Рішення

від 25.02.2014 по справі 905/1634/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.2014 Справа № 905/1634/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластар Плюс», м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 36727590

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

про: стягнення 559.824,71 грн.

за участю представників сторін :

від позивача: Лошкарьов Д.М. - за дов. б/н від 04.03.2013р.

від відповідача: Позняр С.В. - за дов. № 16-14 «Д» від 01.01.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

06.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластар Плюс" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" суми отриманої передплати за договором про приєднання до електричних мереж № 040708-1Д2.3/26 від 04.07.2008р. у розмірі 559.824,71 грн.

Позов мотивовано тим, що отримавши від позивача передплату в загальному розмірі 559.824,71 грн., відповідач не розпочав виконання пунктів 7.1.1, 7.1.2 та 7.2.1 технічних умов договору № 040708-1Д2.3/26 та не розпочав робіт з приєднання позивача до електричних мереж, при цьому строк дії договору № 040708-1Д2.3/26 закінчився 05.03.2010р.

Одночасно позивачем подано заяву про відновлення пропущеного строку позовної давності.

Нормативно вимоги обґрунтовані статтями 538, 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду договір про приєднання до електричних мереж № 040708-1Д2.3/26 з додатками, технічні умови приєднання к електричним мережам магазину будівельних матеріалів від 05.03.2008р. № 26-09/ИС1662, платіжні доручення від 05.08.2008р. № 104 на суму 69978,71 грн., від 10.09.2008р. № 111 на суму 69978,00 грн., від 06.10.2008р. № 128 на суму 69978,00 грн., від 05.11.2008р. № 145 на суму 69978,00 грн., від 04.12.2008р. № 166 на суму 69978,00 грн., від 08.01.2009р. № 182 на суму 69978,00 грн., від 05.02.2009р. № 200 на суму 69978,00 грн., від 04.03.2009р. № 223 на суму 69978,00 грн., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26644172 від 08.07.2010р., витяг з Державного реєстру правочинів № 8604030 від 02.06.2010р., фрагмент топозйомки, проект акту прийому-передачі послуги з приєднання до електричних мереж № 165, лист-повідомлення № 18 від 10.02.2012р. про правонаступництво з додатками та доказами направлення відповідачу, вимогу від 27.03.2012р. № 29 про повернення суми передплати з урахуванням інфляції, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва на 31.12.2012р., додаткову угоду № 1/416-772 від 15.09.2010р. до договору оренди землі, статутні документи підприємства, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на подання позову неналежною особою у зв'язку з недоведеністю факту правонаступництва. Серед іншого відповідач посилається й на те, що позивачем не виконано у повному обсязі як договору про приєднання до електричних мереж № 040708-1Д2.3/26 від 04.07.2008р., так і технічних умов від 05.03.2008р. за № 26-09/ИС1662, зокрема не оплачено повністю вартість послуг з приєднання, також позивач не звертався з пропозицією укласти договір на постачання електроенергії.

Відповідач стверджує, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виконав свої зобов'язання за спірним договором та здійснив роботи по установці силового трансформатора та з реконструкції КЛ-6кВ «ПС 110/6 кВ «Крамгород» - РП № 10», тому вважає відсутніми підстави для повернення коштів у розмірі 559 824,71 грн. згідно ст.1212 ЦК України.

Також, відповідач просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

На підтвердження заперечень надано суду службову записку №07 1254 від 07.05.2012р., рахунок № 117 від 04.07.2008р. на суму 699.787,13 грн. з ПДВ, паспорт № РП13 трансформаторної підстанції, акт про заміну трансформатору, звіт про рух силових трансформаторів, інвентарну картку на трансформатор, паспорт-карту кабельної лінії електропередачі, схеми, виписку з журналу, акти приймання виконаних робіт та пояснювальну щодо виконання технічних умов, договір підряду № 271109-1Д2.1/08 від 27.11.2009р., договірну ціну на реконструкцію кабельної лінії, локальну смєту, стогову відомість, довідки про вартість виконаних робіт, акти прийомки виконаних робіт, дефектний акт, статутні документи підприємства, копії яких долучено до справи.

Розгляд справи зупинявся у зв"язку з призначенням судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи.

На вирішення експертам поставлені наступні питання: 1) Чи підтверджується наявними у справі документами фактичне виконання позивачем та відповідачем робіт відповідно до технічних умов від 05.03.2008 р. за №26-09/ИС1662 та їх обсяг? 2) Якщо підтверджується, то визначити обсяг виконаних робіт відповідно до технічних умов від 05.03.2008 р. за №26-09/ИС1662 та їх вартість?

У зв"язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду разом з висновком експертизи № 177/24-7-0513 від 22.11.2013р., провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.

У судовому засіданні, що відбулось 11.02.2014р, позивач зазначив про те, що висновок експертизи є необгрунтованим в частині висновків щодо виконання відповідачем у повному обсязі пункту 7.2.1 Технічних умов та визначення вартості виконаних робіт.

Просив стягнути з відповідача 155.128,01 грн., що є різницею між сплаченою сумою передплати 559.824,71 грн. та сумою фактичних витрат відповідача - 404.696,70 грн., а також покласти на останнього усі судові витрати, як на сторону, чиї неправильні дії призвели до виникнення судового спору. Також позивачем заявлено клопотання про виклик експертів у судове засідання для надання пояснень особисто.

Відповідач у письмових поясненнях від 19.02.2014р. підтримав заперечення проти задоволення позову та наполягав на застосуванні строку позовної давності до спірних правовідносин. Також надав суду платіжні доручення № 3028 та № 3029 від 22.11.2013р. про оплату проведення судової експертизи на загальну суму 60000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.02.2014р. змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

В судовому засіданні, що відбулось 25.02.2014р. позивач підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача 155.128,01 грн., що є різницею між сплаченою сумою передплати 559.824,71 грн. та сумою фактичних витрат відповідача - 404.696,70 грн., а відповідач підтримав свої заперечення.

Суд відхиляє клопотання позивача про виклик експертів у судове засідання для надання пояснень особисто через відсутність на те обґрунтованих підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З приписів ч.2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, глави 13 Цивільного кодексу України (зокрема ст. 179, 181, 190 Цивільного кодексу України) випливає, що норми ст. 1212 Цивільного кодексу України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошей.

Отже, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення правовідносин щодо повернення безпідставно набутого майна, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Пластар» технічні умови № 26-09/ИС1662 від 05.03.2008р. на приєднання до електричних мереж магазину будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. КІМа, буд. 101а.

Згідно цих технічних умов для отримання потужності необхідно виконати:

- до резервної камери РП № 13 встановити силовий трансформатор потужністю 400кВА (п.7.1.1) - виконує відповідач;

- в РУ 0,4 кВ РП № 13 на ІІ секції шин установити два комутаційних апарата, параметри яких визначити проектом (п.7.1.2) - виконує відповідач;

- виконати реконструкцію КЛ 6 кВ «ПС 110/6 кВ «Крамгород» - РП № 10», L=3,05км (п.7.2.1) - виконує відповідач;

- прокласти дві ЛЕП 0,4 кВ від РУ 0,4 кВ РП № 13 (ІІ секція шин) до ввідного пристрою об'єкта, спосіб прокладки і перерізу кабелю (провода) визначити проектом (7.2.2)

Ці технічні умови дійсні при умові укладення з відповідачем, протягом 20 днів з дня отримання, договору про приєднання до електричних мереж і оплати вартості приєднання згідно умов даного договору (п.8.7). Строк дії технічних умов - 2 роки (п.11).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пластар», як замовником, та відповідачем, як власником електричних мереж, укладено договір про приєднання до електричних мереж № 040708-1Д2.3/26, предметом якого є надання послуг замовнику із створення технічної можливості здійснення передачі електроенергії прогнозованої приєднаної потужності 300кВт в точку приєднання електроустановки замовника з дотриманням якості та надійності електрозабезпечення. Власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання технічних умов, оплати вартості приєднання, укладення замовником договору про постачання електричної енергії та/або договору про купівлю-продаж електричної енергії та у випадках, обумовлених Правилами користування електричною енергією, договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Прогнозована межа балансової належності електромереж - у РУ 0,4кВ РП № 13на кабельних наконечниках відходящ.КЛ 0,4кВ.

Відповідач зобов'язався підключити електроустановки замовника до своїх електромереж в термін до 05.03.2010р. при умові виконання замовником вимог пункту 2.2, 3.2 цього договору, прийняття устаткування та оформлення акту допуску на підключення електроустановки замовника, але не раніше оплати замовником вартості послуг з приєднання до електричних мереж у точці приєднання.

Замовник зобов'язався серед іншого й виконати вимоги технічних умов № 26-09/ИС-1662 від 05.03.2008р., що є додатком до цього договору (п.2.2 договору), та здійснити оплату разово (у вигляді повної передплати) в розмірі 699.787,13 грн. в тридцятиденний термін з дня отримання рахунку (п.3.2 договору).

Строк дії договору сторони встановили у пункті 7.1 та визначили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 05.03.2010р.

Як вбачається, відповідач на виконання умов цього договору надав замовнику рахунок № 117 від 04.07.2008р. на суму 699.787,13 грн. з ПДВ.

На підставі цього рахунку замовником перераховано відповідачу платіжними дорученнями від 05.08.2008р. № 104 на суму 69978,71 грн., від 10.09.2008р. № 111 на суму 69978,00 грн., від 06.10.2008р. № 128 на суму 69978,00 грн., від 05.11.2008р. № 145 на суму 69978,00 грн., від 04.12.2008р. № 166 на суму 69978,00 грн., від 08.01.2009р. № 182 на суму 69978,00 грн., від 05.02.2009р. № 200 на суму 69978,00 грн., від 04.03.2009р. № 223 на суму 69978,00 грн. на підставі рахунку № 117 від 04.07.2008р., всього - 559.824,71 грн.

Тобто, замовником частково виконано умови пункту 3.2 договору про приєднання до електричних мереж, сплативши лише 559.824,71 грн. замість обумовлених сторонами 699.787,13 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було надано замовнику (ТОВ «Пластар») для підписання проект акту виконаних робіт № 165 без дати складання.

Згідно цього акту відповідачем виконано робіт на суму 559.824,71 грн., належить до сплати 139.962,42 грн. Замовником зазначений акт виконаних робіт не підписано.

02.11.2009р. шляхом виділення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластар» було створено нову юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пластар Плюс», яке згідно протоколу загальних зборів учасників та рішення учасників (засновників) ТОВ «Пластар», свідоцтва про реєстрацію юридичної особи серії А01 № 056078 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 734162, є правонаступником ТОВ «Пластар».

Згідно розподільчого балансу та передавального акту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пластар Плюс» є правонаступником ТОВ «Пластар» зокрема по зобов'язаннях за договором про приєднання до електричних мереж.

02.06.2010р. право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Кіма, буд. 101А, було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пластар Плюс», про що свідчать наявні у справі витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26644172 від 08.07.2010р. та витяг з Державного реєстру правочинів № 8604030 від 02.06.2010р.

Про правонаступництво позивач 21.01.2012р. повідомив відповідача листом № 18 від 10.02.2012р.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пластар Плюс» (позивач у цій справі) є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластар», у зв'язку з виділом зі складу останнього.

Зазначеним спростовуються недоречні доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів правонаступництва позивача і, як наслідок, того, що позов у цій справі подано неналежною особою.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з вимогою № 29 від 27.03.2012р. про повернення суми передплати з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 616.926,83 грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластар Плюс" із посиланням на положення ст. 1212 ЦК України , звернулось до суду із даним позовом, предметом якого є позовні вимоги про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів, з огляду на те, що підстава, на якій вони були набуті, згодом відпала у зв'язку із припиненням договору про приєднання до електричних мереж № 040708-1Д2.3/26 від 04.07.2008р..

За висновком судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи № 177/24-7-0513 від 22.11.2013р., проведеної на виконання ухвали суду від 29.04.2013р. у цій справі, документально підтверджується виконання позивачем у повному обсязі п. 7.3.3, часткове виконання п.8.3, п.9, п.10 Технічних умов від 05.03.2008р. за №26-09/ИС1662.

Виконання проекту Технічними умовами не передбачено, але враховуючи те, що Технічні умови мають неодноразово посилення на необхідність такого проекту експерти виходили з того, що це є також істотною технічною умовою. Виконання проекту відповідачем документально підтверджується.

Документально не підтверджується виконання позивачем п.7.2.2, 7.3.1, 7.3.2, п.7.5.4 Технічних умов.

На підставі матеріалів справи та наданих для дослідження додаткових документів, експертизою встановлено, що документально підтверджується виконання відповідачем у повному обсязі п.7.1.1 та п.7.2.1 Технічних умов від 05.03.2008р. за №26-09/ИС1662.

Не виконані роботи по п.7.1.2 Технічних умов, при цьому надати висновок відносно доцільності його виконання до виконання у свою чергу позивачем п.7.2.2 Технічних умов експерти не мають можливості, так як зазначене питання виходить за межі їх компетенції.

Також експертами встановлено, що загальна вартість робіт по виконанню позивачем Технічних умов від 05.03.2008р. за №26-09/ИС1662 складає - 875,62 грн., при цьому надати висновок про вартість проектних робіт виконаних ПМП "Терикон", та які пов'язані з виконанням Технічних умов не представляється можливим, у зв'язку з неможливістю відокремлення обсягу і вартості цих робіт з загального обсягу і вартості по договору.

Загальна вартість робіт по виконанню відповідачем Технічних умов від 05.03.2008р. за №26-09/ИС1662 складає - 493.764,65 грн.

Суд приймає зазначений висновок судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи як належний доказ у цій справі. При цьому суд відхиляє заперечення позивача щодо правомірності складеного експертного висновку, оскільки наведені позивачем доводи не достатні для прийняття їх до уваги та відхилення експертного висновку.

Отже, матеріалами справи підтверджено і позивачем не спростовано, що зобов'язання по виконанню технічних умов відповідачем виконані, а вартість робіт склала 493.764,65 грн.

З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що право позивача дійсно порушено, оскільки вартість виконаних відповідачем робіт є фактично меншою, ніж отримано передплати відповідачем від позивача за їх виконання.

Суд також враховує, що сторони у Договорі про приєднання до електричних мереж № 040708-1Д2.3/26 встановили строк підключення електроустановок замовника до електромереж до 05.03.2010р. та строк дії цього договору - у будь-якому випадку до 05.03.2010р.

За приписами статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

З урахуванням положень ст.1212 ЦК України, оскільки підстава, на якій майно (грошові кошти) було набуте, відпала у зв'язку з закінченням строку дії договору про приєднання до електричних мереж, відповідач мав повернути позивачу різницю між сплаченою сумою передплати 559.824,71 грн. та сумою фактичних витрат відповідача - 493.764,65 грн., що складає 66.060,06 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)

Правовий аналіз наведених вище положень ЦК України свідчить про те, що початок перебігу строків позовної давності, з огляду на предмет спору у даній справі, необхідно обчислювати саме з моменту коли правова підстава утримання спірних грошових коштів відпала.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Аналогічна правова позиція викладена у п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»

Позивач звернувся з даним позовом лише 06.03.2013р., про що свідчить відмітка канцелярії суду в правому нижньому куті позовної заяви, тоді як строк позовної давності за цими позовними вимогами сплив 05.03.2013р.

У клопотанні про поновлення строку позовної давності позивач посилається на те, що представник ТОВ «Пластар плюс» позовну заяву у цій справі здав власноруч до канцелярії господарського суду Донецької області 05.03.2013р. приблизно о 15 год. 15 хв., але позовна заява була зареєстрована канцелярією суду наступним днем - 06.03.2013р. у зв'язку з тим, що господарський суд Донецької області не приймає позовні заяви після 15:00 год. в день подання.

На підтвердження таких обставин надано суду перший аркуш позовної заяви з відміткою канцелярії суду про її прийняття з рук, наказ від 04.03.2013р. про відрядження.

Суд зазначає, що сам по собі наказ підприємства про відрядження представника не підтверджує фактичного перебування такого представника у певний час та у певному місті.

Крім того, перший аркуш позовної заяви з відміткою канцелярії суду (штамп у нижньому правому куті документа) про її прийняття з рук саме 06.03.2013р., не містить будь-яких інших позначок.

У позовній заяві позивач зазначав, що він у березні 2012р. звертався до господарського суду Донецької області з аналогічним позовом, проте позовну заяву було повернуто без розгляду у зв'язку з неповною оплатою судового збору (справа № 5006/46/1-63/2012).

Зазначене також свідчить, що позивач протягом майже року з моменту повернення господарським судом позовної заяви (справа № 5006/46/1-63/2012) не вживав заходи по усуненню недоліків, що спричинили повернення позову, та не вживав заходів по відновленню своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 265 Цивільного кодексу України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не наведено наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.

Крім того, на застосуванні строку позовної давності наполягає відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку у відповідності до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії")

Судом встановлено, що право позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, тому суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи приписи статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача, включаючи понесені відповідачем витрати на оплату експертного дослідження у цій справі у розмірі 60.000,00 грн.

Керуючись 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластар Плюс" (49026, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 45, ЄДРПОУ 36727590) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 11, ЄДРПОУ 00131268) витрати на оплату експертного дослідження у розмірі 60.000,00 грн..

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

1 - позивачу

1 - відповідачу

(062) 381-91-20