Ухвала

від 27.02.2014 по справі 826/12339/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12339/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян К.С. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.13р. у справі №826/12339/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ України» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «АДМ України» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.13р. №0000312310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року 84 066,39 ПДВ по взаємовідносинах з ПП «ВКФ «Сиріус-Прайм», оскільки згідно висновків акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Сиріус-Прайм» встановлено відсутність у останнього технічних та економічних можливостей здійснення відповідної господарської діяльності, та не встановлено факту придбання товару від контрагентів - постачальників на користь ПП «ВКФ «Сиріус-Прайм».

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень - жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.04.13р. №485/40-50/23-29/335 46533.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додатну вартість за жовтень 2012 року на суму 84 066 грн., штрафні (фінансові) санкції - 42 033 грн.

Підставою для його прийняття слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.п. 14.1.18, п. 14.1 ст. 14, п.198.3 та п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84 066,39 грн. за вересень 2012 року та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 84 066,39 грн. за жовтень 2012 року, яка підлягає зменшенню.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що висновками акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 19.12.12р. №939/22-200/37757909 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за вересень 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками ФГ «Тюльпан», ТОВ «Житниця-1», ФГ «Югагросервіс», ФГ «Стар-Аісса-Ком», Селянське ФГ «Агріс», ФГ «Софія-2008», ФГ «Домінатор ЛД» та контрагентами - покупцями» не встановлено факту транспортування та отримання товару від підприємств-постачальників, ТОВ «Житниця-1», ФГ «Югагросервіс», ФГ «Стар-Аісса-Ком», Селянське ФГ «Агріс» на користь контрагента-покупця ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм», а останнім не підтверджено транспортування товару по ланцюгу поставки.

Також висновками вказаного акта не встановлено ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм» за місцезнаходженням, відсутність управлінського або технічного персоналу, трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом під час перевірки не досліджувались господарській відносини між позивачем та його контрагентом, а також акт перевірки не містить висновку щодо встановлення порушень позивачем вимог податкового законодавства та щодо невідповідності первинних документів вимогам законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийняття спірного - повідомлення рішення, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Отже, виходячи зі змісту пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача та його контрагента.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм» були укладені договори купівлі - продажу соняшнику, придбаного безпосередньо у сільськогосподарського виробника №8395 від 03.09.12р., №8418 від 04.09.12р., №8486 від 06.09.12р., №8631 від 11.09.12р., за умовами яких продавець поставляє та передає у власність, а покупець приймає та проводить розрахунок за насіння соняшника на умовах, що передбачені договором.

В підтвердження придбання товару матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV, підписані особами, відповідальними за здійснення господарських операцій, розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання товару.

Відповідно до п.2.1 та п.2.3 договору, продавець поставляє товар автомобільним транспортом у повному обсязі на ПрАТ «АДМ ІЛЛІЧІВСЬК» в період по 14.09.12р. Кожен автомобіль повинен супроводжуватися: товарно-транспортною накладною, яка заповнюється у відповідності до вимог діючого законодавства та наступних реквізитів: вантажоодержувач ТОВ «АДМ Україна», пункт розвантаження ПрАТ «АДМ ІЛЛІЧІВСЬК».

В підтвердження поставки товару, матеріали справи містять належним чином товарно-транспортні накладні, які оформленні з дотриманням вимог ст. 9 Закону N 996-XIV.

Матеріали справи містять докази господарських відносин позивача з ПрАТ «АДМ ІЛЛІЧІВСЬК» у перевіряємому періоді, а саме договір на переробку насіння соняшникового №С-078 від 20.08.12р., згідно умов якого замовник зобов'язується поставляти виконавцю сировину на переробку, оплатити послуги виконавця по переробці, а при необхідності за збереження сировини та продукції. Матеріали справи також містять акти результатів переробки сировини та виробництва готової продукції і виконаних робі за вересень - жовтень 2012 року №13П від 30.09.12р. та №38П від 31.10.12р.

Також матеріали справи містять докази подальшої реалізації позивачем на користь ТОВ «Новік порт сервіс» готової продукції, а саме: олії соняшникової нерафінованої, зокрема підтвердженням є митні декларації.

Крім того, згідно наявних в матеріалах справи пояснень наданих старшому оперуповноваженому ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ОСОБА_2, який є директором ТОВ «ВКФ «Сіріус - Прайм», ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 вбачається, що господарські операції з поставки зернових культур мали місце у перевіряємому періоді між ТОВ «ВКФ «Сіріус - Прайм» та його контрагентами ТОВ «Житниця-1», ФГ «Югагросервіс», ФГ «Стар-Аісса-Ком», Селянське ФГ «Агріс», ФГ «Тюльпан» та ФГ «Софія-2008».

Слід зазначити, що ТОВ «ВКФ «Сіріус - Прайм» станом на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів (письмових пояснень, актів перевірок, тощо) на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Доводи податкового органу про незнаходження підприємства за місцезнаходженням після виконання господарської операції, не є підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Покликання апелянта на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 19.12.12р. №939/22-200/37757909 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками ФГ «Тюльпан», ТОВ «Житниця-1», ФГ «Югагросервіс», ФГ «Стар-Аісса-Ком», Селянське ФГ «Агріс», ФГ «Софія-2008», ФГ «Домінатор ЛД» та контрагентами - покупцями» не свідчить про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм» з огляду на те, що господарські операції з позивачем при невиїзній перевірці не досліджувались; відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм».

Також необґрунтованими є покликання апелянта на відсутність трудових ресурсів (чисельність працюючих згідно звіту за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2012 року - 1 особа), з огляду на те, що податковим органом не доведено неможливості залучення ПП «ВКФ «Сіріус - Прайм» до спірних правовідносин допомоги третіх осіб.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.13р. у справі №826/12339/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.13р. у справі №826/12339/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 03.03.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.