Постанова

від 11.02.2014 по справі 33/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014р.м.Київ№ 33/191 14:39

За позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудхім»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Налмак»

про визнання недійсною угоди та стягнення в доход держави 21 000,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Пісна Д.В. (представник за довіреністю №99 від 26.09.2013р.);

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: Зосименко Г.Р. (представник за довіреністю від 04.02.2014р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва (надалі також - позивач) звернулася до суду з позовною заявою про визнання недійсним Договору підряду №23/10-03 від 23.10.2003р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудхім» (надалі також - відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Налмак» (надалі також - відповіда-2), а також про стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1, а потім з відповідача-1 на корить державного бюджету суму коштів в розмірі 21 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами договір є таким, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у однієї з сторін, а діяльність ТОВ «Інтербудхім» є такою, що здійснюється з порушенням вимог законодавства.

Відповідач-1 заперечень проти позову не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про судове засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, пояснюючи це тим, що виконання робіт в повному обсязі підтверджує спрямованість угоди на реальне настання правових наслідків.

Ухвалою від 22.04.2005р. суддею Лосєвим А.М. було порушено провадження в справі №33/191 та призначено її до розгляду на 25.05.2005р.

В судовому засіданні 25.05.2005р. розгляд справи було відкладено до 08.06.2005р.

В судовому засіданні 08.06.2005р. розгляд справи №33/191 було відкладено до 29.06.2005р.

В судовому засіданні 29.06.2005р. провадження в справі №33/191 було зупинено у зв'язку з направленням на адресу Прокуратури міста Києва повідомлення про виявлення фактів порушення законності, для належної перевірки та вирішення питання щодо порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, у т.ч. ухилення від сплати податків, встановлення осіб, винних в порушенні чинного законодавства та вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. №37 від 04.10.2005р. справа №33/191 була передана для прийняття до свого провадження судді Морозову С.М. у зв'язку з призначенням судді Лосєва А.М. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

Листом №06-37.1/2196 від 23.07.2010р. суддя Морозов С.М. звернувся до сторін процесу з проханням повідомити суд в разі якщо відпали обставини, що зумовили зупинення провадження у справі.

Відповіді від сторін до суду не надійшло.

14.10.2013р. судом було повторно направлено на адреси сторін, Прокуратури міста Києва та Прокуратури Солом'янського району м. Києва лист №33/191 з проханням повідомити про наявність або відсутність обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 13.01.2014р. матеріали справи №33/222 були прийняті до провадження суддею Морозовим С.М., провадження в справі поновлено та призначено судове засідання на 28.01.2014р. Окрім того, вказаною ухвалою судом було перейдено до розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання 28.01.2014р. представники відповідачів не з'явились, розгляд справи було відкладено до 11.02.2014р.

В судове засідання 11.02.2014р. представники відповідача-1 не з'явились, заяв та клопотань до суду не надіслали, про час та місце судового розгляду належним чином та завчасно повідомлялись.

В судовому засіданні 11 лютого 2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини в адміністративній справі, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2003 року між ТОВ «Налмак» (генпідрядник за Договором) та ТОВ «Інтербудхім» (підрядник за Договором) було укладено Договір-підряду №23/10-03 (надалі - Договір, спірний Договір), згідно якого відповідач-1 приймає на себе зобов'язання виконати реконструкцію житлового будинку за адресою м. Київ, вул. тверський тупик, 6/8, а відповідач-2 зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її по договірній ціні, визначеною на основі узгодженого кошторису.

Виконання Договору підтверджується актом №1-2 приймання виконаних підрядних робіт, що підписаний 30.12.2003р., податковою накладною №23/10 від 28.10.2003р. на суму 21 000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 3 500,00 грн.), платіжним дорученням №494 від 28.10.2003р.

Позивач вказує, що оспорюваний Договір має бути визнаний недійсним з підстав передбачених ст. 49 Цивільного кодексу України.

Згідно із п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За таких обставин, враховуючи, що виникнення і припинення оспорюваних правовідносин між відповідачами відбулось у період дії Цивільного кодексу УРСР мають бути застосовані відповідні положення цього кодексу.

Відповідно до ст. 49 ЦК України недійсною є угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

До угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Із наданих суду доказів вбачається, що позивачем не доведено належним чином в чому саме полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання угоди і чи була вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а також наявність в діях відповідачів у формі умислу.

Позовні вимоги ДПІ у Солом'янському районі міста Києва в справі №33/191 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05.05.2004р. визнані недійсними установчі документи ТОВ «Інтербудхім» (статут, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію з моменту реєстрації, свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість) з тих підстав, що Чахаєв А.Г., який є співзасновником даного підприємства до діяльності товариства був непричетний, документи щодо створення підприємства підписав не маючи намірів здійснювати підприємницьку діяльність, документів від імені товариства не підписував, до фінансово-господарської діяльності підприємства був непричетний. Отже фінансово-господарську діяльність здійснювали інші особи.

Таким чином, в рішенні суду встановлений факт, що один із засновників підприємства при його створенні не мав намірів та не здійснював від імені товариства ніякої діяльності. Тобто діяльність здійснювала інша особа, якій передано всі документи, щодо повноважень інших осіб діяти від імені підприємства, або ж того, що виключно Чахаєву А.Г. було надано право на підпис усіх документів від імені товариства в рішенні суду не зазначено, таких фактів не встановлено.

Згідно статті 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і приймає на себе обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статусом, яким визначається і порядок обрання або призначення цих органів.

Органи юридичної особи - це призначені або обрані посадові особи. Таким чином наявність прямого умислу та корисливої мети на ухилення від сплати податків може бути встановлено виключно у фізичних осіб. Фізична особа (посадова особа) визнається винною тільки судом загальної юрисдикції.

Окрім того, відповідно до чинного законодавства, у випадку, якщо угода підписана особою, яка немає відповідних повноважень, то така угода може бути визнана судом недійсною лише у випадку, якщо юридична особа, від імені якої діяв не уповноважений представник, в подальшому не схвалила дану угоду (ч. 1 ст. 63 ЦК УРСР). В даному випадку факт визнання укладеної угоди юридичною особою підтверджений матеріалами справи (роботи за договором виконані, податки сплачені). Доказів того, що угода підписана не уповноваженою особою до суду не надано.

Відповідно до наданих на судовий запит документів, судом встановлено, що ТОВ «Інтербудхім» (код ЄДРПОУ 32386875) зареєстроване в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003р. загальний обсяг продажу товариством становив 938 476,00 грн., сума податку на додану вартість - 187 695,00 грн. Податкові зобов'язання за податковою накладною виданою 28.10.2003р. виникли саме в даному податковому періоді та становили 3 500,00 грн., тобто відсутні підстави вважати не задекларованою суму податку за укладеною угодою.

Податковою декларацією на прибуток підприємств за 2003р. рік підтверджено, що в період укладання спірної угоди звітність до податкової інспекції подавалась вчасно та з відповідними показниками фінансово-господарської діяльності.

Обліковою карткою підтверджено сплату визначених у встановленому законом порядку сум до бюджету.

Як вбачається з позовної заяви позивач вважає доказом спрямованості умислу щодо укладення спірної угоди - визнання недійсними в установленому законом порядку установчих документів ТОВ «Інтербудхім».

Однак, відповідно до п. 22 роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/334 від 12.09.1996р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням реорганізацією та ліквідацією підприємств» (із змінами та доповненнями), саме лише визнання господарським судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємств, а також прийняття господарським судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державною реєстру.

Позивач не довів суду обставини, на які він посилається, не визначив в позовній заяві і не обґрунтував: чим саме порушено інтереси держави в цілому, які конкретні нормативні акти, що визначають соціально-економічні основи держави не дотримано; чи був намір та прямий умисел порушити вимоги закону, а якщо був, то у якої саме особи; не визначив і не обґрунтував розмір шкоди або збитків заподіяних державі, шляхом ухилення від сплати податків та заподіяння її саме укладанням спірного договору, не доведено факту несплати податків відповідачами згідно спірної угоди.

За таких обставин, позовні вимоги в справі №33/191 про визнання недійсним Договору підряду №23/10-03 від 23.10.2003р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки вимога позивача про стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1, а потім з відповідача-1 на корить державного бюджету суми коштів в розмірі 21 000,00 грн. є похідною від вимоги про визнання недійсним Договору підряду №23/10-03 від 23.10.2003р., то відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання недійсним Договору підряду №23/10-03 від 23.10.2003р. виключає можливість задоволення позову в частині стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1, а потім з відповідача-1 на корить державного бюджету суми коштів в розмірі 21 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільним кодексом України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повна постанова складена 17.02.2014р.

Суддя С.М. Морозов