Постанова

від 18.02.2014 по справі 28/6-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа№ 28/6-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від заявника - Живиця О.О. (дов. від 13.01.2014),

від Погорілого А.В. - Джуринська І.В. (дов. від 26.03.2012),

розглянувши апеляційну скаргу засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" Погорілого Анатолія Вікторовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2012

у справі № 28/6-б (головуючий судя - Копитова О.С., судді: Омельченко Л.В., Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 у справі № 28/6-б визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" Калмаз Віктора Миколайовича на суму 57318,48 грн., з яких 6948,49 грн. - 1 черга, 50369,99 грн. - 2 черга; Калмаз Марію Вікторівну на суму 46188,27 грн., з яких 2009,94 грн. - 1 черга, 44178,33 грн. - 2 черга; Дехтяренко Лесю Анатоліївну на суму 23099,42 грн., з яких 1510,75 грн. - 1 черга, 21588,67 грн. - 2 черга; Денисюка Василя Васильовича на суму 65686,35 грн., з яких 2 009,94 грн. - 1 черга, 63 676,63 грн. - 2 черга; Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат" на суму 7521558,87 грн. - 4 черга; Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на суму 21545,20 грн., з яких 21 512,62 грн. - 3 черга, 32,58 грн. - 6 черга; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія Євроформат" на суму 73 211,02 грн. - 4 черга; включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат", яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр", визнані ухвалою підготовчого засідання суду від 10.04.2012, на суму 1147963,72 грн. - 4 черга; включено до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги Калмаз В.М. на суму 13 356,13 грн., Калмаз М.В. на суму 12928,22 грн., Дехтяренко Л.А. на суму 7073,55 грн. та Денисюка В.В. на суму 24877,26 грн., загалом на суму 58235,16 грн.; включено до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 2 п.6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги ПАТ "Комерційний банк "Глобус" на суму 3500000 грн., що забезпечені майном боржника, а саме іпотекою нежитлових приміщень літ. Ю., Щ, Ч, Ш, м. Київ, пров. Куренівський, 17 загальною площею 1716,70 кв.м; затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" на загальну суму 12514806,49 грн., з яких 8956571,33 грн. є конкурсними вимогами, 58235,16 грн. включені до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 3500000 грн. включені до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", інше.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 25.01.2013 засновник (учасник) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" Погорілий Анатолій Вікторович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.12.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 відкладено вирішення питання про прийняття або відмову у прийнятті до провадження апеляційної скарги засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" Погорілого Анатолія Вікторовича Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 до надходження матеріалів справи № 28/6-б до Київського апеляційного господарського суду.

23.01.2014 матеріали справи № 28/6-б надійшли до Київського апеляційного господарського суду.

Розпорядженням секретаря судової палати суду від 23.01.2014 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Погорілого Анатолія Вікторовича.

Розпорядженням заступника Голови суду від 04.02.2014 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, судді: Верховець А.А., Доманська М.Л.

Ухвалою від 04.02.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Погорілого Анатолія Вікторовича, розгляд даної справи призначено на 18.02.2014.

Від ліквідатора надійшла заява про розгляд справи № 28/6-б без його участі в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала додаткові пояснення до апеляційної скарги та просила припинити провадження у справі № 28/6-б.

Представник заявника заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та скаржника, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Під грошовим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Законом про банкрутство виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.

Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди - це кредитори, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 14 Закону про банкрутство, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. Законом не встановлено строку подання заяв такими кредиторами, отже, їх може бути подано в будь-який момент під час провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону про банкрутство, заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Розпорядник окремо вносить до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Додаткові вимоги працівників боржника щодо виплати заробітної плати мають обліковуватись арбітражними керуючими залежно від її нарахування та задоволення протягом часу провадження справи про банкрутство.

Законом надано право подавати до господарського суду письмові заяви кредиторам за вимогами щодо виплати заробітної плати. Однак слід враховувати, що за відсутності таких заяв розпорядник майна зобов'язаний внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати згідно з даними обліку боржника.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд зазначає, що кредитором за вимогами щодо виплати заробітної плати можуть бути як конкурсні - в разі звернення із заявою в порядку частини першої статті 14 Закону про банкрутство, поточними - із вимогами, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство в разі їх звернення із відповідною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр", оскільки останній неспроможний сплатити борг в сумі 1147963,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 у справі № 28/6-б визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат", яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" на загальну суму 1147963,72 грн.

Оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Центр Ниокр" було опубліковано в газеті "Урядовий Кур'єр" від 19.04.2012 № 71(4715).

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону про банкрутство, до суду надійшло наступні заяви з грошовими вимогами до боржника: Калмаз Віктора Миколайовича, Денисюка Василя Васильовича, Дехтяренко Лесі Анатоліївни, Калмаз Марії Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат", Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія Євроформат".

Розпорядником майна до суду першої інстанції був наданий на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів (ч. 2 ст. 15 Закону).

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги, забезпечені заставою;

у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Згідно з абз. 2, 3 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2012 з вимогами до боржника звернувся Калмаз Віктор Миколайович на суму 70674,62 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Калмаз В.М. зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" має перед ним заборгованість по заробітній платі на суму 70 674,62 грн.

При цьому, заявник посилається на рішення Дарницького районного суду м. Києва № 02-2-3283/11 від 29.03.2011, яким позов заявника задоволено частково та стягнуто на користь Калмаз В.М. 6948,49 грн. заборгованості по заробітній платі та 19433,99 грн. компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати по день фактичного розрахунку. Ухвалою судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2012 зазначене рішення залишено без змін.

Крім того, заявник просить визнати його кредитором боржника на суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 30.03.2011 по 20.04.2012 в розмірі 44292,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за період з 26.10.2010 по 25.12.2011 становить 50369,99 грн., а у період з 26.12.2011 по 20.04.2012 становить 13356,13 грн.

15.05.2012 з вимогами до боржника звернулась Калмаз Марія Вікторівна на суму 59116,49 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Калмаз М.В. зазначає, що боржник має перед нею заборгованість по заробітній платі на суму 59116,49 грн.

При цьому, заявник посилається на рішення Дарницького районного суду м. Києва № 2-2468/11 від 21.03.2011, яким позов заявника задоволено частково та стягнуто на користь Калмаз М.В. 2009,94 грн. заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку, а також рішення судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 14.06.2011, яким позовні вимоги Калмаз М.В. про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено та стягнуто з ТОВ "Центр Ниокр" 26390,57 грн.

Крім того, заявник просить визнати її кредитором боржника середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.06.2011 по 14.05.2012 в розмірі 30715,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по заробітній платі за час затримки розрахунку у період з 18.10.2010 по 25.12.2011 становить 44178,33 грн., а у період з 26.12.2011 по 14.05.2012 становить 12928,22 грн.

15.05.2012 з вимогами до боржника звернулась Дехтяренко Леся Анатоліївна на суму 30172,97 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Дехтяренко Л.А. зазначає, що боржник має перед нею заборгованість по заробітній платі на суму 30172,97 грн.

При цьому, заявник зазначає, що працювала на посаді економіста в ТОВ "Центр Ниокр" та була звільнена із займаної посади за згодою сторін наказом № 30-к від 15.10.2010, однак боржник не здійснив належних виплат, в зв'язку з чим утворилась заборгованість із заробітної плати за жовтень 2010 року і компенсація за невикористану відпустку на загальну суму 1510,75 грн. На підтвердження зазначеної суми Дехтяренко Л.А. додано розрахунок заробітної плати за жовтень 2010 року та довідку № 93 від 25.10.2010 про розмір заборгованості, що скріплені підписом в.о. директора ТОВ "Центр Ниокр" та печаткою підприємства.

Крім того, заявник просить визнати її кредитором боржника на суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 19.10.2010 по 14.05.2012 в розмірі 28662,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по заробітній платі за час затримки розрахунку у період з 19.10.2010 по 25.12.2011 становить 21588,67 грн., а у період з 26.12.2011 по 14.05.2012 становить 7073,55 грн.

15.05.2012 з вимогами до боржника звернувся Денисюк Василь Васильович на суму 90563,61 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Денисюк В.В. зазначає, що боржник має перед ним заборгованість по заробітній платі на суму 90563,61 грн.

При цьому, заявник посилається на рішення Оболонського районного суду м. Києва № 2-1439/11 від 07.07.2011, яким позов заявника задоволено частково та стягнуто на користь Денисюка В.В. 2009,94 грн. заборгованості по заробітній платі та 33506,33 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, заявник просить визнати його кредитором боржника на суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 08.07.2011 по 14.05.2012 в розмірі 55047,56 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість боржника за період з 19.10.2010 по 25.12.2011 становить 63676,63 грн., а за період з 26.12.2011 по 14.05.2012 становить 24877,26 грн.

Згідно п.1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В даному випадку, на думку суду, законодавець запроваджує для кредиторів з вимогами щодо виплати заробітної плати особливий статус та не встановлює для них беззаперечного обов'язку щодо звернення до суду зі своїми вимогами протягом встановленого присічного строку, а лише надає їм таке право. Якщо ж такий кредитор виявив бажання прийняти участь в розгляді справи про банкрутство то тоді він повинен подати в установленому порядку та в строк заяву з підтверджуючими вимоги документами. В цьому випадку, на думку суду, такий кредитор набуває прав та обов'язків конкурсних кредиторів, за виключенням випадків передбачених законодавством. В разі ж, пропуску встановленого строку такий кредитор втрачає право набути статусу конкурсного кредитора.

При цьому, частина 3 п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство зобов'язує розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Наведена норма свідчить про те, що кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати є привілейованими, тобто незалежно від того, заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються арбітражним керуючим згідно з даними обліку боржника до реєстру вимог кредиторів в другу чергу. На привілейованих кредиторів не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (ч. 6 ст. 12 Закону про банкрутство) та правові наслідки граничного строку (ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство).

Проте, з аналізу приписів статей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з врахуванням специфічного статусу конкурсних кредиторів, зокрема обмеження їх кола кредиторами з вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника вбачається, що привілейовані кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати можуть бути визнані конкурсними кредиторами боржника лише в розмірі такої заборгованості, що виникла до порушення провадження по справі про банкрутство. Інші, ж вимоги таких кредиторів, які виникли після порушення провадження по справі про банкрутство підлягають обов'язковому включенню розпорядником майна до другої черги вимог кредиторів на підставі даних бухгалтерського обліку боржника або письмових заяв таких кредиторів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Калмаза В.М. підлягають визнанню на суму 57 318,48 грн., з яких 6948,49 грн. вимоги першої черги, 50369,99 грн. вимоги другої черги, вимоги в розмірі 13356,13 грн. включаються до реєстру вимог кредиторів окремо на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство; вимоги Калмаз М.В. підлягають визнанню на суму 46188,27 грн., з яких 2009,94 грн. вимоги першої черги, 44178,33 грн. вимоги другої черги, вимоги в розмірі 12 928,22 грн. включаються до реєстру вимог кредиторів окремо на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство; вимоги Дехтяренко Л.А. на загальну суму 23099,42 грн., з яких 1510,75 грн. вимоги першої черги та 21588,67 грн. вимоги другої черги, вимоги в розмірі 7073,55 грн. включаються до реєстру вимог кредиторів окремо на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство; вимоги Денисюка В.В. підлягають визнанню на загальну суму 65686,35 грн., з яких 2009,94 грн. вимоги першої черги та 63676,63 грн. вимоги другої черги, вимоги в розмірі 24877,26 грн. включаються до реєстру вимог кредиторів окремо на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство.

16.05.2012 із заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат" на суму 7521558,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог на суму 79461,12 грн., заявник посилається на укладені між сторонами наступні договорами: оренди транспортного засобу № 7 від 28.12.2008, оренди транспортного засобу № 6 від 29.12.2008, на проведення науково-дослідних робіт № 04 від 25.02. 2008, доручення № 0502 від 05.02.2010, оренди транспортного засобу № 210708 від 21.07.2008, поставки № 2011 від 20.11.2008, поставки № 807 від 01.12.2008 та купівлі-продажу цінних паперів № 581 Б/10 від 20.10.2010.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 у справі № 61/422 позов заявника задоволено повністю та крім іншого визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат" до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" в розмірі 8669522,59 грн. та включено їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Зазначене рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2012.

При цьому, до загальної суми визнаних господарським судом в рішенні від 21.10.2011 вимог включені вимоги визнані ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 10.04.2012 у даній справі № 28/6-б на суму 1147963,72 грн.

Таким чином, розмір додаткових вимог складає 7521558,87 грн. та підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу задоволення.

21.05.2012 з вимогами до боржника звернулась Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва державної податкової служби на суму 21545,20 грн.

Згідно довідки ДПІ Оболонському районі м. Києва ДПС про суми податкового боргу платника податків банкрут має заборгованість перед бюджетом по земельному податку в розмірі 21545,20 грн., з яких 21511,93 грн. основного платежу та 32,58 грн. пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу, а також 0,69 грн. по податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що боржником до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю на 2011 рік, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету кожного місяця. Згідно даних ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС та наданих до суду витягів з облікових даних боржника самостійно визначені платежі боржником в повному обсязі не сплачені, за період липень 2012 року-грудень 2012 року рахується заборгованість в розмірі 21511,93 грн. За несплату самостійно визначених платежів податковим органом нарахована пеня в розмірі 32,58 грн. Також згідно даних податкового органу боржник має недоїмку по податку на додану вартість в розмірі 0,69 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання вимог ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС на суму 21545,20 грн., з яких 21512,62 грн. вимоги третьої черги, 32,58 грн. вимоги шостої черги.

18.05.2012 з вимогами до боржника звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтова компанія Євроформат" на суму 73211,02 грн.

Між ТОВ "УКА", правонаступником якого є TOB "Ліфтова компанія Євроформат", та TOB "Центр Ниокр" укладено договір оренди № 04 від 01.05.2007, відповідно до умов якого орендодавець (ТОВ "УКА") зобов'язується передати орендареві (TOB "Центр Ниокр") в строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Куренівська, 21 літ. "Г" в. м. Києві загальною площею 171,8 кв.м, а орендар зобов'язується прийняти це приміщення, своєчасно сплачувати орендну плату в порядку та на умовах зазначених у договорі.

Факт прийняття в користування нежитлового приміщення підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.05.2007, що скріплений підписами та печатками підприємств.

В порушення умов договору оренди плату за користування орендованим приміщенням в повному обсязі боржник не здійснив у зв'язку з чим в період з серпня по грудень 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 73211,02 грн. Факт надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень-грудень 2009 року, що скріплені підписами посадових осіб та печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів сплати боржником зазначеної суми боргу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ТОВ "Ліфтова компанія Євроформат" в розмірі 73211,02 грн. їх визнання та включення до реєстру вимог в четверту чергу задоволення.

Крім того, до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна окремо внесено вимоги ПАТ "Комерційний банк "Глобус" на суму 3500000 грн., що забезпечені майном боржника, а саме іпотекою нежитлових приміщень літ. Ю, Щ, Ч, Ш, за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, 17, загальною площею 1716,70 кв.м, що є предметом застави, згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу з Державного реєстру іпотек.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів та закінчення попереднього засідання.

Щодо доводів скаржника про припинення провадження у справі з огляду на відсутність заборгованості перед ініціюючим кредитором у зв'язку з проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1147963,72 грн. за заявою від 19.03.2012, колегія суддів зазначає, що вказані обставини вже були предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанції у даній справі при прийнятті постанови від 05.06.2012 та постанови від 25.09.2012 відповідно та були відхилені як недоведені та необґрунтовані, у зв'язку з чим відхиляються апеляційним господарським судом при перегляді оскаржуваної ухвали від 06.12.2012.

Також відхиляються доводи апеляційної скарги щодо розгляду даної справи та прийняття оскаржуваної ухвали за відсутності Погорілого Анатолія Вікторовича, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки беззаперечною підставою для скасування судового рішення є, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду. При цьому, Погорілий Анатолій Вікторович не є стороною (кредитором або боржником) у даній справі, а є учасником провадження згідно ст. 1 Закону про банкрутство як власник майна боржника.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ниокр" Погорілого Анатолія Вікторовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 у справі № 28/6-б залишити без змін.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді А.А. Верховець

М.Л. Доманська