Рішення

від 18.02.2014 по справі 919/201/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року справа № 919/201/13-г Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу:

за позовом Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко",

ідентифікаційний код 00412872

(99814, м. Севастополь, село Осипенко, вул. Сухій, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг",

ідентифікаційний код 30262667

(02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15)

про визнання договору недійсним,

Представники сторін:

позивача - Сморчков В.В. - представник, довіреність № 14/717 від 20.11.2013;

відповідача - не прибув.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду міста Севастополя (далі - суд) перебуває справа за позовом Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (відповідач) про визнання недійсним Договору поставки № АП-06-0042 від 29.04.2011 /том 1, арк. с. 3-9/.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 203, 215, 627 Цивільного кодексу України, статті 179, 198 Господарського кодексу України, статті 40, 41 Закону України „Про здійснення державних закупівель", обґрунтовані невідповідністю змісту оспорюваного правочину вимогам цивільного законодавства, документації конкурсних торгів та акцептованій пропозиції відповідача. Зокрема позивач зазначає, що 1) істотні умови оспорюваного договору відрізняються від змісту документації конкурсних торгів та конкурсної пропозиції відповідача та при цьому у договорі про закупівлю передбачена можливість зміни вартості предмета закупівлі залежно від коливання курсу долара США до гривні; 2) зміст спірного договору не відповідає Типовому договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти; 3) при укладанні договору про закупівлю сторонами не дотримано принципу розумності, про що свідчить встановлення процентної ставки за прострочення оплати товару у розмірі 40% (за перші 90 календарних днів прострочення) та 96% (з дати закінчення перших 90 календарних днів прострочення).

Відповідач у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву /том 1, арк. с. 20-22/, в якому позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що, по-перше, положеннями законодавства у сфері здійснення державних закупівель передбачена можливість зміни істотних умов договору у випадку зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю; по-друге, на думку відповідача, типові умови, які відсутні в оспорюваному договорі, можуть застосовуватися як звичай ділового обороту, а тому їх відсутність не впливає на дійсність укладеного договору про закупівлю; по-третє, визначення розміру процентів річних за прострочення оплати товару відбулось сторонами на підставі вільного волевиявлення та не суперечить положенням цивільного законодавства. Також відповідач вказав на те, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.06.2013 /том 1, арк. с. 170-176/, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 /том 1, арк. с. 229-234/, позов задоволено повністю та визнано недійсним Договір поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" та Державним підприємством „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко".

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2013 рішення господарського суду міста Севастополя від 11.06.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя /том 1, арк. с. 257-260/.

Скасовуючи судові акти місцевого та апеляційного господарських судів суд касаційної інстанції зазначив, що з їх змісту вбачається, що господарські суди як першої, так і апеляційної інстанцій не забезпечили сторонам у справі дотримання принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Такого висновку Вищий господарський суд України дійшов, зважаючи на відсутність дослідження у прийнятих місцевим та апеляційним господарськими судами рішеннях усіх поданих сторонами до матеріалів справи доказів. Так, суд касаційної інстанції вказав на те, що поряд з іншими доказами, судами не дано належної оцінки долученим до матеріалів справи на стадії розгляду справи в суді першої інстанції рішенню господарського суду міста Севастополя від 22.05.2012 у справі № 5020-326/2012 за позовом ТОВ „Хімагромаркетинг" до ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" про стягнення заборгованості в сумі 672 045,70 грн за договором від 29.04.2011 №АП-06-0042; рішенню господарського суду міста Севастополя від 17.12.2012 у справі № 5020-1099/2012 за позовом ТОВ „Хімагромаркетинг" до ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" про стягнення 396 516,17 грн за договором від 29.04.2011 №АП-06-0042 (постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2013); видатковим накладним, які оформлялись на підставі договору від 29.04.2011 №АП-06-0042; акту державної фінансової інспекції в м. Севастополі від 03.08.2012 № 06-21/141 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" за період з 01.01.2004 по 31.05.2012 та не досліджено питання виконання сторонами умов вищезазначеного договору.

При новому розгляді справи позивач надав письмові пояснення по суті спору з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2013 /том 2, арк. с. 11/, в яких, зокрема, зазначив, що жодний висновок судів першої та другої інстанцій не було визнано судом касаційної інстанції необґрунтованим або таким, що не відповідає закону. Водночас, на виконання вказівок Вищого господарського суду України позивач пояснив, що при розгляді судами справ за позовами ТОВ „Хімагромаркетинг" до ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" про стягнення коштів за оспорюваним договором (справа № 5020-326/2012, справа № 5020-1099/2012) питання недійсності цього договору не досліджувалось та оцінка відповідності змісту договору вимогам закону не здійснювалась. Натомість, Державна фінансова інспекція в місті Севастополі за результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" дійшла висновку про невідповідність умов Договору поставки від 29.04.2011 №АП-06-0042 вимогам Закону України „Про здійснення державних закупівель". Щодо обставин прийняття ним виконаного відповідачем за вказаним договором позивач зазначив, що предмет закупівлі є специфічним - це хімікати, які були вкрай потрібні позивачеві саме в той період, коли придбавались, - для захисту виноградників напередодні врожаю. Позивач не міг більше відкладати їх закупівлю (приміром, для проведення повторних торгів тощо), адже в такому разі їх використання вже було б марним. Крім того позивач зазначив, що раніше не ставив питання недійсності оспорюваного договору, оскільки після його укладення директора ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" ОСОБА_3 було звільнено з посади, а договір на юридичне обслуговування, укладений із юридичною фірмою, яка здійснювала супровід Підприємства з 2006 року, припинив свою дію. Загалом за період з листопада 2011 року по листопад 2012 року на підприємстві змінилось 4 керівники, які не були обізнані про факт укладання оспорюваного договору саме за результатами торгів відповідно до Закону України „Про здійснення державних закупівель", позаяк у договорі відсутні жодні посилання на вказані обставини, а окремі документи щодо процедури закупівлі було втрачено. За цей же період неодноразово змінювався склад юридичної служби підприємства.

Відповідач надав другий відзив на позовну заяву /том 2, арк. с. 18-22/, в якому, по суті, відтворив зміст попереднього відзиву, додавши, що зі свого боку виконав усі зобов'язання за оспорюваним договором; що дійсність Договору поставки від 29.04.2011 №АП-06-0042 підтверджена рішеннями господарського суду міста Севастополя від 22.05.2012 у справі № 5020-326/2012 та від 17.12.2012 у справі № 5020-1099/2012 та що ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" порушень законодавства про державні закупівлі не виявлено.

У засіданні суду 13.02.2014 представники сторін підтримали власні доводи і заперечення, викладені відповідно у позовній заяві, відзивах на позовну заяву та письмових поясненнях по суті спору /том 1, арк. с. 41; 111-112; 159; 165-167; 214; том 2, арк. с. 11; 27-28/.

Згідно з частиною третьою статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.02.2014 оголошувалась перерва до 18.02.2014.

Після перерви представник відповідача у судове засідання не прибув, факсом надіслав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору /том 2, арк. с. 29/, посилаючись на неможливість явки у судове засідання, проте жодних причин не навів та будь-яких доказів на підтвердження їх поважності не надав.

Присутній у судовому засіданні 18.02.2014 представник позивача заперечував проти задоволення клопотань відповідача, вважаючи, що відповідач штучно затягує вирішення спору.

Розглянувши вказані клопотання, обговоривши доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи зі змісту статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосування при розгляді справ Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини є обов'язковим для господарського суду.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумний строк - це найкоротший строк розгляду і вирішення спору, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів у господарських правовідносинах.

Суд зауважує, що участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони.

Водночас, цьому праву кореспондує обов'язок сторони добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ст. 22 ГПК України).

Тобто, користуючись наданими йому процесуальним законом правами відповідач не може порушувати прав інших учасників судового процесу, в даному випадку - права позивача на вирішення спору протягом розумного строку.

Натомість відповідач, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, не наводить переконливих доводів необхідності такого відкладення.

Суд зазначає, що відповідачем у письмовому вигляді надано відзиви на позовну заяву та пояснення по суті спору, які приєднані судом до матеріалів справи та будуть враховані при прийнятті відповідного судового рішення за результатами розгляду справи. Водночас, у судовому засіданні 13.02.2014 суд заслухав доводи представника відповідача.

Крім того, відповідач є юридичною особою і не обмежений якоюсь конкретною кількістю осіб, яких він може уповноважити на представництво своїх інтересів у господарському суді, а тому неможливість явки одного представника не є перешкодою для направлення до суду іншого представника. До того ж, суд нікого особисто не викликав у судове засідання та не визнавав явку представника відповідача обов'язковою.

За викладених обставин суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та вирішив завершити розгляд справи у даному судовому засіданні у відсутність представника відповідача.

Клопотання про продовження строку вирішення спору також відхилено судом, оскільки перебіг строку вирішення спору при новому розгляді справи спливає 18.02.2014, тобто розгляд справи відбувається в межах встановленого законом 2-місячного строку (ст. 69 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог Закону України „Про здійснення державних закупівель" Державним підприємством „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" проведено процедуру відкритих торгів, переможцем яких за лотом № 4 з акцептованою ціною 958 917,00 грн було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг".

По закінченню процедури та визначенню переможця відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (Продавець) та Державним підприємством „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (Покупець) укладено Договір поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011 (далі - Договір) /том 1, арк. с. 12-14/.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець (позивач) - прийняти й оплатити засоби захисту рослин в асортименті: „Практик" - 80 л; „Зеніт" - 20 л; „Фазис" - 15 кг; „Метеор" - 4300 кг; „Фостран" - 130 л; „Ефатол" - 80 кг; „Тіофен-Екстра" - 1080 кг; „Стиракс" - 300 л; „Тотал" - 2400 л; „Універсал" - 80 кг; „Оперкот" - 15 кг; „Тиорос" - 1000 кг, всього 12 найменувань, на загальну суму 921 272,60 грн (далі - Товар).

Пунктом 1.2 Договору передбачена можливість зміни вартості Товару в період його дії в порядку, передбаченому пунктом 2.2 Договору. При цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього Договору.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 Договору кількість і асортимент Товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1 цього договору. За бажанням Покупця кількість та асортимент Товару можуть бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент Товару, що підлягає поставці, та строк оплати. Загальна вартість товару (ціна Договору) визначається як сума поставленого Товару на умовах цього Договору та Додаткових угод до нього.

За умовами Договору (пункт 2.1) Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в пункті 1.1 даного договору (921 272,60 грн), - не пізніше 01.03.2012.

Згідно з пунктом 2.2 Договору, при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості Товару з урахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) на дату оплати за відповідною формулою.

Поставка Товару здійснюється у строк до 30.04.2011, або раніше, за заявкою Покупця (пункти 3.1, 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 5.5 Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем, та 96% річних від несплаченої суми ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Як зазначено у пункті 7.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.01.2013, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

Вважаючи, що умови вказаного Договору не відповідають вимогам закону, документації конкурсних торгів та акцептованій пропозиції відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним Договору поставки № АП-06-0042 від 29.04.2011, укладеного між сторонами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу дійсності чи недійсності правочину (Договору поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011), тому підпадають під правове регулювання відповідних норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, його глави 16. Крім того, ураховуючи, що предметом спірного договору є закупівля Товару за державні кошти, на ці правовідносини розповсюджується дія Закону України „Про здійснення державних закупівель" (в редакції, що діяла станом на час укладення оспорюваного договору).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у статті 204 Цивільного кодексу України проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак повинні не порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Однак, така презумпція може бути спростована у двох випадках.

По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Як установлено судом, 29.04.2011 між Сторонами укладено Договір №АП-06-0042 /том 1, арк. с. 12-14/, який за своєю правовою природою та ознаками є договором поставки (купівлі-продажу) товару за державні кошти.

Так, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлені Законом України „Про здійснення державних закупівель" (в редакції, що діяла станом на час укладення оспорюваного договору).

На виконання вимог вказаного Закону наказом Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" № 45 від 25.02.2011 створено комітет з конкурсних торгів та затверджено Положення про комітет з конкурсних торгів /том 1, арк. с. 62-65/. До складу комітету увійшли головний агроном ОСОБА_4 (Голова комітету); головний бухгалтер ОСОБА_6, начальник відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_7 (відповідальний секретар); головний економіст ОСОБА_8 та економіст-фінансист ОСОБА_9 (заступник голови комітету).

31.01.2011 у Бюлетені державних закупівель № 13 (459) опубліковано оголошення № 12767 про заплановану закупівлю продуктів агрохімічних (код предмета закупівлі 24.20.1) за процедурою: відкриті торги. Згідно з інформацією, зазначеною в оголошенні, дата та час розкриття пропозицій - 02.03.2011 о 16:00 /том 1, арк. с. 67/.

Згідно із Реєстром отриманих пропозицій конкурсних торгів станом на 14:00 год. 02.03.2011 надійшло 6 пропозицій, в тому числі - пропозиція відповідача /том 1, арк. с. 71/.

Також 02.03.2011 о 16:00 год. відбулось розкриття пропозицій конкурсних торгів, про що складено відповідний протокол /том 1, арк. с. 72/. ТОВ „Хімагромаркетинг" надало цінові пропозиції по трьох лотах: лот № 1 - 25 920,00 грн; лот № 2 - 12 975,00 грн; лот № 4 - 958 917,00 грн.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, підписаного головою тендерного комітету (комітету з конкурсних торгів) Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко", датою прийняття рішення про акцепт пропозицій переможців цих торгів (цінової пропозиції) є 17.03.2011, а кінцевим строком укладення договору про закупівлю - 16.04.2011 /том 1, арк. с. 132-133/.

Натомість за інформацією, що міститься на офіційному загальнодержавному веб-порталі з питань державних закупівель /том 1, арк. с. 73-74/ та у Звіті про результати проведення процедури відкритих торгів № 54 від 18.06.2011, підписаному директором позивача /том 1, арк. с. 136-139/, датою акцепту конкурсної пропозиції відповідача є 01.04.2011.

Як убачається з наведеного, відомості щодо дати акцепту у різних джерелах є різними: 17.03.2011 та 01.04.2011.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 10 Закону України „Про здійснення державних закупівель" відповідальність за повноту та достовірність інформації, що публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар комітету з конкурсних торгів замовника.

Згідно з наданими секретарем комітету конкурсних торгів ОСОБА_7 письмовими поясненнями /том 1, арк. с. 167/, визначення переможців процедури закупівлі відбулося саме 17.03.2011. Відповідні повідомлення про акцепт пропозицій конкурсних торгів були надіслані позивачем переможцям процедури закупівлі (у тому числі відповідачу) 23.03.2011, про що свідчить Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача /том 1, арк. с. 134-135/.

Водночас ОСОБА_7 надала пояснення щодо обставин опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про іншу дату акцепту (01.04.2011), в яких зазначила, що після розгляду та оцінки конкурсних пропозицій учасників торгів (17.03.2011) відповідне повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів було надіслане для офіційного оприлюднення, але з причин наявності помилок в його оформленні, - декілька разів поверталося для опрацювання. В остаточному вигляді повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів було надіслано для офіційного оприлюднення на початку квітня 2011 року, однак, оскільки статтею 10 Закону України „Про здійснення державних закупівель" встановлений обмежений строк оприлюднення відповідної інформації (протягом 3-х робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі), у повідомленні була зазначена інша дата акцепту, а саме 01.04.2011.

Таким чином, в офіційно оприлюдненому оголошенні про результати проведення процедури закупівлі міститься інформація, яка не відповідає дійсності, а тому не може братися до уваги.

Слід зазначити, що наведений випадок (коли на веб-порталі Уповноваженого органу та в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель оприлюднюється інформація, яка не відповідає дійсності, але узгоджується із вимогами Закону України „Про здійснення державних закупівель" щодо строків здійснення того чи іншого етапу процедури) є непоодиноким, адже в іншому випадку оголошення чи повідомлення просто не приймається до опублікування.

Про хибність інформації, яка розміщена в офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та на веб-порталі Уповноваженого органу, свідчить і той факт, що в Оголошенні про результати торгів зазначена дата укладення оспорюваного Договору - 20.04.2011 та його ціна - 958 917,00 грн, в той час як фактичною датою Договору є 29.04.2011, а ціна Договору становить 921 272,60 грн. До того ж, вказане Оголошення з інформацією про вчинення оспорюваного правочину опубліковано у бюлетені № 50 (496) від 27.04.2011 (номер оголошення 051445), тобто на два дні раніше дати фактичного укладення між сторонами договору закупівлі (29.04.2011).

Крім того, відповідно до абзацу першого частини дев'ятої статті 28 Закону України „Про здійснення державних закупівель" загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати 20 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, розкриття комітетом конкурсних торгів пропозицій учасників процедури закупівлі відбулося 02.03.2011 /том 1, арк. с. 72/, відтак останнім днем акцептування вказаних пропозицій конкурсних торгів є 31.03.2011. Таким чином, дата акцептування конкурсної пропозиції відповідача 01.04.2011, - не відповідає вимогам наведеної вище норми Закону.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Ураховуючи встановлені вище розходження та недостовірні дані, які містяться у документації про результати проведення процедури закупівлі, а також беручи до уваги письмові пояснення секретаря комітету конкурсних торгів позивача ОСОБА_7, суд приймає в якості належного доказу, на підставі якого можливо встановити фактичну дату акцептування конкурсної пропозиції відповідача, - Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, підписане головою комітету конкурсних торгів позивача з датою акцепту - 17.03.2011 /том 1, арк. с. 132-133/.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження пояснень секретаря комітету з конкурсних торгів ОСОБА_7, оскільки, по-перше, власне письмові пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, і є одним з видів доказів у господарському процесі (ст. 32 ГПК України); по-друге, наданий позивачем Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції у повній мірі відповідає вимогам статті 34 Господарського процесуального кодексу України щодо його належності та допустимості.

Що стосується доказів надсилання позивачем повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів для офіційного оприлюднення Уповноваженому органу, то розміщення інформації, зазначеної у статті 10 Закону України „Про здійснення державних закупівель", здійснюється шляхом обміну цією інформацією в електронному вигляді.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 31 Закону України „Про здійснення державних закупівель" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції.

Отже, спірний Договір мав бути укладеним не пізніше 16.04.2011 (17.03.2011 + 30 к. днів). Натомість, як установлено судом, Договір поставки № АП-06-0042 укладено лише 29.04.2011.

Статтею 42 Закону України „Про здійснення державних закупівель" унормовано, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням строку, передбаченого абзацом третім частини другої статті 31 цього Закону.

Таким чином, оскільки оспорюваний договір був укладений між сторонами на 42 день після акцептування конкурсної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (18.03.2011 - 29.04.2011), суд визнає, що договір поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011 є нікчемним в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України та статті 42 Закону України „Про здійснення державних закупівель".

Підпунктом 2.5.2 пункту 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Щодо доводів позивача про невідповідність змісту оспорюваного правочину вимогам документації конкурсних торгів та акцептованій пропозиції відповідача суд зазначає наступне.

Згідно з частиною п'ятою статті 179 Господарського кодексу України зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України „Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами статті 41 Закону України „Про здійснення державних закупівель", істотними умовами договору про закупівлю є: предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; ціна договору; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов'язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін.

Судом установлено, що за результатами оцінки та розгляду конкурсних пропозицій учасників торгів переможцем процедури закупівлі за лотом № 4 було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг", з ціною акцептованої пропозиції - 958 917,00 грн. За змістом документації конкурсних торгів, відповідно до вимог якої відповідачем була розроблена та подана конкурсна пропозиція, предметом закупівлі за лотом № 4 є 15 найменувань засобів захисту рослин: „Практик" - 80 л; „Зеніт" - 20 л; „Фазис" - 15 кг; „Метеор" - 4300 кг; „Фостран" - 130 л; „Ефатол" - 80 кг; „Тіофен-Екстра" - 1080 кг; „Тіофен" - 70 кг; „Стиракс" - 300 л; „Тотал" - 2700 л; „Герсотил" - 10 кг; „Сарацин" - 2 кг; „Тиорос" - 1000 кг; „Універсал" - 80 кг; „Номінал" - 10 кг /том 1, арк. с. 60/.

Проте при укладенні Договору сторонами було змінено його предмет, оскільки предметом Договору поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011 є вже 12 найменувань засобів захисту рослин, що не відповідає змісту документації конкурсних торгів та акцептованої конкурсної пропозиції відповідача. Так, у Договорі відсутні найменування продуктів агрохімічних „Тіофен", „Герсотил", „Сарацин", „Номінал", але, при цьому, до предмета даного договору включений агрохімічний препарат „Оперкот" у кількості 15 кг, який взагалі відсутній у документації конкурсних торгів (специфікації по лоту № 4); кількість препарату „Тотал", що зазначена у Договорі (2400 л), є меншою, ніж у документації тендерних торгів (рядок 10 Специфікації по лоту № 4 /том 1, арк. с. 60/).

Також, при укладенні Договору сторонами змінено ціну предмета закупівлі: при акцептованій ціновій пропозиції відповідача в сумі 958 917,00 грн ціна укладеного договору про закупівлю становить 921 272,60 грн.

Крім того, не відповідають змісту документації конкурсних торгів (Додаток 7 /том 1, арк. с. 56/) та пропозиції відповідача (Додаток 5 /том 1, арк. с. 15/) умови пунктів 1.2, 1.3, 2.2, 2.3, 2.9 Договору, якими передбачена можливість перерахунку вартості Товару в бік її збільшення з урахуванням фактичного курсу купівлі долара США (USD) на дату здійснення Покупцем остаточного розрахунку за цим договором поставки.

Істотні умови щодо строку поставки товару також відрізняються від змісту документації конкурсних торгів та пропозиції відповідача. Так, відповідно до змісту конкурсної пропозиції відповідача строк поставки предмета закупівлі встановлений до 01.04.2011, а строк здійснення позивачем оплати отриманого товару - до 30.12.2011 /том 1, арк. с. 69/. Проте, за змістом укладеного Договору вказані істотні умови викладені в іншій редакції: строк поставки відповідачем продуктів агрохімічних та строк їх оплати позивачем встановлені, відповідно, до 30.04.2011 та до 01.03.2012. А така обов'язкова для договору істотна умова, як можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, - взагалі відсутня.

Тобто відразу декілька істотних умов укладеного між сторонами Договору поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011 не відповідають змісту документації конкурсних торгів та пропозиції відповідача. Наведене, серед іншого, підтверджується Актом державної фінансової інспекції в м. Севастополі № 06-21/141 від 03.08.2012 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" за період з 01.01.2004 по 31.05.2012 /том 1, арк. с. 84/.

За таких обставин доводи відповідача про те, що ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко", проведеною фінансовою інспекцією в м. Севастополі, порушень законодавства про державні закупівлі не виявлено, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 31 Закону України „Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю з переможцем конкурсних торгів укладається відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

Згідно з частиною п'ятою статті 40 Закону України „Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі.

Вказані правові норми є імперативними і встановлюють обов'язкові для сторін правила поведінки. В силу приписів абзацу другого частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони не можуть відступити від них при укладенні договору, а тому повинні були дотриматися загальних вимог цивільного законодавства, які регулюють питання дійсності правочинів - частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, та спеціальних норм, що містяться в окремих законодавчих актах і встановлюють спеціальні вимоги до укладення окремих видів договорів, зокрема, вимог Закону України „Про здійснення державних закупівель".

Ураховуючи, що при укладенні Договору поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011 сторонами не забезпечено відповідність його істотних умов змісту документації конкурсних торгів та пропозиції конкурсних торгів переможця - Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг", суд дійшов висновку, що даний договір суперечить вимогам цивільного законодавства, оскільки укладений з порушенням вимог частини другої статті 31, частини п'ятої статті 40 Закону України „Про здійснення державних закупівель".

Посилання відповідача на ті обставини, що частиною п'ятою статті 40 Закону України „Про здійснення державних закупівель" передбачена можливість зміни істотних умов договору у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору, відхиляються судом з наступних підстав.

По-перше, наведені положення законодавства у сфері здійснення державних закупівель стосується саме випадку внесення змін до договору після його підписання, а не на стадії укладення. Як зазначено вище, зміст договору про закупівлю, в момент його підписання сторонами, в жодному випадку не повинен відрізнятися від змісту документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції учасника торгів. І лише за наявності обставин, які передбачені частиною п'ятою статті 40 Закону України „Про здійснення державних закупівель", до вже вчиненого правочину про закупівлю сторонами можуть вноситися необхідні зміни.

По-друге, як установлено судом, окрім зменшення ціни, кількості та асортименту товару, до предмета укладеного Договору включений агрохімічний препарат „Оперкот" у кількості 15 кг, який взагалі відсутній у документації конкурсних торгів (специфікації по лоту № 4), тобто по суті, порівняно із тендерною документацією, асортимент товару збільшено, а не зменшено. Умови пунктів 1.2, 1.3, 2.2, 2.3 оспорюваного Договору також передбачають збільшення ціни Договору та навіть без укладання додаткової угоди.

Водночас, суд погоджується із доводами відповідача, викладеними у запереченнях проти позову, що типові умови, які відсутні в оспорюваному Договорі, можуть застосовуватися як звичай ділового обороту, а тому їх відсутність не впливає на дійсність укладеного договору про закупівлю.

Так, згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади. В даному випадку сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Аналогічна норма міститься і у пункті 2 Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженої наказом Мінекономіки України від 27.07.2010 № 925.

За приписами частини першої статті 630 Цивільного кодексу України, якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Отже, невключення сторонами до оспорюваного Договору певних умов Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки України від 27.07.2010 № 925, які в силу статей 7, 630 Цивільного кодексу України є звичайними, не є відступленням від умов Типового договору, а відтак, - не тягне його недійсність.

Так само суд погоджується із доводами відповідача, що визначення розміру процентів річних за прострочення оплати товару на рівні 40% та 96% відповідно (залежно від тривалості прострочення) не суперечить положенням цивільного законодавства, зокрема, статті 625 Цивільного кодексу України.

Утім, надаючи оцінку доводам відповідача, що недійсність окремих частин оспорюваного Договору не тягне його недійсність в цілому, суд зауважує на такому.

Дійсно, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, але лише у випадку, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (частин).

Проте, оскільки майже всі істотні умови оспорюваного Договору (предмет договору в частині переліку найменувань агрохімічних продуктів, ціна та кількість товару, строки поставки товару та його оплати, умова щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків) не відповідають змісту документації конкурсних торгів та пропозиції переможця торгів за лотом № 4 ТОВ „Хімагромаркетинг", то їх виключення з тексту оспорюваного Договору позбавить цей правочин будь-якого смислу та здібності задовольняти інтереси його сторін у досягненні мети Договору.

До того ж, судом зроблено висновок про нікчемність Договору поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011.

Відповідно до статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Надаючи оцінку долученим до матеріалів справи рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.05.2012 у справі № 5020-326/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" до Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" про стягнення заборгованості в сумі 672 045,70 грн за Договором №АП-06-0042 від 29.04.2011 /том 1, арк. с. 113-118/; від 17.12.2012 у справі № 5020-1099/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" до Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" про стягнення 396 516,17 грн за Договором №АП-06-0042 від 29.04.2011 /том 1, арк. с. 119-125/ та постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 у справі № 5020-1099/2012 /том 1, арк. с. 126-131/ суд зазначає наступне. З аналізу наведених судових рішень убачається, що під час розгляду вказаних справ судами не надавалась оцінка відповідності змісту Договору поставки № АП-06-0042 від 29.04.2011 вимогам Закону та не досліджувались питання недійсності цього Договору. Зазначене, серед іншого, пов'язано із тим, що текст Договору поставки № АП-06-0042 від 29.04.2011 не містить жодних відсилань на Закон України „Про здійснення державних закупівель" та вказівок, що його норми підпадають під регулювання зазначеного нормативно-правового акта спеціальної дії. Натомість, факт укладення оспорюваного Договору саме за результатами конкурсних торгів доведено судом та не заперечується сторонами.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.05.2012 у справі № 5020-326/2012 з Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" стягнуто заборгованість за Товар, поставлений за видатковими накладними № АП-06-0039 від 29.04.2011, № АП-06-0072 від 11.05.2011, № АП-06-0094 від 26.05.2011, № АП-06-0108 від 08.06.2011, № АП-06-0111 від 09.06.2011, № АП-06-0121 від 01.07.2011, № АП-06-0132 від 07.07.2011 /том 1, арк. с. 89-95/. Зі змісту перелічених накладних убачається, що усі вони були видані на підставі спірного Договору, що свідчить про виконання Продавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг") свого обов'язку за спірним Договором щодо передачі Товару у власність Покупця.

Що стосується рішення господарського суду міста Севастополя від 17.12.2012 у справі № 5020-1099/2012, залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2013, яким стягнуті штрафні санкції за неналежне виконання Державним підприємством „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" спірного Договору, то при винесенні вказаного рішення суд користувався частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України, за якою факти, встановлені рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.05.2012 у справі № 5020-326/2012, не доводились знову у даній справі.

Дійсно, зміст вказаних рішень свідчить про виконання спірного Договору в частині поставки Товару. Проте, з іншого боку, оскільки питання відповідності змісту Договору поставки №АП-06-0042 від 29.04.2011 вимогам Закону України „Про здійснення державних закупівель" не досліджувалось, наведені обставини не спростовують встановлених судом фактів, які свідчать про недійсність спірного Договору внаслідок невідповідності змісту оспорюваного правочину вимогам цивільного законодавства, документації конкурсних торгів та акцептованій пропозиції відповідача. Таким чином, установлені цими рішеннями обставини не можуть братись судом до уваги при вирішенні питання дійсності чи недійсності оспорюваного Договору.

Більше того, за приписами статті 41 Закону України „Про здійснення державних закупівель", якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України. А отже, Продавець (відповідач) не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про відновлення порушених прав, в разі їх наявності.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 82, 84-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір поставки № АП-06-0042 від 29.04.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (ідентифікаційний код 30262667; 02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15) та Державним підприємством „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (ідентифікаційний код 00412872; 02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15), - з моменту його укладення.

Повне рішення складено 24.02.2014.

Суддя підпис В.О. Головко

919/201/13-г/4039/14