Ухвала

від 19.06.2014 по справі 805/324/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/16894/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимог, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменьшення позовних вимог, просив скасувати вимогу УПФ України в Кіровському районі м. Донецька № Ф-877 від 01.08.2013 року про сплату в частині нарахування недоїмки на суму 8658,71 грн. та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-5у від 29.11.2013 року про сплату боргу (недоїмки) в частині нарахування недоїмки на суму 10832,33 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивач є пенсіонером, який отримує пенсію за віком, з урахуванням чого має передбачене ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», право на звільнення від сплати єдиного внеску.

У поданій касаційній скарзі УПФ України в Кіровському районі м. Донецька заявило вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, УПФ України в Кіровському районі м. Донецька зазначає, що позивач не є пенсіонером за віком, оскільки пенсія призначена на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, а тому він не звільнений від сплати єдиного державного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 26.02.2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, у зв'язку з чим державним реєстратором внесено запис до єдиного державного реєстру № 2 266 017 0000 041935, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

З 01.04.2011 року по 30.09.2013 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 14 листопада 2013 року № 213 (а.с. 7).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 26 серпня 2009 року позивач є пенсіонером за віком довічно (а.с. 8).

01.08.2013 року Управлінням Пенсійного фонду в Кіровському районі м. Донецька у відношенні позивача прийнята вимога № Ф-877 зі сплати недоїмки з єдиного внеску у сумі 9 991,19 грн., яка направлена позивачу (а.с. 13). Із розрахунку до вказаної вимоги вбачається, що вищенаведена сума недоїмки з єдиного внеску утворилась за такі періоди: з квітня по грудень 2011 року на суму 3030,71 грн., за 2012 рік - 4 572,42 грн., у період з січня по червень 2013 року на суму 2 388,06 грн. (а.с. 10-12).

29.11.2013 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відношенні позивача прийнята вимога Ф-5 у, з якої вбачається, що станом на 28.11.2013 року сума заборгованості зі сплати недоїмки з єдиного внеску складає 12 504,81 грн. (а.с. 14). З картки особового рахунку платника вбачається, що наведена сума боргу з єдиного внеску складається із недоїмки з єдиного внеску, а також із суми штрафних санкцій у розмірі 340 грн. (а.с. 36-37, 47), що застосовані до позивача рішеннями Управління Пенсійного фонду в Кіровському районі м. Донецька за №№ 3282, 3283 від 04.07.2013 року, за неподання звітності.

Договір з Пенсійним фондом України про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач не укладав.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина четверта статті 4 Закону № 2464-VI).

Таким чином, за змістом цієї норми ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком (незалежно від того чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням пенсійного віку) та отримують відповідно до закону пенсію.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) застосовуються, зокрема в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років). Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 Закону № 1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV. Таке право виникало у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу. При цьому, статтею 14 Закону № 1788-ХІІ, згідно якої, як установили суди, позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах - зі зменшенням віку, зазначеного у статті 12 цього Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, враховуючи закріплені Конституцією України гарантії громадян на соціальний захист, суд касаційної інстанції вважає, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ, не є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за себе згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, так само як і особи, які є пенсіонерами за віком на загальних умовах, оскільки згадана норма не містить будь-яких винятків щодо пенсіонерів за віком.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2014 року № 21-57а14 та № 21-70а14, від 13.05.2014 року № 21-74а14 .

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та є пенсіонерами за віком, не зважаючи на ту обставину, що вийшли на пенсію достроково у зв'язку з наданням їм додаткових соціальних гарантій, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року у справі № 805/324/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска