Постанова

від 24.02.2014 по справі 22/60

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа№ 22/60

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Рябухи В.І.

Кондес Л.О.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Побілець Ж.О.

від відповідача 1 - Щиголь Є.В.

Надич Б.М.

від відповідача 2 - Кошель І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року (головуючий суддя - Удалова О.Г. судді: Трофименко Т.Ю., Бондарчук В.В.)

за позовом Головного управління Державної служби України з

надзвичайних ситуацій у м. Києві

до 1)Казенного підприємства спеціального приладобудування

"Арсенал"

2)Державного підприємства завод "Арсенал"

про стягнення 145201,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року, позов задоволено. Стягнуто з Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві 145210,92 грн. основного боргу, 1452,10 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2013 року рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року по справі №22/60 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві 136827,77 грн. - основного боргу, 1368,28 грн. - витрат по сплаті державного мита, 222,36 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" відмовлено. В задоволенні вимог до Державного підприємства завод "Арсенал" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 27.01.2014 року.

23 січня 2014 року від представника позивача надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду задоволено заяви про самовідвід суддів: Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А. по справі №22/60.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року, в зв'язку з відводом суддів: Калатай Н.Ф. та Пашкіної С.А., для розгляду справи №22/60 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Сітайло Л.Г. суддів: Рябухи В.І., Кондес Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року, колегію суддів у складі головуючого судді - Сітайло Л.Г. суддів: Рябухи В.І., Кондес Л.О. призначено розгляд справи 17.02.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року, в зв'язку із перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Скрипка І.М., судді: Рябуха В.І., Кондес Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судовому засіданні 17.02.2014 року оголошено перерву до 24.02.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014р., у зв'язку із виходом головуючого судді Сітайло Л.Г. з лікарняного, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Рябуха В.І., Кондес Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судове засідання 24.02.2014 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представники позивача та відповідача 2 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20 травня 2005 року між позивачем (виконавець) та відповідачем 2 (замовник) укладено договір № 24Д про організацію пожежно-профілактичного обслуговування Управлінням з організації забезпечення пожежної безпеки на закритих об'єктах на ДП "Завод Арсенал" (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.3 Договору предметом Договору є організація державного пожежного нагляду на об'єкті замовника силами Управління з організації забезпечення пожежної безпеки на закритих об'єктах. Чисельність працівників виконавця встановлюються в кількості 1 чоловік.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, виконавець надав замовнику послуги з пожежної охорони. Замовник свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав та не сплатив за отримані послуги за січень 2008 року, січень - червень 2009 року, жовтень 2009 року - травень 2010 року, на загальну суму 145210,92 грн.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2009 року №525-р вирішено реорганізувати Державне підприємство "Завод "Арсенал" та Державне науково-дослідне підприємство "Український технологічний центр оптичного приладобудування" шляхом приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал".

Згідно з п.п. 1, 2 наказу Національного космічного агентства України від 28.05.2009 року № 141 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2009 року № 525-р наказано реорганізувати Державне підприємство завод "Арсенал" шляхом приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"; припинити діяльність Державного підприємства завод "Арсенал". Комісії з припинення ДП завод "Арсенал" забезпечити передання всього майна, прав та обов'язків ДП завод "Арсенал" Казенному підприємству спеціального приладобудування "Арсенал" за передавальним актом.

Місцевим господарським судом встановлено, що 16.11.2009 року комісією з припинення ДП завод "Арсенал" та КП спеціального приладобудування "Арсенал" підписано передавальний акт передання всього майна, прав та обов'язків ДП завод "Арсенал" до КП спеціального приладобудування "Арсенал" в результаті приєднання, який затверджено наказом Національного космічного агентства України №376 від 18.11.2009 року

Відповідно до п. 2. зазначеного акту комісія передала, а КП спеціального приладобудування "Арсенал" прийняло все майно, права та обов'язки об'єкта приєднання - ДП завод "Арсенал" відповідно до даних результатів інвентаризації станом на 01.06.2009р. та балансу ДП завод "Арсенал" станом на 01.10.2009 року.

Місцевим господарським судом встановлено, що відновлення діяльності ДП завод "Арсенал відбулось за наказом Державного космічного агентства України №411 від 26.12.2011 року на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 року по справі №2а-6913/09/2670, якою визнано незаконними та скасовано положення п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.2009 року "Про перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" та реорганізацію державного підприємства "Завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємства "Український технологічний центр оптичного приладобудування": в частині "реорганізувати Державне підприємство "Завод "Арсенал" шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"; визнано незаконним та скасовано Наказ Національного космічного агентства України № 141 від 28.05.2009р. "Про реорганізацію ДП "Завод "Арсенал".

Як вбачається з матеріалів справи, розподільчим балансом прав та обов'язків між КП СПБ "Арсенал" та ДП завод "Арсенал", затвердженим наказом Державного космічного агентства України № 327 від 07.09.2012 року, не передбачено передачу від КП СПБ "Арсенал" до ДП завод "Арсенал" зобов'язань за Договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості з ДП завод "Арсенал".

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1 договору № 24Д від 20.05.2005 року плата за утримання пожежної охорони шляхом здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця, шляхом внесення на поточний рахунок, по пред'явленому рахунку на підставі акта виконаних робіт.

Твердження апелянта щодо відсутності доказів передання вищезазначеної заборгованості колегією суддів визнано необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з приписів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України єдиною підставою процесуального правонаступництва є реорганізація підприємства чи організації.

Відповідно до ст. 59 Господарського Кодексу України у разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов'язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 2. передавального акту від 16.11.2009 року, комісія передала, а КП спеціального приладобудування "Арсенал" прийняло все майно, права та обов'язки об'єкта приєднання - ДП завод "Арсенал", відповідно до даних результатів інвентаризації станом на 01.06.2009р. та балансу ДП завод "Арсенал" станом на 01.10.2009 року, зокрема всі майнові та немайнові права, зобов'язання та обов'язки ДП завод «Арсенал» станом на 01.10.2009 року стосовно всіх його кредиторів та боржників, щодо яких правонаступником є КП СПБ «Арсенал», включаючи зобов'язання які оспорюються сторонами.

Як вбачається з рахунку 685.2 сальдової відомості ДП заводу "Арсенал" станом на 19.11.2009 року та відомості про кредиторську заборгованість станом на 01.10.2009 року, останні не виключають існування заборгованості Державного підприємства завод "Арсенал" перед позивачем, оскільки вищезазначені документи містять дані про заборгованість без зазначення найменування кредитора, наприклад як за надання послуг сторонніх осіб.

Місцевим господарським судом встановлено, що 22.05.2010 року між позивачем (виконавець) та відповідачем 1 укладено договір № 3/ВОХР-109-10/11Д/05-10, про організацію пожежно-профілактичного обслуговування Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві в Казенному підприємстві спеціального приладобудування «Арсенал».

Пунктом 5.5 вищезазначеного договору передбачено, що з моменту підписання даного договору, договір від 20.05.2005 року № 24Д втрачає силу.

З аналізу договору № 24Д від 20.05.2005 року та № 3/ВОХР-109-10/11Д/05-10 від 22.05.2010 року вбачається що предмет, обов'язки сторін договору, штат позивача та територія обслуговування однакові.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.01.2010 року до 11.02.2010 року (під час дії договору №24Д від 20.05.2005 року) Казенному підприємству спеціального приладобудування "Арсенал" позивачем вручено припис з зазначенням заходів запропонованих Державним підприємством завод "Арсенал" ще в 2003 року і термін виконання яких визначено до січня 2011 року. Останній прийнято до виконання директором Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" без заперечень.

14 травня 2010 року позивач звернувся до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" щодо сплати заборгованості, яка утворилась станом на 01.05.2010 року. В свою чергу, 02.07.2010 року директор - головний конструктор Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" надав відповідь, що в зв'язку з втратою сили договору №24Д від 20.05.2005 року, останнім будуть виконуватись зобов'язання передбачені Договором від 2.05.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" свідчать про прийняття на себе зобов'язань, передбачених договором №24Д від 20.05.2005 року, в зв'язку з чим, доводи щодо відсутності підстав для виконання останнього є необґрунтованими.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення з КП спеціального приладобудування "Арсенал" заборгованості в розмірі 136827,77 грн.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року по справі №22/60- без змін.

Матеріали справи №22/60 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.І. Рябуха

Л.О. Кондес

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.02.2014 року