Рішення

від 27.02.2014 по справі 926/1335/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2014 р. Справа № 926/1335/13.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжеград"

до Новодністровської міської ради

про визнання пункту договору оренди недійсним

Суддя Скрипничук Iван Васильович

Представники:

позивача - Якубенко Д.В., довіреність № 51 від 25.11.2013

відповідача - Соловей М.М., довіреність № 19 від 19.07.2013

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжеград» м. Новодністровськ звернулось з позовом до Новодністровської міської ради м.Новодністровськ про визнання недійсним пункту 32.16 договору оренди № 244 від 05.08.2013.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний пункт договору суперечить ст.ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 215, 210, 203 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, оскільки право користування земельною ділянкою наступає з моменту укладення сторонами договору оренди землі, підписання актів прийому-передачі та державної реєстрації цього договору. І тільки тоді орендар може сплачувати орендну плату за землю.

Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що при укладені договору оренди земельної ділянки сторони дійшли згоди та пункт 32.16 виклали в редакції щодо сплати орендарем (позивачем) коштів за користування земельною ділянкою з моменту укладення договору купівлі-продажу. Ці умови договору відповідають рішенню Новодністровської міської ради від 25.10.2012 № 202, яке на даний час є чинним та обов'язковим до виконання.

Умови договору оренди земельної ділянки від 05.08.2013, зокрема п. 32.16, були узгоджені сторонами в порядку та згідно вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15.01.2014 розгляд справи відкладено на 04.02.2014.

У засіданні суду 04.02.2014 оголошено перерву до 18.02.2014.

Ухвалою суду від 18.02.2014 задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи та відкладено на 27.02.2014.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив.

Так, між ТОВ «ВКФ «Світ будівельних технологій» та ТОВ «Княжеград» м. Новодністровськ (позивач) 08.09.2010 укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель «Розчинний вузол», що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, м. Новодністровськ, квартал 19, будинок № 14 на земельній ділянці розміром 0, 3758 га.

Відповідно до вказаного договору нежитлові будівлі перейшли у відання ТОВ «Княжеград» (позивач).

Після державної реєстрації вище зазначеного договору купівлі-продажу ТОВ «Княжеград» звернулось до Новодністровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, на якій розташовані придбані ним нежитлові будівлі.

Після виготовлення технічної документації між Новодністровською міською радою (відповідач) та ТОВ «Княжеград» був укладений договір оренди землі № 244 від 05.08.2013 та підписаний сторонами договору акт про передачу та прийом земельної ділянки від 05.08.2013.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд була передана ТОВ «Княжеград» в оренду земельна ділянка, яка знаходиться у м. Новодністровську площею 0, 4498 га терміном на дев'ять роков 11 місяців.

При укладені договору оренди земельної ділянки від 05.08.2013 сторони добровільно узгодили оскаржуваний пункт 32.16 та виклали в такій редакції, що в місячний термін орендар (позивач) зобов'язався сплатити плату за користування земельною ділянкою з моменту укладення договору купівлі-продажу.

Дана умова кореспондується з пунктом 5 рішення ХХVІІІ сесії VІ скликання Новодністровської міської ради від 25.10.2012 № 202, відповідно до якого ТОВ «Княжеград» зобов'язалось у повному обсязі сплатити плату за користування земельною ділянкою з моменту укладення договору купівлі-продажу.

Вказане рішення на даний час є чинним та обов'язковим до виконання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору полягає передусім у вільному виявлені волі сторін на вступ в договірні відносини.

Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Позивач не надав доказів, які підтверджували б, що при узгоджені оскаржуваного пункту 32.16 договору був тиск з боку контрагента.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд зауважує, що умови договору оренди земельної ділянки від 05.08.2013, зокрема і оскаржуваний пункт 32.16, були узгоджені сторонами в порядку та згідно з вимогами статей 179 та 181 Господарського кодексу України (Mutuus consensus - взаємна згода).

При цьому, як зазначалося вище, позивач не заперечував проти таких умов договору, протокол розбіжностей не складав, а отже оскаржуваний пункт договору є правомірним і не суперечить вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з цим, правових підстав для задоволення позову не має, оскільки позивач не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 82, 84, 49 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

У позові відмовити.

Суддя І.В. Скрипничук