Постанова

від 18.02.2014 по справі б8/011-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа№ Б8/011-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Копитової О.С.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (Інспекція)

на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2013

у справі № Б8/011-12 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-МІКС СЕРВІС"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № Б8/011-12 визнано вимоги Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області ДПС в сумі 170,00 грн., які належать до шостої черги задоволення вимог кредиторів; покладено на банкрута судовий збір в сумі 1073,00 грн.; відмовлено в задоволенні заяв Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області ДПС про визнання кредитором у справі про банкрутство № 39688/9/10-008 від 30.08.2012, № 55565/9/10-008 від 02.11.2012, № 3147/9/10-008 від 18.01.2013.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Інспекція звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою визнати Інспекцію кредитором та включити в повному обсязі заявлені вимоги Інспекції в реєстр вимог кредиторів банкрута.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Інспекції.

Розпорядженням заступника Голови суду від 04.02.2014 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, судді: Доманська М.Л., Копитова О.С.

Ухвалою суду від 04.02.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області та призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.02.2014.

Сторони не використали наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Про час та місце засідання суду повідомлені належним чином.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 30 січня 2012 року було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-МІКС СЕРВІС" з підстав, передбачених ст. 51 Закону про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство.

Постановою Господарського суду Київської області від 28 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-МІКС СЕРВІС" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Авілова Серія Вікторовича.

До Господарського суду Київської області від Інспекції надійшли заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-МІКС СЕРВІС" № 28131/9/10-008 від 11.07.2012, № 39688/9/10-008 від 30.08.2012, № 55565/9/10-008 від 02.11.2012, № 3147/9/10-008 від 18.01.2013.

В заявах з вимогами до банкрута Інспекцією заявлено вимоги, зокрема: в заяві про визнання кредитором у справі про банкрутство № 28131/9/10-008 від 11.07.2012 року Інспекція просить включити в реєстр вимог кредиторів вимоги в загальній сумі 2 210,00 грн.; в заяві № 39688/9/10-008 від 30.08.2012 року просить включити в реєстр вимог кредиторів вимоги в загальній сумі 1 020,00 грн.; в заяві № 55565/9/10-008 від 02.11.2012 року просить включити в реєстр вимог кредиторів вимоги в загальній сумі 2 040,00 грн.; в заяві № 3147/9/10-008 від 18.01.2013 року просить включити в реєстр вимог кредиторів вимоги в загальній сумі 2 040,00 грн.

Свої вимоги Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області обґрунтовує наявністю несплаченого податкового боргу боржника станом на 31.12.2012 у вигляді штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за період з січня 2012 року по липень 2012 року у загальній сумі 7 310,00 грн.

На підтвердження своїх вимог Інспекцією надано суду копії актів про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №1444/15-319/37052557 від 13.03.2012 року, №424/15-319/37052557 від 19.04.2012 року, №471/15-319/37052557 від 24.04.2012 року, №1004/15-319/37052557 від 22.05.2012 року, №1954/15-319/37052557 від 25.07.2012 року, №1944/15-319/37052557 від 25.07.2012 року, №1679/15-319/37052557 від 11.09.2012 року, №2327/15-319/37052557 від 17.08.2012 року, копії податкових повідомлень-рішень №0003931503/15433 від 22.05.2012 року, №0003921503/15899 від 22.05.2012 року, №0003941503/15898 від 22.05.2012 року, №0004431503/21325 від 08.06.2012 року, №0006111503/42320 від 11.09.2012 року, №0006141503/42313 від 11.09.2012 року, №0006481503/47664 від 03.10.2012 року, №0006471503/47662 від 03.10.2012 року про нарахування боржнику штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на додану вартість на загальну суму 7 310,00 грн.

Разом з тим, як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 30 січня 2012 року було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З аналізу зазначених норм Закону про банкрутство вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що штрафні санкції за несвоєчасне подання боржником податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 170,00 грн. було нараховано за період після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Згідно ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Отже, нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону про банкрутство лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.18.1. ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності є правомірним після спливу 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Доказів подання податкової звітності з податку на додану вартість у 2012 році боржником суду не надано.

За таких обставин, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про підставність заявлених кредиторських вимог Інспекції в розмірі 170,00 грн., що виникли у зв'язку з нарахуванням штрафних санкцій за неподання податкової звітності за січень 2012 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом згідно постанови від 28.02.2012.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду зроблено вірний висновок про те, що у зв'язку з припиненням з 28.02.2012 нарахування неустойки за неподання боржником податкової звітності з податку на додану вартість, вимоги, заявлені Інспекцією в заявах про визнання кредитором у даній справі про банкрутство № 39688/9/10-008 від 30.08.2012, № 55565/9/10-008 від 02.11.2012, № 3147/9/10-008 від 18.01.2013 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інспекцією не надано доказів на підтвердження тих доводів, на які вона посилається в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 18.11.2013 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі

№ Б8/011-12 - без змін.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

О.С. Копитова