Постанова

від 26.02.2014 по справі 215/6-рд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа № 215/6-рд

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Чорної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду державного майна України, Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області на ухвалу Господарського суду м.Києва від 25.05.2010 у справі № 215/6-рд (Мудрий С.М.)

за позовом Міністерства палива та енергетики України

до Фонду державного майна України

Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської

області

Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничний цех"

третя особа Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія

"Одесаобленерго"

за участю Прокуратури м. Києва.

про визнання договорів оренди, наказу та угоди про викуп

недійсними, відміну державної реєстрації ТОВ "Залізничний цех"

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2010 у справі № 215/6-рд відмовлено Фонду державного майна України про перегляд рішення Вищого арбітражного суду України від 18-23.11.1993р. за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачі звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (постанова Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 р. N 3).

Враховуючи наявність у матеріалах справи поштові повідомлення про отримання сторонами ухвали суду про порушення провадження за апеляційними скаргами та призначення справи до слухання, відсутність будь-яких клопотань або заяв, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін що не з'явились.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, Міністерство енергетики та електрифікації України звернулося до Вищого арбітражного суду України з позовом до Фонду державного майна, товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнич ний цех" про визнання недійсними двох договорів оренди з правом викупу державного майна між Фондом та орендним під приємством "Залізничний цех" від 01.10.1991 року, а також угоди між Фондом і ОП "Залізничний цех" про викуп орендованого державного майна від 16.09.1992 року.

27.10.1993 року Міненерго України заявлено додатково позов до Т0В "Залізничний цех" та виконкому Центральної районної Ради народних депутатів м. Одеси про визнання недійсним до говору орендного підряду від 01.03.1989 року та визнання недійсним наказу №64 від 21.04.1989 року УБ Одеської АТЕЦ про перевід цеху на підряд із створенням на його базі самостійного підприємства. Також, позивач вимагав відмінити державну реєстрацію ТОВ "Залізничний цех" та ліквідувати ТОВ як суб'єкта підприємницької діяльності.

Рішенням Вищого арбітражного суду України від 18-23.11.93р. у справі №215/6-рд провадження по справі в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди від 01.10.91р., договору орендного підряду від 01.03.89 та угоди викупу майна припинено, а вимоги про визнання недійсним наказу №64 від 21.04.1989 року, виданого Управлінням будівництва Одеської АТЕЦ, залишено без розгляду. В позові про відміну державної реєстрації і ліквідацію ТОВ "Залізничний цех" відмовлено.

Постановою арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 28.04.1994року рішення арбітражної колегії Вищого Арбітражного суду України по розгляду спорів від 23.11.2993 року у справі №215/6 залишено без змін.

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення Вищого арбітражного суду України від 18-23.11.1993 року по справі № 215/6-рд за нововиявленими обставинами. В обґрунтування свого подання заявник зазначив, що реєстрація підприємства "Залізничний цех" відбулася незаконно, оскільки не відповідає ні установчим документам підприємства, ні рішенню Центрального райвиконкому м. Одеси від 18.12.1992р. №1228/47 та й взагалі підприємство з назвою "Залізничний цех" не могло бути відповідачем по справі, оскільки такого підприємства не існувало.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставнинами, господарський суд виходив з того, що обставини, на яких ґрунтується ця заява, не є нововиявленими, оскільки були відомі заявнику під час розгляду справи №215/6-рд. Такий висновок суду підтверджується рішенням Вищого арбітражного суду України у справі №215/6-рд від 18-23.11.93 року та постановою арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 28.04.94 року, в яких зазначено, що орендне підприємство "Залізничний цех"припинило свою діяльність шляхом реорганізації в формі перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничних цех", державна реєстрація якого проведена рішенням Центрального райвиконкому м. Одеси №1228/47 від 18.12.1992року.

Крім того, в рішенні Вищого арбітражного суду України у справі №215/6-рд від 18-23.11.93 року зазначено, що Центральний райвиконком м. Одеси посилався на те, що перереєстрація ОП "Залізничний цех"в ТОВ "Залізничний цех"здійснена законним порядком на підставі установчих документів, які відповідали змісту діючих рішень про реєстрацію та перереєстрацію ОП, а також договорів з Фондом державного майна України.

Щодо листа Головного управління статистики в Одеській області №01-02-117-2061 від 17.07.2009 року в якому повідомлено, що у базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій по м. Одесі та Одеській області інформація по коду 21028250 у термін з 1992 по 1995 рік відсутня. Станом на 17.07.2009 року за вказаним у запиті ідентифікаційним кодом значиться товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничний цех".

Заперечуючи проти ухвали суду, відповідачі наводять таки доводи.

Головною обставиною, є той факт що ФДМУ, лише у липні 2009 року отримав інформацію про відсутність в ЄДРПОУ за кодом 21028250 ТОВ "Желдорцех" та наявність в ЄДРПОУ зовсім іншого підприємства - ТОВ "Залізничний цех".Висновок, покладений в основу рішення ВАСУ щодо перетворення орендного підприємства у ТОВ "Залізничний цех", не відповідає фактичним обставинам справи, так як на час розгляду справи (листопад 1993 року) існувало рішення виконкому Центральної районної ради народних депутатів від 18.12.1992 р. №1228/47, яким було зареєстровано підприємство ТОВ "Желдорцех", назва якого не є скороченою, що, зокрема, підтверджує Статут товариства, затверджений рішенням загальних зборів покупців підприємства "Залізничний цех" 01.10.1992р. Суд не врахував, що як раніше діюче законодавство так і на теперішній час діюче не відносило до компетенції ФДМУ приймати рішення щодо державної реєстрації господарських товариств, в статутному фонді яких відсутня частка держави. Про вказану інформацію Фонду стало відомо лише у липні 2009 року, відсутність в ЄДРПОУ за кодом № 21028250 товариства "Желдорцех" та наявність в ЄДРПОУ зовсім іншого підприємства - "Залізничний цех". Крім того вказують, що використання ідентифікаційного коду з Державного реєстру є обов'язковим для всіх видів первинних звітних та облікових документів. Первинні звітні та облікові документи, в яких відсутні ідентифікаційні коди з Державного реєстру, вважаються недійсними, таким чином слідує неповнота дослідження Господарським м. Києва фактичних обставин справи, які стосуються спірних відносин, оскільки вказана Постанова діяла без змін з 14.07.1993 по 22.01.1996р.р.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 112 ГПК України до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Таким чином, посилання на лист Головного управління статистики в Одеській області №01-02-117-2194 від 03.08.2009 року, в якому зазначено, що у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій по м. Одесі та Одеській області не значиться суб'єкт з назвою -підприємство "Желдорцех", а станом на 01.08.2009 року у базі даних ЄДРПОУ по Одеській області значиться товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничний цех"(ідентифікаційний код 21028250), як на нововиявлену обставину, є безпідставним.

ООО "Желдорцех" є правонаступником орендного підприємства "Железнодорожний цех", згідно рішення Виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів м. Одеса №1228/47 від 18.12.1992 року. У 1995 році підприємство отримало код 21028250, що підтверджується виданим Свідоцтвом за цим номером. У рішенні суду №215/6-рд вказано, що ОП "Залізничний цех"припинило свою діяльність шляхом реорганізації в формі перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничних цех", державна реєстрація якого проведена рішенням Центрального райвиконкому м. Одеси №1228/47 від 18.12.1992 року.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про відсутність підстав для перегляду рішення Вищого арбітражного суду України від 18-23.11.93 у справі №215/6-рд за нововиявленими обставинами, за відсутністю таких, оскільки з матеріалів справи вбачається, що обставини, на яких ґрунтується заява, були відомі заявнику під час розгляду справи №215/6-рд, що підтверджується рішенням Вищого арбітражного суду України від 18-23.11.1993р. та постановою арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 28.04.94 року, в яких зазначено, що орендне підприємство "Залізничний цех" припинило свою діяльність шляхом реорганізації в формі перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничних цех", державна реєстрація якого проведена рішенням Центрального райвиконкому м. Одеси №1228/47 від 18.12.1992 року, з якого вбачається, що Радою вирішено зареєструвати: "общество с ограниченой ответстветсвенностью "Желдорцех".

З рішення Вищого арбітражного суду України у справі №215/6-рд від 18-23.11.93 року вбачається, що Центральний райвиконком м. Одеси посилався на те, що перереєстрація ОП "Залізничний цех" в ТОВ "Залізничний цех" здійснена законним порядком на підставі установчих документів, які відповідали змісту діючих рішень про реєстрацію та перереєстрацію ОП, а також договорів з Фондом державного майна України.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг, а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 112-114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фонду державного майна України та Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва № 215/6-рд від 25.05.2010року -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

Л.В. Чорна