Постанова

від 21.02.2014 по справі 812/10312/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10312/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Козловській А.О.,

за участю:

представника позивача: Черненко І.І.,

представника відповідача: Некрасенко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ПЛАСТ" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0009321501 від 05.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 780979,00 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2013 року позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області №0009321501 від 05.12.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 780979,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає, що з 22.11.2013 року по 26.11.2013 року Ленінською ОДПІ у м. Луганську проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "САВ-ПЛАСТ" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 348/15-300/34641700 від 27 листопада 2013 року.

У п. 4 вказаного акту зазначено, що "Перевіркою встановлено порушення ТОВ "САВ-ПЛАСТ":

Абзацу третього п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п.6 Порядку від 17.12.2012. № 1340 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 624 783 грн.,"у тому числі за лютий 2011 року в сумі 624 783 грн.

Не погодившись із вказаним актом перевірки ТОВ "САВ-ПЛАСТ" 29.11.2013. надало відповідачу заперечення до вказаного акту та додало до них документи податкового обліку на підтвердження правомірності своїх дій щодо подання уточнюючого розрахунку за лютий 2011 року, а саме копію реєстру виданих та отриманих податковий накладних за лютий 2011 року, які просили, врахувати при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Ці документи відповідачем не були прийняті до уваги, так само як і заперечення до акту перевірки.

05 грудня 2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рушення № 0009321501, яким ТОВ "САВ-ПЛАСТ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додан вартість на суму 780 979, 00 грн. (з яких: 624 783, 00 грн. - за основним платежем, 156 196, 00 грн. за штрафними санкціями). У зв'язку з чим просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з доводів викладених у адміністративному позові, та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Надав письмові заперечення в яких зазначив, що на думку позивача позапланова невиїзна документальна перевірка проведена з порушенням норм законодавства, але на запит Ленінської ОДПІ у м. Луганську від 07.11.13 № 10322/15-300, позивачем було надано лише первинні бухгалтерські документи, згідно супроводжувального листа № 8/11 від 18.11.13 p., та не надано обгрунтованих пояснень щодо правомірності формування податкового кредиту по уточнюючому розрахунку за лютий 2011 р.

Таким чином, Ленінська ОДПІ у м. Луганську на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу мала всі законні умови призначення перевірки, а саме:

виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях;

направлення письмово запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень;

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень. Уточнюючий розрахунок ТОВ "Сав-пласт" було надано до податкового органу 20.02.12 p., за формою затвердженою Наказом Міністерством фінансів України від 25.11.11 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість". Даний порядок затверджено відповідно до п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу України, який набрав чинності 01.01.11 р. та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.11 № 446, тому вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, ні яким разом не можуть поширюватись на уточнюючий розрахунок за лютий 2011 р.

Згідно інформації АС "Податковий блок" позивач надав до податкового органу декларацію за лютий 2011 р. 21.03.2011 р. № 29350, додаток № 5 від 21.03.11 р. № 29347 та реєстр виданих та отриманих податкових накладних від 21.03.11 р. № 29344, у якому зазначені обсяги поставок - ПДВ у сумі 551684,62 грн, обсяги придбання - ПДВ у сумі 74031,27 грн.

Розбіжність між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 p., наданого до Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області 21.03.11 р. та наданої ТОВ "Сав-пласт" копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 р. до акту заперечень складає:

по обсягам поставок - 656660,17 грн,

по обсягам придбання - 624782,40 грн.

Саме ця розбіжність в обсягах поставок та обсягах придбання задекларована у уточнюючому розрахунку за лютий 2011 p., який наданий 20.02.12 р.

Підприємство має право надати уточнюючий розрахунок, якщо у майбутніх періодах самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України та з урахуванням ст. 102 Податкового Кодексу України, але якщо це не суперечить вимогам інших статей Податкового кодексу України, тобто позивачем не було враховано що відповідно до абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу - "у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної".

На порушення абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту у зв'язку з віднесенням у лютому 2011 p., згідно уточнюючого розрахунку суму ПДВ 624783,00 грн по податковій накладній з дати виписки якої минуло понад 365 календарних днів. Крім того, на порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 624783,00 грн.

Дані уточнюючого розрахунку не були відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 p., чим порушено п. 6 Порядку "Про затвердження форми Реєстру виданий та отриманих податкових накладних та порядку його ведення" від 17.12.2012 № 1340 та п. 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ПЛАСТ" зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.2006 року (а.с.22). Відповідно до свідоцтва № 100053980 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.23).

ТОВ "САВ-ПЛАСТ" отримало запит від 07.11.2013 року № 10322/15-300 від Ленінської ОДПІ у м. Луганську вимогою надати пояснення та документальне підтвердження правомірності формування податковог кредиту по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправлення) самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року, а саме: первинні документи, згідно яких сформовано податковий кредит (податкові наклади касові чеки, готельні рахунки та інше). У разі ненадання вказаних документів Ленінській ОДПІ у и Луганську збиралась провести позапланову документальну перевірку на підставі п.п. 78.1.1. п.78.1 сі 78 ПК України (а.с.32).

Супровідним листом від 18.11.2013 року №9/11 позивачем надано первинні документи дл податкового органу згідно переліку (а.с.33).

Згідно наказу начальника Ленінської ОДПІ у м. Луганську №624 від 22.11.2013 року "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "САВ-ПЛАСТ" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по уточнюючої" розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійні виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, яки наданий 20.02.2012 року № 9007135438" вказана позапланова невиїзна документальна перевірю призначена та проведена на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78, п.п. 78.4. crjr 78, п.79.1 та п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням ТОВ "САВ-ПЛАСТ" повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит Ленінської ОДПІ у м. Луганську (а.с.25).

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2013 року № 348/15-300/34641700 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "САВ-ПЛАСТ" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по уточнюючої" розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійні виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (а.с.27-30).

В ході перевірки встановлено порушення:

- абзацу третього п. 198.6 ст. 198, п. 200, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, п. 6 Порядку від 17.12.2012 року № 1340 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 624783,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 624783,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 05.12.2013 року № 0009321501 яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 624783,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 156196 грн. (а.с.24).

ТОВ "САВ-ПЛАСТ" звернулося до Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області з запереченнями (а.с.53-54) за результатом розгляду позивачем отримано відповідь № 12127/15-300 від 04.12.2013 року якою відмовлено у задоволенні заперечень позивача (а.с.55-56).

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив їх до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення абзацу третього п. 198.6 ст. 198, п. 200, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 624783,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 624783,00 грн. в результаті господарських взаємовідносин з ТОВ "НВП "Агровєстком"

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. п. 7.2.6 п. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Отже, у даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаної у 2010 році податкової накладної.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду з 1095 до 365 днів.

Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 ст. 198 на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

З огляду на таке, суд вважає, що визначені статтею 198 ПКУ строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р.

Вищезазначене узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях позивача відсутні порушення норм п.6 ст. 198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Крім того, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, за якими отримано податкову накладну у 2010 року, надано до суду договір підряду від 01.06.2009., укладеному між ТОВ "САВ-ПЛАСТ" та ТОВ "НВП "Агровєстком" (а.с.34-35), в результаті виконання робіт по монтажу збагачувальної установки для збагачення гірничої маси був належним чином оформлений акт № 280201 від 28.02.2010 року (а.с. 36-37). Також надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року (а.с.38) та інша сметна докумертація (а.с.39-46).

На момент укладення вказаного договору підряду та виконання робіт за ним ТОВ "НВП "Агровєстком" було юридичною особою (а.с.68), зареєстрованою в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 22.06.2007. №100048473 (а.с.67). Також у ТОВ "НВП "Агровєстком" була ліцензія, видана Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 14 листопада 2007 року, яка підтверджувала можливість виконання ТОВ "НВП "Агровєстком" вказаних підрядних робіт. Строк дії ліцензії по 14 листопада 2012 року (а.с.65).

За результатами виконаного монтажу обладнання ТОВ "НВП "Агровєстком" виписало ТОВ "САВ-ПЛАСТ" податкову накладну № 280201 від 28.02.2010. на загальну суму 3 748 694, 40, в т.ч. ПДВ 624 782, 40 грн. (а.с.47).

Таким чином на вказані взаємовідносини розповсюджуються вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), оскільки ПК України у 2010 році ще не набрав чинності.

Підпунктом 7.4.1. п 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) дпя оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства або придбання (будівництва) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві.

За виконані монтажні роботи ТОВ "САВ-ПЛАСТ" у повному обсязі розрахувалось з ТОВ "НВ"Агровєстком", що підтверджується банківськими виписками та даними бухгалтерського обліку (а.с.49-50)

Вказане підтверджує реальність виконаних робіт та використання змонтованого обладнання подальшому в оподаковуваних з ПДВ господарських операціях ТОВ "САВ-ПЛАСТ".

Окрім того, податкова накладна № 280201 від 28.02.2010. включена до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "САВ-ПЛАСТ" за лютий 2011 року (а.с.61-64)

Також вказана податкова накладна включена до додатку №5 до уточнюючого розрахунку ПДВ за лютий 2011 року та відображена у складі податкового кредиту вказаного уточнюючої розрахунку за лютий 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у 18 лютого 2012р. подано до відповідача уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року(а.с.57-59).

На дату подання позивачем уточнюючих розрахунків порядок внесення змін до податкової звітності врегульовано ст. 50 Податкового кодексу України, згідно до п.50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За приписами п.102.5 наведеної норми заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічні положення містилися у п.5.1 ст.5, ст..15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якої діяли до 01.01.2011р..

Тобто, діючим законодавством, чинним як на дату звітного періоду ( лютий 2011 р.), так і на дату подання позивачем уточнюючих розрахунків ( лютий 2012р.), чітко визначено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року були подані у лютому 2012р., тобто, в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та за відповідною формою. За таких обставин, суд вважає, що позивачем було дотримано встановлений порядок внесення змін до податкової звітності.

Доводи відповідача про те, що позивач мав право на надання спірних уточнюючих розрахунків протягом 365 днів, суд вважає безпідставним, оскільки такий висновок не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено порядок формування податкового кредиту, у п.198.6 якої встановлено, що у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно до вимог п.1 р.XIX "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2011 року та не має зворотної дії. За таких обставин, суд вважає, що наведеною нормою визначено порядок формування податкового кредиту починаючи з 01 січня 2011р..

Враховуючи, що спірним податковим повідомлення-рішенням відповідачем було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011р., порядок формування податкового кредиту за які визначено ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд вважає, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія п.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Податковим органом не надано доказів на підтвердження встановленого порушення та не доведено суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ПЛАСТ" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0009321501 від 05.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 780979,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ПЛАСТ" при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 458,81 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.2).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів, з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ПЛАСТ" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0009321501 від 05.12.2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ-ПЛАСТ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 780979,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ПЛАСТ" (код ЄДРПОУ 34641700) суму судового збору в розмірі 458,81 (чотириста п'ятдесят вісім гривень 81 копійка) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян