Ухвала

від 25.04.2014 по справі 812/10312/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року справа №812/10312/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Шишова О.О.,

секретар судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін: від позивача Черненко І.І., від відповідача Некрасенко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 р. у справі № 812/10312/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ПЛАСТ» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009321501 від 05.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 780979,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009321501 від 05.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 780979,00 грн.

Постановою суду першої інстанції від 21 лютого 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції, вказавши на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ПЛАСТ» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.2006 року. Відповідно до свідоцтва № 100053980 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

ТОВ «САВ-ПЛАСТ» отримало запит від 07.11.2013 року № 10322/15-300 від Ленінської ОДПІ у м. Луганську з вимогою надати пояснення та документальне підтвердження правомірності формування податкового кредиту по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року, а саме: первинні документи, згідно яких сформовано податковий кредит (податкові накладні, касові чеки, готельні рахунки та інше). У разі ненадання вказаних документів Ленінська ОДПІ у м. Луганську мала намір провести позапланову документальну перевірку на підставі п.п. 78.1.1. п.78.1 сі 78 Податкового кодексу України.

Супровідним листом від 18.11.2013 року №9/11 позивачем надано первинні документи для податкового органу згідно переліку.

За наказом начальника Ленінської ОДПІ у м. Луганську № 624 від 22.11.2013 року "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "САВ-ПЛАСТ" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійні виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, який наданий 20.02.2012 року № 9007135438, вказана позапланова невиїзна документальна перевірка призначена та проведена на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78, п.п. 78.4. ст. 78, п.79.1 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням ТОВ «САВ-ПЛАСТ» в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит Ленінської ОДПІ у м. Луганську.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2013 року № 348/15-300/34641700 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та встановлені порушення:

- абзацу третього п. 198.6 ст. 198, п. 200, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, п. 6 Порядку від 17.12.2012 року № 1340 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 624783,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 624783,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 05.12.2013 року № 0009321501 яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 624783,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 156196 грн..

ТОВ «САВ-ПЛАСТ» звернулося до Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області з запереченнями. За результатом розгляду позивачем отримано відповідь № 12127/15-300 від 04.12.2013 року якою відмовлено у задоволенні заперечень позивача.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.2.6 п. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Тому, при розгляді даного спору необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Також, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, за якими отримано податкову накладну у 2010 році, надано до суду договір підряду від 01.06.2009р., укладеному між ТОВ "САВ-ПЛАСТ" та ТОВ "НВП "Агровєстком", в результаті виконання робіт по монтажу збагачувальної установки для збагачення гірничої маси був належним чином оформлений акт № 280201 від 28.02.2010 року. Також, надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року та інша сметна документація.

На момент укладення вказаного договору підряду та виконання робіт за ним ТОВ "НВП "Агровєстком" було юридичною особою, зареєстрованою в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 22.06.2007 року №100048473. У ТОВ "НВП "Агровєстком" була ліцензія, видана Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 14 листопада 2007 року, яка підтверджувала можливість виконання ТОВ "НВП "Агровєстком" вказаних підрядних робіт. Строк дії ліцензії по 14 листопада 2012 року.

За результатами виконаного монтажу обладнання ТОВ "НВП "Агровєстком" надало ТОВ "САВ-ПЛАСТ" податкову накладну № 280201 від 28.02.2010р. на загальну суму 3 748 694, 40, в т.ч. ПДВ 624 782, 40 грн..

Таким чином, на вказані взаємовідносини розповсюджуються вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.1. п 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено з чого саме визначається податковий кредит звітного періоду та право на його нарахування.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

За виконані монтажні роботи ТОВ "САВ-ПЛАСТ" у повному обсязі розрахувалось з ТОВ "НВ"Агровєстком", що підтверджується банківськими виписками та даними бухгалтерського обліку та підтверджує реальність виконаних робіт та використання змонтованого обладнання подальшому в оподатковуваних з ПДВ господарських операціях ТОВ "САВ-ПЛАСТ".

Податкова накладна № 280201 від 28.02.2010. включена до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "САВ-ПЛАСТ" за лютий 2011 року, до додатку № 5 до уточнюючого розрахунку ПДВ за лютий 2011 року та відображена у складі податкового кредиту вказаного уточнюючої розрахунку за лютий 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у 18 лютого 2012 р. подано до відповідача уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року.

На дату подання позивачем уточнюючих розрахунків, порядок внесення змін до податкової звітності врегульовано ст. 50 Податкового кодексу України, згідно до п. 50.1 якої, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За приписами п.102.5 наведеної норми, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічні положення містилися у п.5.1 ст.5, ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якої діяли до 01.01.2011р..

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість були подані в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України та за відповідною формою. За таких обставин, суд вважає, що позивачем було дотримано встановлений порядок внесення змін до податкової звітності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 р. у справі № 812/10312/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ПЛАСТ» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009321501 від 05.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 780979,00 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 р. у справі № 812/10312/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 25 квітня 2014 року, повний текст буде виготовлений 30 квітня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Шишов О.О.