Ухвала

від 10.07.2014 по справі 22/60

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 липня 2014 року Справа № 22/60

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мачульського Г.М., Бакуліної С.В., суддів:Волковицької Н.О., Грейц К.В., Добролюбової Т.В., розглянувши заяву Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 15.05.2014р. у справі№ 22/60

за позовом доГоловного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві 1. Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" 2. Державного підприємства завод "Арсенал" простягнення 145210,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2013р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р., позов до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" задоволено частково, стягнуто з Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на користь позивача 136 827,77 грн основного боргу, 1368,28 грн витрат по сплаті державного мита, 222,36 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У іншій частині позову до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" відмовлено. У задоволенні вимог до Державного підприємства завод "Арсенал" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2014р. судові рішення попередніх інстанцій залишені без змін.

Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї постанови Вищого господарського суду України, в якій заявник просить скасувати її повністю та прийняти нове судове рішення.

Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме пункту 1 частини другої статті 11, статті 107, 109, 901, 903 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. При цьому заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 11.07.2013р. у справі №5011-73/16919-2012.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним допустити справу до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2014р. у справі №22/60, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції на підставі статей 11, 257, 541, 901, 903, Цивільного кодексу України, статті 59 Господарського кодексу України визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог щодо стягнення з Казенного підприємства спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ" заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов договору про організацію пожежно-профілактичного обслуговування на закритих об'єктах ДП завод "АРСЕНАЛ".

При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що за розподільчим балансом не передбачено передачу від Казенного підприємства спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ" до ДП завод "АРСЕНАЛ" зобов'язань за Договором №24Д від 20.05.2005, які, у свою чергу, були передані від ДП завод "АРСЕНАЛ" до Казенного підприємства спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ" внаслідок універсального правонаступництва, а з 24.11.2009 щодо відповідача-2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб був внесений запис про припинення юридичної особи, що виключає виникнення зобов'язань у припиненого суб'єкта господарювання у період після 24.11.2009; скасування реєстраційної дії про припинення юридичної особи - відповідача-2 відбулось на підставі судового рішення лише 19.05.2011, тобто, за межами періоду, заборгованість за який заявлена до стягнення; позивачем не було доведено передбачених договором або законом підстав для виникнення у відповідачів солідарного обов'язку перед позивачем.

Водночас у постанові від 11.07.2013р. у справі №5011-73/16919-2012, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України на підставі статей 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про колективні договори та угоди", визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення заборгованості по перерахуванню 0,45% фонду оплати праці на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу з ДП завод "АРСЕНАЛ" .

При цьому, суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що Первинною профспілковою організації державного підприємства завод "Арсенал" та ДП завод "АРСЕНАЛ" було підписано акт звірки розрахунків з якого станом на 01.10.2009 вбачається наявність заборгованості ДП завод "АРСЕНАЛ" перед Первинною профспілковою організації державного підприємства завод "Арсенал" в сумі 326 549,86 грн по перерахуванню 0,45% фонду оплати праці на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу; відповідно до передавального акту від 16.11.2009р. комісія з припинення ДП завод "АРСЕНАЛ" передала, а Казенне підприємство спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ" прийняло все майно, права та обов'язки об'єкта приєднання - ДП завод "АРСЕНАЛ", та відповідно до даних результатів інвентаризації станом на 01.06.2009р., балансу ДП завод "АРСЕНАЛ" станом на 01.10.2009р., а також сальдових відомостей від 01.10.2009р. та від 19.11.2009р. вбачається заборгованість перед Профспілковою організацією у розмірі 326 549,86 грн, проте ця заборгованість не передавалась Казенному підприємству спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ". Пославшись на те, що постановою від 24.03.11 Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-6913/09/2670 за позовом Профспілкової організації до Кабінету Міністрів України та Національного космічного агентства України про часткове визнання незаконним п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.09 та наказу Національного космічного агентства України від 28.05.09 № 141, визнано незаконним та скасовано положення п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.09 "Про перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" та реорганізацію державного підприємства "Завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємства "Український технологічний центр оптичного приладобудування" в частині реорганізації державного підприємства "Завод "Арсенал" шляхом приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал", та на те, що визнано незаконними та скасовано наказ Національного космічного агентства України № 141 від 28.05.09 "Про реорганізацію ДП завод "Арсенал", і виходячи з того, що з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 19.05.2011 державну реєстрацію ДП завод "АРСЕНАЛ" поновлено, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів про те, що позов підлягав частковому задоволенню саме до Державного підприємства завод "Арсенал".

Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні і ті ж норми матеріального права внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Так, в першій справі суд касаційної інстанції погодився із висновками судів про те, що незважаючи на те, що зобов'язання за розподільчим балансом від Державного підприємства заводу "Арсенал" не передавались Казенному підприємству спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ, однак вони були передані від ДП завод "АРСЕНАЛ" до Казенного підприємства спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ" внаслідок універсального правонаступництва, у зв'язку із чим, із врахуванням також тієї обставини, що припинення юридичної особи - ДП завод "АРСЕНАЛ", було скасовано 19.05.2011 на підставі судового рішення, залишив у силі судові рішення попередніх інстанцій про стягнення такої заборгованості за такими зобов'язаннями саме із Казенного підприємства спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ".

В іншій справі, на яку посилається заявник як на підставу для перегляду Верховним Судом України цієї постанови Вищого господарського суду України, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів про те, що заборгованість, яка вже існувала у Державного підприємства заводу "Арсенал" при його припиненні не передавалась Казенному підприємству спеціального приладобудування "АРСЕНАЛ", а враховуючи, що 19.05.2011 державну реєстрацію ДП завод "АРСЕНАЛ" поновлено, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів про те, що позов підлягав частковому задоволенню саме до Державного підприємства завод "Арсенал".

Отже судом касаційної інстанції внаслідок неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Допустити справу № 22/60 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяГ.Мачульський Судді: С.Бакуліна Н.Волковицька К.Грейц Т.Добролюбова