Постанова

від 28.02.2014 по справі 913/2988/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.02.2014 року справа №913/2988/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:Полякова О.М. - за дов., від відповідача:Басова Г.А. - за дов., Фірсов І.С. - за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Луганський центр утилізації відходів" м.Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 16.01.2014 року у справі№913/2988/13 (суддя Шеліхіна Р.М.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромбудремонт" м.Луганськ до комунального підприємства "Луганський центр утилізації відходів" м.Луганськ простягнення 84700,00 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.01.2014 року по справі №913/2988/13 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромбудремонт" м.Луганськ задоволено та стягнуто з комунального підприємства "Луганський центр утилізації відходів" м.Луганськ заборгованість у сумі 84700грн. та витрати на судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, акт звіряння взаєморозрахунків від 03.01.2012 року, який суд першої інстанції визнав доказом переривання строку позовної давності, є лише документом бухгалтерського обліку та не може розцінюватися як визнання підприємством боргу, оскільки його підписано неуповноваженою особою. Крім того, скаржник зауважує про неправомірне прийняття судом першої інстанції до розгляду позовної заяви, яка не містила обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум та доказів сплати судового збору, та не вчинення з боку суду процесуальних дій щодо виправлення вказаних недоліків такої позовної заяви.

У запереченнях на апеляційну скаргу б/н від 22.02.2014 року представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апелянт висловився на підтримку вимог, викладених в апеляційній скарзі; представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України переглядає матеріали справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, між товариством з обмеженою відповідальністю "Лугпромбудремонт" м.Луганськ (орендодавець) та комунальним підприємством "Луганський центр утилізації відходів" м.Луганськ (орендар) 01.09.2009р. укладено договір оренди автомобільного транспортного засобу, на підставі якого орендодавець зобов'язаний надати орендарю у тимчасове платне користування автомобільні транспортні засоби з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до п.4.1 договору, орендна плата складає 10 000,00 грн. у місяць (п.4.1). Орендар зобов'язується вносити орендну плату щомісячно шляхом перерахування грошової суми на поточний рахунок орендодавця у строк до 7 числа місяця, наступного за звітним (п. 4.2).

Додатком №1 до договору визначено перелік транспортних засобів, які підлягають передачі в оренду.

Додатковою угодою від 30.07.2010р. встановлено строк дії договору до 01.11.2010р. (а.с.45).

Факт прийняття відповідачем автотранспортних засобів в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 01.09.2009 (а.с.11).

У період дії договору з вересня 2009р. по жовтень 2010р. між сторонами були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких сторонами зафіксовано вартість наданих позивачем послуг з оренди автотранспорту (а.с.92-105). Вказані акти підписані обома сторонами без заперечень.

В підтвердження обставини, яка свідчить про визнання відповідачем боргу перед позивачем на суму 84700грн., позивач посилається на акт звірення взаємних розрахунків від 03.01.2012 (а.с.13), підписаний директором ТОВ "Лугпромбудремонт" та головним бухгалтером Комунального підприємства "Луганський центр утилізації відходів" (а.с.13).

Неналежне виконання відповідачем умов договору оренди автомобільних транспортних засобів від 01.09.2009р. за період з лютого по жовтень 2010 року стало підставою для звернення позивача до господарського суду з розглядуваним позовом, предметом якого є стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 84700,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також, що позовні вимоги заявлені позивачем в межах строку позовної давності.

Колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для часткового задоволення позову, а тому вважає висновок господарського суду щодо задоволення позову в повному обсязі передчасним, виходячи з наступного.

Як вірно визначено судом першої інстанції, укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз.1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено обов'язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи не спростовується, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди автомобільних транспортних засобів від 01.09.2009р. належним чином не виконав, орендну плату за період дії договору з лютого по жовтень 2010 року не сплатив, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 84700,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення боргу з орендної плати за період з вересня 2009 року по жовтень 2010 року (а.с.44).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулося до господарського суду Луганської області з даним позовом 31.10.2013р. (а.с.28).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки.

За приписами статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, підписавши акт звіряння взаєморозрахунків від 03.01.2012 року, відповідач вчинив дії, що переривають перебіг позовної давності щодо всієї суми основного боргу.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про те, що визнання відповідачем заборгованості підтверджується вказаним актом звіряння, оскільки останній не може бути доказом визнання боргу відповідно до ст. 264 ЦК України з наступних підстав.

Так, зазначений акт підписаний з боку відповідача лише головним бухгалтером (бухгалтером) підприємства, у зв'язку з чим останній має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Водночас, відсутність в зазначеному документі підписів перших керівників сторін або інших осіб, які в силу довіреності (доручення, договору тощо) мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акту звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості і який може служити підставою для відновлення строку позовної давності.

Тому, з врахуванням встановлених обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що за позовною вимогою про стягнення заборгованості за жовтень 2010 року у розмірі 10 000,00 грн. (початок прострочення з оплати якої, з урахуванням п.4.1 договору, почався з 08.11.2010 року) строк позовної давності не сплинув, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Щодо решти цих вимог, зокрема стягнення боргу з орендної плати за період з лютого по вересень 2010 року в розмірі 74 700,00 грн., колегія суддів в їх задоволенні відмовляє у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду скасовує рішення господарського суду Луганської області від 16.01.2014 року по справі №913/2988/13 в частині задоволення позову про стягнення боргу з орендної плати за період з лютого по вересень 2010 року в розмірі 74 700,00 грн. як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, а в решті дане рішення залишає без змін.

Доводи апелянта в частині прийняття судом першої інстанції позовної заяви до розгляду з порушенням ст.ст.54,56,57 ГПК України до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом позовної заяви та відповідною квитанцією про сплату судового збору у встановленому законом розмірі (а.с.40).

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Луганський центр утилізації відходів" м.Луганськ - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 16.01.2014 року по справі №913/2988/13 - частково скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 16.01.2014 року по справі №913/2988/13 в наступній редакції:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромбудремонт" м.Луганськ до комунального підприємства "Луганський центр утилізації відходів" м.Луганськ про стягнення 84700,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Луганського центру утилізації відходів" (м. Луганськ, вул. "Московська", буд. 144, ід.код 35399630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромбудремонт" ( м. Луганськ, вул. 395-ої Шахтарської Дивізії, 10-г, ід.код 35555031) борг з орендної плати за жовтень 2010 року за договором оренди автомобільного транспортного засобу від 01.09.2009р. у сумі 10 000,00 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 203,13 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення боргу з орендної плати за період з лютого по вересень 2010 року в розмірі 74 700,00 грн. - відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромбудремонт" (м.Луганськ, вул. 395-ої Шахтарської Дивізії, 10-г, ід.код 35555031) на користь Комунального підприємства "Луганського центру утилізації відходів" (м. Луганськ, вул. "Московська", буд. 144, ід.код 35399630) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 805,65 грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим.

1-позивачу

2,3-відповідачу

4. у справу

5-ГСЛО

6-ДАГС