Ухвала

від 05.03.2014 по справі 915/678/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

05 березня 2014 року Справа № 915/678/13

Стягувач Громадська організація інвалідів "Благовест",

(заявник) вул. Леваневців, 25/1, корп. 26, м. Миколаїв, 54010

Боржник Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Миколаївський портовий елеватор",

вул. 1-ша Слобідська, 122/1, м. Миколаїв, 54002

Орган, дії якого оскаржуються: Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від стягувача - Сухарєв О.С. довіреність від 02.04.2013 року

Від боржника - не з'явився

Від органу ДВС - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: визнання такою, що не відповідає діючому законодавству та скасування постанови ВП № 40086287 від 24.12.2013 р. про повернення виконавчого документа та зобов'язання керівника органу ДВС подати до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

Боржник про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 128-131), але вимог ухвал суду від 30.01.14 р., 07.02.14 р., 14.02.14 р. не виконали, витребувані судом документи не надали, представники в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи за наявними документами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника стягувача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Заявник (стягувач) звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії органу ДВС по виконанню наказу по справі № 915/678/13, виданого 11.06.2013 року господарським судом Миколаївської області і просив визнати такою, що не відповідає діючому законодавству та скасувати постанову ВП № 40086287 від 24.12.13 року про повернення виконавчого документу; зобов'язати керівника органу ДВС подати до Державної казначейської служби України документи та відомості виконавчого провадження ВП № 40086287 від 04.10.13 року за виконавчим листом № 915/678/13 від 11.06.13 року, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що органом ДВС порушено вимоги ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», безпідставно завершено виконавче провадження, незаконно та необґрунтовано повернуто виконавчий документ стягувачу, чим порушено його право на судовий захист, передбачений ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стягувач посилається на те, що на підставі ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.11 р., керівник відповідної державної виконавчої служби повинен подати до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

Орган ДВС скаргу заперечив посилаючись на п.п. 3, 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.11 р., згідно якого стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, виконуються на підставі виконавчих документів виключно органом казначейства.

Заслухавши пояснення представника стягувача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що скарга не обґрунтована, тому підлягає задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

На виконання рішення господарського суду у Миколаївської області від 30.05.2013 року по справі № 915/678/13 видано наказ від 11.06.2013 року про стягнення з боржника на користь стягувача заборгованість в сумі 376 093,20 грн., з яких: 332 894,40 грн. - основного боргу, 18 655,82 грн. - інфляції, 24 542,98 грн. - 3 % річних.

04.10.13 р. постановою ВП № 40086287 Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - органом ДВС) було відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк на добровільне виконання протягом семи днів.

Постановою органу ДВС від 24.12.13 р. наказ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», із зазначенням у мотивувальній частині про те, що: «відповідно до відповіді з Державної податкової служби України у боржника відкриті рахунки в банках, а саме: ГУ ДКСУ у Миколаївській області, Одеському ВАБ «Укргазбанк», Одеській обласній філії ПАТ «УСБ», філії ПРУ АТ «Фінанси та кредит», філії ЗАТ «ОТП Банк», Миколаївській філії АКБ «Правекс-банк», філії ПАТ «ПІБ», МОД АТ «Райффайзен банк Аваль», Миколаївській ОФ АКБ «УСБ», АТ «Фортуна-банк», ПАТ КБ «Актив-банк», АТ «ОТП Банк», ПАТ «Промінвестбанк».

Згідно відповідей з банків та фінансових установ, відкриті рахунки за боржником відсутні.

Відповідно до відповіді з автоматизованої інформаційної системи «Автомобіль» за боржником зареєстровано право власності на транспорті засоби; інші відомості про право власності на нерухоме майно та зареєстровану техніку відсутні.

Згідно додатку до постанови Кабінету міністрів України № 764 від 11.08.10 р., визначено перелік дочірніх підприємств боржника, до числа яких входить Миколаївський портовий елеватор.

Згідно ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Оскільки, у боржника наявні відкриті рахунки в Головному управлінні державної казначейської служби України в Миколаївській області державний виконавець не має законних підстав звернути стягнення на кошти, оскільки, положеннями ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачений порядок стягнення коштів з боржників, що мають відкриті рахунки в органах казначейства».

Отже, матеріали виконавчого провадження свідчать, що органом ДВС були прийняті всі необхідні заходи щодо виконання наказу суду від 11.06.2013 року щодо виявлення коштів, транспортних засобів та нерухомого майна боржника.

Разом з тим, посилання органу ДВС в постанові від 24.12.13 р. на положення ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 845 від 03.08.2011 року є безпідставним, оскільки, за змістом ст. 2 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.11 р. боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно довідки з ЄДРПОУ № 522521 (а.с. 81) відповідач (боржник) відноситься до підсектору приватних не фінансованих корпорацій, а згідно відповіді ГУ ДКС України в Миколаївській області не обслуговується у головному управлінні (а.с. 126).

Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

За таких обставин, скарга є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає задоволенню, а стягувач не позбавлений права повторно пред'явити наказ суду до виконання.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати доводи громадської організації інвалідів «Благовест», вул. Леваневців, 25/1, корп. 26, м. Миколаїв неправомірними, скаргу на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, відхилити.

Ухвала може бути оскаржена.

Суддя Т.М.Дубова