Рішення

від 27.02.2014 по справі 908/206/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/9/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 Справа № 908/206/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Мякоти С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/206/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ми», м. Запоріжжя

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.», м. Запоріжжя

про стягнення 159 620,00 грн.

за участю представників:

від позивача - Ворона О.В., довіреність № 1/14 від 10.02.14 р.

від відповідача - Хамзін Т.Р., довіреність № 14 від 15.05.13 р.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях з 13.02.2014 року по 27.02.2014 року, згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ми» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.» про стягнення орендної плати в сумі 159 620,00 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення 003500 від 01.01.2011 року.

Позивач зазначає, що його права та охоронювані законом інтереси порушено, а відтак наполягає на задоволення позовних вимог.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в порядку ст. 59 ГПК України, за змістом якого проти позову заперечує у зв'язку із наступними обставинами, зокрема:

- згідно умов договору було сплачено орендну плату за січень та лютий 2011 року, відповідно до платіжних доручень;

- орендоване приміщення на час оренди знаходилося в аварійному стані;

- у відповідача періодично виникали труднощі із доступом його працівників до орендованого приміщення;

- відповідно до наказу № 19/1 від 21.01.2011 року керівництвом відповідача було прийнято рішення про демонтаж обладнання, яке знаходилося в орендованому приміщенні;

- листом від 26.01.2011 року орендодавця було повідомлено про демонтаж обладнання, звільнення приміщення та розірвання договору;

- листом від 16.02.2011 року орендодавця було повідомлено про не допуск його персоналу до орендованого приміщення протягом часу здійснення демонтажу обладнання;

- при спробі підписання акту прийому-передачі звільненого орендованого приміщення представники орендаря доступу до нього не отримали, персоналу орендодавця не знайдено, внаслідок чого складено акт працівників ТОВ «КРОК Г.Т» та депутата Запорізької міської ради Острянського В.І.;

- листами від 02.03.2011 року та від 16.03.2011 року орендар звертався до орендодавця про з проханням підписати акт прийому передачі, однак відповіді не отримав;

- договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 року № 003500 є розірваним з 01.03.11р., а відтак підстави для нарахування орендної плати з 01.03.11р. відсутні;

- орендар після цієї дати не продовжує користуватися спірним приміщенням;

- всупереч ч. 1 ст. 284 ГК України договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 року № 003500 не містить склад і вартість майна з урахуванням індексації, а відтак є неукладеним згідно ст. 638 ЦК України.

В своїх додаткових поясненнях відповідач звертає увагу на п. 3.5. договору та наголошує, що оскільки орендованою була лише частина будівлі енерговставки, то передача орендованого приміщення орендодавцю була здійснена разом із звільненням приміщення від обладнання орендаря.

Разом з тим, до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.» в порядку ст. 39 ГПК України, зокрема заявник просить суд дослідити приміщення енерговставки (літера Г), яке є власністю ТОВ «МИ» та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7. Однак, дослідивши вказане клопотання та мотиви його подання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши оцінку поясненням позивача та заперечення відповідача за первісним та зустрічним позовами, норму права, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ми», далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.», далі Орендар, було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 003500, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1.) Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення для виробництва площею 140, 9 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7, далі Об'єкт оренди.

Згідно з п. 2.1 Договору вступ Орендаря у володіння та користування приміщенням, а також початок обчислення строку нарахування платежів, передбачених Договором, наступає з моменту набрання чинності Договором.

Пунктами 2.2, 2.3. Договору визначено, що приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. У разі припинення Договору, у тому числі достроково, Орендар зобов'язаний передати орендоване приміщення у день припинення договору.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. Договору орендна плата за перший місяць оренди становить 6940, 00 грн. Щомісячний розмір орендної плати кожен наступний місяць підлягає індексації на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, встановлений Міністерством статистики України. Індексація розміру орендної плати здійснюється Орендодавцем з наростаючим підсумком. Орендна плата та інші платежі обумовлені Договором повинні перераховуватися Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця, згідно виставлених рахунків, щомісячно до 10 числа поточного (розрахункового) місяця. Якщо рахунки не виставлені, до 10 числа, то Орендар зобов'язаний сплатити суму оренди вказану в рахунку попереднього місяця. При отриманні рахунку Орендатор доплачує різницю на протязі 10 днів. У випадку прострочення Орендатором орендного платежу після встановленого строку, Орендодавець стягує штраф в розмірі 100 відсотків від орендної плати.

Умовами п. 3.3. Договору сторони диспозитивно погодили, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а п. 4.6. Договору встановили обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Орендна плата та інші платежі, обумовлені в договорі нараховуються Орендодавцем та повинні сплачуватися Орендарем за весь період дії договору до моменту фактичної передачі орендованого приміщення Орендодавцю, про що зазначено у п. 3.5. Договору.

Пунктом 4.7. Договору сторони домовилися, що в разі прострочення Орендарем орендного платежу біль ніж на 3 дні після встановленого строку, допуск співробітників Орендаря в орендоване приміщення припиняється. Орендодавцю за актом здачі-приймання передається орендоване приміщення та майно. Допуск на територію підприємства припиняється.

Орендар зобов'язується повідомляти про майбутнє звільнення приміщення не менш ніж за один місяць (п. 4.13). У пункті 8.1 Договору визначено, що договір діє з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Договір може бути розірваний за письмовою вимогою однією із сторін. При цьому друга сторона повинна бути попереджена не менш ніж за один місяць, або за домовленістю (п. 8.4).

Відповідно до п. 8.3. Договору, сторони диспозитивно визначили, що умови договору зберігають чинність на протязі дії Договору.

Так, на виконання умов Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди, про що свідчить підписаний сторонами акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011 року.

Втім, свої зобов'язання за договором щодо перерахування орендної плати відповідачем виконано частково, у зв'язку із чим за ним рахується борг з орендної плати в сумі 159620, 00 грн. який позивач і намагається стягнути.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди, різновидом якого є договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди. Статтею 759 ЦК України визначено що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частина 1 ст. 763 названого кодексу передбачає, що договір найму укладається на строк встановлений договором, що узгоджується з приписами ст. 284 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Докази по справі свідчать, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011 року.

Так, пунктами 2.2, 2.3, 3.5 Договору, який підписано сторонами без зауважень, заперечень та протоколів розбіжностей, в силу приписів ст. ст. 626, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили період нарахування орендної палати та передачу Об'єкта оренди орендодавцю, зокрема на підставі акту прийому-передачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформліється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Вітм, з матеріалів справи вбачається, що Орендарем не повернуто на адресу орендодавця Об'єкт оренди за актом прийому-передачі.

В силу статті 599 ЦК України та статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з нормою ст. 784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі, наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Фактичні обставини справи свідчать, що Орендар листом від 26.01.2011 року звернувся до Орендодавця, з посиланням на п. 8.4. Договору, про розірвання Договору з 01.03.2011 року та з проханням підписати акт прийому передачі. В подальшому, листом від 16.02.2011 року Орендар повідомив Орендодавця, про те, що Об'єкт оренди буде звільнено до 01.03.2011 року та просив підписати акт прийому-передачі. Листом від 02.03.2011 року Орендар повідомив Орендодавця про звільнення об'єкта оренди та просив підписати акт приймання передачі. В підтвердження надсилання вищевказаних листів відповідач надає фіскальні чеки № 6468 від 26.01.2011 року, № 7860 від 16.02.2011 року з яких вбачається про відправлення групи рекомендованих листів, реєстри від 26.01.2011 року, від 16.02.2011 року, від 02.03.2011 року та список № 392 сгрупованих поштових відправлень від 02.03.2011 року в яких зазначено лише індекс 69063. Тобто з наданих документів не вбачається що саме направлено та на яку адресу.

Законодавець зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності и розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управлянні і обліку.

Однак, вказані листи направлено позивачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю «МИ» на адресу: 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 30, яка не відповідає адресі позивача, зазначеній у витягу з ЄДРПОУ, а саме: 69037, вул. Рекордна, буд. 20-А. Вказана адреса міститься також в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № МИ-0000001 від 31.01.2011 року та № МИ-0000002 від 28.02.2011 року. При цьому, іншої адреси Орендодавця ніж зазначена у витягу з ЄДРПОУ матеріали справи не містять, а представник позивача, безпосередньо в судовому засіданні, зазначив по відсутність іншої адреси ніж зазначена у витягу. Відтак, відсутні підстави вважати, що зазначені листи надіслано саме Орендодавцю за Договором.

При цьому, Орендар не був позбавлений права та можливості звернутися з відповідним позовом до суду щодо спонукання Орендодавця прийняти орендоване приміщення за актом приймання передачі. Проте, доказів такого звернення матеріали справи не містять.

Твердження відповідача про аварійний стан орендованого приміщення та перепони у доступі до нього не приймаються судом з огляду на приписи ст. 764 ЦК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що перед позивачем ставилося питання про зменшення розміру орендної плати, або неможливості користування Об'єктом оренди, або його відновлення в рахунок орендної плати. Разом з тим, судом прийнято до уваги п. 4.7 Договору.

Посилання відповідача на ті обставини, що передача орендованого приміщення орендодавцю була здійснена разом із звільненням приміщення від обладнання орендаря спростовуються матеріалами справи, зокрема тим, що Об'єкт оренди не передано за актом приймання-передачі.

Щодо неукладеності Договору в силу ст. 638 ЦК України, суд зазначає наступне, зокрема:

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у п. 1.1 Договору, який підписано та скріплено печатками підприємств погодили Об'єкт оренди - нежитлове приміщення площею 140, 9 кв.м.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що передбачено ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Крім того, слід мати на увазі, що відповідно до статті 638 ЦК України істотними умовами договору оренди можуть бути також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Водночас не виключається можливість передачі розбіжностей, що виникають при укладанні договору оренди, на вирішення господарського суду. У такому випадку договір оренди вважається укладеним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у цьому рішенні.

Однак, доказів такої заяви ані з боку Орендаря, ані з боку Орендодавця матеріали справи не містять, а тому сторони Договору оренди нежитлового приміщення № 003500 від 01.01.2011 року досягли домовленості з усіх істотних умов та підписали текст договору. Відтак він вважається укладеним.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо внесення орендної плати та повернення Об'єкта оренди. Останній доказів внесення орендної плати та передачі спірного приміщення за актом прийому передачі Орендодавцю не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ми» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.» про стягнення орендної плати в сумі 159 620,00 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення 003500 від 01.01.2011 року обґрунтований та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 3192, 40 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.», згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.02.2014 року, згідно ч. 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 81 1 , 82, 82 1 , 84, ч. 2 ст. 85, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ми» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Г.Т.», 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 7, код ЄДРПОУ 13638750, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ми», 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 34155955, борг в сумі 159 620 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 3192 (три тисячі сто дев'яносто дві) грн. 40 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 04.03.2014 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.