Рішення

від 12.02.2014 по справі 1522/26488/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1522/26488/12

Рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

12 лютого 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінській Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Планета", ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Виконавчий комітет Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру та усунення перешкод у користуванні нею, визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» про зобов'язання не чинити перешкоди у здійсненні права володіння, користування і розпорядження своєю чотирикімнатною дворівневою квартирою АДРЕСА_1 в м. Одесі, відповідно до договору про дольову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку від 08.12.2005 року № 138/12 посилаючись на те, що угода про заміну сторони за договором про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку від 04 жовтня 2007 року № 1 укладена ТОВ «Жива планета», ОСОБА_2, та ОСОБА_3 щодо спірної квартири є фіктивною та спрямована на заволодіння її майном.

В свою чергу, 03.06.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Жива планета» звернулось до Приморського районного суду міста Одеси із позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання договору про пайову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку від 08.12.2005 року № 138/12 недійсним, неукладеним.

В процесі судового розгляду справи ОСОБА_1 16.12.2008 року звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ТОВ «Жива планета» про визнання права власності на майнові права на чотирикімнатну дворівневу квартиру АДРЕСА_1 в м. Одесі; зобов'язання ТОВ «Жива планета» виконати в натурі свої зобов'язання за договором та передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі спірну квартиру після здачі вказаного об'єкту нерухомості в експлуатацію.

Ухвалою від 01.07.2009 року Приморського районного справи за вказаними позовами об'єднані в одне провадження.

В обґрунтування уточнених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 08.12.2005 року між нею та ТОВ «Жива планета» укладений договір про пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку №138/12, за умовами якого ОСОБА_1 як пайщик зобов'язалась здійснити внесок в пайове будівництво у вигляді грошових коштів (пай) у розмірі 252150,00 грн. за чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( будівельний номер) в м. Одесі за умови єдиноразової сплати. У свою чергу, ТОВ «Жива планета» зобов'язалось власними силами та із залученням власних трудових ресурсів, механізмів, обладнання, а також пайових і позикових коштів юридичних та фізичних осіб завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку у відповідності з проектом і вимогами ДБН, а також передати ОСОБА_1 в натурі чотирикімнатну квартиру проектною площею 123 кв.м №39 на десятому поверсі на двох рівнях в порядку виділення долі пайовика зі створеного сторонами за вказаним договором спільного майна. Договір укладено належним чином у простій письмовій формі, підписано сторонами та скріплено печаткою товариства.

08.12.2005 року ОСОБА_1 виконано зобов'язання за договором № 138/12 та сплачено на користь ТОВ «Жива планета»пайовий внесок в розмірі 252150,00 грн., що підтверджується квитанцією філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Одесі від 08.12.2005 року №12462964.

Як зазначає ОСОБА_1 ТОВ «Жива планета» свої зобов'язання за договором від 08.12.2005 року № 138/12 не виконало. Незважаючи на те, що будинок за вказаною адресою в експлуатацію був зданий в лютому 2010 року (розпорядженням Приморської районної адміністрації міста Одеси від 05.02.2010 року № 88 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - трьохсекційного 10-поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, спірна квартира пайщику ОСОБА_1 не передана. За цей час ніяких змін у вказаний договір не вносилося, додаткові угоди не укладались. Протягом шести років повернення внесених ОСОБА_1 грошових коштів не відбулося. Будь-яких повідомлень на її адресу не надходило. Протягом тривалого часу, до березня 2008 року ОСОБА_1 та члени її сім'ї користувалися вказаною квартирою, проводили в ній ремонтні роботи.

В заперечення вимог ОСОБА_1, ТОВ «Жива планета» посилається на те, що спірна квартира була закріплена на підставі договору №94/10 від 21.10.2004 року за ОСОБА_2, та в подальшому на підставі угоди про зміну сторони за договором про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку від 04.10.2007 року за ОСОБА_2, та в подальшому на підставі угоди про зміну сторони за договором про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку від 04.10.2007 року №1 закріплена за ОСОБА_3, а тому договір між ТОВ «Жива планета» та ОСОБА_1 є недійсним, оскільки з нею не укладався, а був укладений лише з ОСОБА_2

Також позивач зазначає, що неправомірними є посилання ТОВ «Жива планета» на те, що спірна квартира закріплена за пайщиком ОСОБА_2 на підставі договору від 21.10.2004 року № 94/10, а згодом - на підставі угоди про заміну сторони від 04.10.2007 року № 1 - за пайщиком ОСОБА_3 Інвестор ОСОБА_2 не має ніякого відношення до спірної квартири №39, договір №94/10 був укладений ним відносно іншої квартири -№ 119, у тому ж будинку, розташованої на тому ж поверсі і такою, що має чотири кімнати, приблизно ту ж площу (124,1 кв.м). Відповідно, не виникло право на спірну квартиру у нібито нового пайщика ОСОБА_3 Ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3, знаючи про те, що в Приморському суді м. Одеси з березня 2008 року розглядається справа про право на квартиру №39, про свої права не заявляли, про залучення до участі у справі не клопотали. З наданого ТОВ «Жива планета» списку інвесторів станом на 01.01.2008 року випливає, що договір №94/10 укладений з приводу квартири №119, а не №39. Інвестором же спірної квартири, виходячи зі списку, є громадянин ОСОБА_3. Номер і дата договору повністю відповідають даним договору, укладеному позивачем -№ 138/12 від 08.12.2005 року Угода про заміну сторін представлена ТОВ «Жива планета» до суду лише 21.01.2011 року, датована 04.10.2007 року, тобто укладена нібито більше трьох років тому. Проте протягом трьох років розгляду справи представники ТОВ «Жива планета» завжди стверджували, що пайщиком є ОСОБА_2 В останній редакції позову від 04.03.2009 року ТОВ «Жива планета» вказувало, що квартира №39 площею 124,1 кв.м закріплена з 2004 року за ОСОБА_2 Те ж саме стверджував директор ТОВ «Жива планета» даючи пояснення за позовом в судовому засіданні 23.02.2010 року. Аналогічні пояснення давали ОСОБА_7 і ОСОБА_2 під час допиту у кримінальній справі, порушеній у 2008 році по скаргам позивача та інших осіб.

Таким чином позивач вважає, що при таких обставинах наданий відповідачем договір, укладений з ОСОБА_2 є недійсним, оскільки не був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, був направлений на незаконне заволодіння майном ОСОБА_1, тобто порушував публічний порядок. Він є фіктивним правочином та повинен бути визнаний судом недійсним відповідно до вимог ч.1 ст.215, ч.5 ст.203, ст.228, ст.234 ЦК України. Відповідно недійсною повинна бути визнана і угода про заміну сторони за договором про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку від 04.10.2007 року №1.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2012 року позов ОСОБА_1 було повністю задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на чотирикімнатну дворівневу квартиру АДРЕСА_1 в м. Одесі; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Жива Планета" та його представників, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 в здійсненні прав власника; визнано недійсним договір №94/10 від 21.10.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жива Планета" про пайову участь в будівництві, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Жива Планета" зобов'язалось передати ОСОБА_2 в натурі чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1; визнано недійсною угоду про заміну сторони за договором про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку №1 від 04.10.2007 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жива Планета", ОСОБА_2, ОСОБА_3 відносно чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1

У задоволенні позову ТОВ «Жива планета» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним відмовлено.

Не погоджючись з ухваленим рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та представник ТОВ «Жива планета» - Шевченко М.В. подали до суду апеляційні скарги. В яких просили суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси та ухвалити нове, яким в задовленні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Так ухвалою Апеляційного суду м. Одеси від 27 червня 20012 року рішення Приморського районного суду м. Одеси було залишено без змін.

Проте в подальшому 03 жовтня 2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2012 року були скасовані а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглядаючи справу у новому складі суду, від представника ТОВ «Жива планета» - Шевченко М.В. до суду були надана заяви про відмову від позовних вимог щодо визнання договору № 138/12 від 08.12.2005 року неукладеним та недійсним.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав уточнені вимоги та пояснив суду, що на момент останньої редакції позовних вимог будинок в якому знаходиться спірна квартира № 39 не було прийнято в експлуатацію, оскільки Приморською районною адміністрацією ОМР винесено розпорядження № 1385 від 28.12.2010 р. «Про розгляд протесту заступника прокурора Одеської області від 13.12.2010 р. №7/1-8462вих-10 на розпорядження голови приморської райадміністрації ОМР від 05.02.2010 р. №88 (про прийняття обєкта в експлутацію). Разом з тим відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 р. у справі 32а/1570/462011 протест прокурора від 13.12.2010 р. №7/1-8462вих-10 на розпорядження голови приморської райадміністрації ОМР від 05.02.2010 р. №88 (про прийняття обєкта в експлутацію) було визнано протиправними та скасовано, у звязку чим, він вважає за доцільне ставити вимогу про визнання права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач ТОВ «Жива планета» проти позовних вимог заперечував, посилаючись на недійсність договору від 08.12.2005 року №138/12, оскільки товариством із ОСОБА_1 такий договір не укладався, директором товариства ОСОБА_7 не підписувався.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином про причини неявки суд не сповістив.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 позов ОСОБА_1 не визнав в засіданні пояснив, що в жовтні 2007 року його брат ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 майнові права на квартиру АДРЕСА_1, уклавши угоду про заміну сторони в договорі. Чув ще в 2008 році, що на квартиру №39 претендує ОСОБА_1, проте ОСОБА_7 завірив, що договору з нею не укладав.

Представник третьої особи - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області у судове засідання не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином про причини неявки суд не сповістив, заяв про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради у судове засідання не з'явився про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином про причини неявки суд не сповістив, заяв про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року провадження за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним було закрито на підставі заяв уповноваженої особи представника ТОВ «Жива планета».

Таким чином суд переходить до розгляду справи за первісним позовом ОСОБА_1 по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, уточнені позовні вимоги, додаткові пояснення після касаційного розгляду справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета», ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задоволенню за наступних обставин.

Вирішуючи спір по суті, суд повно на всебічно досліджує всі обставини справи, надані сторонами докази, визначає природу спірних правовідносин та закон що їх регулює.

Так у судовому засіданні було встановлено, що 08.12.2005 року між ТОВ «Жива планета»(фірма), в особі директора ОСОБА_7, та ОСОБА_1 (пайщик) укладений договір №138/12 про дольову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку, згідно п.1.1 якого сторони зобов'язались діяти для досягнення загальної господарської цілі: будівництва багатоквартирного жилого будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 в м. Одесі (об'єкт), і введення в експлуатацію на підставі вказаного договору. Пайщик зобов'язався в якості внеску в дольову участь в будівництво внести грошовий внесок (пай) у розмірі 252150,00 грн. за чотирьохкімнатну квартиру №39 на десятому поверсі у двох рівнях, за умови разової оплати. При поетапній виплаті платежі проводяться у відповідності узгодженого сторонами графіку оплати (п.3.1 договору). Фірма в якості свого внеску в дольову участь зобов'язується власними силами та з притягненням власних трудових ресурсів, механізмів, обладнання, а також дольових і позикових коштів юридичних і фізичних осіб завершити будівництво багатоквартирного жилого будинку у відповідності з проектом і вимогами ДБН та передати пайовику чотирьохкімнатну квартиру проектною площею 123 кв.м №39, на десятому поверсі, у двох рівнях (доля пайщика) в натурі в порядку виділення долі пайщика зі створеного сторонами за даним договором спільного майна (п.3.2 договору). За умови виконання зобов'язання, передбаченого п.3.1 договору, пайщик набуває право на пайову (дольову) участь в будівництві, а фірма втрачає право розпорядження вказаною часткою пайовика не інакше, як в інтересах та зі згоди пайовика (п.3.7 договору). Достатніми підставами для підтвердження права на пайову участь в будівництві вищевказаного об'єкту пайовиком є: даний договір, підписаний сторонами і скріплений печатками обох сторін (для юридичних осіб), та документи (платіжні, накладні та інші), що підтверджують внесення фірмі паю у повному обсязі у межах строку, вказаного в п.3.1 договору (п.3.8 договору). За бажанням та з письмової заяви пайовика на стадії будівельних робіт в типовий проект можуть бути внесені зміни, що не суперечать нормам ДБН та узгоджені з проектною організацією, згідно укладеного договору про авторський нагляд з фірмою (п.4.2 договору). Даний договір діє з моменту його підписання та до виконання зобов'язань за договором кожною зі сторін, якщо він не був припинений достроково (п.7.1 договору).

На виконання свої зобов'язань за договором №138/12, ОСОБА_1 08.12.2005 року було в повному обсязі сплачено одноразово на користь ТОВ «Жива планета» пайовий внесок в розмірі 252150,00 грн., що підтверджується квитанцією філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Одесі від 08.12.2005 року №12462964. Таким чином ОСОБА_1 повністю виконала свої зобов'язання, що підтверджується матеріалами справи.

Між тим, ТОВ «Жива планета» заперечує проти задоволення позовних вимогу, посилаючись у своїх письмових запереченнях на його недійсність договору від 08.12.2005 року №138/12, оскільки товариством такий договір із ОСОБА_1 начебто не укладався, директором товариства ОСОБА_7 не підписувався, а вартість спірної квартири дорівнює не 252150,00 грн., а 487639,00 грн.

Стосовно грошових коштів в розмірі 252150,00 грн., які надійшли від ОСОБА_1 05.12.2008 р. на рахунок ТОВ «Жива планета», то протягом розгляду справи товариство декілька разів змінювало свої пояснення, які суперечать одне одному.

Відповідно до раніше наданих на адресу суду запереченнях від 22.05.2008 року проти позову ОСОБА_1 до ТОВ «Жива планета» про усунення перешкод в володінні, користуванні та розпорядженні спірним майном, в тому числі квартирою АДРЕСА_1 в м. Одесі, відповідач пояснював, що кошти в розмірі 50 тисяч доларів США (еквівалент 252150,00 грн.) надані ОСОБА_7 братам ОСОБА_1 у борг за їх проханням. Але вони начебто вмовили секретаря товариства поїхати до банку та внести ці кошти на рахунок товариства «Жива планета»як пайовий внесок від імені ОСОБА_1 01.08.2008 року ОСОБА_7 звернувся з позовною заявою до Приморського районного суду м. Одеси до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору від 08.12.2005 року №138/12 про пайову участь у будівництві спірної квартири за зазначеною адресою, де підтвердив версію походження цих коштів.

Проте вже 12.09.2008 року ОСОБА_7 згідно письмових пояснень наполягав на тому, що гроші, які надійшли на рахунок товариства від ОСОБА_1, зараховані на підставі зазначеного договору, якого не існувало, у зв'язку з чим керівництвом прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 грошей товариством, про що вона повідомлена письмово. В подальшому товариство від цих позовних вимог відмовилось с посиланням на те, що така угода взагалі з ОСОБА_1 не укладалась.

Судом була встановлена сукупність розбіжностей у доводах відповідача, директора ТОВ «Жива планета» відповідно до яких останній стверджує, що ніколи спірний договір не укладав, ОСОБА_1 бачить вперше, ніколи з нею не спілкувався, наявні в матеріалах справи договори підроблені. Спочатку він пояснював, що кошти, які були внесені ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Жива планета» у розмірі 252150 грн., надані ним братам ОСОБА_1 у борг за їх проханням, потім вже наполягав на тому, що зазначені кошти зараховані на підставі договору, якого не існувало, у зв'язку з чим керівництво прийняло рішення повернути ці кошти ОСОБА_1 про що її повідомляли неодноразово (проте це спростовується довідкою поштової установи, відповідно до якої ніякої кореспонденції від ТОВ «Жива планета» на адресу ОСОБА_1 не надходило). Разом з тим, у відповідача виникла ще одна версія про те, що це були особисті гроші ОСОБА_7 , які їм були покладені на рахунок Товариства за його вказівкою в якості частки ОСОБА_11- батька братів ОСОБА_1, які запевнили його про вихід батька зі складу товариства, а ці кошти хотіли використати на свої потреби.

Суд не може приймати до уваги такі твердження оскільки главо 8 ЦК України встановлені інші умови та порядок виходу із складу засновників товариства та виплати його частки.

Доказів того, що договір від 08.12.2005 року №138/2 не укладався та особисто ОСОБА_7 не підписувався, в обґрунтування своїх тверджень відповідачем до суду не надано.

Протягом всього розгляду справи ОСОБА_7 знов змінив мотивацію походження грошей та наполягав вже на тому, що це не його особисті гроші, а гроші підприємства, котрі він отримав напередодні від покупця, але підтвердити це документами обліку не в змозі у зв'язку з тим, що вони вкрадені та знаходяться у братів ОСОБА_1. ОСОБА_7 також зазначив, що доступу до квартири у родини ОСОБА_1 ніколи не було.

Відповідно до листа начальника ДПА в Одеській області від 07.04.2011 р. з метою перевірки інформації щодо втрати документів Товариства співробітниками ВДСБЕЗ у ГУМВС в Одеській області була проведена перевірка, якою встановлено, що реєстрація наданих довідок в журналах вхідної та вихідної кореспонденції Київського РВ не підтвердилась. Інформація стосовно ТОВ «Жива планета» до ЖРЗПЗ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 28.12.2007 року не реєструвалась.

На клопотання ТОВ «Жива планета» та з метою встановлення належності підпису на договорі від 08.12.2005 року №138/2 від імені ОСОБА_7 ухвалою суду від 01.07.2011 року призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку з ухиленням відповідача від сплати вартості проведення експертизи, в подальшому за пропозицією суду її сплатив позивач.

26.09.2011 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.09.2011 року №10934/02 про неможливість надання висновків по матеріалам справи №2-1061/11 у зв'язку з недостатністю наданих умовно-вільних зразків підписів ОСОБА_7 та необхідністю завірення ОСОБА_7 низки зразків підписів.

На вимогу суду ОСОБА_7 ухилився від надання зразки вільних підписів, а наявні в матеріалах справи документи з підписами ОСОБА_7 їм не завірені, що ускладнило виконання призначеної експертизи.

В подальшому відповідач взагалі письмово відмовився від проведення почеркознавчої експертизи.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На підставі виниклих обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань директора ТОВ «Жива планета» ОСОБА_7 на те, що спірний договір від 08.12.2005 року №138/2 ним не підписувався та про те, що останній навмисно ухиляється від проведення експертизи.

Разом з тим, пояснення відповідача носять суперечливий характер.

Твердження ОСОБА_7 про те, що договір від такої дати та з таким номером товариством ніколи не укладався, спростовується списком пайщиків будинку АДРЕСА_1 станом на 01.01.2008 року за підписом директора ОСОБА_7 та скріплений печаткою підприємства. Згідно даним цього списку товариством укладений договір за таким номером та від тієї ж дати, а саме: №138/2 від 08.12.2005 року, на інвестування спірної квартири №39, але на ім'я «ОСОБА_3». Але згідно договору від 21.10.2004 року, наданому суду товариством «Жива планета», первісним інвестором квартири №39 є ОСОБА_2, однак договір має інший номер - 94/10.

Посилання на цей договір зроблено і в угоді про уступку права вимоги стосовно квартири 39, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що не тягне зміни номеру договору. Зі змісту же списку товариства випливає, що договір №94/10 укладений стосовно квартири №119. Сторонами є товариство та інвестор ОСОБА_13 Відкидаючи можливість первісного укладання ОСОБА_2 інвестиційної угоди на квартиру №119 в цьому будинку, ОСОБА_7 зрозумілих пояснень з приводу не збігання даних за списками товариства з даними договору на ім'я ОСОБА_2 не надав.

Роблячи аналіз наданих угод, суд приходить до висновку про те, що дата та номер спірної угоди логічно співпадають з попередніми та подальшими угодами, укладеними товариством протягом листопада та грудня 2005 р. Так, товариством укладені наступні угоди: квартира №74 - угода 135/11 від 15.11.2005 р.; квартира №1 - угода 136/11 від 30.11.2005 р.; квартира №104 - угода 137/12 від 01.12.2005 р.; спірна квартира №39 - угода 138/12 від 08.12.2005 р.; квартира №12 - угода 139/12 від 19.12.2005 р.

З'ясування судом можливих підстав зарахування коштів від імені ОСОБА_1 на рахунок товариства, ОСОБА_7 спочатку стверджував суду, що ОСОБА_11 ніколи не був його партнером та співвласником товариства. Але наявність в матеріалах справи копії протоколу №1 зборів учасників ТОВ »Жива планета»від 12.05.2003 року, свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_14 після смерті ОСОБА_11 (50% статутного капіталу товариства «Жива планета») спростовує таку заяву. Спростував її і сам ОСОБА_7, мотивуючи внесення коштів на рахунок товариства начебто для виділення частки ОСОБА_11 за проханням його синів (ще за час життя ОСОБА_11.). Але вже на відміно від змісту позовної заяви товариства «Жива планета» та змісту заперечень на позов ОСОБА_1, ОСОБА_7 зазначає суму не в п'ятдесят, а в сорок тисяч доларів США, яка за його наказом внесена підлеглими на рахунок підприємства. Суд не приймає до уваги таку заяву з тих підстав, що главою 8 Цивільного Кодексу України встановлені інші умови та порядок виходу особи із складу засновників товариства та виплати його частки.

Відповідач неодноразово наполягав на тому, що раніш ніколи не бачив та не спілкувався з ОСОБА_1, що протягом трьох років він чекав її появи за викликами в офіс з метою повернути кошти, ОСОБА_7 пояснив суду наявність його номера в списку вхідних дзвінків за даними оператора мобільного зв'язку з номера ОСОБА_16, чоловіка позивачки, так, що дзвонив з ціллю з'ясувати, «що вони роблять біля їх будинку».

Проте твердження ОСОБА_7 про направлення на адресу ОСОБА_1 листів з повідомленнями про необхідність з'явитися в офіс товариства для отримання помилково зарахованих коштів, спростовується довідкою поштової установи, згідно якої жодної кореспонденції від товариства «Жива планета»на адресу ОСОБА_1 не надходило.

Наявні в матеріалах справи довідки про вчинення крадіжок документів товариства, на які посилається відповідач, взагалі не містять інформації про порушення кримінальних справ за цими фактами, тим більше відносно братів ОСОБА_1.

Судом не приймається до уваги інформація стосовно крадіжок документів виходячі з наступних підстав.

Згідно листу начальника Державної податкової адміністрації в Одеській області від 07.04.2011 року №12231/У126-0404 з метою перевірки достеменності інформації щодо втрати документів товариством «Жива планета», наведеної в довідках Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області від 25.04.07 року №31/13-3546 та від 29.12.07 року № 31/19-12135, які надані керівником товариством ОСОБА_7 до ДПА в Одеській області, підготовлено та направлено запит до ГУМВС в Одеській області. На вимогу ДПА в Одеській області співробітниками ВДСБЕЗ у ГУМС в Одеській області проведена перевірка, за результатами якої встановлено, що реєстрація наданих довідок в журналах вхідної та вихідної кореспонденції Київського РВ не мала місця. Інформація стосовно товариства «Жива планета» до ЖРЗПЗ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за №12193 від 28.12.2007 року не реєструвалась.

Твердження ОСОБА_7 про відсутність доступу до спірної квартири у родини ОСОБА_1 спростовано поясненнями свідка ОСОБА_17 який пояснив, що у 2008 році на об'єкті вперше з'явився ОСОБА_2 з договором на квартиру №39 та оскільки він його ніколи раніше не бачив, зателефонував ОСОБА_7, який сказав, що власником зазначеної квартири є власником зазначеної квартири. та ОСОБА_18, яких приведено до присяги, повідомлено про кримінальну відповідальність за дачу свідомо невірних свідчень. Подальші перебудови у спірній квартирі робилися після звільнення ОСОБА_17 з посади.

Бригадир ОСОБА_18 пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 та з її чоловіком, неодноразово бачили їх на об'єкті, обговорювали з ними питання щодо перепланування квартири. Так, ним зроблений демонтаж прорізу (перехід між деремо та іншим рівнями), демонтаж нового прорізу те забивання старого, демонтовано старі перегородки та вмонтовано нові худе, про що складалися кошториси. Оглянув надані ОСОБА_1 письмові кошториси, ОСОБА_18 пояснив, що кошторис складений ним особисто під час виконання робіт з перепланування цієї квартири. Усі роботи були сплачені ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_16 дав покази, антологічні свідченням ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та зазначив, що особисто був присутнім 08.12.2005 року при укладанні договору та розрахувався грошима, які перед цим отримав у банку що збігається з поясненнями інших свідків.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2 з наступних підстав.

Так в заперечення вимог позивача ОСОБА_2 пояснював суду, що у 2004 року уклав договір з товариством «Жива планета» про інвестування квартири №39, але вартість квартири назвати не зміг. Чому усі коринці касових ордерів підписані виключно ОСОБА_7, а не касиром, також пояснити не зміг, зазначив, що йому було байдуже. Але вже 04.10.2007 року продав її ОСОБА_3 Коли дізнався про наявність судового спору щодо квартири №39, він вже не мав до неї ніякого відношення. Між тим, ОСОБА_2 не зміг пояснити наявність його номера договору у списках пайщиків щодо квартири №119, укладання первісної угоди щодо цієї квартири заперечував. Пояснив, що власником квартири №119 є ОСОБА_13, яка є матір'ю ОСОБА_8 - його однокурсника.

На питання про сумісне володіння з сім'єю ОСОБА_8 будь-яким іншим нерухомим майном відповідати відмовився. ОСОБА_2 заперечував виклик на допит у правоохоронні органи по кримінальній справі проти ОСОБА_7, але до матеріалів цивільної справи залучена копія протоколу допита ОСОБА_2, де свідок стверджував, що на день допиту він є інвестором спірної квартири №39. Будь яких пояснень з цього приводу ОСОБА_2 надати суду не зміг. У зв'язку з наведеними обставинами суд бере до уваги інформацію філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Одесі від 04.05.2011 року № 063/1107/2969 про те, що на рахунки ТОВ «Жива Планета»з моменту їх відкриття у 2003 року та до 14.04.2011 року від ОСОБА_13 грошових коштів не надходило, а також інформацію Одеського міського бюро технічної інвентаризації і реєстрації об' єктів нерухомості від 04.02.2011 року №233528.72 про те, що ОСОБА_13 і ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, а також, що до 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_20, ОСОБА_21 були співвласниками квартири АДРЕСА_5 в м. Одесі.

Судом також була врахована та обставина, що впродовж трьох років, з 2008 року по 2011 рік відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, знаючи про розгляд в суді справи стосовно спірної квартири, про свої права не заявляли, про залучення до участі у справі не клопотали.

Також суд бере до уваги, що деталізація дзвінків абонента НОМЕР_1 (ОСОБА_16.) з 01.04.2007 року по 31.05.2007 року містить безліч як вихідних, так і вхідних дзвінків на номери, що належать свідку ОСОБА_17 та директору ТОВ «Жива планета» ОСОБА_7, чого останні не заперечували в судовому засіданні.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає його загальним засадам та ст.627 Цивільного кодексу України, яка вказує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про дійсність укладеного 08.12.2005 року договору №138/2 про пайову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку між ТОВ «Жива планета» та ОСОБА_1 Так, п.3.8 договору від 08.12.2005 року №138/2 сторони передбачили, що достатніми підставами для підтвердження права на пайову участь в будівництві вищевказаного об'єкту пайщиком є: даний договір, підписаний сторонами і скріплений печатками обох сторін (для юридичних осіб), та документи (платіжні, накладні), що підтверджують внесення фірмі паю у повному обсязі у межах строку, вказаного в п.3.1 договору.

Таким чином на підставі викладених обставин, позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 майнових прав та обов'язків пайщика за договором від 08.12.2005 року №138/12 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п.3.2 договору фірма, в якості свого внеску в дольову участь, зобов'язується власними силами та з притягненням власних трудових ресурсів, механізмів, обладнання, а також дольових і позикових коштів юридичних і фізичних осіб завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку, у відповідності з проектом і вимогами ДБН, та передати пайщику в натурі чотирьохкімнатну квартиру проектною площею 123 кв.м №39 на десятому поверсі у двох рівнях (доля пайщика) в порядку виділення долі пайщика зі створеного сторонами за даним договором спільного майна.

Враховуючи зміст ст.ст. 526, 629 ЦК України, те, що ОСОБА_1 виконано у повному обсязі зобов'язання за договором про дольову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку №138/2, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги про визнання за позивачем права на отримання чотирикімнатної дворівневої квартири №39 проектною площею 123 кв.м на десятому поверсі трьох секційного 10-типоверхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Одесі та отримання відповідного свідоцтва про право власності на вказану квартиру.

Оцінюючи посилання товариства «Жива планета» на те, що спірна квартира була закріплена спочатку за ОСОБА_2 на підставі договору від 21.10.2004 року №94/10, а потім - на підставі угоди про заміну сторони від 04.10.2007 року №1 - за ОСОБА_3, суд не приймає її до уваги, оскільки роблячи аналіз сукупності наданих сторонами доказів та інших матеріалів справи він свідчить, що наданий відповідачем договір на ім'я ОСОБА_2 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а був спрямований на незаконне заволодіння майном ОСОБА_1

Між тим на вимогу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було зазначено, що невідповідність номеру договору не є підставою для визнання його недійсним, не з'ясовано чи мало право товариство розпоряджатися спірною квартирою, належним чином не досліджено взаєморозрахунків між сторонами, чи впливав стан розрахунків на чинність договору про пайову участь, тощо.

При попередніх розглядах справи дані обставини розглядались судом, проте не були повністю відображені у рішенні суду.

Так відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 212 ЦК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Суд вважає на необхідне зазначити, що відносно наданого відповідачами договору з ОСОБА_2 мова йде не тільки про невідповідність номеру цього договору, але мають місце і інші невідповідності, що у сукупності дає підстави вважати визнати цей договір недійсним, а саме:

В матеріалах даної цивільної справи міститься 2 тотожні за змістом договори: оспорюваний договір №94/10 від 21.10.2004р., сторонами в якому є ТОВ «Жива Планета» та ОСОБА_2 та договір №122/11 від 24 листопада 2004 року, сторонами в якому є ТОВ «Жива Планета» та ОСОБА_13 Зі змісту п. 3.1 вказаних договорів вбачається, що Пайовики згідно договорів повинні сплатити однакові суми в розмірі 487 639 грн. Однак, як вбачається з п. 3.2 згаданих договорів, однакова сплата здійснюється за абсолютно різні за площею квартири. Так за договором ОСОБА_2 площа дорівнює 124,1 кв. м., а за договором ОСОБА_13 площа становить 145,4 кв. м.

Між ОСОБА_2 та ТОВ «Жива Планета» було укладено договір №94/10 від 21.10.2004р. Вказаний факт підтверджується наданими представником ТОВ «Жива Планета» списками пайовиків, де за квартирою №119 закріплено договір №94/10.

Зі слів самого ОСОБА_8 (аудіо запис судового засідання) - ОСОБА_2, його близький друг, після укладення договору здійснює поетапну оплату в установі банку за договором №94/10. Під час судового розгляду справи представником ТОВ «Жива Планета» надаються копії квитанцій до прибуткових касових ордерів з підставою оплати «дольова участь АДРЕСА_1, договір №94/10». При цьому, дві з трьох квитанцій не містять печатки підприємства, з них вбачаються відмінності у підписі директора, жодних книг обліку прибуткових касових ордерів або інших документів бухгалтерської звітності представниками ТОВ «Жива Планета» надано не було.

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 затверджено положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», яким встановлено форму прибуткового касового ордеру. У вказаній формі передбачено місце для печатки.

Згідно з п. 3.3 зазначеного Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Додані відповідачами копії квитанцій до прибуткових касових ордерів не відповідають нормам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ОСОБА_2 оригінали примірників квитанцій про сплату паю до суду не надав, співставити риску відрива на документах не видалось можливим.

Надані відповідачами квитанції не можуть бути визнані судом належним доказом про наявність проведення оплати за ними.

Посилання представника ТОВ «Жива Планета» на втрату печатки у 2007 році повністю спростовуються наявністю її відбитку в акті приймання будинку в експлуатацію 2010 року поряд з особистим підписом директора ОСОБА_7, що також приймається судом до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_22, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 виготовили договір №122/11 від 24 листопада 2004 року, в якому замінили пайовика з ОСОБА_2 на ОСОБА_13, оскільки вище наведене пояснює чому саме за квартиру №122 за договором №122/11 ОСОБА_13 не було зараховано грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «Жива Планета» та в подальшому квартира №119 не була оформлена належним чином в органах державної реєстрації.

Таким чином договір ОСОБА_2 №94/10 був повністю змінений, та його право на житло було переведено на квартиру позивача №39.

Судом було встановлено, що ТОВ «Жива Планета» не мало права розпоряджатися спірною квартирою, оскільки договір з ОСОБА_2 щодо квартири №39 не було укладено на час укладення договору з позивачем, а насамперед існував договір №94/10 між ТОВ «Жива Планета» та ОСОБА_2 на квартиру №119.

В подальшому ОСОБА_22, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було виготовлено угоду про зміну сторони за договором №1 від 04.10.2007р., відповідно до якої новим пайовиком за договором №94/10 ставав ОСОБА_3, що є рідним братом представника ОСОБА_8.

Суд вважає, що даний правочин було вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, тому він, відповідно до ст. 234 ЦК, є фіктивним. Про його фіктивність також свідчить той факт, що ОСОБА_3 за весь час не здійснив оплату за нібито переданий йому пай.

Судом була взята до уваги та обставина, що ОСОБА_2, та ОСОБА_8 не змогли пояснити суду про походження коштів, на які були нібито придбані спірні квартири.

Суд вважає, що право на спірну квартиру у нового пайовика ОСОБА_3 не виникало, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати угоду щодо заміни сторони за договором про пайову участь від 04.10.2007 року №1 недійсною.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,15,146,213,215,224,225,226 ЦПК України, ст.ст. 6,15,16,177,190,317,328,331,386,391,526,626,629 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива Планета», ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Виконавчий комітет Одеської міської ради, про визнання права власності на квартиру та усунення перешкод у користуванні нею, визнання договорів недійсними - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на чотирикімнатну дворівневу квартиру АДРЕСА_1 в м. Одесі.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Жива Планета» та його представників, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 в здійсненні прав власника.

Визнати недійсним договір №94/10 від 21.10.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жива Планета» про пайову участь в будівництві, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Жива Планета» зобов'язалось передати ОСОБА_2 в натурі чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Визнати недійсною угоду про заміну сторони за договором про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку №1 від 04.10.2007 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Жива Планета», ОСОБА_2, ОСОБА_3 відносно чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя