Ухвала

від 13.02.2014 по справі 2а-0770/1326/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/78355/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чопської митниці на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чопської митниці про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Ужгородської митниці Державної митної служби України №11-к від 28.03.2011. Поновлено ОСОБА_2 на займаній на час звільнення посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ужгород» Ужгородської митниці Державної митної служби України з 04 квітня 2011 року. Стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Ужгородської митниці Державної митної служби України №11-к від 28.03.2011. Поновлено ОСОБА_2 на займаній на час звільнення посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ужгород» Ужгородської митниці Державної митної служби України з 04 квітня 2011 року. Зобов'язано Чопську митницю здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2011 року по 21 листопада 2012 року.

Чопська митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ужгород» Ужгородської митниці Державної митної служби України.

Відповідно до наказу Державної митної служби України №750 від 13.07.2010 «Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Закарпатської області», Держмитслужбою України припинено діяльність Ужгородської митниці шляхом приєднання її до Чопської митниці Державної митної служби України з визнанням останньої її правонаступником.

До затвердження нової штатної чисельності Чопської митниці, станом на 09.08.2010, штатна чисельність Ужгородської митниці, згідно наказу Держмитслужби України від 09.08.2010 № 884 «Про затвердження граничної чисельності працівників митних органів» становила 399 осіб, Чопської митниці - 495 осіб.

Після затвердження нової штатної чисельності, відповідно до наказу Держмитслужби України від 13.08.2010 № 920 штатна чисельність працівників Чопської митниці склала 889 одиниць. Отже, загальна чисельність працівників була зменшена на 5 одиниць.

На виконання статті 49-2 Кодексу законів про працю України 27 січня 2011 року ОСОБА_2 був ознайомлений з повідомленням про наступне вивільнення.

Наказом Ужгородської митниці №11-к від 28.03.2011 ОСОБА_2 був звільнений з займаної посади головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ужгород» Ужгородської митниці Державної митної служби України з 04 квітня 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність винесення оскаржуваних позивачем наказів з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом вказаної норми Закону, при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення діяльності підприємства одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення на роботі на новоутвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 49 2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 не було запропоновано жодної посади та відповідачами не було проведено жодних дій щодо можливого працевлаштування позивача. Даний факт сторонами не заперечується.

Водночас згідно штатних розписів та інформації про вакантні посади станом на момент звільнення ОСОБА_2 в Чопській митниці існували вакантні посади: старших інспекторів, інспекторів, тощо.

Судами встановлено і не заперечується відповідачами, що останніми було проігноровано вимоги трудового законодавства щодо надання працівнику пропозиції іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірними та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачами при звільненні не були додержані вимоги статтей 40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Чопської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді А.Ф. Загородній

М.М. Заїка