Ухвала

від 24.12.2013 по справі 711/1887/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/447/13Головуючий по 1 інстанції Категорія : ч.5 ст.185, ч.4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України Піковський В'ячеслав Юрійович Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБиби Ю.В. суддівЄвтушенка В.Г., Іваненка І.В. з участю прокурораПилипенко О.М. секретаря Бєлан О.В.

захисника ОСОБА_6

обвинувачуваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7,старшого прокурора відділу управління прокуратури області Пилипенко О.М. та обвинувачуваного ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2013року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, розлученого, з неповною вищою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст. 358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України та призначено покарання за:

- ч.5 ст.185 КК України - у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є особистою власністю засудженого;

- ч.4 ст.358 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

- ч.2 ст.15, ч.2 ст.209 КК України - у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю в 1 рік та конфіскацією особистого майна.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання і остаточно призначити до відбуття 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є особистою власністю ОСОБА_7 із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю 1 рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 13 січня 2012 року.

Запобіжний захід ОСОБА_7, залишено попередній - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

В задоволенні цивільного позову ПП «МАРКЕТЛІС» на суму 2 240000,00 грн. - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати в сумі 7426,8 грн. в дохід Держави за проведення експертиз.

Вирішено долю речових доказів в кримінальному провадженні в порядку ст.100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку районного суду ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за те, що він за попередньою змовою та разом з невстановленою в ході слідства особою на ім'я ОСОБА_17, умисно з корисливих мотивів. вчинив таємне викрадення чужого майна, а саме: 12.01.2012 року невстановлена особа здійснила несанкціоноване втручання в систему «клієнт-банк» до ноутбука «ІВМ» «LENOVO» Т61 ТУРЕ 6466-5DG S/N L3-9232 0709 головного бухгалтера ПП «Маркетліс», яке знаходиться по вул. Онуфрія Трутенка,10, в м. Київ, та направила платіжне доручення №863 до АТ «Укрексімбанк», який здійснює обслуговування розрахункового рахунку даного підприємства, про перерахування грошових коштів в сумі 2240000,00 гривень на рахунок фізичної особи ОСОБА_8 НОМЕР_2 у Черкаське відділення ПАТ «АКБ» «Київ», який розташований в м. Черкаси по бул. Шевченка 389, вказавши призначення платежу - перерахування коштів на поворотну фінансову допомогу згідно договору №16/11 від 16.12.2011 року, а ОСОБА_7, діючи спільно з невідомою особою на ім'я ОСОБА_17 06.01.2012 та 11.01.2012 року, умисно з метою заволодіння грошовими коштами в сумі 2 240 000,00 гривень, які йому не належать, а належать ПП «Маркетліс», шляхом використання паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_8, який він отримав від невстановленої особи на ім'я ОСОБА_17, відкрив поточний рахунок НОМЕР_2 у Черкаському відділенні ПАТ «АКБ» «Київ», який розташований в м. Черкаси по вул. Шевченка 389 та поточний рахунок НОМЕР_3 у АТ «Ерде Банк», який розташований в м. Черкаси по вул. Енгельса, 160, після чого, 13.01.2012 року близько 12 години переконавшись, що грошові кошти надійшли на його поточний рахунку НОМЕР_2, з АТ «Укрексімбанк» м. Київ, від ПП «Маркетліс», він звернувся із заявою до ПАТ «АКБ» «Київ», про перерахування їх на поточний рахунок НОМЕР_3 АТ «Ерде банк», для подальшого знаття готівки вказаної суми, яка належала ПП «Маркетліс».

Згідно висновку експерта №1/114 від 30.01.2012 року паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_8, виготовлений не підприємством, яке здійснює виготовлення таких паспортів. Ознак змін першочергового змісту паспорту громадянина України НОМЕР_4 виданого на ім'я ОСОБА_8, не виявлено.

Таким чином, внаслідок вчинення незаконних дій направлених на таємне викрадення чужого майна, а саме: відкриття банківських рахунків по підробленим документам з метою перерахування на них грошових коштів, намір отримати грошову винагороду за зняття грошових коштів з банківських рахунків по фіктивним документам та незаконних дій невстановленої особи на ім'я ОСОБА_17 по несанкціонованому втручанню в систему «клієнт-банк» ПП «Маркетліс», 12.01.2012 року з їхнього поточного рахунку відкритого в АТ «Укрексімбанк» м. Київ без відома були списані (таємно викрадені) кошти у сумі 2240000,00 гривен, на рахунок фізичної особи ОСОБА_8 р/р НОМЕР_2 у ПАТ «АКБ» «Київ» ідентифікаційний код НОМЕР_1.

З даною фізичною особою ПП «Маркетліс» не має ніяких договірних відносин і договір зворотної фінансової допомоги №16/11 від 16.12.2011 року між ними не укладався.

Крім цього, ОСОБА_7 13.01.2012 року за попередньою змовою та разом з невстановленою в ході слідства особою на ім'я ОСОБА_17, умисно з корисливих мотивів, намагався легалізувати грошові кошти в сумі 2240000,00 гривень, здобуті злочинним шляхом, які були перераховані на відкритий ним же поточний рахунок НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 в ПАТ «АКБ» «Київ» з АТ «Укрексімбанк». а саме: 13.01.2012 року знаходячись в приміщенні ПАТ «АКБ» «Київ», який розташований в м. Черкаси по вул. Шевченка,389, та отримавши відмову від працівників банку у видачі готівки в сумі 2240000,00 гривень, він зателефонував до невстановленої особи на ім'я ОСОБА_17, який сказав йому перерахувати грошові кошти в інший банк, а саме в АТ «Ерде банк», з цією метою він звернувся з заявою до ПАТ «АКБ» «Київ», про перерахування грошових коштів на поточний рахунок НОМЕР_3 в АТ «Ерде банк», однак свій злочинний намір не зміг довести до кінця, з обставин незалежних від його волі, так як був затриманий працівниками міліції у відділенні ПАТ «АКБ» «Київ» під час перерахування коштів на АТ «Ерде банк».

В поданих апеляційних скаргах:

Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить змінити вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.11.2013року та виправдати обвинувачуваного ОСОБА_7 за недоведеністю і відсутністю складу злочину по ч.5 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України та визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.358 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі та звільнити з під варти в зв'язку з відбуттям покарання. На обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що органами досудового слідства не встановлено особу яка не санкціоновано втрутилась в комп'ютерну систему «клієнт - банк», а також не встановлено будь яких дій ОСОБА_7, які свідчили б проте, що він мав на меті таємне викрадення грошових коштів у ПП «Маркетліс» отже пред'явлене обвинувачення за ч.5 ст.185 КК України на думку захисту є сфабрикованим та недоведеним.

Прокурор не оспорюючи кваліфікації дій ОСОБА_7, фактичні обставини, що доводять вину останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачуваного внаслідок м'якості, а тому просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч.5 ст.185 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.4 ст.358 КК України до 2 років обмеження волі; із застосуванням ст.72 КК України призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.209 КК України до8 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 3роки та конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання остаточно призначити покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна. На обґрунтування своїх вимог прокурор вказує те, що судом першої інстанції при постановленні рішення не було взято до уваги постанову пленуму Верховного суду України від 24.10.2003року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також вимоги ст.ст. 65, 50 КК України згідно яких особа яка вчинила злочин має бути призначено покарання не лише для її виправлення а й для запобігання і попередження вчинення нових злочинів. Крім того на думку прокурора, суд не достатньо оцінив ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та обставини їх вчинення.

Обвинувачений ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.11.2013року за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення за ч.5 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України, а тому просить звільнити від відбування покарання за ч.4 ст.358 КК України з випробуванням, звільнивши при цьому з зали суду по відбуттю строку покарання. Обґрунтовуючи свої вимоги він виходить з того, що обвинувачення за ч.5 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України ґрунтується лише на показах співробітників ПП «Маркетліс». Крім того на думку апелянта ні слідством ні судом не встановлено яким чином та у який спосіб невстановленою особою було здійснено викрадення коштів з рахунку ПП «Маркетліс», а отже неможливо на думку апелянта кваліфікувати дії ОСОБА_7 за відсутності особи, яка вчинила викрадення коштів з рахунку ПП «Маркетліс» за ч.5 ст.185 КК України так як не встановлено попередню змову групи осіб.

24 грудня 2013року старший прокурор відділу управління прокуратури Черкаської області подав доповнення до апеляційної скарги в порядку ст.403 КПК України, де ставить питання щодо висвітлених вимог в апеляційній скарзі від 27 листопада 2013року та просить виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на ім'я ОСОБА_17 невстановленої особи, обмежившись зазначенням, що обвинуваченим ОСОБА_7 вчинено злочин за попередньою змовою з невстановленою особою. На обґрунтування доповнення до апеляційної скарги прокурор посилається на те, що суд зазначаючи у вироці анкетні дані особи на ім'я ОСОБА_17 порушив положення ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (від 04.11.1950року ратифіковано Законом України №475/97 від 17.07.1997року) та ст.62 Конституції України відповідно до якої, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу з доповненнями та відмовити у задоволенні апеляційних скарг захисника ОСОБА_6 та його підзахисного ОСОБА_7, адвоката - захисника ОСОБА_6, який заперечив щодо задоволення апеляції прокурора та підтримав свою апеляційну скаргу та скаргу свого довірителя, засудженого ОСОБА_7, який в судових дебатах та останньому слові, підтримав свою апеляцію та апеляцію захисника і заперечував щодо задоволення апеляції прокурора та просив скасувати вирок суду першої інстанції і виправдати його за ч.5 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України, оскільки невстановлено як органами досудового слідства так і судом особи на ім'я ОСОБА_17, а також з тих підстав що як органами досудового слідства так і судом було допущено ряд порушень які вказують на незаконно прийняте рішення в кримінальному провадженні, перевіривши матеріали справи та обміркувавши над доводами апеляційних скарг, колегія суддів приходить висновку, що подана апеляційна скарга з доповненням прокурора підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні апеляцій захисника ОСОБА_6 та його підзахисного ОСОБА_7 відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду, щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за які його засуджено при обставинах наведених у вироку, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень.

Всі обставини справи були детально перевірено та досліджено судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст. 358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України, а саме:

- поясненнями обвинувачуваного ОСОБА_7 який в суді першої інстанції повідомив про розвиток обставин які відбувались в період з серпня 2011року по 13.01.2012року. ОСОБА_7 повідомив, що познайомився з ОСОБА_17 запропонував заробити грошей. При цьому поінтересувавшись що необхідно робити ОСОБА_17 повідомив, що необхідно буде відкрити рахунок на прізвище ОСОБА_8 у банку в м. Черкаси для того щоб перевести кошти в готівку на що він погодився та ОСОБА_17 попросив зробити фото на паспорт, для виготовлення паспорту на інше ім'я. 06.01.2012року він відкрив рахунок на прізвище ОСОБА_8 у відділенні банку «КИЇВ», а вже 11.01.2012року за вказівкою ОСОБА_17 він повторно з'явився до банку для з'ясування чи надійшли кошти. 13.01.2012року ОСОБА_17 передав йому документи за допомогою яких він мав отримати кошти в розмірі 2 240 000 грн., звернувшись до банку, йому повідомили, що кошти поступили на рахунок і він може їх зняти лише за тої умови, якщо надасть договір на поворотно фінансову допомогу і він надав копію цього договору, але в нього затребували оригінал даного договору. Після чого він запитав чи можна перерахувати кошти в інший банк, на що працівник банку відповів, що так можливо відкривши в іншому банку рахунок. Відкривши рахунок в «Ерде банку» ОСОБА_7 на прізвище ОСОБА_8 по тому ж паспорту та ідентифікаційному коду він звернувся до банку «КИЇВ» з заявою про перерахування коштів до іншого банку, та отримав платіжне доручення про перерахування коштів після чого був затриманий;

- показаннями представника потерпілого ПП «Маркетліс» свідка ОСОБА_9 яка в суді першої інстанції повідомила про обставини викрадення коштів в сумі 2 240 000 грн.;

- показаннями свідка ОСОБА_10 який в суді першої інстанції повідомив про те, що 11.01.2012року у відділенні №9 АТ «Ерде банку» м. Черкаси, ОСОБА_8 відкривав поточний рахунок та брав реквізити банку, для зарахування коштів;

- показаннями свідка ОСОБА_11 яка в суді першої інстанції повідомила, що працює головним бухгалтером у ПП «Маркетліс» та проводить платежі через клієнт банк, та розповіла про обставини викрадення коштів через систему клієнт банк в розмірі 2 240 000 грн., про що вона відразу повідомила керівництво;

- показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 які в суді першої інстанції повідомили, що 06.01.2012року у відділенні банку «КИЇВ» ОСОБА_7 відкрив рахунок на прізвище ОСОБА_8 та взяв необхідні документи для перерахування коштів, а 13.01.2012року прийшов з необхідним пакетом документів попросив перерахувати кошти на інший рахунок, отримавши платіжне доручення на виході з банку був затриманий працівниками міліції, зовнішній вигляд паспорта не викликав будь яких сумнівів;

- показаннями свідка ОСОБА_15 яка в суді першої інстанції повідомила що працює у відділенні «Укрексімбанк» де обслуговується ПП «Маркетліс» та про обставини проведення платежу в сумі 2 240 000 грн. через систему клієнт - банк ПП «Маркетліс»;

- показаннями свідка ОСОБА_8 який в суді першої інстанції через відео конференцзвязок з Рівненським міським судом Рівненської області повідомив, що у 2007 році у нього викрали паспорт, з ПП «Маркетліс» ніяких договорів не підписував та в м. Черкаси не відкривав ніяких рахунків в банках;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який в суді першої інстанції був допитаний в режимі відео конференцзвязку з Київського районного суду м. Харків та повідомив, що він працював системним адміністратором на ПП «Маркетліс» і про обставини несанкціонованого проникнення у систему клієнт банк, через яку було викрадено кошти в розмірі 2 240 000 грн.;

- даними протоколу огляду місця події від 13.01.2012 року, яким оглядалося приміщення банку «Київ» за адресою: м.черкаси, вул. Шевченка. 389, при якому були вилучені оригінал заяви, написаної гр. ОСОБА_8 та оригінал платіжного доручення №1 від 13.01.2012 року;

- даними протоколу особистого огляду від 13 січня 2012 року, з якого вбачається, що у підсудного ОСОБА_7 були виявлені та вилучені два мобільні телефони, паспорт громадянина України та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_8, заява про перерахунок коштів, платіжне доручення та інші документи;

- даними протоколу огляду предметів від 06.03.2012 року, при якому було оглянуто роздруківку руху грошових коштів згідно виписки про операції за 12.01.2012 року ПП «Маркетліс», з якого слідує, що 12.01.2012 року на рахунок ОСОБА_8 в ПАТ АКБ «Київ» перераховані кошти в сумі 2 240 000 грн., перерахування коштів на поворотну фінансову допомогу згідно договору №16/11 від 16.12.2011 року;

- даними протоколу виїмки від 13 лютого 2012 року, під час якого вилучені документи, що становлять банківську таємницю в ПАТ АКБ «КИЇВ», розташованого вул. Б. Хмельницького, 16-22 в м. Києві вилучені документи, які стосуються перерахунку грошових коштів в сумі 2 240 000 грн. в м. Черкаси;

- даними протоколу огляду предметів від 06.03.2012 року, при якому було оглянуто вилучені 13.02.2012 року документи, які стосуються перерахунку грошових коштів в сумі 2 240 000 грн. в м. Черкаси та ДВД диск з відеозаписом з Черкаського операційного відділу ПАТ АКБ «Київ» в період часу з 05.01.2012 року по 15.01.2012 року;

- даними протоколу виїмки від 25.01.2012 року, з якого вбачається, що під час якої вилучені ноутбук чорного кольору марки IBM. серійний №S/N LЗ-9232 0709 та блок живлення до нього;

- даними протоколу огляду предметів від 25.01.2012 року, в результаті якого було оглянуто вилучений ноутбук та блок живлення до нього;

- даними протоколу огляду документа від 27.01.2012 року, в результаті якого було оглянуто паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий 30.11.2007 року на ім'я ОСОБА_8;

- даними висновку судової технічної експертизи №1/114 від 30.01.2012 року, згідно якого паспорт громадянина України НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_8, виготовлений не підприємством, яке здійснює виготовлення таких паспортів. Ознак змін першочергового змісту паспорту громадянина України НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_8 не виявлено;

- даними протоколу виїмки від 28 березня 2012 року, з якого вбачається, що в ПАТ «ЕРДЕ БАНК», розташованого у м. Київ, вул. Петра Сагайдачного/Ігорівська 10/5А, вилучені роздруківки руху грошових коштів ОСОБА_8 по його розрахунковому рахунку НОМЕР_3, відкритим ним у Черкаському відділенні ПАТ «ЕРДЕ БАНК " в м. Черкаси, по вул. Енгельса, 160, за період часу з 5 січня 2012 року і по даний час (з розшифровкою призначення платежу, вказанням контрагентів, вихідного сальдо на кінець і вхідного сальдо на початок кожного дня), а також карток із зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатись коштами на вказаному рахунку, оригіналу справи про відкриття рахунку в період часу з 05 по 15 січня 2012 року;

- даними висновку експерта № 1/309 від 22 березня 2012 року, згідно якого, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_8 в заяві від 13 січня 2012 року, яка вилучена 13 січня 2012 року під час проведення огляду місця події в Черкаському відділенні ПАТ «АКБ КИЇВ», за адресою м. Черкаси бульвар Шевченка, 389 виконані ОСОБА_7;

- даними висновку судової почеркознавчої експертизи № 1/313 від 21 березня 2012 року, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_8 в графі підпис власника в паспорті громадянина України МЮ152929 виданого на ім'я ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8, а ОСОБА_7;

- даними висновку експерта за № 18-46 від 12.04.2012 року, з якого вбачається, що предметом експертизи був ноутбук марки «LENOVO» Т61 ТYРЕ 6466-5DG S/N L3-9232 0709, вилучений під час виїмки 25.01.2012 року;

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотокарткам від 30.03.2012 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_13 впізнав підсудного ОСОБА_7, який відкрив поточний рахунок на ім'я ОСОБА_8, а також 13.01.2012 року перебуваючи в банку написав заяву на перерахунок коштів на АТ «ЕРДЕ БАНК» м. Черкаси;

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотокарткам від 30.03.2012 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_14 впізнала підсудного ОСОБА_7 який 06 січня 2012 року перебував в приміщенні Черкаського відділення ПАТ «АКБ КИЇВ» в м. Черкаси по бул. Шевченка, 389 та відкрив поточний рахунок на ім"я ОСОБА_8, а також 13 січня 2012 року перебуваючи в банку написав заяву на перерахунок коштів на АТ «ЕРДЕ БАНК» м. Черкаси;

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотокарткам від 30.03.2012 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_12 впізнала підсудного ОСОБА_7 який 06 січня 2012 року перебував в приміщенні Черкаського відділення ПАТ «АКБ КИЇВ» в м. Черкаси по бульвар Шевченка, 389 та відкрив поточний рахунок на ім'я ОСОБА_8, а також 13 січня 2012 року перебуваючи в банку написав заяву на перерахунок коштів на АТ «ЕРДЕ БАНК» м. Черкаси.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та обґрунтовано постановив обвинувальний вирок.

Що ж стосується доводів захисника ОСОБА_6 та обвинувачуваного ОСОБА_7 проте, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінальних правопорушень за ч.5 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України, то вони спростовуються показами самого ОСОБА_7 з яких вбачається, що він спільно з невстановленій особою вчиняв всі дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдала шкоди потерпілому в особливо великих розмірах, а також вчинив закінчений замах на вчинення фінансової операції з грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Вищевказані доводи спростовуються показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з яких вбачається, що ОСОБА_7 відкривав рахунок у Черкаському відділені ПАТ «АКБ КИЇВ» для послідуючого зарахування коштів, після чого написав заяву про перерахування коштів на рахунок АТ «ЕРДЕ БАНК» м. Черкаси відкритого на прізвище ОСОБА_8 та отримав платіжне доручення про перерахунок коштів, отже з цього слідує що ОСОБА_7 вчиняв всі дії , які залежали від його волі направленні на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдала шкоди потерпілому в особливо великих розмірах.

Колегія суддів не переоцінюючи наведенні у вироку обставини справи вважає, що ОСОБА_7 відкриваючи рахунки у банках на прізвище ОСОБА_8 повністю усвідомлював свої протиправні дії з метою заволодіння грошовими коштами в сумі 2 240 000 грн.

Кваліфікація дій обвинувачуваного ОСОБА_7 судом першої інстанції за ч.5 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдала шкоди потерпілому в особливо великих розмірах, за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу та за ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України як закінчений замах на вчинення фінансової операції з грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів, вчинений за попередньою змовою групою осіб є вірною, з чим і погоджується колегія суддів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, його вік, стан здоровя, наявність на утриманні, в момент вчинення кримінальних правопорушень, особи похилого віку - тяжко хворої матері, малолітньої доньки, раніше не судимий, , на обліках, в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 66, 67 КК України з урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч. 2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання у вигляді позбавлення волі.

Що стосується доповнень апеляції прокурора то колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення в частині виключення з мотивувальної частини вироку формулювання обвинувачення з посиланням «на невстановлену слідством особу на ім'я ОСОБА_17».

Частина 1 ст. 3 Кримінального Кодексу, визначає що законодавство України про кримінальну відповідальність ґрунтується на Конституції України, яка має вищу юридичну силу. Відповідно до ст. 62 КК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Проте суд постановляючи вирок у кримінальному провадженні щодо доведеності вини ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою разом з невстановленою в ході слідства особою на ім'я ОСОБА_17 допустив помилки, і всупереч зазначеним нормам, наперед визнав винним у вчиненні інкримінованого злочину особу на ім'я ОСОБА_17, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження (т.3 а.с. 5-6).

Таким чином, на час постановлення вироку, винність особи на ім'я ОСОБА_17 у встановленому законом порядку не доведена, а тому колегія суддів вважає посилання на ім'я ОСОБА_17 у мотивувальній частині судового рішення є безпідставним та необґрунтованим.

За таких обставин вирок суду першої інстанції слід змінити в цій частині та виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що обвинувачений ОСОБА_7 за попередньою. Змовою з невстановленою в ході слідства особою на ім'я ОСОБА_17 вчинив умисний з корисливих мотивів таємне викрадення майна (крадіжку).

З доводами прокурора про м'якість призначеного обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, колегія суддів погодитися не може, оскільки наведенні доводи не дають підстав для погіршення становища обвинувачуваного .

Щодо інших доводів апеляційної скарги обвинувачуваного ОСОБА_7 про те, що покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_16 виправдовують його у вчиненні кримінальних правопорушень ч.5 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України то вказані доводи є надуманими та спростовуються доказами в їх сукупності, які судом першої інстанції в порядку ст.94 КПК України було оцінено за своїм внутрішнім переконанням та оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, які вказують, що ОСОБА_7 вчинив всі дії які залежали від його волі спрямовані на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб у «ПП «Маркетліс» в сумі 2 240 000 грн. та замах на легалізацію відмивання доходів отриманих злочинним шляхом.

Порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б тягли обов'язкового скасування вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, обвинувачуваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора відділу управління прокуратури області Пилипенко О.М. - задовольнити частково.

Виключити з мотивувальної частини вироку - посилання суду на ім'я невстановленої особи ОСОБА_17.

В решті вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2013року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.

Головуючий :

Судді :