Рішення

від 25.02.2014 по справі 924/1650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2014 р.Справа № 924/1650/13 Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Радчені Д.І. при секретарі судового засідання Куржій Н.П. розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Донекотрейд" м. Макіївка Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" м.Дунаївці Хмельницької області

про стягнення 143 799 грн. 58 коп.

Представники сторін:

від позивача : Українець А.В. - представник за довіреністю від 08.01.2014р.

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач - ТОВ "Донекотрейд" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на свою користь 120362,60грн. заборгованості, яка утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 17 січня 2013 року договору поставки за №1713, а також 8219,94грн. - 10% річних та 17831,56грн. - пені нарахованих за неналежне виконання договору купівлі-продажу за №2123 від 26.06.2012р. на реалізацію товарів народного споживання згідно із специфікаціями.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2013р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.01.2014р. в порядку ст.22 ГПК України прийнято збільшення позовних вимог, та предметом спору визначено стягнення з відповідача 167 236 грн. 56 коп.

29 січня 2014 року представником позивача в засіданні подано клопотання, в порядку ст.22 ГПК України, про зменшення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 120362,60грн. - сума основного боргу, а пеню і штраф зменшує на 50% від суми нарахувань 46873,96грн., тобто 23436,98грн. Предметом спору по справі визначено стягнення з відповідача 143 799 грн. 58 коп.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнає.

В судовому засіданні 18 лютого 2014р. ним подано заяву в якій позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає повністю, однак в частині стягнення штрафних санкцій просить застосувати строк позовної давності.

Крім цього, в зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 01 квітня 2014року та розстрочити його виконання на 10 місяців рівними частинами. В подальшому подано клопотання про розстрочку виконання рішення на шість місяців. На підтвердження цього подано суду докази важкого фінансового становища товариства.

Представник позивача проти відстрочки виконання рішення суду до 01.04.2014р. не заперечує, а щодо розстрочки на шість місяців - просить суд, за можливістю, зменшити термін розстрочки виконання рішення суду.

В засіданні суду 18 лютого 2014р. представником позивача позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підтриманні, а щодо стягнення іншої частини суми позову, - заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути 3610,88грн. - 3% річних від суми основного боргу, 1564,71грн. - інфляційні збитки та 4462,99грн. - пеня за договором поставки № 1713 від 17.01.2013р., а також 8219,94грн. - 10% річних нарахованих за неналежне виконання договору купівлі- продажу № 2123 від 26.06.2012р.

Крім цього, представником відповідача, за згодою представника позивача, подано суду заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Подані клопотання судом розглянуто та приймаються.

В судовому засіданні 18.02.2014р. за клопотанням сторін по справі оголошувалася перерва на 11 годину 30 хвилин 25 лютого 2014р.

Повноважним представником позивача в судовому засіданні, яке відбулося 25 лютого 2014 року, подано клопотання, в порядку ст.22 ГПК України, про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 131581грн.71коп., з яких 120362,60грн. - сума основного боргу, 1434,46грн. - 3% річних, 1564,71грн. - інфляційні збитки - за договором поставки №1713 від 17.01.2013р., а також 8219,94грн. - 10% річних нарахованих за неналежне виконання договору купівлі-продажу №2123 від 26.06.2012р.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи зазначене, дана заява судом розглянута та приймається. Отже, надалі предметом спору по справі є вимога про стягнення з відповідача 131 581 грн. 71 коп.

Представник відповідача в засідання суду 25 лютого 2014 року не з'явився, однак повідомив суд про те, що не заперечує щодо розгляду справи та винесення рішення по суті без його участі.

Суд оцінивши подані сторонами по справі докази рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

26 червня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу за №2123 за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу, відповідно до заявки, товари народного споживання, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити його на умовах даного договору по обумовленій ціні, вказаній в накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар, підтвердженням чого є накладні та довіреності на отримання товару, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (копії долучено до матеріалів справи).

Згідно п. 4.2 договору, розрахунки за товар згідно договору здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 5 банківських днів, з моменту поставки товару, яка вказується в накладних.

Свої зобов'язання щодо виконання договору купівлі-продажу в частині оплати отриманого товару відповідач виконав, однак з частковими порушеннями терміну оплати. Повна оплата товару отриманого згідно цього договору була здійснена станом на 16.01.2013року.

У відповідності до п. 6.1 договору, за несвоєчасну оплату поставлених товарів в терміни, визначені сторонами в даному договорі, або за відмову від оплати товарів покупцем сплачується постачальнику 10% річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу від суми вартості поставленого товару.

Позивачем, враховуючи порушення відповідачем терміну оплати, визначеного в п.4.1 договору, нараховано до стягнення з відповідача 10% річних від простроченої суми в розмірі 8219,94грн.

17 січня 2013року між сторонами по справі укладено новий договір поставки за №1713, у відповідності до умов якого, позивач зобов'язався поставити покупцю товар, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість, умови поставки і ціна товару визначаються згідно довіреності сторін і вказуються в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.2 цього договору, покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншим відповідним законних способом, згідно специфікації до договору.

Так, на виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар, підтвердженням чого є специфікація до договору, №1 від 17.01.2013р., накладні та довіреності на отримання товару, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (належним чином засвідчені копії долучено до матеріалів справи).

Взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару відповідачем виконано частково і станом на 02.10.2013р. за ним рахувалася заборгованість в сумі 120 362, 60грн., підтвердженням чого є виписки банку з особового рахунку позивача.

30.09.2013року представниками сторін складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, зі змісту якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 131735,60грн.

02 жовтня 2013р. сторонами складено новий, підписаний головним бухгалтером ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" Корабльовою В.І. та директором ТОВ „Донекотрейд" Антюховим О.А., та скріплений печатками сторін, акт звірки, з якого вбачається, що в зв'язку з частковою оплатою боржником боргу, заборгованість відповідача станом на 02.10.2013р. становить 120362,60грн.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення, у відповідності до ст.625 ЦК України, 1434,46грн. - 3% річних та 1564,71грн. - інфляційних нарахувань.

ТОВ „Донекотрейд" звернулось до ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" з претензією від 08.10.2013р. №08/10-13 про сплату 146414,10грн. боргу, з яких 120362,60грн. сума основного боргу, що утворився через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 17 січня 2013 року договору поставки за №1713, а також 8219,94грн. - 10% річних та 17831,56грн. - пені нарахованих за неналежне виконання договору купівлі-продажу за №2123 від 26.06.2012р. на реалізацію товарів народного споживання згідно із специфікаціями, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, від 15.10.2013р.

28.10.2013р. позивачем повторно направлено відповідачу претензію про сплату боргу, яка залишена без відповіді та задоволення, підтвердженням є фіскальний чек Укрпошти.

На момент слухання справи в суді заборгованість відповідача не змінилася, що і підтверджує відповідач у клопотаннях по справі та його представник в попередніх судових засіданнях.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, 26 червня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу за №2123 за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу, відповідно до заявки, товари народного споживання, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити його на умовах даного договору по обумовленій ціні, вказаній в накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

17 січня 2013року між сторонами по справі укладено новий договір поставки за №1713, у відповідності до умов якого, позивач зобов'язався поставити покупцю товар, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість, умови поставки і ціна товару визначаються згідно довіреності сторін і вказуються в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

На виконання умов договору купівлі-продажу за №2123 від 26.06.2012 року позивачем передано, а відповідачем прийнято товар, підтвердженням чого є накладні та довіреності на отримання товару, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (копії долучено до матеріалів справи).

Згідно п. 4.2 договору, розрахунки за товар згідно договору здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 5 банківських днів, з моменту поставки товару, яка вказується в накладних.

На виконання договору поставки за №1713 від 17.01.2013року позивачем поставлено відповідачу товар, підтвердженням чого є специфікація до договору, №1 від 17.01.2013р., накладні та довіреності на отримання товару, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (копії долучено до матеріалів справи).

Згідно п. 4.2 покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншим відповідним законних способом, згідно специфікації до договору.

У відповідності до ст.538 ЦК України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.

У відповідності до п. 6.1 договору купівлі-продажу за №2123 від 26.06.2012 року, за несвоєчасну оплату поставлених товарів в терміни, визначені сторонами в даному договорі, або за відмову від оплати товарів покупцем сплочується постачальнику 10% річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу від суми вартості поставленого товару..

Свої зобов'язання щодо виконання договору купівлі-продажу в частині оплати отриманого товару відповідач виконав, однак з частковими порушеннями терміну оплати. Повна оплата товару отриманого згідно цього договору була здійснена станом на 16.01.2013року.

Позивачем, враховуючи порушеннями відповідачем терміну оплати, визначеного в п.4.1 договору, нараховано до стягнення з відповідача 10% річних від простроченої суми в розмірі 8219,94грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 1434,46грн. - 3% річних від суми основного боргу за договором поставки за №1713 від 17.01.2013року та 1564,71грн. - інфляційних нарахувань.

Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу, річних та інфляційних заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Відносно заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01 квітня 2014року та розстрочення його виконання на 6 місяців рівними частинами, судом враховується те, що відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Розстрочка - виконання рішення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються господарським судом. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарським судом враховується матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. (роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України").

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до п. 10 якої - при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення ... суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Слід взяти також до уваги те, що ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" м.Дунаївці, є одним з двох виробників трубопровідної арматури в Україні і його основним видом діяльності є виробництво трубопровідної арматури.

Як пояснює представник відповідача, виробництво трубопровідної арматури, має сезонний характер і в зимовий період товариство не працює, не має ніяких замовлень та здійснює підготовку до початку виробничого сезону, який повинен розпочатися наприкінці березня 2014 року, крім цього виготовлена і наявна на складі товариства продукція - трубопровідна арматура в зимовий період не є ліквідною.

Трубопровідна арматура - це пристрій, що встановлюється на трубопроводах, агрегатах, посудинах і призначене для управління (відключення, розподілу, скидання, змішування, фазорозділення) потоками робочих середовищ (рідкого, газоподібного, газорідинного, порошкоподібного, суспензії! т. п.) шляхом зміни площі прохідного перерізу. Трубопровідною арматурою оснащуються водопроводи, паропроводи, міські газопроводи, системи опалення і т. п. На даний час ремонт вказаних комунікацій не здійснюється і замовлень на придбання такої продукції не має.

На даний час на внутрішньому ринку попит на вироблену заводом засувку чавунну зовсім низький. Показники імпорту свідчать про суттєве погіршення виробничого, торговельного та фінансового становища національного товаровиробника, що призводить до значного загального спаду в національному виробництві цього товару.

Крім цього ним повідомлено, що з початку 2014 року товариство прийняло участь у тендерних державних закупівлях трубопровідної арматур і стало переможцем низки із них. З настанням сезону ремонтних робіт міських комунікацій тендерні договори будуть виконуватись і товариство буде розраховуватись зі своїми боржниками, в тому числі і ТОВ „Донекотрейд".

У відповідності до п. 6 ст. 82 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд, враховуючи вищевикладене, ступінь вини відповідача у виникненні спору вважає за можливе, як виняток, заяву задовольнити частково та надати ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" м.Дунаївці відстрочку виконання рішення суду до 01 квітня 2014року з розстрочкою на 5 місяців.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Донекотрейд" м. Макіївка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" м.Дунаївці Хмельницької області про стягнення 131 581 грн. 71 коп. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" м.Дунаївці Хмельницької області, вул. Красінських, 13, (код ЄДРПОУ 34544034) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Донекотрейд" м. Макіївка Донецької області, вул. Горбачова, 7, кв.2, (код ЄДРПОУ 37232707) - 120 362грн. 60коп. (сто двадцять тисяч триста шістдесят дві грн. 60коп.) - сума основного боргу, 1564,71 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири грн. 71коп.) - інфляційних нарахувань, 1434,46 грн. (одна тисяча чотириста тридцять чотири грн. 46коп.) - 3% річних, 8219,94грн. (вісім тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 94коп.) - 10% річних та 3344грн.79коп. (три тисячі триста сорок чотири грн. 79коп.) - судового збору, з відстрочкою виконання до 01 квітня 2014року та з розстрочкою виконання терміном на 5 (п'ять) місяців, з оплатою суми 134 926грн. 50коп. помісячними платежами, починаючи з 01 квітня 2014 року, в т.ч. :

- з 01.04.2014р. по 30.04.2014р. - 29661грн.14коп. (двадцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят одна грн. 14коп.);

- з 01.05.2014р. по 31.05.2014р. - 26316грн.34коп. (двадцять шість тисяч триста шістнадцять грн. 34коп.);

- з 01.06.2014р. по 30.06.2014р. - 26316грн.34коп.(двадцять шість тисяч триста шістнадцять грн. 34коп.) ;

- з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. - 26316грн.34коп. (двадцять шість тисяч триста шістнадцять грн. 34коп.);

- з 01.08.2014р. по 31.08.2014р. - 26316грн.34коп. (двадцять шість тисяч триста шістнадцять грн. 34коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано суддею 27.02.2014р.

Суддя Д.І. Радченя

Віддруковано 3 прим.:

1- до матеріалів справи

2- ТОВ "Донекотрейд" - 86125, м. Макіївка Донецької області, вул. Островського, 23А, кв.38. - (прост.кор.)

3- ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" - 32400, м.Дунаївці Хмельницької області, вул. Красинських, 13. ,(прост.кор.)