Ухвала

від 21.07.2014 по справі 908/206/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/9/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2014 Справа № 908/206/14

Суддя Смірнов О.Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." про розстрочку виконання рішення суду від 27.02.14 р. у справі № 908/206/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ми", м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т.", м. Запоріжжя

про стягнення 159620,00 грн.

за участю представників сторін:

від стягувача - не з'явився

від боржника - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Боржник у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." (далі - заявник) звернулося до суду із заявою в порядку ст. 121 ГПК України та просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.14 р. у справі № 908/206/14 на один рік рівними частинами по 13567,70 грн., починаючи з червня 2014 року.

В судове засідання боржник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник стягувача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ми" також в судове засідання не з'явився, письмові пояснення щодо поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду не надав.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.14р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ми" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." задоволено, зокрема вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ми" борг зі сплати орендної плати в сумі 159620,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 003500 від 01.01.11 р. та судовий збір в розмірі 3192,40 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.14 р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." на вищевказане рішення господарського суду Запорізької області залишена без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.14 р. у справі № 908/206/14 - залишено без змін.

На виконання вказаного рішення та постанови у справі № 908/206/14 господарським судом був виданий наказ від 17.04.14 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.14 р. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." залишена без задоволення, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.14 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.14 р. у справі № 908/206/14 - залишені без змін.

Заява боржника обґрунтована приписами статті 121 ГПК України, які передбачають наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Мотивуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, боржник зазначає, що його підприємство є виробником кабельної продукції, яке в результаті несприятливих політичних подій в країні, пов'язаних зокрема з анексією Криму Російською Федерацією, збройними виступами проросійських активістів в Харківській, Донецькій та Луганських областях, проголошенням в останніх двох областях народних республік, проведенням на цих територіях референдумів, а також антитерористичної операції, позбавилось певного ринку збуту у Криму, Донецькій та Луганських областях. При цьому вказує, що внаслідок вказаних подій здійснювати постачання продукції на вказані території сьогодні є неможливим. Також в обґрунтування вимог заяви про розстрочку боржник посилається на негативну економічну ситуацію, інфляцію, що призвела до сповільнення економічного розвитку, зниження попиту на кабельно-провідникову продукцію, у зв'язку чим за перший квартал поточного року його підприємство має збиток в розмірі 7389000,00 грн. Поряд з цим, заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." має довгострокові зобов'язання перед банками, бюджетом та іншими кредиторами, що підтверджується балансом підприємства та звітом про фінансові результати за І квартал 2014 року. Разом з тим, боржник вказує, що сума в розмірі 162812,40 грн., стягнута за рішенням суду в даній справі, є значною для його підприємства та її одноразове стягнення призведе до значних труднощів, зокрема в частині виплати заробітної плати та погашення зобов'язань перед бюджетом. Також заявник заперечує наявність своєї вини у виникненні заборгованості перед стягувачем у даній справі та зазначає, що орендна плата за лютий 2011 року, яка стягнута за рішенням суду в даній справі, сплачена ним в повному обсязі про свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Вказані у заяві обставини, боржник вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначені судом, а тому клопоче про задоволення заяви щодо надання йому розстрочки виконання рішення суду строком на один рік зі сплатою рівними частинами по 13567,70 грн., починаючи з червня 2014 року.

Дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду у даній справі, суд вважає заяву боржника обґрунтованою частково, та такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного:

Стаття 129 Конституції України та стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавець визначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Так, в якості доказів неможливості виконання рішення суду боржник надав суду наступні документи: звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2014 р., та баланс підприємства (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.14 р.

Із звіту про фінансові результати за 1 квартал 2014 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." за звітний період має збиток, який складає 7389000,00 грн., а витрати підприємства разом складають 72754000,00 грн.

Разом з тим, наданий заявником баланс (Звіт про фінансовий стан) свідчить, що про наявність у його підприємства станом на кінець звітного періоду довгострокових зобов'язань за кредитами банків в сумі 5015000,00 грн., інших довгострокових зобов'язань в сумі 5283000,00 грн. Також з балансу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." станом на 31.03.14 р. має поточну кредиторську заборгованість, зокрема за:

- товари, роботи, послуги в сумі 11552000,00 грн.,

- розрахунками з бюджетом в сумі 111000,00 грн.,

- розрахунками зі страхування в сумі 273000,00 грн.,

- розрахунками з оплати праці в сумі 637000,00 грн., а також поточну кредиторську заборгованість за одержаними авансами в сумі 2312000,00 грн. та інші поточні зобов'язання в сумі 7113000,00 грн.

Таким чином, фінансово-економічний стан відповідача є складним.

Разом з тим, судом враховано, що одночасне і повне виконання рішення суду в даній справі може призвести до виникнення заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету, заробітної плати, і як наслідок припинення господарської діяльності боржника.

Втім, посилання боржника на сплату ним в повному обсязі орендної плати за лютий 2011 року не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, прийнятим в даній справі рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.14р., яке згідно приписів ч. 5 ст. 105 ГПК України набрало законної сили з дня прийняття постанови Донецьким апеляційним господарським судом, встановлений факт невиконання відповідачем (який є боржником) своїх договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року, а також відсутність доказів оплати боргу з орендної плати останнім. Вказані факти також підтверджені постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.14 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.14 р. у справі № 908/206/14.

Стосовно зазначення боржником в заяві про відсутність його вини у виникненні заборгованості перед стягувачем слід зазначити наступне. Встановлення рішенням суду в даній справі доведеності факту невиконання відповідачем (який є боржником) прийнятих на себе зобов'язань, зокрема щодо внесення орендної плати, а також відсутності доказів сплати останнім орендних платежів свідчить про те, що заборгованість, яка стягнута за вказаним рішенням з відповідача, виникла саме з вини останнього і саме з його вини виник спір між сторонами у справі, який в подальшому був доведений до суду. З врахуванням вищевикладеного, посилання боржника на те, що заборгованість за договором оренди виникла з вини позивача (який є стягувачем) є хибними, безпідставними та необґрунтованими. Разом з тим, рішення суду від 27.02.14 р. у справі № 908/206/14, яке набрало законної сили, в силу приписів ст. 115 ГПК України є обов'язковим для виконання на всій території України всіма суб'єктами господарювання, відносно яких воно прийнято.

Твердження щодо несприятливих політичних подій в країні, пов'язаних зокрема з анексією Криму Російською Федерацією, збройними виступами проросійських активістів в Харківській, Донецькій та Луганських областях, проголошенням в останніх двох областях народних республік, проведенням на цих територіях референдумів, а також антитерористичної операції не приймаються судом до уваги, оскільки за приписами ст. 121 ГПК України суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан. Посилання заявника на певні ринки ринку збуту у Криму, Донецькій та Луганських областях та відсутність попиту приймаються судом до уваги з огляду на приписи ст. 42 ГК України та ст. 96 ЦК України.

При цьому, дослідивши надані до заяви докази, врахувавши матеріальні інтереси боржника, його фінансовий стан, суд дійшов висновку, що останнім необґрунтовано заявлено про розстрочку виконання рішення суду в даній справі саме на один рік.

Однак, оцінюючи всі доводи відповідача, судом враховано, що відповідач не відмовляється від добровільного виконання рішення суду.

Розстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості продовження господарської діяльності боржника, так і зробить реальною можливість отримання боргу стягувачем.

За такими обставинами, заява боржника підлягає задоволенню частково, а тому слід надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." розстрочку виконання рішення суду у справі № 908/206/14 від 27.02.14р. щодо стягнення з нього боргу в сумі 159620,00 грн., судового збору в розмірі 3192,40 грн. на 3 місяці рівними частинами шляхом сплати по 54270,80 грн. у строк до 21.08.14 р., 21.09.14 р., 21.10.14 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." про розстрочку виконання рішення суду від 27.02.14р. у справі № 908/206/14 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання виконання рішення суду від 27.02.14р. у справі № 908/206/14 про стягнення суми 162812 (сто шістдесят дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 40 коп. на 3 (три) місяці рівними частинами шляхом сплати:

- суми 54270 (п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 80 коп. у строк до 21.08.2014 року;

- суми 54270 (п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 80 коп. у строк до 21.09.2014 року;

- суми 54270 (п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 80 коп. у строк до 21.10.2014 року.

3. В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Суддя О.Г. Смірнов