Рішення

від 10.02.2014 по справі 22/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/188 10.02.14

За заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання

"Агрокомплекс"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005, ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2005, ухвали господарського суду міста Києва від 23.12.2005 у справі №22/188

За позовом Закритого акціонерного товариства "Гефес Інтернейшнл"

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання

"Агрокомплекс"

про примусове виконання обов'язку в натурі

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Чудовська М.В. - представник за дов.;

від відповідача (заявник): Демидюк О.Б. - представник за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням від 09.06.2005 (суддя Шкурат А.М.) позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Гефес Інтернейшнл" задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" дизельне паливо ВС-02-62 в кількості 25 000 тон; бензин А-80 в кількості 10 000 тон; мазут М-100 в кількості 15 000 тон.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2005 змінено спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі №22/188, шляхом стягнення з відповідача вартості нафтопродуктів: дизельного палива ВС-02-62 в кількості 25 000 тон; бензину А-80 в кількості 10 000 тон; мазуту М-100 в кількості 15 000 тон в сумі 132 020 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2005 змінено спосіб і порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі №22/188 в частині стягнення заборгованості в сумі 92 108 895,00 грн. шляхом списання цінних паперів-простих іменних акцій емітента ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" в кількості 90 983 077 штук, вартість яких згідно з експертним висновком складає 92 108 895,00 грн., з особового рахунку ПАТ "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" та зарахування на особовий рахунок ЗАТ "Гефес Інтернейшнл" у системі реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", що веде спеціалізований реєстратор - ТОВ "Трансферт"; в частині стягнення вартості нафтопродуктів: дизельного палива ВС-02-62 в кількості 25 000 тон; бензину А-80 в кількості 10 000 тон; мазуту М-100 в кількості 15 000 тон у сумі 39 911 105,00 грн. за рахунок майна боржника залишено в силі спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі №22/188, встановлений ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2005.

Постановою КАГС від 18.04.2006, залишеною без змін постановою ВГСУ від 29.06.2006, рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі № 22/188 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2005 та від 23.12.2005 у справі № 22/188 скасовано.

ЗАТ "Гефес Інтернейшнл" 17.09.2010 звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови від 18.04.2006 за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2006, задоволено заяву ЗАТ "Гефес Інтернешнл" (позивач) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2006; прийнято нову постанову, якою апеляційні скарги відповідача на рішення місцевого господарського суду від 09.06.2005, ухвали від 22.08.2005 та від 23.12.2005 залишено без задоволення; рішення місцевого господарського суду від 09.06.2005, ухвали від 22.08.2005 та від 23.12.2005 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2011 касаційну скаргу ПАТ "НВО "Агрокомплекс" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 скасовано, заяву ЗАТ "Гефес Інтернешнл" про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012, залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012, заяву ЗАТ "Гефес Інтернешнл" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 задоволено; прийнято нову постанову про якою апеляційні скарги відповідача на рішення місцевого господарського суду від 09.06.2005, ухвали від 22.08.2005 та від 23.12.2005 - залишено без задоволення; рішення місцевого господарського суду від 09.06.2005, ухвали від 22.08.2005 та від 23.12.2005 - без змін, з врахуванням наступного.

Через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005, ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2005, ухвали господарського суду міста Києва від 23.12.2005.

Ухвалою від 06.12.2013 відкладено вирішення заяви до повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.

Як передбачено ст.ст. 113, 113-1 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Ухвала надсилається відповідно сторонам у справі та прокурору, який брав участь у справі чи подав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 23.12.2013 розгляд заяви призначено на 13.01.2014.

Представник позивача в судове засідання призначене на 13.01.2014, не з'явився, поважні причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду заяви повідомлений належним чином.

Ухвалою від 13.01.2014, за клопотанням відповідача, в порядку ст.ст. 69,77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення заяви на 15 днів та відкладено розгляд заяви на 03.02.2014, у зв'язку з неявкою представників позивача.

Ухвалою від 03.02.2014, у зв'язку з неявкою представників позивача, розгляд заяви відкладено на 10.02.2014.

Так, згідно з п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження позивача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на позивача.

В судове засідання 10.02.2014 представник позивача з»явився та заявив клопотання про відкладення розгляду заяви за нововиявленими обставинами для підготовки письмових пояснень з приводу обставин викладених у заяві відповідача.

Представник відповідача заперечив проти заявленого клопотання про відкладення розгляду заяви.

Як свідчать матеріали справи, за клопотанням від 06.02.2014, 07.02.2014 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить відмітка представника ЗАТ "Гефес Інтернешнл" Чудовської М.В. на вказаному клопотанні.

З ухвали від 03.02.2014 вбачається, що розгляд заяви відкладено на 10.02.2014. Враховуючи, що представник позивача ознайомився з матеріалами справи 07.02.2014, розгляд заяви призначений на 13.01.2014, що свідчить про достатність часу для підготовки пояснень по суті заяви. Окрім того, в матеріалах справи наявні докази направлення на адресу місцезнаходження позивача заяви про перегляд за ново виявленими обставинами.

Слід також зазначити, що норми частини 3, 4 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, встановлює, що заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник позивача надав суду письмові пояснення від 10.02.2014, які долучені до матеріалів справи. У своїх поясненнях позивач щодо виконання вимог ухвали від 03.02.2014 про надання оригіналу та нотаріально засвідченої копії договору від 14.03.1994 зазначає наступне: позивач не має можливості надати оригінал договору, оскільки він був знищений. Ця обставина підтверджується листом ВВС Красносельського району ЦАО м. Москви № 01/12 151681-З від 30.08.2010, що знаходиться в матеріалах справи, а також встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012.

Щодо нотаріально засвідченої копії вказаного договору, позивач зазначає, що вона знаходиться в матеріалах справи, саме вона передавалась експерту для проведення судово-почеркознавчої експертизи (висновок № 10486/10-11 від 24.12.2010). Факт знаходження нотаріально засвідченої копії договору в матеріалах справи також, на думку позивача, підтверджується текстами постанов Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заява Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничого об»єднання "Агрокомплекс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005, ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2005, ухвали господарського суду міста Києва від 23.12.2005 у справі №22/188 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 114 Господарського процесуального кодекс України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

В даному випадку мається на увазі ухвали, якими закінчується провадження у справі.

ПАТ "Науково-виробниче обєднання" Агрокомплекс" просить суд переглянути за нововиявленими обставинами ухвали від 22.08.2005 та від 23.12.2005 якими змінено спосіб виконання рішення суду.

Під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим. Тобто ухвали від 22.08.2005 та від 23.12.2005, прийняті судом на стадії виконання рішення суду, тобто після закінчення розгляду справи та прийняття рішення за результатами її розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Науково-виробниче обєднання" Агрокомплекс" в частині перегляду за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду міста Києва від 22.08.2005 та від 23.12.2005 якими змінено спосіб виконання рішення суду, з урахуванням вищевикладеного.

Що стосується заяви в частині перегляду рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005, за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своєї заяви ПАТ "Науково-виробниче об»єднання" Агрокомплекс" зазначає наступне:

Обставина нотаріального посвідчення копії договору про передачу права власності на нафтопродукти №б/н від 14.03.1994 насправді була відсутня, засвідчення вірності копії договору нотаріусом м. Москви Катіним Ю.О. ніколи не відбувалось, а сам договір між сторонами не укладався.

Як вбачається з протоколу допиту свідка - нотаріуса м. Москви Катіна Ю.О. від 28.06.2013, він надав наступні показання:

- представники ЗАТ "Гефес Інтернешнл" до нього ніколи не звертались;

- копія договору про передачу права власності на нафтопродукти б/н від 14.03.1994 ним не посвідчувався; реквізити не відповідають оригіналу; на пред'явленій йому для огляду копії договору не його підпис, штамп та печатка; нумерація нотаріальних дій також не відповідає дійсності;

- він ніколи і ніяких нотаріальних послуг для ЗАТ "Гефес Інтернешнл", ЗАТ "НВО "Агрокомплекс" чи Федосова Євгена Васильовича не надавав.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 24.10.2013, підпис від імені Катіна Ю.О., який міститься у графі "Я, Катин Ю.А. нотаріус г. Москвы, свидетельствую верность этой копии с подлинником документа, в последнем подчисток, приписок, зачеркнутых слов и иных неоговоренных направлений или каких-либо особенностей не оказалось" на зворотній сторінці елетрофотокопії договору укладеного між НВО "Агрокомплекс" та АТ "Gefes International" Ltd про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, виконано не Катіним Юрієм Олександовичем, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

На думку заявника, вказані обставини є нововиявленими.

Щодо вказаних обставин, суд зазначає, що статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Відповідно до норм частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, однією з умов перегляду рішення за ново виявленими обставинами на підставі ст.112 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Судом встановлено, що заявник вважає нововиявленою обставиною, яка дає підстави для перегляду рішення від 09.06.2005 у справі №22/188, свідчення надані нотаріусом міста Москви Катіним Ю.О. в рамках розслідування кримінальної справи №49-1814, яка порушена за фактом вчинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ "Гефес Інтернешнл", ТОВ "Трансферт", державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України та за фактом підроблення постанови про закриття кримінальної справи №49-1814 від 04.05.2006 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, які зафіксовані у протоколі допиту від 28.06.203, про те, що договір про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994 ним не посвідчувався, реквізити не відповідають оригіналу, на пред'явленій йому для огляду копії договору не його підпис, штамп та печатка, нумерація нотаріальних дій також не відповідає дійсності, а нотаріальні послуги для ЗАТ "Гефес Інтернешнл", ЗАТ "НВО "Агрокомплекс" чи Федосова Є.В. не надавались ним; та висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 24.10.2013, з якої слідує, що підпис від імені Катіна Ю.О. на зворотній стороні електрофотокопії договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, виконано не Катіним Юрієм Олександровичем, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Про вказані обставини заявник дізнався 03.12.2013 від адвоката, який представляє інтереси відповідача на досудовому слідстві, після його ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій документів (протоколу допиту свідка Катіна Ю.О. ВІД 28.06.2013, висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 24.10.2013, акту №10931/10932/13-32) та надання цих документів директору відповідача листом №221 від 03.12.2013.

Тому заявник з урахуванням зазначеного, вказує, що обставина нотаріального посвідчення копії договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994 була відсутня, засвідчення вірності копії цього договору нотаріусом міста Москви Катіним Ю.О. не відбувалась, а сам договір між сторонами не укладався.

Отже, дослідивши в сукупності всі наведені обставини, слід зазначити, що приймаючи рішення від 09.06.2005 про задоволення позову, господарський суд досліджував нотаріально засвідчену копію договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, посвідчений нотаріусом міста Москви Катіним Ю.О. та залучив до матеріалів справи засвідчену копію зроблену із нотаріально посвідченої копії вказаного договору, виходячи з того, що оригінал цього договору існує, а тому породив відповідні правові наслідки.

Тобто, позивач посилається на те, що підставою виникнення спірних правовідносин є саме договір про передачу права власності на нафтопродукти укладений 14.03.1994 з відповідачем, тоді як відповідач заперечує проти факту підписання такої угоди.

Заявник, в свою чергу, вказує на те, що якби господарському суду під час розгляду справи №22/188 було відомо, що наданий до матеріалів справи доказ - нотаріально засвідчена копія договору про передачу права власності на нафтопродукти б/н від 14.03.1994, нотаріусом міста Москви Катіним Ю.О., є підробленим та фальшивим, то у задоволенні позову ЗАТ "Гефес Інтернешнл" було б відмовлено в повному обсязі.

Отже, сукупність обов'язкових ознак, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України для визнання обставин нововиявленими, свідчить про необхідність перегляду рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі №22/188 за нововиявленими обставинами.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, обставини на які посилається заявник існували на момент розгляду справи, проте про їх існування стало відомо лише 03.12.2013.

Дані обставини мають істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовують висновок суду, покладений в основу рішенні господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі №22/188.

За таких обставин, судом встановлено одночасне існування сукупності трьох підстав, що визначені в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 з наявністю яких є достатні підстави для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами згідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у даній справі - скасуванню.

Відповідно до ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Гефес Інтернешнл" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ "Науково-виробниче "Агрокомплекс" про зобов'язання виконати умови договору від 14.03.1994 та стягнути з останнього нафтопродукти, а саме: дизельне пальне ВС-02-62 в кількості 25 тис. тон, бензин А-80 в кількості 10 тис. тон та мазут М-100 в кількості 15 тис. тон.

Судом встановлено, що 29.07.1993 між сторонами укладено Генеральний договір №7/079 про співробітництво і спільну і спільну діяльність між АТ "Гефес Інтернешнл" LTD та ТОВ "НВО "Агрокомплекс".

Відповідно до Декларації, підписаної сторонами 29.07.1993, зазначений Генеральний договір є невід'ємною частиною Декларації і вступає в силу після підписання АТ ФКК "Росконтракт" контракту на поставку нафти в Україну.

На виконання Генерального договору №7/079 про співробітництво і спільну діяльність від 29.07.1993 між позивачем та відповідачем 02.08.1993 був укладений договір про надання послуг по купівлі продукції.

Додатковими угодами від 31.08.1993, від 23.11.1993, від 21.01.1994 сторони вносили зміни та доповнення до договору від 02.08.1993 та актом від 01.10.1995 підтвердили повну відсутність фінансових, матеріальних, моральних та інших претензій за договором про надання послуг з купівлі продукції від 02.08.1993 та додаткових угод від 31.08.1993, від 23.11.1993, та від 21.01.1994 у обох сторін.

В подальшому, як вбачається зі змісту позовних вимог, 14.03.1994 в рамках Декларації 29.07.1993 та Генерального договору від 29.07.1993 сторонами був укладений договір про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, відповідно до умов якого для погашення банківської заборгованості у розмірі чотири мільярди рублів та процентів по ній НВО "Агрокомплекс" передає АТ "Gefes International" LTD право власності на наступні нафтопродукти: дизельне пальне ВС-02-62 в кількості 25 тис. тон, бензин А-80 в кількості 10 тис. тон та мазут М-100 в кількості 15 тис. тон.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідач, в свою чергу, заперечує проти існування договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У зв'язку з вищевикладеним, суд зобов'язав позивача надати суду оригінал та нотаріально засвідчену копію спірного договору.

Позивач зазначену вимогу суду не виконав, пояснивши це відсутністю вказаного договору, у зв'язку з його знищенням, з посиланням на лист ВВС Красносельського району ЦАО м. Москви №01/12 151681-З від 30.08.2010.

Із вказаного листа, на який посилається позивач, вбачається, що відділ внутрішніх справ по Красносельському району УВС по ЦАО м. Москви повідомив про те, що матеріали кримінальної справи №151681 знищено, а серед знищених матеріалів кримінальної справи знаходився оригінал договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994.

В той час, в матеріалах справи знаходиться лист Головного управління внутрішніх справ по м. Москві №38/1СЧ-2383 від 11.03.2008, в якому повідомляють, що в матеріалах кримінальної справи №151681 відсутній оригінал договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, лише знаходить його копія.

На запит позивача, відділ внутрішніх справ по Красносельському райолні м. Москви листом від 04.09.2009 №01/12-151681, що у зв'язку зі спливом терміну давності всі матеріали кримінальної справи №151681, що були вилучені в процесі виїмки знищені.

Отже, наведені листи за своїм змістом є суперечливими, тому суд не вбачає за можливе з їх змісту дійти висновку про існування оригіналу спірного договору та його вилучення у позивача шляхом проведення виїмки.

До того ж, відповідно постанови від 23.10.2001 слідчого 1-го відділу СЧ Головного слідчого управління при ГУВС м. Москви від 23.10.2001 в рамках розслідування кримінальної справи № 151681 було проведено у АТ "Гефес Інтернешнл" виїмку оригіналів документів, перелік яких наведений у вказаній постанові, та інших документів, що підтверджують правовідносини між ЗАТ "Гефес Інтернешнл", ФКК "Росконтракт" та ЗАТ "НВО "Агрокомплекс".

Надавши правову оцінку вказаній постанові, суд дійшов висновку, що з її змісту не вбачається, що оригінал договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, укладений між сторонами також знаходився серед оригіналів документів, які були вилучені згідно постанови про виїмку від 23.10.2001.

З матеріалів справи вбачається, що представники ЗАТ "Гефес Інтернешнл" до нотаріуса Катіна Ю.О. ніколи не звертались; копія договору про передачу права власності на нафтопродукти б/н від 14.03.1994 ним не посвідчувався; реквізити не відповідають оригіналу; на пред»явленій йому для огляду копії договору не його підпис, штамп та печатка; нумерація нотаріальних дій також не відповідає дійсності; він ніколи і ніяких нотаріальних послуг для ЗАТ "Гефес Інтернешнл", ЗАТ "Агрокомплекс" чи Федосова Євгена Васильовича, не надавав.

Крім того в матеріалах справи наявний висновок судово-почеркознавчої експертизи №10931/10932/13-32/ від 24.10.2013, яка була проведена на підставі постанови від 16.10.2013 в рамках кримінальної справи №49-1814, яка порушена за фактом вчинення шахрайських дій, зловживання службовим становищем, службовими особами ЗАТ "Гефес Інтереншнл", ТОВ "Трансферт", державної виконавчої служби у Голосіївському районі міста Києва за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України та за фактом підроблення постанови про закриття кримінальної справи №49-1814 від 04.05.2006, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.358 Кримінального кодексу України.

Разом з постановою було надано електрофотокопію договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, лист від імені нотаріуса м. Москви Катіна Ю.О. за №52/05-06 від 14.03.2011 та зразки підпису та почерку Катіна Ю.О.

За результатами дослідження, судовий експерт надав наступний висновок: підпис від імені Катіна Ю.О., який міститься в графі "Я, Катин Ю.А. нотариус г.Москвы, свидетельствую верность этой копии с подлинником документа, в последнем подчисток, приписок, зачеркнутых слов и иных неоговоренных направлений или каких-либо особенностей не оказалось" на зворотній сторінці електрофотокопії договору, укладеного між НВО "Агрокомплекс" та АТ "Гефес Інтернешнл" про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, виконано не Катіним Ю.О., а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Підпис від імені Катіна Ю.О. у графі "Нотариус г.Москвы Ю.А. Катин" у листі від імені нотаріуса м. Москви Катіна Ю.О. за №52/05-06 від 14.03.2011 на імя генерального директора АТ "Гефес Інтернешнл", виконано не Катіним Ю.О., а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Таким чином висновок судового експерта спростовує факт нотаріального посвідчення копії договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що наявна в матеріалах справи копія договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, що виготовлена із нотаріально засвідченої копії нотаріусом м. Москви Катіним Ю.А. є не належним доказом факту укладання договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, враховуючи, також, відсутність оригіналу у сторін та не надання його суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними доказами факт існування договору про передачу права власності на нафтопродукти від 14.03.1994, а відтак і наявність у відповідача зобов'язань про передачу права власності на заявлені нафтопродукти.

За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймаються: рішення - у разі зміни або скасування рішення; постанова - у разі зміни або скасування постанови; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Судові витрати за подання заяви про перегляду рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 34 410,00 грн. покладаються на позивача, пропорційно задоволеної заяви.

Судові витрати у розмірі 1 556,50 грн. повертаються відповідачу, як зайво сплачені, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Судові витрати за подання позовної заяви, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" про перегляд за ново виявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005, у справі №22/188, задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва у справі №22/188 від 09.06.2005 скасувати.

3.У задоволенні позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Гефес Інтернешнл" (115522, м. Москва, вул. Луганська, 4, корп. 1, ІПН 7724115591) на користь Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" (04210, м. Київ, проспект Оболонський, 22-б, кв. 60, код 13669236) за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 34 410,00 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста десять гривень 00 коп.).

5.Повернути Закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" (04210, м. Київ, проспект Оболонський, 22-б, кв. 60, код 13669236) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір за подання заяви про перегляд за ново виявленими обставинами у розмірі 1 556,50 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість гривень 50 коп.) сплаченого платіжним дорученням №702 від 03.12.2013, яке знаходиться в матеріалах справи №22/188.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного

тексту рішення: 17.02.2014.

Суддя М.Є. Літвінова