Постанова

від 27.02.2014 по справі 810/1885/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1885/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.07.13р. у справі №810/1885/13-а за позовом Приватного підприємства «Комфорт» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірним рішення, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним рішення відповідача стосовно визнання нечинними правочинів; визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 №0000172202, №0000182202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.13р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.03.13р. №0000172202 та № 0000182202.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою у частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що первинні документи підписані від імені ТОВ «Агентство Віасат» не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, з огляду на те, що засновник та головний бухгалтер вказаного товариства ОСОБА_2 заперечує свою причетність до господарської діяльності суб'єкта господарювання, така діяльність фактично не здійснювалась, а відтак формування позивачем на підставі таких документів податкового обліку є протиправним.

У судовому засідання представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Миронівською МДПІ Київської області ДПС проведено документальну виїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ «Агентство Віасат» за період з 01.04.11р. по 30.09.11р., за результатами якої складено акт від 06.03.13р. №110/22-011/32546988.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.03.13р.:

№0000172202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 8 950,32 грн., в т.ч. основний платіж - 7 166,66 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 791,66 грн.;

№0000182202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 9 583 грн., в т.ч. основний платіж - 9 583 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.

Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:

пп. 134.1.1, п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 41677 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 9 583 грн.;

п. 201.6 ст. 201, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п .187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в загальній сумі 7 166,66 грн., в т.ч. за липень 2011 року в сумі 5 833,33 грн. та за серпень 2011 року в сумі 1 333,33 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно пояснень громадянки Російської Федерації ОСОБА_2, яка відповідно до установчих документів є засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Агентство «Віасат», вбачається, що у листопаді 2009 року вона погодилися приїхати до м. Києва та надати свої реєстраційні дані для реєстрації ТОВ «Агентство «Віасат» за винагороду в розмірі 500 доларів США та компенсацію витрат на проїзд; про діяльність товариства їй нічого не відомо; оформленням первинних бухгалтерських документів вона особисто не займалась, податкову та статистичну звітність не складала, особисто не підписувала та не подавала.

Крім того, податковим органом встановлено, що у ТОВ «Агентство «Віасат» відсутні виробничі фонди, чисельність працівників - 2 особи.

Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Закону.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Агентство «Віасат» у перевіряємому періоді були укладені наступні договори:

від 31.05.11р. №32/11, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання поліграфічних послуг з виготовлення макета для флаєра;

від 05.08.11р., за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання таких робіт: демонтаж старих меблів, упорядкування приміщень після демонтажу; підняття меблів на п'ятий поверх; складення нових меблів;

від 21.07.11р. №07/2011, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень, за напрямками, що цікавлять замовника.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, будучи допитаною громадянка Російської Федерації ОСОБА_2, яка відповідно до установчих документів є засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Агентство «Віасат» в одній особі пояснила, що в листопаді 2009 року вона погодилися приїхати до м. Києва та надати свої реєстраційні дані для реєстрації ТОВ «Агентство «Віасат» за винагороду в розмірі 500 доларів США та компенсацію витрат на проїзд; про діяльність товариства їй нічого не відомо; оформленням первинних бухгалтерських документів вона особисто не займалась, податкову та статистичну звітність не складала, особисто не підписувала та не подавала.

Згідно висновку науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №280 від 28.09.11р., підписи в «графі керівник» в наступних документах, а саме: договорі №133 від 29.04.11р., податковій декларації з ПДВ за березень від 20.04.11р., додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за березень від 20.04.11р., додатку №6 до податкової декларації з ПДВ за березень від 20.04.11р., виконані не гр. ОСОБА_2, а іншою особою.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вищевказаних обставин, такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності формування позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Агентство «Віасат» даних податкового обліку у перевіряємий період, а відтак прийняті податкові повідомлення - рішення в частині збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за спірними операціями є правомірними.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.07.13р. у справі №810/1885/13-а - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.07.13р. у справі №810/1885/13-а в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 №0000172202, №0000182202 скасувати та в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.07.13р. у справі №810/1885/13-а - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст постанови складений: 28.02.14р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.