Постанова

від 03.04.2014 по справі 908/206/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.04.2014 року справа №908/206/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А. Ломовцевої Н.В.,Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:Соколова В.Д. - за дов., від відповідача:Хазамін Т.Р. - за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т.", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 27.02.2014 року у справі№908/206/14 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ми", м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т.", м. Запоріжжя простягнення 159 620,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.02.2014 року по справі №908/206/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ми", м.Запоріжжя задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т.", м. Запоріжжя борг в сумі 159 620 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 3192 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, посилаючись, зокрема, на те, що договір оренди припинено з 01.03.2011 року внаслідок його дострокового розірвання за ініціативою орендаря, у зв'язку з чим орендоване приміщення відповідачем було заздалегідь звільнено.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання щодо повернення апеляційної скарги на підставі ст.97 ГПК України, зважаючи на неотримання копії останньої позивачем. Колегія суддів вважає вказану заяву представника позивача безпідставною, оскільки факт направлення копії скарги на юридичну адресу позивача підтверджується фіскальним чеком від 12.03.14р. та описом вкладення, а також за цією скаргою відкрито апеляційне провадження, що унеможливлює її повернення заявникові без розгляду.

Під час судового засідання апелянт висловився на підтримку вимог, викладених в апеляційній скарзі, а також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового документу, а саме копії поштового конверту рекомендованого листа від позивача на адресу відповідача від 09.02.11р. Вказане клопотання колегією суддів задовольняється та відповідний документ долучається до матеріалів справи.

Ознайомившись в судовому засіданні з матеріалами апеляційної скарги, представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 01.01.2011 року між ТОВ "Ми" (Орендодавець) та ТОВ "Крок Г.Т." (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 003500, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення для виробництва площею 140, 9 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7, далі Об'єкт оренди.

Згідно п. 2.1 договору, вступ Орендаря у володіння та користування приміщенням, а також початок обчислення строку нарахування платежів, передбачених Договором, наступає з моменту набрання чинності Договором.

Пунктами 2.2, 2.3 договору визначено, що приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. У разі припинення Договору, у тому числі достроково, Орендар зобов'язаний передати орендоване приміщення у день припинення договору.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. договору, орендна плата за перший місяць оренди становить 6940, 00 грн. Щомісячний розмір орендної плати кожен наступний місяць підлягає індексації на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, встановлений Міністерством статистики України. Індексація розміру орендної плати здійснюється Орендодавцем з наростаючим підсумком. Орендна плата та інші платежі обумовлені Договором повинні перераховуватися Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця, згідно виставлених рахунків, щомісячно до 10 числа поточного (розрахункового) місяця. Якщо рахунки не виставлені, до 10 числа, то Орендар зобов'язаний сплатити суму оренди вказану в рахунку попереднього місяця. При отриманні рахунку Орендатор доплачує різницю на протязі 10 днів. У випадку прострочення Орендатором орендного платежу після встановленого строку, Орендодавець стягує штраф в розмірі 100 відсотків від орендної плати.

Умовами п. 3.3. Договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а п.4.6.договору встановили обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Орендна плата та інші платежі, обумовлені в договорі нараховуються Орендодавцем та повинні сплачуватися Орендарем за весь період дії договору до моменту фактичної передачі орендованого приміщення Орендодавцю, про що зазначено у п. 3.5. Договору.

Пунктом 4.7. Договору сторони домовилися, що в разі прострочення Орендарем орендного платежу біль ніж на 3 дні після встановленого строку, допуск співробітників Орендаря в орендоване приміщення припиняється. Орендодавцю за актом здачі-приймання передається орендоване приміщення та майно. Допуск на територію підприємства припиняється.

Орендар зобов'язується повідомляти про майбутнє звільнення приміщення не менш ніж за один місяць (п. 4.13).

У пункті 8.1 Договору визначено, що договір діє з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Договір може бути розірваний за письмовою вимогою однією із сторін. При цьому друга сторона повинна бути попереджена не менш ніж за один місяць, або за домовленістю (п. 8.4).

Факт передання майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011 року.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором №003500 від 01.01.2011 року щодо перерахування орендної плати виконав частково, у зв'язку із чим за ним рахується борг з орендної плати в сумі 159620, 00грн., за стягненням якого позивач звернувся з позовом у даній справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо внесення орендної плати у розмірі та строки, встановлені договором, та законності і обґрунтованості відповідних вимог позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновок господарського суду Запорізької області щодо задоволення позову правомірним, виходячи з наступного.

Як вірно визначено судом першої інстанції, укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України). Аналогічні приписи містяться в ст. 284 Господарського кодексу України.

Статтею 764 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначені законодавчі приписи, беручи до уваги відсутність заперечень з боку орендодавця щодо продовження дії договору оренди та продовження відповідачем користуватися спірним майном (оскільки відповідного акту-приймання передачі майна з оренди суду не надано), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій щодо правомірності нарахування позивачем орендної плати за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року, оскільки договір №003500 від 01.01.2011 року в силу ст.764 ЦК України було продовжено на строк, який був раніше встановлений договором, тобто на 1 рік.

При цьому, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача про дострокове розірвання договору оренди №003500 від 01.01.2011 року з 01.03.2011 року, оскільки відповідачем не доведено факт надіслання листів про розірвання договору (а.с.41), про звільнення приміщення (а.с.а.с.44, 49, 54) та відповідного акту приймання-передачі майна з оренди саме на юридичну адресу позивача. До того ж представник позивача заперечує факт отримання вказаних листів.

Посилання апелянта на те, що ним направлялася вищевказана кореспонденція за адресою, яка була вказана позивачем на поштовому конверті спеціально для листування, а відомостей щодо юридичної адреси відповідач не мав, до уваги колегією суддів не приймається, оскільки статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено створення Єдиного державного реєстру, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз.1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи не спростовується, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №003500 від 01.01.2011 року належним чином не виконав, орендну плату за період дії договору з лютого 2011р. по грудень 2012р. включно сплатив не в повному обсязі, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 159 620,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено факт невиконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №003500 від 01.01.2011 року щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів за користування майном за період дії договору оренди (з лютого 2011 року по грудень 2012 року), який відповідачем не спростовано, доказів оплати цього боргу останнім не надано, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань, в розмірі 159 620,00 грн.,

Щодо інших доводів, викладених в апеляційній скарзі, то їх до уваги колегія суддів не приймає, оскільки вони були предметом розгляду в суді першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка, з якою погоджується апеляційний суд.

На підставі вищевикладеного , судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а тому доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2014 року по справі №908/206/14 і залишає його без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т.", м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2014 року по справі №908/206/14 - залишити без змін.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Н.В.Ломовцева

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3. у справу

4-ГСЗО

5-ДАГС