Постанова

від 04.03.2014 по справі 26/5009/3456/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 26/5009/3456/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська на постанову та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 року у справі господарського суду№ 26/5009/3456/11 Запорізької області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Матеріально-технічного забезпечення "Укрторгкомплект" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта-Плюс" провизнання банкрутом ліквідаторОвсієнко А.В. за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта-Плюс" (далі - боржника) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Матеріально-технічного забезпечення "Укрторгкомплект" (далі - ініціюючого кредитора) за спеціальною процедурою згідно статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (а.с. 1).

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.06.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В., яку зобов'язано повідомити про визнання відсутнього боржника банкрутом усіх відомих їй кредиторів та здійснити ліквідаційну процедуру банкрута (а.с. 29 - 30).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, провадження у справі припинено, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними (а.с. 63, 63 - зворот).

01.02.2013 року до суду першої інстанції надійшла заява ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 року та її скасування (а.с. 116 - 128).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.02.2013 року у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами (вх. №483/09-05/13 від 01.02.2013 року) ухвали господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 року відмовлено, заяву і додані до неї документи повернено заявнику з огляду на те, що податкова інспекція не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а тому не вправі звертатися до суду зі заявою про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами (а.с. 65 - 66).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2013 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.02.2013 року припинено у зв'язку з тим, що державна податкова інспекція не є суб'єктом права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 04.02.2013 року з огляду на недоведення скаржником прав учасника провадження у справі про банкрутство (а.с. 79 - 80).

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 року ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2013 року скасовано, апеляційну скаргу ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.02.2013 року з матеріалами справи передано на новий апеляційний розгляд до апеляційного господарського суду за підстав порушення апеляційним судом норм статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про перевірку рішення суду першої інстанції в повному обсязі (а.с. 97 - 101).

За результатами нового апеляційного розгляду справи, Донецький апеляційний господарський суд, врахувавши вказівки, викладені у Постанові ВГСУ від 02.07.2013 року, постановою від 21.08.2013 року скасував ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.02.2013 року, справу направив до суду першої інстанції для розгляду заяви податкової інспекції про перегляд за нововияленими обставинами по суті (а.с. 131 - 133).

Розглянувши по суті заяву ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська про перегляд за нововияленими обставинами ухвали суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника, господарський суд Запорізької області (суддя Кричмаржевський В.А.) ухвалою від 06.11.2013 року відмовив у її задоволенні та залишив без змін ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 року у даній справі (а.с. 148 - 151).

Суд першої інстанції не прийняв до уваги, як нововиявлену обставину, результати податкової перевірки боржника, проведеної в період з 21.01.2013 року по 25.01.2013 року, зазначивши про те, що матеріалами справи підтверджується факт повідомлення податкової інспекції про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Домінанта-Плюс", що не позбавляло її можливості провести податкову перевірку підприємства-боржника впродовж місяця з дня, коли їй стало відомо про порушення справи про банкрутство боржника, як платника податків, тоді як її було проведено в січні 2013 року, тобто після спливу майже двох років від дня порушення провадження у справі. Також суд першої інстанції зазначив про те, що неналежне виконання посадовими особами податкового органу обов'язків щодо своєчасного здійснення позапланової перевірки боржника не може бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду про завершення ліквідаційної процедури боржника та не впливає на повноту здійснених ліквідатором дій в ході процедури ліквідації.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська (далі - скаржник) звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.11.2013 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про завершення ліквідаційної процедури боржника від 25.08.2011 року, скасувати ухвалу суду від 25.08.2011 року, провадження у справі припинити, мотивуючи неповнотою дослідження судом першої інстанції обставин справи при винесенні оскаржуваного судового рішення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 року - без змін з тих же підстав (а.с. 161-163) .

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 23.12.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 06.11.2013 року, прийняти нове рішення про задоволення заяви податкової інспекції про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про завершення ліквідаційної процедури боржника від 25.08.2011 року, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 1, 52 Закону (в зазначеній редакції) , статей 1, 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та неповнотою дослідження обставин справи і безпідставністю в цілому порушення справи про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктами 2, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Відповідно до частини 1 статті 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, звертаючись до господарського суду зі заявою про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, заявник повинен довести належними та допустимими доказами у справі наявність сукупності всіх трьох умов, що є ознаками існування нововиявлених обставин, в тому числі й істотності цих обставин для вирішення спору. При цьому, результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, справа про банкрутство ТОВ "Домінанта-Плюс" порушена з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону (в зазначеній редакції) (а.с. 1).

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що постановою суду першої інстанції від 30.06.2011 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі, а ухвалою господарського суду від 25.08.2011 року, за результатами проведення ліквідаційної процедури, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Домінанта-Плюс", провадження у справі припинено (а.с. 29 - 30, 63, 63 - зворот).

Однак, законність зазначених судових рішень (постанови про визнання боржника банкрутом, як першого судового акта у процедурі банкрутства, який повинен дати оцінку обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство з урахуванням особливостей статті 52 Закону (в зазначеній редакції) , та ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення юридичної особи-боржника, як акта, яким підсумовується хід ліквідаційної процедури та припиняється провадження у справі про банкрутство), судами апеляційної та касаційної інстанцій не перевірялися, оскільки вони ніким не оскаржувалися.

Також судами встановлено, що 01.02.2013 року до господарського суду надійшла заява ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 року та її скасування (а.с. 116 - 128).

Розглянувши по суті заяву податкової інспекції про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника від 25.08.2011 року, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що як на нововиявлені обставини податкова інспекція посилається на результати проведеної нею в період з 21.01.2013 року по 25.01.2013 року податкової перевірки боржника з питань достовірності задекларованої суми податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (довідка №359/23-307/37374031 від 06.05.2011 року). При цьому, судом встановлено, що у зазначеній довідці відсутня інформація щодо покупців товару у боржника, що унеможливлює подальше проведення податкової перевірки.

Також судом першої інстанції встановлено, що заявник доводить безпідставність в цілому порушення провадження у справі, мотивуючи тим, що вимоги ініціюючого кредитора, на підставі яких порушено справу про банкрутство боржника, не є безспірними; підприємством-боржником за місяць до порушення справи про банкрутство подано до податкової інспекції податкову звітність (а.с. 118 - 120).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, на які контролюючий орган посилається як на нововиявлені, не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 112 ГПК України, оскільки матеріалами справи підтверджується, що податковій інспекцій, на податковому обліку в якій перебував боржник, було відомо про порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, що не позбавляло її можливості у визначені податковим законодавством строки провести податкову перевірку на предмет правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів та за результатами її проведення сформувати грошові вимоги до боржника (а.с. 31, 60, 142, 143).

При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що виявлення контролюючим органом факту недостатності доказової бази по підприємствах-контрагентах банкрута не є нововиявленою обставиною, яка свідчить про неповноту здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури банкрута та не може бути підставою для скасування ухвали суду про завершення ліквідаційної процедури, оскільки такі обставини мали бути встановлені у спосіб та строки, встановлені чинним законодавством, та жодним чином не впливають на виявлення додаткового майна банкрута, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог згідно реєстру вимог кредиторів боржника.

Доводи скаржника про безпідставність в цілому порушення провадження у справі про банкрутство судом першої інстанції визнано необґрунтованими з огляду на те, що питання обґрунтованості порушення справи про банкрутство та можливості подальшого здійснення провадження у даній справі вирішувалося судом у судовому засіданні від 30.06.2011 року, за результатами якого відсутнього боржника визнано банкрутом та введено відносно нього ліквідаційну процедуру. При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, постанова про визнання боржника банкрутом не була предметом перегляду в судах апеляційної та касаційної інстанції, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 06.11.2013 року, апеляційний суд дійшов висновку про недоведення заявником сукупності трьох умов, які є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, та зазначив про наявність суб'єктивних причин несвоєчасного оскарження податковою інспекцією судових рішень у даній справі, що полягали в діях (бездіяльності) її посадових осіб, з огляду на що погодився з висновками суду першої інстанції безпідставність скасування ухвали про завершення ліквідаційної процедури боржника і припинення в цілому провадження у справі про банкрутство.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про безпідставність порушення провадження у даній справі про банкрутство з огляду на недоведення ініціюючим кредитором неплатоспроможності боржника та факту існування спеціальних підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника згідно статті 52 Закону (в зазначеній редакції) колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими та такими що не пов"язані з предметом доведення наявності нововиявлених обставин у справі, а можуть прийматися до уваги при апеляційному (касаційному) перегляді ухвали суду про завершення ліквідаційної процедури.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає правових підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року та ухвали господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 року у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 року у справі №26/5009/3456/11 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко