Постанова

від 29.01.2009 по справі 5/767

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський,

3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" січня 2009 р.                                                          

Справа № 5/767

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                       

Вечірка І.О

Зарудяної Л.О.

при

секретарі                                   

                        Кузнєцовій

Г.В. ,

за

участю представників сторін:

від

позивача: Яковенка О.І. - представника за довіреністю від 26.01.2009р.,

від

відповідача:ОСОБА_2 - представника за довіреністю №37 від 11.01.2008р.

розглянувши

апеляційну скаргу Cуб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1,  м. Житомир  

на

рішення господарського суду Житомирської області

від

"27" жовтня 2008 р.  у справі №

5/767 (суддя Брагіна Я.В.)

за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріджтаун Фудс

Дістрібьюшн Україна"  м.

Дніпропетровськ      

до

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,  м. Житомир 

про  стягнення 43705,87 грн. 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.10.2008

р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріджтаун Фудс

Дістрібьюшн Україна", м.Дніпропетровськ до CПД ОСОБА_1, м.Житомир про  стягнення 43705,87 грн. задоволено частково;

стягнуто з підприємця ОСОБА_1 на користь позивача 29944,95 грн. основного

боргу, 1514,67 грн. пені, 189,37 грн. 3% річних, 316,49 грн. витрат по сплаті

державного мита, 85,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

В частині стягнення 1,20 грн. пені, 0,61 грн. 3% річних

відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково

скасувати вказане рішення суду першої інстанції, а саме в частині стягнення з

нього 1514,67 грн. пені та 189,37 грн. 3% річних.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне дослідження

обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Вважає,

що місцевим господарським судом не враховано, що у видаткових накладних

№ККФ0020477 від 09.06.2008 р. та №ККФ0021231 від 16.06.2008 р. чітко зазначено,

що замовлення та поставка товару здійснюється відповідно до договору №0000183

від 09.06.2008 р. Відповідачу про наявність договору від 09.06.2008 р. нічого

не відомо, сторони вищевказаного договору не укладали, тому і нарахування та

стягнення штрафних санкцій за договором від 04.06.2008 р. бути не може.

Аналіз положень договору від 04.06.2008 р. свідчить про

відсутність умов, згідно з якими визначено кількість товару, яку повинно бути

поставлено, строк поставки, порядок подачі замовлень на поставку товару. Тому

зміст підписаного договору не містить підстав для висновку про встановлення між

сторонами правових відносин.

Посилаючись на наведене, скаржник вважає висновок суду першої

інстанції про неналежне виконання зобов"язання відповідачем та про його

відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій, а саме: пені та 3% річних є

безпідставними, оскільки у встановленому законом порядку судом не встановлено

наявність правового зобов"язання 

відповідача перед позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи

апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та

просить його скасувати в частині стягнення з відповідача пені та річних.

Позивач виклав свої заперечення проти доводів скаржника у

письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№02-01/491/09 від 29.01.2009 р.).

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів

апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та

обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без

задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали

справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі

законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія

апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для

задоволення апеляційної скарги.

27.08.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю

"Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна", м.Дніпропетровськ звернулось до

господарського суду Житомирської області з позовом до підприємця ОСОБА_1,

м.Житомир про стягнення 43705,87 грн., в т.ч. 42000,00 грн. основного

боргу,         1515,87 грн. пені, 189,98

грн. 3% річних.

Згідно клопотання позивача від 21.10.2008 р. у зв"язку з

частковим погашенням відповідачем основної суми боргу в сумі 3000,00 грн.

зменшено суму позовних вимог у відповідності до ст.22 ГПК України, а 27.10.2008

р. позивач знову заявив клопотання про зменшення позовних вимог з врахуванням

часткового погашення боргу відповідачем. З врахуванням останньої заяви про

зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з підприємця на свою користь

29944,95 грн. грн. основного боргу, 1515,87 грн. пені та 189,98 грн. 3% річних.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позов обґрунтований тим, що

відповідач не виконав свої зобов"язання по оплаті вартості товару,

поставленого позивачем за видатковими накладними на виконання договору продажу

№04/06-08 від 04.06.2008 р., укладеного між ТОВ "Бріджтаун Фудс

Дістрібьюшн Україна" та підприємцем.

Так, в матеріалах справи міститься договір продажу №04/06-08 від

04.06.2008р. (а.с.8-9), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю

"Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна" (продавець) та CПД ОСОБА_1

(покупець), за яким продавець зобов"язався в порядку та на умовах даного

договору передати у власність покупцю товар, а покупець зобов"язався

прийняти та оплатити товар. Під товаром в договорі сторони розуміють товар, в

асортименті, кількості та по цінам, вказаним в накладній, на основі якої

здійснюється передача продавцем та прийом покупцем товару. Накладна (і) з

моменту підписання сторонами стає (ють) невід"ємною частиною договору

(п.1.1. договору).

У відповідності до п.2.2. договору, передача товару продавцем та

прийом товару покупцем по кількості та якості здійснюється уповноваженими

працівниками (представниками) продавця і покупця шляхом підписання накладної,

що підтверджує факт передачі товару продавцем та отримання товару покупцем.

Датою отримання товару вважається дата, вказана у накладній.

Пунктом 3.2. сторони встановили порядок оплати товару, а саме:

покупець зобов"язався сплатити продавцю вартість товару на протязі 14

календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування плати за товар на

банківський рахунок продавця, вказаний в договорі.

Згідно видаткових накладних №ККФ0020477 від 09.06.2008 р. та  №ККФ0021231 від 16.06.2008 р. (а.с.10-12)

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

"Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна" поставило підприємцю     ОСОБА_1 товар на загальну суму 44045,77

грн. Підставою для передачі товару у накладних зазначено основний договір. В

оригіналах накладних, оглянутих судом апеляційної інстанції відсутні посилання

на будь-який інший договір, у т.ч. від 

09.06.2008 р., на який посилається відповідач.

З аналізу в сукупності умов договору щодо погодження асортименту

товару, його кількості та ціни у видаткових накладних та змісту видаткових

накладних  вбачається, що поставка товару

позивачем відповідачу відбувалась саме на виконання договору №04/06-08 від

04.06.2008 р.

Враховуючи зазначене, а також, що даний договір не був розірваний

сторонами, не визнаний недійсним у встановленому порядку та діяв між сторонами

на час передачі товару за видатковими накладними, доводи апеляційної скарги є

безпідставними та не приймаються судовою колегією до уваги.

У відповідності до ст.526, 525 Цивільного кодексу України,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу

України.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємець ОСОБА_1 свої

зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконав. З

врахуванням часткової сплати боргу за товар, сума заборгованості на момент

прийняття оскаржуваного рішення становила 29944,95 грн., а тому позовні вимоги

про стягнення вказаної суми боргу з відповідача правомірно задоволені судом

першої інстанції.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених

змістом зобов'язання  (неналежне

виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається 

таким,  що  прострочив, якщо  він не приступив до виконання зобов'язання

або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України, встановлено, що у разі

порушення зобов'язання настають 

правові  наслідки, встановлені

договором або законом, зокрема,  сплата

неустойки.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання

зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою,

притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші

види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом,

пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові

у разі  порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка,  що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового 

зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 5.1. договору сторони погодили, що у випадку, якщо

покупець своєчасно не оплатив отриманий товар, він зобов"язаний виплатити

продавцю пеню у розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ

України, яка діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен

день прострочки, та, додатково до пені відшкодувати продавцю понесені останнім

збитки у повному обсязі, незалежно від розміру таких збитків.  

Враховуючи обставини справи, умови договору та норми чинного

законодавства, позивач нарахував до стягнення з відповідача  за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

пеню за період з 24.06.2008 р. по 01.07.2008 р. та з 01.07.2008 р. по

20.08.2008 р. у розмірі 1515,87 грн.

Водночас, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, місцевий

господарський суд правильно встановив, що при обрахунку пені позивачем не було

враховано остаточних розрахунків, проведених відповідачем, а тому господарським

судом було самостійно здійснено розрахунок пені та встановлено, що за період з

01.07.2008 р. по 20.08.2008 р. з урахуванням проведеної відповідачем 19.08.2008

р. оплати, нарахуванню та стягненню з відповідача підлягає 1375,98 грн. та за

період з 24.06.2008 р. по 01.07.2008 р. - 138,69 грн., тобто загальна сума пені

становить     1514,67 грн. Тому, позов у

цій частині правомірно задоволено місцевим господарським судом.

Крім того, у відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу

України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання

повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом,

позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 189,98 грн. 3% річних за

період з 24.06.2008р. по 01.07.2008 р. та з 01.07.2008р. по 20.08.2008 р.

З врахуванням проведених відповідачем розрахунків господарським

судом самостійно було здійснено розрахунок 3% річних за період з 01.07.2008р.

по 20.08.2008р. За вказаний період сума 3% річних складає 171,99 грн., тобто,

загальна сума 3% річних складає 189,37 грн.

Таким чином, висновок суду про часткове задоволення уточнених

позовних вимог, а саме, стягнення з відповідача на користь позивача 29944,95

грн. основного боргу, 1514,67 грн. пені, 189,37 грн. 3% річних - є

обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи та відповідає положенням

чинного законодавства. Отже, у позові в частині стягнення 1,20 грн. пені та

0,61 грн. 3% річних (щодо яких позивачем допущено помилки у розрахунках)

місцевий господарський суд правомірно відмовив.

За таких обставин, рішення господарського суду Житомирської

області від 27 жовтня 2008 р. у справі №5/767 є таким, що відповідає вимогам

чинного законодавства, а тому його слід залишити без змін. 

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним та матеріалами

справи, а тому не  є підставою для

скасування оскаржуваного судового рішення.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 

101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський

апеляційний господарський суд                                              

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 27 жовтня

2008 р. у справі № 5/767 залишити без змін, а апеляційну Cуб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,  м. Житомир  

- без задоволення.

2. Справу № 5/767 повернути до 

господарського суду Житомирської 

області.

Головуючий

суддя                                       

                         Ляхевич

А.А.

судді:

Вечірко І.О 

Зарудяна Л.О. 

віддрук.прим.:

1

- до справи

2

- позивачу

3

- відповідачу

4

- в наряд