Ухвала

від 08.11.2016 по справі 826/12339/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/12726/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року

у справі №826/12339/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» (надалі - ТОВ «АДМ Україна»)

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - Центральний офіс)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ТОВ «АДМ Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального офісу від 23.05.2013 року №0000312310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «АДМ Україна» просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за вересень, жовтень 2012 року, результати якої оформлено актом від 29.04.2013 року №485/40-50/23-29/33546533.

Проведеною перевіркою, на думку контролюючого органу, встановлено порушення ТОВ «АДМ Україна» п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного в Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сіріус-Прайм» соняшника.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на акт від 19.12.2012 року №939/22-200/37757909 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки постачальника позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками Фермерським господарством «Тюльпан», Товариством з обмеженою відповідальністю «Житниця-1», Фермерським господарством «Югагросервіс», Фермерським господарством «Стар-Аісса-Ком», Селянським фермерським господарством «Агріс», Фермерським господарством «Софія-2008», Фермерським господарством «Домінатор ЛД» та контрагентами-покупцями, за висновками якого не підтверджено факт транспортування та отримання ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» товару від названих суб'єктів господарювання. Крім цього, в указаному акті перевірки зазначено про відсутність у ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» управлінського та технічного персоналу, трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

На підставі названого акту перевірки Центральним офісом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 року №0000312310, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 84066,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 42033,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ «АДМ Україна» до матеріалів справи належним чином оформлені рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки.

Придбане в ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» насіння соняшника передано позивачем на переробку Приватному акціонерному товариству «АДМ ІЛЛІЧІВСЬК» відповідно до умов договору від 20.08.2012 року №С-078, що підтверджується актами результатів переробки давальницької сировини, виробництва готової продукції і виконаних робі від 30.09.2012 року №13П та від 31.10.2012 року №38П.

Готову продукцію (олію соняшникову нерафіновану) реалізовано ТОВ «АДМ Україна» на експорт нерезиденту ADM International Sarl (Швейцарія), про що свідчать наявні в матеріалах справи вантажні митні декларації та рахунки-фактури.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наведеними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «АДМ Україна» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його постачальник були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ «АДМ Україна» реального характеру розглядуваних господарських операцій.

При цьому, судові інстанції правильно відхилили посилання відповідача на акт перевірки ПП «ВКФ «Сіріус-Прайм» від 19.12.2012 року №939/22-200/37757909 як на підставу для відмови в задоволенні позову. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених господарських операцій, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Центрального офісу під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Т.М. Шипуліна