на сплату йому процентів за користування коштами у розмірі 20% річних від суми зобов'язання. Відповідно до ст. 625 ЦК України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення відповідача перед позивачем на час надання позову до суду складає 701467 грн. 74 коп.

Під час розгляду справи було залучено до участі в справі в якості третіх осіб Акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський», Акціонерний комерційний банк «Європейський».

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити, при цьому посилаючись на підстави викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, при цьому посилаючись на підстави викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала. Суду пояснила, що позовні вимоги є необґрунтованими та позивачем не доведено чим підтверджується факт звернення АКБ «Європейський»до нього, де знаходиться оригінал вимоги, якою датою вона датована та коли позивач її отримав. Позивачем не доведено ствердження про прийняття АКБ «Європейський»виконаного обов'язку за договором поруки та чим підтверджується факт зарахування спірних коштів в рахунок сплати боргу відповідача. Також незрозуміло за яке саме зобов'язання відповідача за кредитним договором, позивач сплатив спірні кошти. Позивачем не дотримано порядку пред'явлення вимог про стягнення спірної суми до відповідача. З наданих до суду пояснень вбачається, що 08 лютого 2008 року між АКБ «Європейський»та ТОВ фірмою «Інтерпракс»був укладений кредитний договір №к/07/0301-Ю08. 24 жовтня 2008 року до кредитного договору були укладені Додатковий договір № 1 та Додаток № 2. Згідно Додаткового договору № 1 від 24 жовтня 2008 року до кредитного договору було внесено ряд змін, в тому числі до п.4.1 кредитного договору, а саме: «Погашення заборгованості за кредитом здійснюється по 07 лютого 2013 року включно, у відповідності з Графіком (в тому числі зі строками, що визначені в Графіку), який наведено у Додатку № 2 до цього договору та є невід'ємною частиною даного договору». Відповідно до Графіка погашення заборгованості, викладеному у Додатку № 2 від 24 жовтня 2008 року, розмір кредитної лінії у період з 08 лютого 2008 року по 31 березня 2010 року складає 4 000 000 грн. 00 коп. Перше є погашення за Графіком мало відбутися у період з 01 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року у сумі 111111,11 грн. 00 коп. Станом на 27 березня 2009 року ними достроково було погашено 1 296320 грн. 00 коп. Відповідно до п.5.5 кредитного договору, у випадку невиконання/неналежного виконання умов п.5.2, 5.3, 5.4, 5.5 цього договору або в інших випадках, в яких чинним законодавством України передбачено право дострокової вимоги виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою, Банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний на першу вимогу Банку достроково повернути кошти, отримані в рахунок кредитної лінії, в повному обсязі, сплатити проценти за користування ними, а також виконати інші свої грошові зобов'язання, передбачені цим договором». Відповідно до ч.2 п.п.8.1.5 кредитного договору, при настанні обставин, зазначених у п. п. 8.1.1-8.1.5 цього договору, Банк у будь-який час з моменту настання таких обставин має право надіслати Позичальнику повідомлення (лист) про зміну умов цього договору. При цьому, строк виконання Позичальником своїх зобов'язань (повернення коштів, одержаних в рахунок кредитної лінії, сплата процентів за користування ними, сплата інших платежів, передбачених цим договором за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на десятий календарний день з дня направлення Банком Позичальнику листа (повідомлення) про зміну умов цього договору, у порядку, передбаченого цим пунктом договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні Позичальнику листа про зміну умов цього договору з повідомленням про вручення або дата, яка зазначена на такому листі уповноваженою особою Позичальника -в разі його отримання Позичальником у Банку. Згідно ч. 3 п.п.8.1.5 кредитного договору, у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією, сплаті процентів за користування нею, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, в строки, змінені за згодою Сторін, банк має право вимагати виконання таких зобов'язань у порядку передбаченому п. 8.3 цього договору. Відповідно до п. 8.3 кредитного договору, у випадках невиконання Позичальником умов п.3.4.2 та/або п.8.1 цього договору, та/або у разі настання обставин, визначених в п. 8.2 цього договору, та або у разі невиконання/неналежного виконання умов договору, згаданого в п.5.1 договору, Банк має право у письмовому вигляді направити Позичальнику вимогу про виконання ним порушеного зобов'язання (погашення заборгованості за кредитною лінією, одержаних в рахунок кредитної лінії, сплата процентів за користування нею, сплата інших платежів, передбачених цим договором), яка підлягає виконанню Позичальником у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання Банком Позичальнику. Сторони досягли згоди, що датою, з якою починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні Позичальнику вимоги (про виконання порушеного зобов'язання) з повідомленням про вручення або дата, яка зазначена на такому листі уповноваженою особою Позичальника -в разі його отримання Позичальником у Банку. При виконанні Позичальником зазначеної у абзаці п. 8.3 цього договору письмової вимоги Банку, Банк має право звернути стягнення на заставне майно чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим договором та/або пред'явити позов у відношенні Позичальника. Ані листа (повідомлення) про зміну умов кредитного договору, ані вимоги Банку про виконання порушеного зобов'язання вони не отримували. Як вбачається із п.1 договору поруки № 27 до договору про надання кредиту № К/07/0301-Ю08. 08 лютого 2008 року, Поручитель зобов'язався перед банком відповідати за належне виконання Клієнтом зобов'язань, що випливають та/або випливатимуть з кредитного договору укладеного між Банком та Клієнтом, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших платежів та умов. Відповідно до п.4 договору поруки, у разі невиконання Клієнтом умов основного зобов'язання в строк, Поручитель погашає суму заборгованості за кредитом, нараховані проценти, штрафні санкції за несвоєчасне повернення Клієнтом коштів, наданих в межах кредитного договору, а також відшкодовує Банку збитки за неналежне виконання умов основного зобов'язання за першою вимогою Банку, протягом п'яти календарних днів з дня відправлення Банком Поручителю за адресою, зазначеною у реквізитах Поручителя в цьому договорі, письмової заяви про невиконання Клієнтом своїх зобов'язань по кредитному договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище п'ятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні банком зазначеної вище письмової заяви листом-повідомленням про вручення. Цим пунктом передбачено лише один вид вручення зазначеної вище заяви. Виходячи з п. 1 договору поруки та ст. 553 ЦК України, застосування п. 4 договору поруки можливо лише при дотриманні Кредитором п. 8.1 та п. 8.3 кредитного договору, та спливу 30- денного терміну з дня виконання вимоги Банку про виконання порушеного зобов'язання. Позивач не може пояснити, які саме зобов'язання порушив відповідач, та за що саме він сплатив Банку оспорювану суму, відповідно до п.1 договору поруки. Також, позивач, в порушення вимог ч. 1 ст. 556 ЦК України не надав доказів передачі Банком позивачу документів, які підтверджують обов'язок боржника. Враховуючи, що перехід права вимоги за кредитним договором до відповідача від Кредитора до Поручителя є заміною кредитора у основному зобов'язанні за кредитним договором, слід також врахувати зміни внесені до кредитного договору Додатковим договором № 3 від 05 лютого 2009 року за яким Банк не має права повністю або частково відступати свої права та зобов'язання по цьому договору, а також по правочинам, пов'язаним із забезпеченням виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором, третій особі без попередньої письмової угоди Позичальника. Зазначена згода ними не надавалась. Таким чином, зазначена заміна кредитора у зобов'язанні суперечить вимогам п. 3 ст. 512 ЦК України. У зв'язку з неможливістю визначити на яке саме право первісного кредитора претендує позивач, не є можливим визначити це основне зобов'язання чи субсидіарне та порядок його передачі. Також доказом відсутності заборгованості за ними за кредитним договором є лист АКБ «Європейський»№ 02/05-985 від 14 травня 2009 року в якому значиться, що умови кредитного договору залишаються без змін і є обов'язками для виконання Новим Кредитором, а залишок по кредиту складає 223485 грн. 53 коп. Таким чином, будь-який новий кредитор за договором кредиту, зобов'язаний дотримуватись умов кредитного договору, в тому числі і термінів погашення. Це також відображено у п. 2 ст. 556 ЦК України. Підтвердженням, що умови кредитного договору не змінювались є також договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № К/07/0301-ю08 від 08 лютого 2008 року від 13 травня 2009 року та Додатковий договір від 02 жовтня 2009 року. Виходячи з п.4.1 кредитного договору, до якого було внесено зміни Додатковим Договором № 1 та Додатковим Договором № 2 від 24 жовтня 2008 року і визначено порядок сплати згідно Графіка Додатку № 2 до кредитного договору № К/07/0301-ю08 від 08 лютого 2008 року право вимоги для нового кредитора у сумі, що не перевищує 333333 грн. 37 коп. настане не раніше грудня 2012 року. Також, у відповідності з п. 3 ст. 542 УК України, за яким в разі виконання боржником свого обов'язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі, звільняє боржника від виконання решти солідарних кредиторів. Тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 08 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпракс»було укладено кредитний договір № К/07/0301-Ю08, згідно якого Банк на умовах цього договору надає Позичальнику грошові кошти в кредит в межах відкритої на умовах цього договору кредитної лінії, а Позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією, а також виконати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені цим договором. Відкриття Банком кредитної лінії здійснюється у національній українській валюті. Максимальний розмір коштів (ліміт кредитування), які можуть бути надані Банком Позичальнику в в рахунок кредитної лінії становить 4 000 000 грн. 00 коп. Строк користування кредитною лінією з 08 лютого 2008 року по 07 лютого 2013 року включно.

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що за користування коштами в межах встановленого ліміту кредитної лінії Позичальник сплачує Банку проценти у доларах США -у розмірі 20% річних, у разі якщо оборот на поточному рахунку Позичальника, відкритому у АКБ «Європейський», щомісяця, починаючи з березня 2008 року становить менше 100% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки Позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць. При порушенні умов зазначених п.1.4 кредитного договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому буде порушено зазначену умову, процентна ставка встановлюється у розмірі 23% (п.1.4.1)

Згідно п.3.1 кредитного договору, проценти за користування кредитною лінією нараховуються окремо на суму залишку заборгованості кредитної лінії, виходячи з розмірів процентних ставок.

Пунктом 3.2 передбачено, що проценти за користування кредитною лінією нараховуються Банком виходячи із фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці.

Згідно п. 4.1 кредитного договору погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється згідно графіку: 2500000 грн. 00 коп. у строк до 06 лютого 2009 року та 1500000 грн. 00 коп. -рівними частинами по 44117 грн. 65 коп. щомісячно починаючи з 3-го року користування кредитними коштами по 06 лютого 2013 року включно.

Відповідно до п. 5.5 кредитного договору, у випадках невиконання/неналежного виконання умов п.п.5.2,5.3, 5.4 5.5 цього договору інших випадках, в яких чинним законодавством України передбачено право дострокової вимоги виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою Банк має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний на першу вимогу Банку достроково повернути кошти, отримані в рахунок кредитної лінії, в повному обсязі, сплатити проценти за користування ними, а також виконати інші свої грошові зобов'язання, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.3 кредитного договору, у випадках невиконання Позичальником умов п.3.4.2 та/або п.8.1 цього договору, та/або у разі настання обставин, визначених в п. 8.2 цього договору, та або у разі невиконання/неналежного виконання умов договору, згаданого в п.5.1 договору, Банк має право у письмовому вигляді направити Позичальнику вимогу про виконання ним порушеного зобов'язання (погашення заборгованості за кредитною лінією, сплата процентів за користування нею, сплата інших платежів, передбачених цим договором), яка підлягає виконанню Позичальником у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання Банком Позичальнику. Сторони досягли згоди, що датою, з якою починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні Позичальнику вимоги (про виконання порушеного зобов'язання) з повідомленням про вручення або дата, яка зазначена на такій вимозі уповноваженою особою Позичальника -в разі його отримання Позичальником у Банку.

05 березня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський»та ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Інтерпракс»було укладено договір поруки № 27 до договору про надання кредиту № К/07/0301-ю08 від 08 лютого 2008 року, згідно якого ОСОБА_1, як Поручитель зобов'язується перед банком відповідати за належне виконання Клієнтом зобов'язань що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору № К/07/0301-ю 08 від 08 лютого 2008 року, укладеного між Банком та Клієнтом, а також усіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших платежів на умовах, в тому числі зобов'язань щодо: повернення коштів, наданих Банком Клієнту в кредит згідно кредитного договору в строки закінчення, визначених кредитним договором, періодів безпосереднього користування кредитом, а також в строк до 07 лютого 2013 року включно, та інші строки, визначені кредитним договором; сплати процентів, комісій та інших платежів у сумі і у строки, визначені кредитним договором; виконання Клієнтом інших зобов'язань, передбачених кредитним договором, на умовах і в строки, визначені у кредитному договорі (у тому числі при зміні строків виконання зобов'язань); сплати Клієнтом штрафних санкцій та відшкодування Клієнтом будь-яких витрат та збитків Банка, пов'язаних з неналежним виконанням Клієнтом умов кредитного договору (в тому числі сплати пені, штрафів, відшкодування збитків).

Відповідно до п. 3 договору поруки, сторони домовились, що обсяг відповідальності Поручителя за цим договором не може бути більшим за 300 000 грн. 00 коп.

У разі невиконання Клієнтом умов основного зобов'язання в строк, Поручитель погашає суму заборгованості за кредитом, нараховані проценти, штрафні санкції та несвоєчасне повернення Клієнтом коштів, наданих в межах Кредитного договору, а також відшкодовує Банку збитки за неналежне виконання умов основного зобов'язання за першою вимогою Банку, протягом п'яти календарних днів з дня відправлення Банком Поручителю, за адресою, зазначеною у реквізитах Поручителя в цьому договорі, письмової заяви про невиконання Клієнтом своїх зобов'язань по Кредитному договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище п'ятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні Банком зазначеної вище письмової заяви листом з повідомленням про вручення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, АКБ «Європейський»листом-повідомленням за № 114 від 22 квітня 2009 року звернувся до ОСОБА_1 в якому вказав, що у зв'язку з повідомленням ТОВ фірми «Інтерпракс»про неможливість самостійно погасити заборгованість по кредитному договору № К/07/0301-Ю08 від 08 лютого 2008 року просять його у найближчий час погасити заборгованість у сумі 300 000 грн. 00 коп. на підставі договору поруки № 27 від 05 березня 20089 року, згідно якого він є солідарний з ТОВ фірмою «Інтерпракс»боржник.

На виконання цієї вимоги, 24 квітня 2009 року ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у розмірі 300 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 523440 від 24 квітня 2009 року та випискою АКБ «Європейський».

Відповідно до п. 8 договору поруки, при виконанні Поручителем зобов'язань, що складають Основне зобов'язання, до Поручителя переходять права кредитора у тому обсязі, в якому він задовольнив вимоги Банку у національній грошовій одиниці України по курсу НБУ на дату погашення Основного зобов'язання Клієнта перед Банком.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі і ті, що забезпечували його виконання. Такий спосіб заміни кредитора в зобов'язанні передбачений п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України.

Таким чином, виступаючи поручителем за зобов'язаннями відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтерпракс», ОСОБА_1 виконав обов'язок відповідача перед Банком, здійснивши погашення обсягу відповідальності Поручителя за договором поруки № 27 від 05 березня 2009 року у розмірі 300 000 грн. 00 коп., тим самим має право на стягнення з відповідача даних коштів у судовому порядку, оскільки в добровільному порядку відповідач не здійснив повернення йому сплачених в рахунок виконання зобов'язання коштів.

Проте, суд не може прийняти до уваги ствердження позивача про те, що він набув права на сплату процентів за користування коштами у розмірі 20% річних від суми зобов'язання, оскільки п. 8 договору поруки передбачено, що до нього переходять права кредитора у тому обсязі, в якому він задовольнив вимоги Банку у національній грошовій одиниці України по курсу НБУ на дату погашення Основного зобов'язання Клієнта перед Банком.

Крім цього, загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг регулюються Законом України ««Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12 липня 2001 року. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Стаття 1 Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»міститься вичерпний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону, та в якій наведено визначення фінансової послуги, сфера дії зазначеного Закону за суб'єктним складом є обмеженою і не поширюється на: юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами; фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Статтею 5 даного Закону передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Кредитний договір № К/07/0301-Ю08 від 08 лютого 2008 року АКБ «Європейський»було укладено у зв'язку з наданням Банком саме фінансових послуг.

Оскільки позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, що відповідно до цього Закону має право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, то у нього і не виникло право на отримання обумовлених кредитним договором процентів. У зв'язку з чим у цій частині позову позивачу слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення відповідача перед позивачем на час надання позову до суду і яка складає 701467 грн. 74 коп. то в цій частині позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в добровільному порядку відповідач не здійснив повернення позивачу сплачених в рахунок виконання зобов'язання коштів, то у позивача виникло право на отримання суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції з 25 квітня 2009 року по день винесення рішення суду.

Проте, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з розрахунку наданого до суду 19 січня 2012 року, позивач нараховує індекс інфляції за період з 29 квітня 2009 року по 31 грудня 2011 року, тому суд вважає, що слід провести розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 29 квітня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

Відповідно до Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі № 62-97р від 03 квітня 1997 року, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період с 1 по 15 число відповідного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Оскільки позивач перерахував грошові кошти 24 квітня 2009 року, а просить нараховувати з 29 квітня 2009 року, то слід починати розрахунок індексу інфляції з травня 2009 року.

Розрахунок індексу інфляції повідомляється Листом Національного банку України, за даними Держкомстату України наступного місяця, який слідує за розрахунковим.

Індекс інфляції визначений :

- у травні 2009 року -100,5 %; у червні 2009 року -101,1; у липні 2009 року - 99,9 %; у серпні 2009 року - 99,8 %; у вересні 2009 року -100, 8 %; у жовтні 2009 року -100,9 % ; у листопаді 2009 року -101,1 %; у грудні 2009 року - 100,9 %;

- у січні 2010 року - 100,8 %; у лютому 2010 року -101,9; у березні 2010 року - 100,9 %; у квітні 2010 року - 99,7 %; у травні 2010 року -99, 4 %; у червні 2010 року - 99,6 % ; у липні 2010 року -99,8 %; у серпні 2010 року - 101,2 %; у вересні 2010 року -102,9%; у жовтні 2010 року -100,5 %; у листопаді 2010 року -100,3 %, у грудні 2010 року -100,8;

- у січні 2011 року - 101,0 %; у лютому 2011 року -100,9; у березні 2011 року - 101,4 %; у квітні 2011 року - 101,3 %; у травні 2011 року -100, 8 %; у червні 2011 року -100,4 % ; у липні 2011 року -98,7 %; у серпні 2011 року - 99,6 %; у вересні 2011 року -100,1 %; у жовтні 2011 року -100,0 %; у листопаді 2011 року -100,1 %, у грудні 2011 року -100,2;

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми заборгованості на час її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Сукупний індекс інфляції за період з 01 травня 2009 року по 31 грудня 2011 року дорівнює 1,199 %.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції становитиме: 300 000 грн. 00 коп. х 1,199 % = 59700 грн. 00 коп., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Що стосується відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп. то у задоволенні цих вимог позивачу слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Крім того, в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року є роз'яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не доведено заподіяння йому моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, не надано будь-яких доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв'язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв'язків, які мають бути встановленими судом і враховані при розрахунку позивачем суми відшкодування моральної шкоди. Крім того, між сторонами виникли договірні відносини, але жодним договором не передбачено відшкодування моральної шкоди у випадку прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп. позивачу слід відмовити.

Не можуть бути прийняті судом до уваги ствердження представника відповідача про те, що позивачем не доведено чим підтверджується факт звернення АКБ «Європейський»до нього з вимогою про виконання порушеного зобов'язання передбаченого кредитним договором, оскільки ці ствердження представника відповідача спростовуються як матеріалами справи так і показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що він є директором Дніпропетровського регіонального управління АКБ «Європейський». До нього звернувся Медведев С.Б. -директор ТОВ фірми «Інтерпракс»та повідомив, що не в змозі обслуговувати кредит попросив письмово погасити його борг за рахунок поручителів. Банк погасив за рахунок поручителів. Банк повідомив боржників та повідомили, що треба гасити у зв'язку з прострочкою. Гроші надходили на рахунок боржника. ОСОБА_1 повідомили письмово і він сплатив борг. Після находження коштів вони повідомили боржника про це. Будь-яких претензій від боржника не надходило.

Не можуть бути прийняті до уваги ствердження представника про те, що у відповідача не існувало заборгованості за кредитним договором, а також те, що позивачем не доведено факт зарахування спірних коштів в рахунок сплати боргу відповідача, оскільки дані ствердження спростовуються, як показами свідка ОСОБА_6 так і витребуваними, згідно ухвали суду від 31 липня 2012 року у ліквідатора АКБ «Європейський»виписками по особовим рахункам №№ 20681001675501, 20692001675501.20636001675501 за період з 07 лютого 2008 року по 30 квітня 2009 року та № 29091001675501 за період з 20 квітня 2009 року до моменту закриття рахунку.

Також не можуть бути прийняті судом до уваги ствердження представника відповідача про те, що укладені між відповідачем та кредитором додаткові договори, якими було внесено ряд змін до кредитного договору, в тому числі й щодо строку погашення заборгованості, а також на дострокове погашення відповідачем частини боргу, оскільки в порушення вимог ч. 1 ст. 557 ЦК України відповідач не повідомив про це поручителя.

Крім цього, судом встановлено, що Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 25 жовтня 2010 року була розглянута аналогічна цивільна справа за позовом ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтерпракс»про стягнення боргу. Даний спір стосувався того ж самого предмету спору і з тих самих підстав, а саме стягнення боргу за виконання умов кредитного договору № К/07/0301-Ю08 та відповідного договору поруки до нього.

Даним рішенням позовні вимоги були задоволені і встановлено факт правомірної вимоги Банку до поручителя про дострокове повернення заборгованості.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2010 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2010 року ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2011 року було залишено без змін.

Таким чином, преюдиціальним є той факт, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2010 року вже було встановлено факт правомірної вимоги Банку про дострокове повернення заборгованості, тому при даному розгляді справи цей факт вважається встановленим, істинним, і таким, що не потребує нового доведення.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму основного боргу 300000 грн. 00 коп., індекс інфляції у сумі 59700 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 556, 625 ЦК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», 10, 57-61, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпракс», треті особи: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський», Акціонерний комерційний банк «Європейський»про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпракс» (розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сухумська, б. 30, ЄДРПОУ 24234783) на користь ОСОБА_1 суму основного боргу 300000 грн. 00 коп., індекс інфляції у сумі 59700 грн. 00 коп., судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 361520 (триста шістдесят одну тисячу п'ятсот двадцять) грн. 00 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О.Некрасов