Постанова

від 04.02.2014 по справі 805/324/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р. Справа №805/324/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька - Кіяшко О.Г.,

представника відповідача - Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів - Пантіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № Ф-877 від 01 серпня 2013 року про сплату недоїмки у сумі 8 658,71 грн., та вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-5у від 29 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 10 832,33 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (далі - відповідач 1, УПФУ в Кіровському районі м. Донецька), Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач 2, ДПІ у Кіровському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області) про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про сплату недоїмки № Ф-877 від 01 серпня 2013 року у сумі 9 991,19 грн., та скасування вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) Ф-5у від 29 листопада 2013 року у сумі 12 504,81 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він з 06 жовтня 1993 року є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 01 квітня 2011 року, про що свідчить довідка Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 04 листопада 2013 року. Позивач вказав, що станом на 01 жовтня 2013 року за ним обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску за вимогами управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька від 01 серпня 2013 року № Ф-877 на суму 9 991,19 грн., та Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 29 листопада 2013 року № Ф-5у на суму 12 504,81 грн., але з винесеними вимогами він не згоден, оскільки відповідно до Пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 № НОМЕР_1 є пенсіонером за віком, через що не повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач зазначив, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що звільняються від сплати особи, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу. Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є незаконними та порушують його права. З огляду на повідомлені обставини, просив суд скасувати вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про сплату недоїмки № Ф-877 від 01 серпня 2013 року у сумі 9 991,19 грн., вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) Ф-5у від 29 листопада 2013 року у сумі 12 504,81 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 04 лютого 2014 року.

У судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про сплату недоїмки № Ф-877 від 01 серпня 2013 року у сумі 8 658,71 грн., та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) Ф-5у від 29 листопада 2013 року у сумі 10 832,33 грн. (арк. справи 51). З урахуванням викладеного, просив уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення, згідно яких зазначив, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 згаданого Закону, єдиний внесок для суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований, єдиний податок) встановлюється у розмірі 34,7 % від суми, яка визначена самостійно. При цьому, сума єдиного внеску щомісячно повинна складати не менше мінімального і не більше максимального розміру страхового внеску. Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені умови призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах та на теперішній час не досяг пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, сума якого нараховується за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Відповідач зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової інспекції, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за встановленою формою. Вимога про сплату боргу від 06 серпня 2013 року № Ф-877 сформована за даними карток особового рахунку платника єдиного внеску та з використанням програмного комплексу APM OCCB2. На підставі вищевикладеного, просила відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі (арк. справи 30-32).

Представник Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що у судовому засіданні надала письмові заперечення, згідно яких зазначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України, а також Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» та іншими нормативно-правовими актами, з 01 жовтня 2013 року контроль за дотриманням законодавства зі збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи Міністерства доходів і зборів України. З урахуванням наведеного до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області було передано особові рахунки по платникам єдиного внеску, в тому числі по яких була наявна заборгованість з даного збору станом на 01 жовтня 2013 року. Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платником єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. На підставі чого відповідачем, ДПІ у Кіровському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області вручено позивачу вимогу Ф-5у від 29 листопада 2013 року про сплату єдиного внеску у сумі 12 504,81 грн. Частиною 4 статті 4 згаданого Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідач вказує, що за наявними даними щодо позивача, він зареєстрований платником єдиного податку та отримує пенсію, але ще не досяг 60 - річного віку, як це встановлено статтею 26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що пенсія за віком призначається по досягненню 55-річного віку для жінок та 60-річного віку - для чоловіків, також цим законом передбачені такі види пенсійних виплат, як: пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника, пенсія по інвалідності. Так, виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що позивач, ОСОБА_1, повинен сплачувати єдиний внесок, оскільки ним не досягнуто пенсійного віку, на підставі чого просила відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі (арк. справи 45-46).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, що занесена секретарем судового засідання до журналу судового засідання, судом з огляду на повідомлені позивачем обставини, зокрема, що позивач користався правом адміністративного оскарження вимоги винесеної територіальним органом Пенсійного фонду України, а також оскарження її у судового порядку, однак через власну юридичну необізнаність вимушений був звернутися із новим позовом, оскільки в первісній позовній заяві неправильно визначив предмет адміністративного позову, який не міг захистити порушені права за захистом, яких він звертався до суду, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження спірних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та заперечення відповідача, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, зазначене підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 (арк. справи 9), зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 26 лютого 2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, у зв'язку з чим державним реєстратором внесено запис до єдиного державного реєстру № 2 266 017 0000 041935, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 (арк. справи 6). Позивач з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2013 року перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14 листопада 2013 року № 213 (арк. справи 7). Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3, виданого 26 серпня 2009 року, позивач є пенсіонером за віком довічно (арк. справи 8).

Відповідач, 1 - управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька є юридичною особою (код ЄДРПОУ 21982562, адреса: 83011, м. Донецьк, вул. Кірова, 215) до 01 жовтня 2013 року здійснювало адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Відповідач, 2 - Державна податкова інспекція у кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ЄДРПОУ 38768948, адреса: 83120, м. Донецьк, вул. Петровського, 126 «і») є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктами владних повноважень.

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, 01 серпня 2013 року управлінням Пенсійного фонду в Кіровському районі м. Донецька у відношенні позивача прийнята вимога № Ф-877 зі сплати недоїмки з єдиного внеску у сумі 9 991,19 грн. (арк. справи 13), яка направлена позивачу. Із розрахунку до вказаної вимоги вбачається, що вищенаведена сума недоїмки з єдиного внеску утворилась за такі періоди: з квітня по грудень 2011 року на суму 3030,71 грн., з яких з квітня по вересень 333,12 грн. щомісяця, у жовтні та листопаді - 341,80 грн. щомісяця, у грудні - 348,39 грн., за 2012 рік - 4 572,42 грн., у період з січня по червень 2013 року на суму 2 388,06 грн. (арк. справи 10-12).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи з 01 жовтня 2013 року контроль за дотриманням законодавства зі збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи Міністерства доходів і зборів України. З урахуванням наведеного до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області було передано особові рахунки по платникам єдиного внеску, у тому числі по яких була наявна заборгованість з даного збору станом на 01 жовтня 2013 року.

Отже, 29 листопада 2013 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відношенні позивача прийнята вимога Ф-5 у, з якої вбачається, що станом на 28 листопада 2013 року сума заборгованості зі сплати недоїмки з єдиного внеску складає 12 504,81 грн. (арк. справи 14). З картки особового рахунку платника вбачається, що наведена сума боргу з єдиного внеску складається із недоїмки з єдиного внеску, а також із суми штрафних санкцій у розмірі 340 грн.(арк. справи 36-37, 47), що застосовані до позивача рішеннями управлінням Пенсійного фонду в Кіровському районі м. Донецька за №№ 3282, 3283 від 04 липня 2013 року, за неподання звітності.

Не погодившись із зазначеними вимогами, позивач 08 січня 2014 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № Ф-877 від 01 серпня 2013 року про сплату недоїмки у сумі 8 658,71 грн., та вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-5у від 29 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 10 832,33 грн.

Водночас, як вказувалось судом вище, позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про сплату недоїмки № Ф-877 від 01 серпня 2013 року у сумі 8 658,71 грн., та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) Ф-5у від 29 листопада 2013 року у сумі 10 832,33 грн. Наведене зменшення позовних вимог обумовлено тим, що позивач не оскаржував штрафні санкції, які увійшли до спірної вимоги, винесеної органом доходів і зборів, а також у зв'язку із тим, що позивач вирішив не оскаржувати суми боргу, які увійшли до спірних вимог за період нарахування з квітня по липень 2011 року в сумі 333,12 грн. щомісяця, які до того ж на час розгляду справи позивачем сплачені (арк. справи 39).

Прийняті управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька та Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області вимоги є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірною обставиною між сторонами є те, чи належить позивачу сплачувати за себе єдиний внесок у разі призначення йому пенсії за віком, на пільгових умовах. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

06 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року № 3609-VI, яким статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною 4, в якій зазначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З аналізу частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» можна зробити висновок, що остання не містить обмежень щодо звільнення від сплати єдиного внеску в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії, пенсії за віком чи пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом із цим, як зазначалось судом вище, позивачеві територіальним органом пенсійного фонду з 26 серпня 2009 року призначена пенсія за віком (довічно), що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_3, виданого 26 серпня 2009 року, що міститься у матеріалах адміністративної справи (арк. справи 8).

Також, як встановлено судом, добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач не приймає.

За даних обставин, управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, а також Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області помилково прийняті спірні вимоги № Ф-877 від 01 серпня 2013 року, якою визначено до сплати позивачу суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8 658,71 грн., та № Ф-5у від 29 листопада 2013 року, якою визначено до сплати позивачу суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі у сумі 10 832,33 грн.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № Ф-877 від 01 серпня 2013 року про сплату недоїмки у сумі 8 658,71 грн., та вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-5у від 29 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 10 832,33 грн. року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 182,70 гривень.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № Ф-877 від 01 серпня 2013 року про сплату недоїмки у сумі 8 658,71 грн., та вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-5у від 29 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 10 832,33 грн., - задовольнити повністю.

Скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № Ф-877 від 01 серпня 2013 року про сплату недоїмки у сумі 8 658,71 грн.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-5у від 29 листопада 2013 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 10 832,33 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто сімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04 лютого 2014 року.

Повний текст постанови виготовлений 07 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.